Постанова

від 16.08.2013 по справі 812/5242/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

6.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2013 року Справа № 812/5242/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Мирончук Н.В.

при секретарі судового засідання: Стройної О.О.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність від 14.12.2012р.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області Курячої Тетяни Ігорівни про зобов'язання зареєструвати право власності на нежитлову будівлю,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області Курячої Тетяни Ігорівни про зобов'язання зареєструвати право власності на нежитлову будівлю.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 01 червня 2002 року між позивачем і виробничим об'єднанням «Стахановвугілля» в особі ліквідатора Мамрукова А.А., призначеного постановою господарського суду від 16.08.2001 року №10/160б, діючого на підставі закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом», було укладено договір купівлі-продажу будинку гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 під розбирання.

Згідно пункту 2.2 вищенаведеного договору, сума вартості гуртожитку визначена малим підприємством «Експерт» - 4534,8 грн., в т.ч. ПДВ - 755,80 грн.

Згідно акту прийому передачі, продавець одержав гроші, а покупець - будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

06.07.2004 року, згідно рішення №347 виконавчого комітету Стахановської міської ради, позивачу було дозволено виконання проектних робіт по реконструкції нежитлового будинку, належного на підставі акту від 02.08.2002 року, під готель на 20 номерів по АДРЕСА_1.

З 2004 року по 2008 рік за вищенаведеною адресою були проведені будівельні роботи по реконструкції будинку під готель.

22 липня 2008 року комунальним підприємством Стахановського бюро технічної інвентаризації був виготовлений технічний паспорт на нежитловий будинок по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - 255751349.

31.01.2012 року позивач звернувся до міського голови м. Стаханов про видачу свідоцтва про право власності на належний йому будинок, розташований за адресою м. Стаханов, АДРЕСА_1.

В подальшому заява позивача була переадресована до комунального підприємства «Стахановське бюро технічної інвентаризації міста Стаханов» для розгляду питання по суті.

22 листопада 2012 року, згідно рішення за №2945 КП СБТІ позивачу було відновлено в державній реєстрації прав. Як було вказано в вищенаведеному рішенні: подані документи не відповідають вимогам, встановленим Положенням та іншими нормативно - правовими актами, або не дають змоги установити відповідність поданих документів, вимогам законодавства (пункт 3.5.4) тобто державній реєстрації підлягає договір куплі-продажу нерухомого майна, який укладається у письмовій у формі і підлягає нотаріальному посвідченню, згідно ст.657 ЦК України.

Згідно експертного висновку ПП «Укрпроект» про технічний стан будівельної конструкції нежитлового будинку АДРЕСА_1 в м. Стаханов: несучі і огороджувальні конструкції, які розташовані в межах будинку АДРЕСА_1 знаходяться в задовільному стані і не потребують негайного посилення.

Позивач зазначає, що при підготовці оскарження рішення КП СБТІ до суду, ним було встановлено наступне:

Згідно ухвали господарського суду від 02.08.2004 року по справі за №10/1605, Стахановське виробниче об'єднання з доробки запасів та закриття шахт «Стахановвугілля» м. Стаханов, Луганської області, ідентифікований код 00176905 - ліквідовано.

Виконкому Стахановської міської ради та Облстатуправління було вказано виключити з реєстру суб'єкт підприємницької діяльності та з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вищенаведене виробниче об'єднання.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ №365472 від 22.01.2012 року, було зроблено запис за №13921170001000026 про припинення юридичної особи Стахановського виробничого об'єднання по доробітку запасів і закриттю шахт «Стахановвугілля» у зв'язку з визнанням банкрутом.

07 лютого 2013 року, згідно рішення №26896 Реєстраційною службою Стахановського міського управління юстиції Луганської області, позивачу було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, були наведені норми ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також пункту 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011 року за №703.

Позивач вважає, що дії Реєстраційної служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області відносно рішення за №268956 від 7 лютого 2013 року про відмову у державній реєстрації і прав та їх обтяжень, є безпідставні та протиправні та просить суд зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області Курячая Т.І. зареєструвати право власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася про час, місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином. Надала заяву до суду про визнання позовних вимог та просила розглянути справу за її відсутності. (а.с.62).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ОСОБА_2, є фізичною особою-підприємцем.(а.с.9).

Між позивачем і виробничим об'єднанням «Стахановвугілля», в особі ліквідатора Мамрукова А.А., призначеного постановою господарського суду від 16.08.2001 року №10/160б, діючого на підставі закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом» було укладено договір купівлі-продажу будинку гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 під розбирання (а.с.10-11).

Ухвалою господарського суду від 02.08.2004 року по справі за №10/160.б, Стахановське виробниче об'єднання з доробки запасів та закриття шахт «Стахановвугілля» м. Стаханов, Луганської області, ідентифікований код 00176905 - ліквідовано.(а.с.13).

06.07.2004 року рішенням виконавчого комітету Стахановської міської ради за №347, позивачу було дозволено виконання проектних робіт під реконструкцію нежитлового будинку, належного на підставі акту від 02.08.2002 року під готель на 20 номерів по АДРЕСА_1 (а.с.39).

22 липня 2008 року комунальним підприємством «Стахановське бюро технічної інвентаризації» був виготовлений технічний паспорт на нежитловий будинок по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - 255751349.(а.с.17-23).

Згідно експертного висновку ПП «Укрпроект» про технічний стан будівельної конструкції нежитлового будинку АДРЕСА_1 в м. Стаханов: несучі і огороджувальні конструкції, які розташовані в межах будинку АДРЕСА_1 знаходяться в задовільному стані і не потребують негайного посилення.(а.с.24-37).

31.01.2012 року позивач звернувся до Міського голови м.Стаханова з заявою про видачу свідоцтва про право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40).

Листом від 14.02.2012 року № 411 КП «Стахановське бюро технічної інвентаризації» повідомило позивача, що для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, позивачу необхідно надати до КП «СБТІ» наступний перелік документів: правовстановлюючий документ (договір купівлі-продажу, дарування, міни, свідоцтво про право власності і т.д.) - оригінал та його нотаріально посвідчена копія; технічний паспорт (оригінал); особистий паспорт власника або доручення від власника на виконання певних дій; свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця. (а.с.41).

Рішенням №2945 від 22 листопада 2012 року, КП СБТІ повідомило позивача про відмову в державній реєстрації прав, на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність поданих документів вимогам законодавства (пункту 3.5.4), тобто державній реєстрації підлягає договір купівлі-продажу нерухомого майна, який укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (а.с.42).

Рішенням від 07.02.2013 року № 268956 державний реєстратор прав на нерухоме майно Курячая Т.І. відмовила в державній реєстрації прав власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.45).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі -Закон № 1952-IV).

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом). Аналогічна норма міститься у п. 3.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.02 року.

Згідно ст. 24 цього ж Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

6) заявлене право вже зареєстровано.

Згідно п.п. 3.5.9 вищезгаданого Тимчасового Положення, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився.

Таким чином, приймаючи рішення про відмову в реєстрації права власності позивачу на придбане ним майно з підстав, описаних вище, відповідач не здійснив всіх необхідних заходів щодо всебічного розгляду заяви, в розрізі змін в законодавстві, з метою захисту прав позивача.

Право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, придбане ним за договором купівлі-продажу від 01.06.2002 року, не оспорюється будь-якими особами, у тому числі. з цього приводу відсутній спір між сторонами. в даній адміністративній справі.

Порушеними є права позивача на реєстрацію у встановленому порядку своєї власності нерухомого майна, без чого позивач обмежений у вчиненні правочинів щодо нього.

При цьому суд вважає, що права позивача на реєстрацію у встановленому порядку його власності на нерухоме майно порушені не внаслідок відмови відповідача у вчиненні відповідних реєстраційних дій, а порушені вони внаслідок незалежної від сторін зміни законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Так, вище були викладені вимоги чинного, на час звернення позивача з приводу реєстрації прав власності на нерухоме майно, законодавства, що регламентує відповідні правовідносини, що виникають у ході реєстрації прав.

Проте, станом на час набуття позивачем права власності на об'єкти нерухомості таких вимог до правовстановлюючих документів не існувало.

Так, позивач набув права власності на майно у період чинності Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Останнім не було передбачено обов'язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, яке було необхідне, відповідно до чинного наразі законодавства.

Статтею 47 Цивільного кодексу УРСР вимагалося обов'язкове нотаріальне посвідчення угод лише у випадках, вказаних у законі, а статтею 44 було вказано на достатність письмової форми угоди при купівлі-продажі нерухомості.

Таким чином, позивач правомірно та належним чином набув права власності на нерухоме майно.

Вимога обов'язкового нотаріального посвідчення угод купівлі-продажу нерухомого майна в чинному законодавстві з'явилася лише 01.01.2004 року, тобто з моменту набрання чинності діючим Цивільним кодексом України.

У зв'язку із наявністю цієї норми були сформовані відповідні вимоги до правовстановлюючих документів на нерухоме майно, якими керувався відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про відмову.

Проте, законодавством не було спеціально визначено порядок поширення таких вимог на правочини, укладені раніше набрання законної сили відповідними правовими нормами, а тому за загальним правилом такі норми не мають зворотної сили.

Відтак, норми щодо вимоги нотаріального посвідчення правовстановлюючого документу на нерухоме майно неможливо поширювати на договір від 01.06.2002 року.

Аналогічно Порядок ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 7/5, набрав чинності пізніше, ніж відбулося набуття позивачем права власності на майно, яке він намагався зареєструвати. Тому неможливо поширювати вимоги щодо обов'язкової наявності Витягу з Реєстру прав при відчуженні даного майна на даний правочин.

У той же час, чинне законодавство не містить часових обмежень щодо звернення суб'єкту для реєстрації правомірно набутого ним майна у залежності від давності такого набуття.

Тривалість часу з моменту набуття позивачем права власності на нерухоме майно до моменту звернення позивача з приводу реєстрації свого права власності на нерухоме майно, набуте в легальний спосіб, не може бути підставою для обмеження його права на відповідну реєстрацію прав власності, оскільки таке обмеження не ґрунтується на законі.

Також, суд враховує, що позивач у зв'язку зі зміною законодавства, позбавлений можливості привести правовстановлюючі документи у відповідність нині існуючим вимогам.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зобов'язання відповідача провести таку реєстрацію, є єдиним можливим способом захисту порушеного права позивача.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що в заяві до суду державним реєстратором Курячою Т.І. визнано позовні вимоги (а.с.62), суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області Курячої Тетяни Ігорівни про зобов'язати зареєструвати права власності на нежитлову будівлю, підлягає задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, 183і Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області Курячая Тетяни Ігорівни про зобов'язання зареєструвати право власності на нежитлову будівлю - задовольнити.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області Курячая Тетяну Ігорівну зареєструвати права власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 грн. 00 коп. (сто чотирнадцять грн. 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 21 серпня 2013 року.

Суддя Н.В. Мирончук