37/229-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" березня 2009 р. Справа № 37/229-08
вх. № 7615/4-37
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Доленчук Д. О.
суддя Хотенець П.В.
суддя Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
прокурора - Кузьмін А.В. за довіреністю № б/н від 03.03.2009 р. позивача - не з'явився
1-го відповідача - Круторогова С.І. за довіреністю № б/нвід 23.01.2009 р.
2-го відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону м. Харків в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИН ВЕСТ", м. Харків
2.Державного департаменту надлишкового майна та земель, м. Київ
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИЛА:
Військовий прокурор Харківського гарнізону звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИН ВЕСТ" та 2. Державного департаменту надлишкового майна та земель (відповідачі) в якій просить суд визнати недійсним договір № 270/3/550-07 Р від 17.10.2007 р. про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників), який було укладено між відповідачами.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що проведеною перевіркою використання земель, відведених для нужд Міністерства оборони України у Харківському гарнізоні, було встановлено, що 17 жовтня 2007 року між Державним департаментом надлишкового майна та земель та ТОВ "СТИН ВЕСТ" було укладено договір про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 270/3/50-07 Р. Зі змісту п.п.1, 2.1, 3.2.1., 5.1 вказаного договору зазначено, що його предметом є будівництво шляхом внесення своїх часток комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового торгівельного та адміністративного призначення згідно з проектно-кошторисною документацією, що підлягають будівництву на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 20 га, яка розташована по вул. Бєлгородське шосе, 2 у м. Харкові (військове містечко № 18). В загальних положеннях договору зазначено, що будівництво житлового комплексу планується на земельній ділянці, що надана у безстрокове і безоплатне користування в межах згідно з планом землекористування для будівництва. Загальну площу житлових приміщень не визначено, а зазначено що сторони отримують кількість квартир загальна площа яких буде дорівнювати вкладу сторін. Отже, фактично предметом договору про спільну забудову військового містечка № 18 є земельна ділянка, яка використовується Міністерством оборони України за цільовим призначенням на якій до теперішнього часу знаходяться нежитлові будівлі. Окрім цього, по військовому містечку № 18 є в наявності Державний акт на використання земельної ділянки за № 2936 від 1984 року, на підставі якого користувачем земельної ділянки є Харківський університет Повітряних Сил, а тому договір про спільну діяльність у будівництві житла, укладений між Міністерством оборони України в особі директора Державного департаменту надлишкового майна та земель з ТОВ "СТИН ВЕСТ" суперечить ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
1-й відповідач надав заяву про визнання позову в якій вказує про те, що 17 жовтня 2007 року між Міністерством оборони України в особі директора Державного департаменту надлишкового майна та земель і ТОВ "СТИН ВЕСТ" було укладено договір № 270/3/50-07 Р про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників). Метою договору є будівництво комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення з проектно-кошторисною документацією, що підлягають будівництву на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 20,0 га, яка розташована по вул. Бєлгородське шосе, 2 у м. Харкові (військове містечко № 18). Даний договір є таким, що укладено з порушенням вимог закону, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме норм статей 1 та 4 Закону України "Про використання земель оборони" та статті 77 Земельного кодексу України. ТОВ "СТИН ВЕСТ" визнає у повному обсязі позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору № 270/3/50-07 Р від 17.10.2007 року про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників), укладений між ТОВ "СТИН ВЕСТ" та Міністерством оборони України в особі директора Державного департаменту надлишкового майна та земель.
2-й відповідач надав відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позовних вимог військового прокурора Харківського гарнізону та вказував на те, що п. 3.2.1. Договору від 17.10.2007 р. № 270/3/50-07 Р було передбачено те, що Міністерство оборони України має забезпечити свою частку, шляхом здійснення оцінки права забудови зазначеної земельної ділянки, а також здійснення технічного нагляду та прийняття будівель в експлуатацію. Частка Міністерства оборони в грошовому еквіваленті орієнтовно становить 25251080 грн. В свою чергу 1-й відповідач має забезпечити свою частку виконанням покладених на нього функцій шляхом фінансування будівництва, передачі рухомого та нерухомого майна та інших товарно-матеріальних цінностей та за допомогою ведення загальних справ сторін Договору, в порядку і на умовах передбачених Договором. Частка 1-го відповідача у спільній діяльності у грошовому еквіваленті орієнтовно становить 75753240 грн. 24 жовтня 2007 року між сторонами було укладено Договір № 270/3/59-07 Р про врегулювання відносин сторін по договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 270/3/50-07 Р від 17.10.2007 р., яким було передбачено, що частка позивача на цілі спільної діяльності становить 25251080 грн., а частка 1-го відповідача на цілі спільної діяльності складає 75753240 грн. Також, в даному договорі вказувалося про те, що ТОВ “СТИН ВЕСТ” перерахувало Міноборони суму у розмірі 2525108 грн., а решту коштів у сумі 22725972 грн. перераховує Міноборони до 24 грудня 2007 року. Крім того, пунктом 4 Договору № 270/3/59-07 Р від 24.10.2007 р. було визначено, що в разі виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно п.3 Договору, Міноборони зобов'язується надати в тридцятиденний термін згоду на припинення права користування земельною ділянкою орієнтовано загальною площею 20 га по вул. Бєлгородське шосе, 2 м. Харків (військове містечко № 18).
Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області по справі від 25 березня 2009 р. було задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИН ВЕСТ" про призначення колегіального розгляду справи № 37/229-08 та для розгляду справи № 37/229-08 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., суддя Хотенець П.В. та суддя Жельне С.Ч.
Позивач та 2-й відповідач про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, про причини не явки в судове засідання суд не повідомили.
Крім того, позивача та 2-го відповідача ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 16.03.2009 р. було попереджено про те, що їх неявка у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник 1-го відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представників прокуратури та 1-го відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
17 жовтня 2007 року між Міністерством оборони України в особі директора Державного департаменту надлишкового майна та земель та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТИН ВЕСТ" було укладено договір про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 270/3/50-07 Р.
Відповідно до вимог п.2.1 зазначеного договору сторони погодились про проведення спільної діяльності щодо будівництва комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення згідно з проектно-кошторисною документацією, що підлягають будівництву на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 20,00 га, яка розташована по вул. Бєлгородське шосе, 2 у м. Харкові (військове містечко № 18).
За таких обставин господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що прокурором у позові помилково було зазначено про визнання недійсним договору № 270/3/550-07 Р від 17.10.2007 р., оскільки між Міністерством оборони України в особі директора Державного департаменту надлишкового майна та земель та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТИН ВЕСТ" 17 жовтня 2007 року було укладено договір № 270/3/50-07 Р.
24 жовтня 2007 року між сторонами було укладено Договір № 270/3/59-07 Р про врегулювання відносин сторін по договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 270/3/50-07 Р від 17.10.2007 р. Згідно умов даного договору сторони домовилися, що частка позивача в спільній діяльності становить 25251080 грн., а частка 1-го відповідача на цілі спільної діяльності складає 75753240 грн. Також, в п. 3.2. даного договору вказувалося про те, що ТОВ “СТИН ВЕСТ” належним чином перерахувало Міністерству оборони України суму у розмірі 2525108,00 грн. відповідно до п. 7.7. договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 270/3/50-07 Р від 17.10.2007 р.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія платіжного доручення № 1 від 22.10.2007 року, яка підтверджує те, що ТОВ “СТИН ВЕСТ” дійсно було перераховано Міністерству оборони України 2525108,00 грн. за договором № 270/3/50-07 Р від 17.10.2007 р.
Разом з тим зі змісту договору № 270/3/50-07 Р від 17.10.2007 р. вбачається, що його предметом є будівництво шляхом внесення сторонами за договором своїх часток щодо будівництва комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення згідно з проектно-кошторисною документацією, що підлягають будівництву на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 20,00 га.
Загальна площа житлових приміщень сторонами не була визначена, а умовами договору було передбачено, що сторони отримують кількість квартир, загальна площа яких буде дорівнювати вкладу сторін (п. 5.1.1. та п. 5.1.2. договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 270/3/50-07 Р).
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що з матеріалів справи вбачається, що предмет договору на час його укладання не визначений (комплекс житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного), як і ціна за один квадратний метр будівництва, що є порушенням вимог ст.ст. 875, 843 Цивільного кодексу України, відповідно до яких встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення; за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
В загальних положеннях договору було зазначено, що будівництво житлового комплексу планується на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 20,00 га, що надані у безстрокове і безоплатне користування в межах згідно з планом землекористування для будівництва, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Бєлгородське шосе, 2 (військове містечко № 18).
Статтею 77 Земельного кодексу України передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Отже, на землях оборони повинні постійно розміщуватись та діяти військові частини, установи, військові навчальні заклади, підприємства та організації Збройних) Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства.
Згідно листа начальника Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба від 24.12.2007 р. вих. № 7/2/16/624 на ім'я директора Державного департаменту надлишкового майна та земель Міністерства оборони України та директора ТОВ "СТИН ВЕСТ" начальником Харківського університету Повітряних Сил вказувалося про те, що військове містечко № 18 (м. Харків, вул. Бєлгородське шосе, 2) знаходиться на балансі КЕВ м. Харкова та передано Харківському університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба для забезпечення навчального процесу; відповідно до Державного акту на право користування земельної ділянки № 2936 від 1984 року площа військового містечка складає 20 га 0018 кв.м., а на території зазначеного військового містечка планується розміщення навчального авіаційного комплексу факультету (авіаційного) та навчальних виробничих майстерень.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що земельна ділянка по вул. Бєлгородське шосе, 2 у м. Харкові (військове містечко № 18) використовується Міністерством оборони України за цільовим призначенням.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що органами виконавчої влади або місцевого самоврядування приймалося будь-яке рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по вул. Бєлгородське шосе, 2 у м. Харкові та надання дозволу на забудову вищевказаної земельної ділянки, або доказів надання згода на це безпосередньо Міністерством оборони України.
При цьому господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що укладання оспорюваного договору було ініційоване самим Міністерством оборони України в особі 2-го відповідача про що свідчать інформаційні повідомлення у виданнях “Урядовий кур'єр” від 15.09.2007 р. № 169 та “Народна Армія” від 12.09.2007 р. щодо залучення інвесторів для здійснення спільної діяльності по будівництву житла для військовослужбовців Збройних Сил України на виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006 - 2011 роки. Оспорюваний Договір є наслідком роботи постійно діючої комісії з питань відбору на конкурсних засадах найкращої пропозиції для здійснення спільної діяльності по будівництву житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей при Державному департаменті надлишкового майна та земель. За результатами проведеного відбору дана комісія визнала кращою пропозицію ТОВ “СТИН ВЕСТ” щодо спільної діяльності з житлової забудови земельної ділянки військового містечка № 18, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Бєлгородське шосе, 2 (протокол засідання комісії № 1 від 05.10.2007 року).
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладанні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про правовий режим майна в Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України, воно набуває статусу військового майна, яке використовується лише за його цільовим та функціональним призначенням.
Частиною 2 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено що, зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про надання цих земель у користування. Згідно ч. 2 ст. 77 Земельного кодексу України землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але зацікавлена особа оскаржує її дійсність на підставах, передбачених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою та п'ятою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими.
Відповідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 28.04.1978 року № 3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” питання про визнання угоди недійсною і застосування пов'язаних з цим наслідків повинні вирішуватися в одному процесі. При задоволенні позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом наслідків. Визнаючи угоду недійсною, суд, якщо інше не передбачено законом, своїм рішенням зобов'язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою. Перелічені наслідки визнання угоди недійсною суд застосовує, якщо вона була виконана хоч би однією із сторін у будь-якій її частині (пункти 2 та 17 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що сплачені Міністерству оборони України ТОВ “СТИН ВЕСТ” грошові кошти в сумі 2525108,00 грн. згідно платіжного доручення № 1 від 22.10.2007 року підлягають поверненню Міністерством оборони України ТОВ “СТИН ВЕСТ”.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з 2-го відповідача належить стягнути до державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
Керуючись ст. 180 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про правовий режим майна в Збройних Силах України", ст.ст. 20, 77 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216, 843, 875 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір № 270/3/50-07 Р від 17жовтня 2007 р. про спільну діяльність у будівництві житла.
Стягнути з Державного департаменту надлишкового майна та земель (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28-А, код ЄДРПОУ 34914012, банк отримувач: ОПЕРУ Державного казначейства України, код банку (МФО) 820172 рахунок № 35227031003192) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) – 85,00 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Державного департаменту надлишкового майна та земель (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28-А, код ЄДРПОУ 34914012, банк отримувач: ОПЕРУ Державного казначейства України, код банку (МФО) 820172 рахунок № 35227031003192) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31213259700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СТИН ВЕСТ" (61145, м. Харків, вул. Шатилова Дача, 4, код ЄДРПОУ 35072880) грошові кошти у сумі 2525108,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя Доленчук Д. О.
суддя Хотенець П.В.
суддя Жельне С.Ч.
Рішення підписано 30.03.2009 р.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2009 |
Оприлюднено | 09.04.2009 |
Номер документу | 3310498 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Доленчук Д.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні