Рішення

від 18.02.2009 по справі 16/176-08-4998

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/176-08-4998

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2009 р.Справа  № 16/176-08-4998

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Вілкова О.В. за довіреністю № 1329  від 26.11.08р.

Від відповідача:  не з'явився;   

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно з ст.. 77 ГПК України справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса” до  товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест»про стягнення  528421,83 грн., -  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса” (далі по тексту ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест” (далі по тексту ТОВ „Гефест”) 557182,59 грн. основного боргу за договором поставки № 26/08 від 25.02.2008р., 6402,31 грн. 3% річних та 15694,52 грн. інфляційних витрат та пені 52489, 16 грн., а всього 631768,58 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням ТОВ „Гефест” договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса” товару.

З огляду на погашення відповідачем частини основного боргу, у судовому засіданні 26.01.2009р. представником позивача було надано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса” було зменшено розмір заявленої до стягнення суми основного боргу, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача  420767,59 грн. основного боргу за договором поставки № 26/08 від 25.02.2008р., 6402,31 грн. 3% річних та 15694,52 грн. інфляційних витрат та пені 52489, 16 грн., а всього 495353,58 грн. загальної заборгованості.

12.02.2009р. до канцелярії суду надійшла заява ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса” про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача  420767,59 грн. основного боргу за договором поставки № 26/08 від 25.02.2008р., 8738,92 грн. 3% річних та 26822,17 грн. інфляційних витрат та пені 72093, 15 грн., а всього 528421,83 грн. загальної заборгованості.

Відповідно до пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні 26.01.2009р. відповідачем  позовні вимоги заперечуються лише в частині нарахування індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені. В обґрунтування своєї позиції у даній справі відповідач стверджує, що економічна криза є підставою для звільнення ТОВ „Гефест” від нарахованих штрафних санкції, витрат від інфляції та трьох відсотків річних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса” (Постачальник) та ТОВ „Гефест” (Замовник) було укладено договір поставки № 26/08 від 25.02.2008р., відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити в порядку, установленому даним договором, металопрокат. Найменування, кількість та ціна товару вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору та видаткових накладних, що направляються на адресу Покупця або за узгодженням сторін вказується тільки у видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.1 договору № 26/08 від 25.02.2008р. товар відпускається Покупцю партіями, які надаються Постачальником з урахуванням трьохденної доставки товару з дати отримання замовлення або отримання передплати.  При цьому, за змістом п.3.2 вказаного договору Постачальник здійснює поставку товару Покупцю автомобільним транспортом на умовах EXW –склад Постачальника (Інкотермс 2000), якщо товар здійснюється транспортом Покупця або на умовах FCA –склад Покупця, якщо товар доставляється транспортом Постачальника. Передача товару здійснюється на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей шляхом підписання накладной.  

           Положеннями  п.п.4.1., 4.2, 4.3 договору передбачено, що розрахунок за кожну партію поставленого товару здійснюється за згодою сторін у безготівковій формі в день отримання товару.

Згідно положень ст. 712 ЦК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. №435-ІV за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з пояснень представників, між сторонами тривалий час існували договірні відносини. За весь час існування договірних відносин позивачем було поставлено, а відповідачем отримано металопродукції на загальну суму 3.341.569,78 грн. Всього за період поставки товару відповідачем було сплачено грошових коштів на загальну суму 2.921.535,92 грн. Залишок несплаченої суми складає 420.767,59 грн. яка до нинішнього часу відповідачем погашена не була та в процесі розгляду даної справи останнім не оспорюється. Дана сума заборгованості виникла  на підставі укладеного між сторонами 25.02.2008р. договору поставки № 26/08 за отриману згідно видаткових накладних за  №ОДп-00549 від 13.06.2008р. на суму 147716,70 грн., №ОДг-000656 від 20.06.2008р. на суму 131294,50 грн., №ОДг-000682 від 24.06.2008р. на суму 139319,10 грн., №ОДг-000676 від 24.06.2008р. на суму 154955,15 грн., №ОДп-00652 від 29.07.2008р. на суму 6638,90 грн., №ОДо-00733 від 29.07.2008р. на суму 721,60 грн.,  № ОДо-00807 від 14.08.2008р. на суму 7457,00 грн. на підставі довіреностей сер. ЯОЧ № 599816 від 13.06.2008р., сер. ЯПЗ № 196052 від 29.07.2008р., сер. ЯПЗ № 203459 від 13.08.2008р. металопродукцію.

Згідно ст. 193 ГК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору поставки № 26/08 від 25.02.2008р.,  вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України ТОВ „Гефест” було здійснено часткову оплату товарів, отриманих за переліченими по тексту рішення вище видатковими накладними, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість на загальну  суму 420767,59 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку погашена ним не була.

Слід також зазначити, що протягом існуванням між сторонами по справі договірних відносин відповідачем здійснювалася оплата поставленого товару з порушенням строків, передбачених п.4.2 договору поставки № 26/08 від 25.02.2008р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.1 договору поставки № 26/08 від 25.02.2008р. за несвоєчасну оплату вартості товару Покупець зобов'язувався сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки   від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем,  за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов'язань за вказаним договором ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса” додатково було нараховано до сплати ТОВ „Гефест” 72093,15 грн. пені.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і  в умовах п. 7.2  договору поставки № 26/08 від 25.02.2008р., укладеного між сторонами по справі. З огляду на викладене,  ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса” також було нараховано до сплати ТОВ „Гефест” 26822,17 грн. збитків від інфляції та 8738,92 грн. 3% річних з прострочених сум.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання Покупцем  договірних зобов'язань по оплаті вартості придбаних ним за договором  поставки № 26/08 від 25.02.2008р. товарів, ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Гефест” 528421,83 грн. загальної заборгованості по вищезазначеному договору, у тому числі: 420767,59 грн. основного боргу за договором поставки № 26/08 від 25.02.2008р., 8738,92 грн. 3% річних та 26822,17 грн. інфляційних витрат та пені 72093,15 грн..

           Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні 26.01.2009р. відповідачем  позовні вимоги заперечуються лише в частині нарахування індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені, посилаючись на необхідність звільнення  ТОВ „Гефест” від нарахованої неустойки, витрат від інфляції та трьох відсотків річних з огляду на економічну кризу. При цьому, слід зазначити, що жодного правового обґрунтування своїй  позиції з приводу неправомірного нарахування  індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені відповідачем суду надано не було незважаючи на неодноразове призначення справи до судового розгляду.

На думку суду, розмір загальної заборгованості ТОВ „Гефест” перед ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса”  у сумі 528421,83 грн. витікає з умов укладених між сторонами по справі угод, підтверджується накладними про передачу ТОВ „Гефест” обумовлених товарів, довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей, актом звірки взаємних розрахунків, а також обґрунтованими розрахунком позовних вимог. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса”   позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „Українська гірничо-металургійна компанія  - Одеса”  420767,59 грн. основного боргу за договором поставки № 26/08 від 25.02.2008р., 8738,92 грн. 3% річних та 26822,17 грн. інфляційних витрат та пені 72093,15 грн., а всього 528421,83 грн. загальної заборгованості.

Враховую, що частина заборгованості була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даними позовними вимогами, судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також слід покласти на відповідача у повному обсязі згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11,  509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест” / 65000, м. Одеса, вул.

Буніна 33, кімн.13, р/р 26001660628780 в ФАКАБ „Укрсоцбанк” м. Одеси, МФО   328016, код ЄДРПОУ 31681536/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія - Одеса” /юридична адреса - 65009, м. Одеса, пров. Педагогичний 3, поштова адреса –65031, м. Одеса, вул. Новомосковська 23-а,  р/р 2600901300510 в Одеської філії ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 388432, код ЄДРПОУ 31005894/ - 420767 грн. 59 коп.  /чотириста двадцять тисяч сімсот шістдесят сім грн. 59 коп./ - основного боргу; 8738 грн 92 коп  /вісім тисяч сімсот тридцять вісім грн. 92 коп./ - 3% річних;  26822 грн 17 коп  /двадцять шість тисяч вісімсот двадцять дві грн. 17 коп./ інфляційних витрат; 72093 грн 15 коп.  /сімдесят дві тисячі дев'яносто три грн.. 15 коп./ - пені;  6317 грн. 69 коп. /шість тисяч триста сімнадцять грн. 69 коп./ – держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 23.02.2009р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.