Рішення

від 10.02.2009 по справі 33/451

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/451

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Торгів дім «Камаз»

до                      1) товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВТЛ»

                       2) товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»

про                     стягнення 564 882,74 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:     Чичкань С.Д. –представник за довіреністю № б/н від 24.11.2008 року;

від відповідача: 1) не з'явився;

                             2) не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВТЛ», товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»про стягнення 564 882,74 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ВТЛ», був підписаний договір купівлі-продажу продукції № 02/22 від 28.02.2008 року, відповідно до умов якого відповідач 1 продає, а позивач купує товар відповідно специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до додатку № 1 –специфікації 1 по договору № 02/22 від 28.02.2008 року товаром є полуприцеп-цистерна для транспортування комбікорму 964811 (з піднімаючою віссю) на суму 647 400,00 грн.

Згідно з п.5.1 договору № 02/22 від 28.02.2008 року покупець перераховує 50% від загальної вартості договору на розрахунковий рахунок продавця  протягом 5–ти банківських днів з моменту підписання договору.

Пунктом 5.3 договору № 02/22 від 28.02.2008 року передбачено, що покупець перераховує 25% від загальної вартості договору на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання по факсимільному зв'язку повідомлення від продавця про надходження товару на склад продавця.

У відповідності до договору позивачем було виконано вимоги по оплаті товару.

Відповідно до п.2.3 договору № 02/22 від 28.02.2008 року продавець зобов'язаний поставити товар протягом 60 робочих днів з моменту зарахування 50% оплати (у відповідності з п.4.2 даного договору) на його розрахунковий рахунок, з правом дострокового відвантаження.

Станом на момент звернення до суду товар відповідачем не поставлено та кошти в розмірі 75 % від вартості товару в сумі 485 550,00 грн. не повернуті.

27.02.2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»було підписано договір поставки №18-ЗАП/27.02 полуприцеп - цистерна для транспортування комбікорму 964811 (з піднімаючою віссю).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»у відповідності до договору поставки перерахував на рахунок позивача предоплату в розмірі 70% від суми договору, що склала 466 340,00 грн.

03.07.2008 року на адресу позивача надійшла претензія від товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»в зв'язку з невиконання договірних обов'язків, щодо поставки товару на суму 479 091,07 грн.

Господарським судом м. Києва було порушено провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»про стягнення 505 764,44 грн. у відповідності до договору поставки.

06.06.2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Агротеп»було укладено договір поруки № 11, відповідно до умов яких відповідач 2 зобов'язується солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань боржником –товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ВТЛ»по договору від 28.02.2008 року частково на суму 500,00 грн.

В судове засідання 15.12.2008 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/451 від 25.11.2008 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення за № 06575726 на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВТЛ»: 61023, м. Харків, вул. Динамівська, 3; та за № 06575785 на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»: 02094, м. Київ, вул. Бутлерова, 8.

Враховуючи те, що неявка представників сторін перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 27.01.2009 року.

18.12.2008 року суддя Мудрий С.М. звернувся із заявою до Заступника Голови Господарського суду м. Києва про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 20.12.2008 року продовжено строк вирішення спору на один місяць.

В судове засідання 27.01.2009 року представники відповідача 1 та відповідача 2 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.11.2008 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.  

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав письмові підтвердження та заяву про зміну позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача 1 пеню в розмірі 39 908,30 грн., неодержаний дохід в розмірі 39 424,44 грн., індекс інфляції в розмір 92 332,00 грн., три проценти річних в розмірі 7 382,00 грн. та з відповідача 2 суму за договором поруки в розмірі 500,00 грн. та з відповідачів 1 та 2  витрати на послуги адвоката в розмірі 5 000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5 649,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Також, в судовому засіданні надав акт прийому-передачі полуприцепа-цистерни для транспортування комбікорму 964811 (з піднімаючою віссю) від 03.12.2008 року та видаткову накладну від 02.12.2008 року.

Враховуючи те, що неявка представників відповідачів перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 10.02.2009 року.

У судовому засіданні 10.02.2009 року представник позивача через загальний відділ діловодства подав заяву про уточнення позовних вимог. Підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, стягнути з відповідача 1 пеню в розмірі 39 908,30 грн., збитки в розмірі 39 424,44 грн., індекс інфляції в розмірі 92 332,00 грн., три проценти річних в розмірі 7 382,00 грн., з відповідача 2 суму за договором поруки в розмірі 500,00 грн. та  витрати на послуги адвоката в розмірі 5 000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5 649,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд припиняє провадження щодо основної частини заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору, в іншій частині позов задовольняє частково та з перерахування судом розміру індексу інфляції.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28.02.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ВТЛ»був укладений договір купівлі-продажу продукції № 02/22.

Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Пунктом 1.1 договору № 02/22 від 28.02.2008 року передбачено, що продавець (відповідач 1) продає, а покупець (позивач) купує товар відповідно Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до додатку № 1 –специфікації 1 по договору № 02/22 від 28.02.2008 року товаром є полуприцеп-цистерна для транспортування комбікорму 964811 (з піднімаючою віссю) на суму 647 400,00 грн.

Згідно з п.5.1 договору № 02/22 від 28.02.2008 року покупець перераховує 50% від загальної вартості договору на розрахунковий рахунок продавця  протягом 5–ти банківських днів з моменту підписання договору.

Пунктом 5.3 договору № 02/22 від 28.02.2008 року передбачено, що покупець перераховує 25% від загальної вартості договору на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання по факсимільному зв'язку повідомлення від продавця про надходження товару на склад продавця.

Відповідно до п.2.3 договору № 02/22 від 28.02.2008 року продавець зобов'язаний поставити товар протягом 60 робочих днів з моменту зарахування 50% оплати (у відповідності з п.4.2 даного договору) на його розрахунковий рахунок, з правом дострокового відвантаження.

З наявним в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем були виконані вищезазначені вимоги договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з призначенням платежу: «передплата за напівпричіп-цистерну згідно дог. № 02/22», а саме:

- за 29.02.2008 року на суму 323 700,00 грн.;          

- за 07.05.2008 року на суму 161 850,00 грн.

Як стверджує позивач, відповідачем 1 товар в передбачені договором строки не поставлено та кошти в розмірі 75% від вартості товару не повернуто.

В судовому засіданні представником позивача було надано акт приймання-передачі по комплектності від 03.12.2008 року та видаткову накладну № РН-0000037 від 02.12.2008 року на полуприцеп-цистерна для транспортування комбікорму 964811, які підписані та скріплені печатками представників позивача та відповідача 1.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 485 550,00 грн. спростовано, оскільки відповідачем 1 поставлено товар передбачений умовами договору № 02/22 від 28.02.2008року, тому суд припиняє провадження у справі в частині основної заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Також, як встановлено судом 06.06.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»(кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агротеп»(поручитель, відповідач 2)було укладено договір поруки № 11.

Відповідно до п.1.1 договору № 11 від 06.06.2008 року поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язання боржника –товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВТЛ» по договору від 28.02.2008 року частково на суму 500,00 грн.

Згідно з ч.1 статті 553 ЦК України  за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Тобто, обов'язок поручителя відповідати перед кредитором за порушення зобов'язання боржника означає, що поручитель не обов'язково має прийняти на себе обов'язок надати те, чого зобов'язувався боржник. Оскільки, з об'єктивних причин це може бути неможливим. Тому, за загальним правилом поручитель зобов'язаний нести відповідальність (у формі відшкодування збитків, стягнення (сплати) неустойки тощо) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником, відшкодування у грошовій формі те, що не було виконана боржником.

Частина 2 статті 553 ЦК України передбачає, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до п.2.1 договору № 11 від 06.06.2008 року у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань по вищезазначеному договору, поручитель зобов'язується погасити заборгованість боржника по договору від 28.02.2008 року частково у сумі 500,00 грн.

Згідно ч. 2 статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 2  за договором поруки суму в розмірі 500,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 9.1 договору № 02/22 від 28.02.2008 року передбачає, що у випадку прострочення поставки з вини продавця в строки, передбачені даним договором, продавець виплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості товару.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1 пені в розмірі 39 908,30 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 39 408,30 грн. у зв'язку з стягненням з відповідача2  500,00 грн. за договором поруки № 11 від 06.06.2008 року.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три проценти річних в розмірі 7 382,00 грн. підлягають задоволенню.

Розрахунок індексу інфляції:

485 550,00 * 100,8 (червень 2008 року) *99,5 (липень 2008 року) * 99,9  (серпень 2008 року)*101,1 (вересень 2008 року)*101,7  (жовтень 2008 року)*101,5 (листопад 2008 року) = 507 716,42

507 716,42 - 485 550,00 = 22 166,42 грн.

Таким чином, індекс інфляції за перерахунком суду становить 22 166,42 грн. та підлягає задоволенню.

Представник позивача просить стягнути з відповідача 1 збитки в розмірі 39 424,44 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ВТЛ»своїх зобов'язань за договором № 02/22 від 28.02.2008 року,  товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»не виконало своїх зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»та у зв'язку з цим понесло збитки, а саме сплатило штраф в розмірі 39 424,44 грн.  

Судом встановлено, що 27.02.2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»було підписано договір поставки №18-ЗАП/27.02 полуприцеп - цистерна для транспортування комбікорму 964811 (з піднімаючою віссю).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»у відповідності до договору поставки перерахував на рахунок позивача попередню оплату в розмірі 70% від суми договору, що склала 466 340,00 грн.

03.07.2008 року на адресу позивача надійшла претензія від товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»в зв'язку з невиконання договірних обов'язків, щодо поставки товару на суму 479 091,07 грн.

Господарським судом м. Києва було порушено провадження по справі № 6/389 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»про стягнення 505 764,44 грн. (466 340,00 грн. попередньої оплати та 39 424,44 грн. штрафу) у відповідності до договору поставки.

Позивачем було перераховано товариству з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»суму боргу в розмірі 466 349,00 грн. та штрафу в розмірі 39 424,44 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 08.09.2008 року та від 30.09.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.10.2008 року припинено провадження у справі 6/389 у зв'язку з відмовою товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»від позову.

Згідно ч.2 статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушено права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.

Оскільки, судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1 збитків в розмірі 39 424,44 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру»адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Стаття 12 цього ж закону встановлює, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1.10.1999 року протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VI, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є - гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та адвокатом Чичкань Світланою Дмитрівною 12.12.2008 року була укладена угода № 14/12-юр про надання правової допомоги, відповідно до умов якої виконавець –адвокат приймає на себе за доручення замовника (позивача) про надання йому юридичної допомоги з приводу захисту прав, свобод, законних інтересів замовника у господарських судах України з питань вирішення спору між замовником та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ВТЛ»про стягнення відшкодування шкоди у відповідності до договору № 02/22 купівлі-продажу товару від 28.02.2008 року, а замовник зобов'язується сплатити гонорар за дії виконавця.

Відповідно до п.5.1 угоди № 14/12-юр про надання правової допомоги від 12.12.2008 року за надання правової допомоги, яка передбачена даною угодою замовник сплачує виконавцю гонорар в сумі 5 000,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що позивачем на користь адвоката Чичкань С.Д. сплачений гонорар в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням: № 1745 від 29.12.2008 року на суму 5 000,00 грн. та те, що інтереси позивача у судовому засіданні представляла саме адвокат Чичкань С.Д., тому адвокатські витрати підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 2 223,45 грн., на відповідача 1 –3 408,42 грн., відповідача 2 – 17,13 грн.;

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 46,45 грн., на відповідача 1 –71,19 грн., відповідача 2 –0,36 грн.;  

Витрати по сплаті послуг адвоката покладаються:

на позивача в розмірі 1 968,00 грн., на відповідача 1 –3 016,84 грн.; відповідача 2 –15,16 грн.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, ч.5 ст.49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ч.2 ст.80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині основної суми заборгованості.

2.В іншій частині позов задовольнити частково.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВТЛ»(61023, м. Харків, вул. Динамівська, 3; р/р 26009300101381 в ХФ АТ «Ви ЕйБі Банк»Харків, МФО 250620, код ЄДРПОУ 34391740) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» (02105, м. Київ, вул. П.Усенка, 8, р/р 28003301002835 ЗАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 31570627) пеню в сумі 39 408 (тридцять дев'ять тисяч чотириста вісім) грн. 30 коп., три проценти річних в розмірі 7 382 (сім тисяч триста вісімдесят дві) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 22 166 (двадцять дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 44 коп., збитки в розмірі 39 424 (тридцять дев'ять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 44 коп., витрати на послуги адвоката в розмірі 3 016 (три тисячі шістнадцять) грн. 84 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 408 (три тисячі чотириста вісім) грн. 42 коп. та 71 (сімдесят одна) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп» (02094, м. Київ, вул. Бутлєрова, 8; р/р 260013013300322 у Дніпровському відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322142, код ЄДРПОУ 21496904) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»(02105, м. Київ, вул. П.Усенка, 8, р/р 28003301002835 ЗАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 31570627) суму за договором поруки в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп., витрати на послуги адвоката в розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 17 (сімнадцять) грн. 13 коп. та 0 (нуль) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

         Суддя                                                                                                           С.М.Мудрий