Рішення

від 17.02.2009 по справі 33/449

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/449

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будексполуганськ»

до                 товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Українські прогресивні технології»

про                      стягнення  101 588,34 грн.

Представники сторін:

від позивача:       Сотніков В.В. –представник за довіреністю № б/ від 02.12.2008 року;

                              Папірний С.І. –представник за довіреністю № б/н від 02.12.2008 року;

від відповідача:  Мацюра Н.В. –представник за довіреністю № б/н від 21.03.2008 року.

та зустрічним позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Українські прогресивні технології»

до                          товариства з обмеженою відповідальністю «Будексполуганськ»

про                        визнання договору неукладеним

Представники сторін:

від позивача:        Мацюра Н.В. –представник за довіреністю № б/н від 21.03.2008 року;

від відповідача:   Сотніков В.В. –представник за довіреністю № б/ від 02.12.2008 року;

                               Папірний С.І. –представник за довіреністю № б/н від 02.12.2008 року.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будексполуганськ»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Українські прогресивні технології»про стягнення заборгованості у розмірі 101 588,34 грн. за договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.12.2007 року між ним та відповідачем було укладено договір на виконання робіт з виготовлення песчано-цементної стяжки, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання на виконання робіт з виготовлення песчано-цементної стяжки, а відповідач - сплатити за виконані роботи.

Позивач виконав зобов'язання за договором у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, які підписані сторонами без зауважень.

На момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 91 471,60 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2008 року порушено провадження у справі № 33/449, розгляд справи призначено на 09.12.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2008 року розгляд справи відкладено на 20.01.2009 року у в'язку із клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи та його неявкою в судове засідання.

У судовому засідання 20.01.2009 року представники позивача через загальний відділ діловодства подав заяву про зміну предмету позову (про уточнення позовних вимог), відповідно до якої просили суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 91 471,60 грн., індекс інфляції в розмірі 8 677,70 грн., три проценти річних в розмірі  1 902,11 грн., покласти на відповідача судові витрати, які складаються з державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення  та послуг адвоката. Також, надали документи на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2008 року.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву відповідно до якого просив суд в задоволенні позову відмовити повністю. Також, через загальний відділ діловодства подав зустрічну позовну заяву.

Представники сторін подали спільну заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

Судом оголошено перерву до 02.02.2009 року до вирішення питання щодо зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2009 року прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Українські прогресивні технології»до товариства з обмеженою відповідальністю «Будексполуганськ»про визнання договору не укладеним.

Свої позовні вимоги позивач, за зустрічним позовом, обґрунтовує тим, що 01.12.2007 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Будексполуганськ»укладено договір № 10 відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати роботи з виготовлення песчано-цементної стяжки, а замовник в свою чергу зобов'язався оплатити виконані роботи.

Однак, всупереч нормам діючого законодавства України у змісті даного договору відсутні істотні умови такі як: вартість виконаних робіт, обсяг робіт, місце проведення робіт, термін виконання робіт.

Також, зміст договору не відповідає нормам статей 875, 877 ЦК України.

У зв'язку з чим просить визнати договір № 10 від 01.12.2007 року не укладеним.

У судовому засіданні 02.02.3009 року представники позивача за первісним позовом подали суду довідку про стан розрахунків та відзив на зустрічний позов, відповідно до якого просили у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання договору не укладеним відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом подав через загальний відділ діловодства доповнення до відзиву, клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та доповнення до зустрічної позовної заяви, відповідно до якого просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом збитки у розмірі 534 455,60 грн. та визнати договір № 10 від 01.12.2007 року неукладеним.

Судом оголошена перерва до 17.02.2009 року для дослідження та оцінки доказів по справі, а також надання додаткових доказів.

У судовому засіданні 17.02.2009 року представник позивача за первісним позовом подав додаткові пояснення до відзиву на зустрічний позов та копію акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18.12.2008 року.

Представник позивача за зустрічним позовом в минулому судовому засіданні подав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, яке підтримав у судовому засіданні.

Представники відповідача за зустрічним позовом проти клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи заперечували.

Суд відмовив в задоволені клопотання представника позивача за зустрічним позовом про призначення будівельно-технічної експертизи у зв'язку із його необґрунтованістю.

Представники позивача за первісним позовом підтримали свої позовні вимоги, просили суд  первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача за первісним позовом, підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити вимоги по зустрічному позову в повному обсязі.

Також, представник позивача за первісним позовом подав заяву про забезпечення позову просить суд накласти арешт на грошові суми, що належать відповідачеві та знаходяться на р/р 26002038875000 у АКІБ «УКРСІББАНК»м. Харків, МФО 351005 в сумі заявленого позову.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти заяви про забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд, вважає, зазначене клопотання необґрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про уточнення та вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню по зустрічному позову.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, 01.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будексполуганськ»та товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Українські прогресивні технології»було укладено договір № 10.

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.  

Згідно з п.1.1 договору № 10 від 01.12.2007 року замовник (відповідач за первісним позовом) доручає, а підрядник (позивач за первісним позовом) приймає на себе роботи з виготовлення песчано-цементної стяжки.

Відповідно до п.2.1 договору № 10 від 01.12.2007 року вартість отриманих робіт визначається узгодженою сторонами договірної ціною в розмірі 59,00 за кв.м –1.

Пунктом 2.2 договору № 10 від 01.12.2007 року до початку робіт замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 20% від вартості робіт.

Згідно з п.2.3 договору № 10 від 01.12.2007 року подальша оплата здійснюється замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт і не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Сторонами підписано та скріплені печатками акти приймання виконаних підрядних робіт, а саме:

- № б/н за січень 2008 року на суму 88 615,20 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008 року на суму 88 615,20 грн.);

- № б/н за січень 2008 року на суму 59 071,20 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008 року на суму 59 071,20 грн.);

- № б/н за лютий 2008 року на суму 78 295,20 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 78 295,20 грн.);

- № б/н за лютий 2008 року на суму 112 008,00 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 112 008,00 грн.);

- № б/н за березень 2008 року на суму 67 078,80 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року на суму 67 078,80 грн.);

- № б/н за березень 2008 року на суму 79 387,20 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року на суму 79 387,20 грн.);

- № б/н за квітень 2008 року на суму 63 986,40 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року на суму 63 986,40 грн.);

- № б/н за квітень 2008 року на суму 21 242,40 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року на суму 21 242,40 грн.);

- № б/н за квітень 2008 року на суму 56 242,80 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року на суму 56 242,80 грн.).

Таким чином, позивачем виконано роботи на загальну суму 625 927,20 грн.

Відповідачем оплачені виконані позивачем роботи на загальну суму 534 445,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з призначенням платежу: «сплата за виготовлення цементно-піщаної стяжки згідно договору № 10 від 01.12.07», а саме:

- № 613 від 10.12.2007 року на суму 40 000,00 грн.;

- № 18 від 25.01.2008 року на суму 48 615,20 грн.;

- № 19 від 25.01.2008 року на суму 40 000,00 грн.;

- № 72 від 30.01.2008 року на суму 159 000,00 грн.;

- № 156 від 11.03.2008 року на суму 80 000,00 грн.;

- № 191 від 26.03.2008 року на суму 80 000,00 грн.;

- № 259 від 15.04.2008 року на суму 36 840,40 грн.;

- № 301 від 29.04.2008 року на суму 30 000,00 грн.;

- № 391 від 05.06.2008 року на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 91 471,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний у судовому засіданні, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 1 902,11 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розрахунок індексу інфляції:

91 471,60*101,3 (травень 2008 року)*100,8 (червень 2008 року) *99,5 (липень 2008 року) * 99,9  (серпень 2008 року)*101,1 (вересень 2008 року)*101,7  (жовтень 2008 року)*101,5 (листопад 2008 року)*102,1 (грудень 2008 року) = 98 925,60

98 925,60 - 91 471,60 = 7 454,00 грн.

Таким чином, індекс інфляції за перерахунком суду становить 7 454,00 грн. та підлягає задоволенню.

В обґрунтування своїх вимог щодо визнання договору неукладеним позивач за зустрічним позовом посилається на те, що всупереч нормам діючого законодавства України у змісті договору № 10 від 01.12.2007 року відсутні істотні умови.

Відповідно до ч.1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  

Істотними в договорі підряду є умови щодо його предмету, ціни та строку виконання.

Пунктом 2.1 договору № 10 від 01.12.2007 року передбачено ціну договору, а саме: вартість отриманих робіт визначається узгодженою сторонами договірної ціною в розмірі 59,00 за кв.м –1.

Щодо строку виконання до відповідно до ч.2 статті 846 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як встановлено судом, на виконання вимог договору № 10 від 01.12.2007 року сторони виконували умови договору, кожна у межах  своїх повноважень.  

Між сторонами підписані акти ви приймання виконання підрядних робіт по формі № КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі № КБ-3.

Також, в матеріалах справи наявний акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18.12.2008 року.

Крім того, відповідно до ч.2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, цей перелік не є вичерпний і суд може захистити цивільне право або інтерес іншими способами, передбаченими в договорі або законі.

Такий спосіб захисту цивільного права, як визначення договору неукладеним, в визначеному статтею 16 ЦК України переліку не міститься. Також, цей спосіб захисту сторони при укладенні договору не передбачили. Встановлення факту не укладення договору не призводить до поновлення порушених прав, а є лише елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог особи.

Таким чином, вимога позивача за зустрічним позовом про визнання договору № 10 від 01.12.2007 року неукладеним не підлягає задоволенню.

Суд не приймає претензію № 21/01-09 від 21.01.2009 року товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр Україна»як належний доказ непридатності для використання песчано-цементної стяжки виготовленої позивачем за первісним позовом, оскільки договір підряду № 10 від 01.12.2007 року укладений між позивачем та відповідачем, а товариство з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр Україна»не є стороною даного договору, відповідно до цього не може звертатись чи посилатись на якість робіт виконаних стороннім відносно нього осіб.   

Згідно ч.2 статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушено права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.

Оскільки, відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками та беручи до уваги те, що як встановлено судом позивачем за зустрічним позовом кошти в розмірі 534 455,60 грн. були перераховані за виконання робіт по договору № 10 від 01.12.2007 року, тому вимога позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків в розмірі 534 455,60 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Представник позивача за первісним позовом просить стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката, але не зазначає їх суму та не надає жодних доказів на підтвердження витрат на адвокатські послуги, у зв'язку з чим зазначена вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 3 статті 55 ГПК України передбачає, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Оскільки, ціна позову за первісним позовом становить 100 827,71 грн., тому сума державного мита –1 008,28 грн.

Позивачем за зустрічним позовом заявлено додаткову вимогу про стягнення збитків в розмірі 534 455,60 грн., яка прийнята і розглянута судом, але за неї не сплачено державного мита в розмірі 5 344,55 грн., тому зазначена сума підлягає стягненню з позивача за зустрічним позовом в доход Державного бюджету України.

Відповідно до ч.2 статті 46 ГПК України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита в сумі 1 008.28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, а витрати по сплаті державного мита в сумі 5 429,55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. за зустрічним позовом –на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ст. 44, ч.2 ст. 46, ч.5 ст. 49, ч.3 ст.55, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Українські прогресивні технології»(04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 29; п/р 26002038875000 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, п/р 26001019910410 в Луганській філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 304632, код ЄДРПОУ 32311527) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будексполуганськ»(91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд. 7, р/р 26008600115580 у відділенні № 7 ТОВ КБ «Южкомбанк», МФО 335946, р/р 26004002617901 в АКБ «Європейський»відділення № 27, МФО 351845, код ЄДРПОУ 33269932) суму основного боргу 91 471 (дев'яносто одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 60 коп., три проценти річних в розмірі 1 902 (одна тисяча дев'ятсот дві) грн. 11 коп., індекс інфляції в розмірі 7 454 (сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати  по сплаті державного мита в сумі 1 008 (одна тисяча вісім) грн. 28 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення витрат на послуги адвоката відмовити.

4. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Українські прогресивні технології»»(04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 29; п/р 26002038875000 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, п/р 26001019910410 в Луганській філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 304632, код ЄДРПОУ 32311527) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, в доход Державного бюджету України (р/р 31110095700011 Банк: ГУДКУ м. Києва, Одержувач: УДКУ у Шевченківському районі, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації: 22090200, символ звітності: 095) витрати по сплаті державного мита в сумі 5 344 (п'ять тисяч триста сорок чотири) грн. 55 коп.

6.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                          С.М.Мудрий

Рішення підписано 27.02.2009 року.