Рішення

від 16.02.2009 по справі 11/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансові інвестиції»

до  Політичної партії «Народний Союз Наша Україна»

простягнення  193198,83 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       Вєчканов  В.В. - представник

від відповідача  не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 193198,83 грн., з яких заборгованість з орендної плати - 117852,80 грн., 3% річних - 8205,17 грн.,  53706,94 грн. збитків від інфляції та 13433,92 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного Договору оренди квартири №34-05/СФ від 01.06.2005, відповідач не оплатив орендну плату за 13 місяців оренди.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.06.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансові інвестиції», як орендодавцем (далі –позивач), та Політичною партією «Народний Союз Наша Україна», як орендарем (далі –відповідач), було укладено Договір оренди квартири №34-05/СФ (далі –Договір), у відповідності до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу в користування нерухоме майно –квартиру, яка в цілому складається з 4-х жилих кімнат загальною площею 120,1 кв.м, розташовану за адресою: м. Сімферополь, вул. Самокиша, 32 / вул. Жуковського, 22, квартира 49, для здійснення статутної діяльності.

Згідно п. 8.1 Договору та  п. 1 Додаткової угоди №1 від 26.04.2006 до Договору, строк його дії встановлено з 01.06.2005 до 01.11.2006.

У відповідності до п.п. 2.1., 2.2. Договору та згідно акту прийому-передачі квартири від 01.06.2005 позивач передав, а відповідач прийняв орендоване приміщення.

Згідно п. 3.1. Договору за користування квартирою відповідач сплачує позивачу орендну плату у розмірі 9065,60 грн. на місяць, в тому числі ПДВ. Орендна плата включає в себе фактичні витрати за спожиту електроенергію, природний газ, комунальні послуги, та інші витрати, пов'язані з експлуатацією приміщення та прибудинкової території.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що орендна плата за цим Договором сплачується за кожний місяць шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позивача в термін не пізніше останнього числа місяця оренди.

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата та компенсація витрат перераховується на протягом 5-ти банківських днів з дати виставлення рахунку позивачем. Рахунки в день виставлення передаються факсом та надсилаються відповідачу поштою.

Наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№133-142, 149-158, 159-167, 220-227, 1-8, 16-23, 31-38, 46-53, 83-89, 75-82, 98-105 та 108-114 підтверджується факт оренди приміщення відповідачем з червня 2005 року до серпня 2006 року. Загальна сума орендної плати за вказаний період становить 135984, 00 грн., виходячи із орендної плати на місяць у сумі  9065,60  грн.

Судом встановлено, що в порушення умов Договору відповідач не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату позивачу повністю не сплатив. Направлена позивачем  відповідачу претензія №39/05 від 14.05.2007) про погашення заборгованості залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

У зв'язку з цим вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню, однак за період з листопада 2005 року по серпень 2006 року включно.

Так, згідно акта прийму-передачі квартири, копія якого наявна в матеріалах справи, 30.08.2006 об'єкт оренди передано відповідачем позивачу. В той же час, позивач просить суд стягнути орендну плату з відповідача поза межами користування останнім об'єктом оренди, тобто після передачі відповідачем позивачу приміщення за актом - ще за вересень та жовтень 2006 року.

Враховуючи, що позивач орендоване приміщення прийняв, і відповідач після серпня 2006 року ним не користувався, відсутні підстави для стягнення орендної плати за вищенаведені два місяці.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.  

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати за Договором суду не надав, розміру заборгованості, заявленої позивачем, не оспорив.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню в розмірі 99721,60  грн.

Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача 13433,92 грн. пені за період з 29.02.2008 до 30.08.2008.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі, встановленому чинним законодавством.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендної плати не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача, однак в меншому розмірі (виходячи з суми основного боргу, який підлягає стягненню з відповідача), ніж заявлено позивачем. За розрахунком суду розмір пені становить 9473,55 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8205, 17 грн. 3 % річних за прострочення зобов'язання та 53706,94 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором встановлено судом і по суті відповідачем не спростовано, позов в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних підлягає задоволенню, однак за розрахунками суду розмір збитків від інфляції складає  46585,01 грн.,  3 % річних - 7187,20 грн. (також виходячи з суми основного боргу, який підлягає стягненню з відповідача).

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Політичної партії «Народний Союз Наша Україна»(04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 22-А; 04039, вул. Спаська, 37; р/р 26008010030177 Банк Укрсімбанк, МФО 322313, код 33405060, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансові інвестиції» (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, кв.112, р/р 2600630715 в АБ «Діамант»м. Київ, код 32664478) заборгованість у розмірі 99721 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 60 коп., пеню у розмірі 9473 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят три) грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 7187 (сім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 20 коп., збитки від інфляції у розмірі 46585,01 (сорок шість тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 01 коп., державне мито у розмірі 1629 (одна тисяча шістсот двадцять дев'ять) грн. 62 коп. та 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 53 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині позову відмовити.          

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова     

Дата підписання рішення:18.02.2009