Постанова

від 09.06.2009 по справі 33/449

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/449

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.06.2009                                                                                           № 33/449

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Тищенко  А.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Українські прогресивні технології"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.02.2009

 у справі № 33/449 (суддя Мудрий С.М.)

 за позовом                               ТОВ "Будексполуганськ"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Українські прогресивні технології"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 101588,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.02.2009 р. у справі №33/449 первісний позов задоволений повністю, в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерно-будівельна компанія „Українські прогресивні технології” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Будексполуганськ” та товариством з обмеженою відповідальністю „Інженерно-будівельна компанія „Українські прогресивні технології” було укладено договір № 10.

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з п.1.1 договору № 10 від 01.12.2007 року замовник (відповідач за первісним позовом) доручає, а підрядник (позивач за первісним позовом) приймає на себе роботи з виготовлення песчано-цементної стяжки.

Відповідно до п.2.1 договору №10 від 01.12.2007 року вартість отриманих робіт визначається узгодженою сторонами договірної ціною в розмірі 59,00 за кв.м - 1.

Пунктом 2.2 договору № 10 від 01.12.2007 року до початку робіт замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 20% від вартості робіт.

Згідно з п.2.3 договору № 10 від 01.12.2007 року подальша оплата здійснюється замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт і не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Сторонами підписано та скріплені печатками акти приймання виконаних підрядних робіт, а саме: - № б/н за січень 2008 року на суму 88 615,20 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008 року на суму 88 615,20 грн.);

- № б/н за січень 2008 року на суму 59 071,20 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008 року на суму 59 071,20 грн.);

- № б/н за лютий 2008 року на суму 78 295,20 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 78 295,20 грн.);

- № б/н за лютий 2008 року на суму 112 008, 00 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 112 008,00 грн.);

- № б/н за березень 2008 року на суму 67 078,80 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року на суму 67 078,80 грн.);

- № б/н за березень 2008 року на суму 79 387,20 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року на суму 79 387,20 грн.);

- № б/н за квітень 2008 року на суму 63 986,40 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року на суму 63 986,40 грн.);

- № б/н за квітень 2008 року на суму 21 242,40 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року на суму 21 242,40 грн.);

- № б/н за квітень 2008 року на суму 56 242,80 грн. (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року на суму 56 242,80 грн.).

Таким чином, позивачем виконано роботи на загальну суму 625 927,20 грн.

Відповідачем оплачені виконані позивачем роботи на загальну суму 534 445,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з призначенням платежу: „сплата за виготовлення цементно-піщаної стяжки згідно договору № 10 від 01.12.07”, а саме:

- № 613 від 10.12.2007 року на суму 40 000,00 грн.;

- № 18 від 25.01.2008 року на суму 48 615,20 грн.;

- № 19 від 25.01.2008 року на суму 40 000,00 грн.;

- № 72 від 30.01.2008 року на суму 159 000,00 грн.;

- № 156 від 11.03.2008 року на суму 80 000,00 грн.;

- № 191 від 26.03.2008 року на суму 80 000,00 грн.;

- № 259 від 15.04.2008 року на суму 36 840,40 грн.;

- № 301 від 29.04.2008 року на суму 30 000,00 грн.;

- № 391 від 05.06.2008 року на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 91 471,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний у судовому засіданні, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 1 902,11 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розрахунок індексу інфляції:

91 471,60*101,3 (травень 2008 року)* 100,8 (червень 2008 року) *99,5 (липень 2008 року) * 99,9 (серпень 2008 року)* 101,1 (вересень 2008 року)* 101,7 (жовтень 2008 року)* 101,5 (листопад 2008 року)* 102,1 (грудень 2008 року) = 98 925,60

98 925,60 - 91 471,60 = 7 454,00 грн.

Таким чином, індекс інфляції за перерахунком суду становить 7 454,00 грн. та підлягає задоволенню.

В обгрунтування своїх вимог щодо визнання договору неукладеним позивач за зустрічним позовом посилається на те, що всупереч нормам діючого законодавства України у змісті договору № 10 від 01.12.2007 року відсутні істотні умови.

Відповідно до ч.1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними в договорі підряду є умови щодо його предмету, ціни та строку виконання.

Пунктом 2.1 договору № 10 від 01.12.2007 року передбачено ціну договору, а саме: вартість отриманих робіт визначається узгодженою сторонами договірної ціною в розмірі 59.00 за кв.м-1.

Щодо строку виконання до відповідно до ч.2 статті 846 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог договору № 10 від 01.12.2007 року сторони виконували умови договору, кожна у межах своїх повноважень.

Між сторонами підписані акти ви приймання виконання підрядних робіт по формі № КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі № КБ-3.

Також, в матеріалах справи наявний акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18.12.2008 року.

Крім того, відповідно до ч.2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, цей перелік не є вичерпний і суд може захистити цивільне право або інтерес іншими способами, передбаченими в договорі або законі.

Такий спосіб захисту цивільного права, як визначення договору неукладеним, в визначеному статтею 16 ЦК України переліку не міститься. Також, цей спосіб захисту сторони при укладенні договору не передбачили. Встановлення факту не укладення договору не призводить до поновлення порушених прав, а є лише елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог особи.

Таким чином, вимога позивача за зустрічним позовом про визнання договору № 10 від 01.12.2007 року неукладеним не підлягає задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не приймає претензію № 21/01-09 від 2і.01.2009 року товариства з обмеженою відповідальністю „Кінотеатр Україна” як належний доказ непридатності для використання песчано-цементної стяжки виготовленої позивачем за первісним позовом, оскільки договір підряду № 10 від 01.12.2007 року укладений між позивачем та відповідачем, а товариство з обмеженою відповідальністю „Кінотеатр Україна” не є стороною даного договору, відповідно до цього не може звертатись чи посилатись на якість робіт виконаних стороннім відносно нього осіб.

Згідно ч.2 статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушено права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.

Оскільки, відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками та беручи до уваги те, що як встановлено судом позивачем за зустрічним позовом кошти в розмірі 534 455,60 грн. були перераховані за виконання робіт по договору № 10 від 01.12.2007 року, тому вимога позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків в розмірі 534 455,60 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерно-будівельна компанія „Українські прогресивні технології” на рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2009 р. у справі №33/449 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2009 р. у справі №33/449 залишити без змін.

3.  Матеріали справи №33/449 повернути Господарському суду   м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.