Рішення

від 14.01.2009 по справі 34/444

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/444

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовомКомунального підприємства «Фармація»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Рікар Груп»

простягнення 34 733,04 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Крамаренко І.В. (довіреність № 7 від 14.01.2009);

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство «Фармація»звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікар Груп»(далі –Відповідач) про стягнення 29 200 грн. заборгованості за надані послуги, 1 628,54 грн. інфляційних втрат, 411,70 грн. 3 % річних, 3 492,80 грн. пені, всього 34 733,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати згідно з пунктом 3.3 договору про маркетингове обслуговування № 3/8 від 01.03.2008, укладеного між Позивачем та Відповідачем, (далі –Договір) вартості наданих послуг.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвали про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, виданої станом на 01.12.2008.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2008 між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір, відповідно до розділу 2 якого Виконавець надає Замовнику, а Замовник приймає та оплачує, маркетингові послуги, зміст яких полягає у: наданні маркетингових та інших послуг, які спрямовані на просування товару Замовника у аптеках Виконавця; надані Виконавцем Замовнику інформаційно-консультаційних послуг в аптеках згідно додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.

Плата за маркетингове обслуговування Замовника здійснюється згідно додатків до даного Договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 3.1 Договору).

Обліковий період складає один календарний місяць, протягом якого здійснюється маркетингове обслуговування Замовника. За угодою сторін, викладеною у відповідному протоколі, обліковий період може змінюватись (пункт 3.2 Договору).

У будь-якому випадку, усі оплати за цим Договором провадяться Замовником на підставі виставленого Виконавцем рахунку-фактури, у т.ч. якщо маркетингове обслуговування не відбувається з незалежних від Виконавця причин (пункт 3.3 Договору).

Відповідно до пункту 3.4 Договору Виконавець, щомісячно, або після повного виконання робіт, надає Замовнику на підпис, Акт виконаних робіт (далі –Акт). В указаному Акті сторони зазначають найменування виконаних робіт їх вартість та наявність претензій по якості.

Згідно з пунктом 3.5 Договору Замовник, у випадку наявності аргументованих претензій до виконання робіт, їх якості або об'єму, надсилає на адресу Виконавця претензію по якості робіт. Виконавець, в строк не пізніше десяти календарних днів з дати отримання претензії, зобов'язаний усунути відповідні зауваження Замовника.

01.03.2008 Позивач та Відповідач уклали додаток № 1 до Договору, у якому визначили перелік аптек щодо забезпечення їх продукцією, яку виробляє Замовник, а також встановили, що плата за маркетингові послуги складає: березень 2008 року –10 200 грн. і є повною передплатою; квітень 2008 року та всі послідуючі періоди –9 000 грн.

На виконання пункту 3.3 Договору Позивач направив Відповідачу рахунки № 435 від 26.02.2008 на суму 10 200 грн., № 753 від 04.04.2008 на суму 9 000 грн., № 1072 від 12.05.2008 на суму 9 000 грн., № 1324 від 05.06.2008 на суму 9 000 грн., всього на суму 37 200 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків про поштове відправлення.

Відповідач частково здійснив оплату наданих Позивачем послуг за вказаним рахунками, а саме за рахунком № 435 від 26.02.2008 у сумі 8 000 грн., що підтверджується банківськими виписками Позивача від 13.03.2008.

На виконання пункту 3.4 Договору Позивач направив Відповідачу Акти № 435 від 31.03.2008 на суму 10 200 грн., № 753 від 30.04.2008 на суму 9 000 грн., № 1072 від 31.05.2008 на суму 9 000 грн., № 1324 від 30.06.2008 на суму 9 000 грн., всього на суму 37 200 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків про поштове відправлення.

Відповідач підписав лише один Акт № 435 від 31.03.2008 на суму 10 200 грн., а інші Акти не підписав, і крім того не висловив та не надіслав Відповідачу відповідно до пункту 3.5 Договору жодних аргументованих претензій щодо виконання робіт, їх якості або об'єму

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідно до приписів частини 2 статті 530 ЦК України, враховуючи Нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за № 1383/14650) Відповідач повинен був здійснити оплату вартості наданих послуг у сумі 10 200 грн. в строк до 03.03.2008; у сумі 9 000 грн. в строк до 10.04.2008; у сумі 9 000 грн. в строк до 20.05.2008; у сумі 9 000 грн. в строк до 12.06.2008, всього у сумі 37 200 грн.

Проте, Відповідач, як у вищевказані строки так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг у сумі 29 200 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 29 200 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4.2 Договору у випадку порушення Відповідачем строків визначених пунктом 3.1 Договору, останній виплачує Позивачу неустойку у розмірі 1% від вартості маркетингового обслуговування за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних, інфляційні втрати та пеню, нарахованих починаючи з 01.03.2008 та 01.04.2008.

Проте, як встановлено судом, Відповідач повинен був здійснити оплату вартості наданих послуг у сумі 10 200 грн. в строк до 03.03.2008 (включно); у сумі 9 000 грн. в строк до 10.04.2008 (включно); у сумі 9 000 грн. в строк до 20.05.2008 (включно); у сумі 9 000 грн. в строк до 12.06.2008 (включно), тобто період прострочення виконання грошового зобов'язання у Відповідача розпочався з 03.03.2008, 10.04.2008, 20.05.2008, 12.06.2008, відповідно.

Отже, Позивач повинен був нараховувати Відповідачу 3% річних, інфляційні втрати та пеню починаючи з 04.03.2008, 11.04.2008, 21.05.2008, 13.06.2008, а не з 01.03.2008 та 01.04.2008.

Відтак, суд, на підставі статті 55 ГПК України, здійснює розрахунок 3% річних та пені відповідно до приписів вищевказаних норм, статей 253, 254 ЦК України:

Сума боргу, грн.Період простроченняКількість днів простроченняНарахована сума 3% річних, грн.

10 20004.03.2008-13.03.2008108,36

2 20014.03.2008-30.09.300820136,24

9 000 11.04.2008-30.09.3008173127,62

9 00021.05.2008-30.09.300813398,11

9 00013.06.2008-30.09.300811081,14

Всього:351,47

Тому, суд стягує з Відповідача 351,47 грн. 3% річних.

Несплаченасума боргу, грн.Період нарахуванняІндекс інфляціїНарахована сума інфляційних втрат, грн.

10 20004.03.2008-13.03.2008103,8%387,60

2 20014.03.2008-30.06.3008103,8%, 103,1%, 101,3%, 100,8%198

9 00011.04.2008-30.06.3008103,1%, 101,3%, 100,8%468

9 00021.05.2008-30.06.3008100,8%72

9 00013.06.2008-30.06.3008100,8%72

Всього:1 197,60

Тому, суд стягує з Відповідача 1 197,60 грн. інфляційних втрат.

Несплаченасума боргу, грн.Період простроченняКількість днів простроченняПодвійна облікова ставка НБУНарахована сума пені, грн.

10 20004.03.2008-13.03.20081020 %55,73

2 20014.03.2008-30.04.20084820 %57,70

2 20001.05.2008-03.09.300812624%181,77

9 00011.04.2008-30.04.20082020%98,36

9 00001.05.2008-30.09.300815324%902,95

9 00021.05.2008-30.09.300813324%784,91

9 00013.06.2008-30.09.300811024%649,18

Всього:2 730,60

Тому, суд стягує з Відповідача 2 730,60 грн. пені.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Як убачається з матеріалів справи, ціна позову складає 34 733,04 грн., проте Позивачем сплачено державне мито в сумі 332,91 грн., тобто у сумі меншій, ніж встановлено підпунктом «а»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Тому на підставі статті 46 ГПК України недоплачене державне мито у сумі 14,42 грн. підлягає стягнення з Позивача в рахунок Державного бюджету України.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 46, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 611, 612, 625 ЦК України, статтями 193, 230 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рікар Груп»(04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, ідентифікаційний код 34794817, р/р 260090104587980 в ЗАТ «ПроКредитБанк», МФО 320984, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Комунального підприємства «Фармація»(01030, м. Київ, вул. І. Франка, 38-б, ідентифікаційний код 05415852, р/р 260050099701 в КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300670) 29 200 (двадцять дев'ять тисяч двісті) грн. боргу, 351 (триста п'ятдесят одну) грн. 47 коп. 3 % річних, 1 197 (одну тисячу сто дев'яносто сім) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн. 60 коп. пені, а також 334 (триста тридцять чотири) грн. 79 коп. витрат по сплаті державного мита та 113 (сто тринадцять) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Фармація»(01030, м. Київ, вул. І. Франка, 38-б, ідентифікаційний код 05415852, р/р 260050099701 в КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300670) на користь Державного бюджету України (одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077968; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019; рахунок № 31110095700011) недоплачене державне мито в сумі 14 (чотирнадцять) грн. 42 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 16.01.2009