Рішення

від 20.08.2013 по справі 915/1355/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа № 915/1355/13

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Авто"

/03134, м. Київ, вул. .Симиренка, 36/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 14827"

/54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна , буд. 34/

про: стягнення 69 100, 34 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: Боровенко Д.В., дов . від 01.08.2013р. № 3 Від відповідача:не з'явився Суть спору: позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 111 від 07.08.2012 р. в сумі 69 100,34 грн., в тому числі основний борг в сумі 43092,00 грн., інфляційні в сумі 215,46 грн., три відсотки річних в сумі 1005,87 грн., штраф в сумі 21 546,00 грн., пеню в сумі 3 240,76 грн.

У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 31.07.2013р. про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи на 20.08.2013р. була направлена рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача ( 54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, буд. 34 ) та отримана ним 09.08.2013р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення. Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи .

Відповідач правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги ухвали господарського суду від 31.07.2013р. щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача - суд

в с т а н о в и в:

07 серпня 2012 року сторонами був укладений договір постачання товару № 111.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність відповідача визначений цим договором товар за його замовленнями, окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що зазначаються в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати товар на встановлених даним договором умовах.

Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними, відповідно до умов договору протягом його дії (п. 1.2 договору).

Пунктами 4.1, 4.2 договору визначено, що ціна кожної окремої партії товару зазначається у рахунку постачальника, в національній валюті Україні - гривні. Загальна сума договору складає суму ціни товару, вказану в видаткових накладних, виданих протягом строку дії договору.

Згідно п. 5.1 договору, покупець якщо сторони не домовились про попередню оплату партії товару, зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по видатковій накладній або акту приймання-передачі партію товару протягом 8 банківських днів з моменту отримання.

Розрахунок за цим договором проводиться в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування коштів у безготівковому порядку на банківський рахунок позичальника, зазначений у цьому договору, або іншим способом за домовленістю сторін (п. 5.3 договору).

Розрахунок за цим договором з боку покупця вважається виконаним в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 5.4 договору).

Згідно умов п. 6.2 договору, товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноважними представниками сторін накладних або акту приймання - передачі.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 43 092,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № TW-H2221-009 від 08.08.2013 року.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, заборгованість в обумовлений договором строк не сплатив.

01.02.2013р. в порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості, проте вона також була залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, станом на день розгляду справи у суді, заборгованість відповідача за отриманий товар склала 43 092,00 грн.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 712, ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Пунктом 10.3 договору визначено, що у випадку затримки оплати товару, покупець за вимогою постачальника, сплачує останньому суму заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, передбачений п. 3.2 договору № 0103/08-10, позивачем цілком обґрунтовано нараховано до стягнення з відповідача три відсотки річних в сумі 1005,87 грн. та пеню в сумі 3 240,76 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 215,46 грн. інфляційних підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» роз'яснив, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу .

З врахуванням вищенаведеного, судом за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство був здійснений розрахунок інфляційних, згідно якого збитки від інфляції за період жовтень 2012р. - червень 2013р. складають 129,23 грн.

Пунктом 10.4 договору сторони визначили, що у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 45 і більше календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 50 % від вартості неоплаченого товару.

Таким чином, позивачем цілком правомірно нараховано до стягнення відповідачу штраф в розмірі 50 % від вартості неоплаченого товару який складає 21 546,00 грн.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 14827" /54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна , буд. 34, код ЄДРПОУ 35320513 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Авто" /03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 36702953/ основний борг в сумі 43092,00 грн., інфляційні в сумі 129,23 грн., три відсотки річних в сумі 1005,87 грн., штраф в сумі 21 546,00 грн., пеню в сумі 3 240,76 грн.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 21.08.2013р.