Рішення

від 19.02.2009 по справі 33/104-08-5045

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/104-08-5045

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2009 р.Справа  № 33/104-08-5045

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Українська музична видавнича  група”, м. Київ

до відповідача: закритого акціонерного товариства „Фоззі-Юг”, м. Одеса

про виплату компенсації у розмірі 1575000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:  Немерюк О.А.., довіреність в матеріалах справи,

від відповідача: Кієт О.Л., довіреність в матеріалах справи,

Суть спору: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, з огляду на відсутність у позивача права на звернення до господарського суду з зазначеними вимогами, недоведеністю позивачем факту порушення майнових авторських прав відповідачем.

Позивачем у справі не виконана ухвала господарського суду області від 24 грудня 2008 року у частині підтвердження реєстрації ТОВ „Українська музична видавнича група” як організації колективного управління у Державному департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

22 грудня 2006 року товариством з обмеженою відповідальністю «Первое музыкальное издательство» та товариством з обмеженою відповідальністю „Українська музична видавнича група” укладено договір №4001/07 „Про передачу виключних авторських прав” (субвидавничий договір), за умовами якого, ТОВ «Первое музыкальное издательство» передало позивачу виключні майнові авторські права на твори із каталогу ТОВ «Первое музыкальное издательство», як обнародувані так і не обнародувані раніше, права на використання яких передані контрагенту позивача у строк з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2009 року.

09 січня 2007 року та 15 липня 2007 року ТОВ «Первое музыкальное издательство»  укладено авторські договори про передачу виключних авторських прав з авторами пісні «Она не твоя» Арсеньєвим К.Б. та Дробишем В.Я., яка після її створення виключена до каталогу ТОВ «Первое музыкальное издательство».

Посилаючись на „Акт перевірки дотримання законодавства в сфері авторського права та суміжних прав” від 20 вересня 2008 року, складений представником асоціації „Файненшл. Протекшн. Ло”, що діяв в інтересах: асоціації „Чесна музика”; товариств „Театр Данилка”; „Новак” та „Мама М.'юзік”; товариства „Українська музична видавнича група”, що є володільцем в Україні каталогу „Першого музичного товариства”, товариств „Астра Рекордз” та”Ukrainianrecords” Немирюком О.А., який зазначений в акті перевірки також як представник в Запорізькій області асоціації „Дім авторів музики в Україні” та об'єднання „Українська ліга музичних прав”, позивачем у справі заявлено позов про стягнення з відповідача компенсації за публічне, без дозволу позивача виконання пісні «Она не твоя»в приміщенні магазину „Сільпо”, розташованого по вул. Французький бульвар,16 у м. Одесі.

Акт перевірки, складений без участі ЗАТ „Фоззі-Юг”, підписаний крім Немерюка О.А. жителями міста Запоріжжя Сивковим К.Ю. та Гордієнко Д.В. та містить посилання на ст. ст. 15; 31; 32; 43; 49 Закону України „Про авторське право та суміжні права” як на підставу перевірки, хоча такого закону в Україні не існує.

Частинами 2,3 статті 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права” встановлено, що виключне право на використання твору автором, чи іншою особою, яка має авторське право, дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом, а виключне право автора (чи іншої особи) на дозвіл чи заборону використовувати твір іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема виконання творів.

Відповідно до положень ст. 50 Закону України „Про авторське право і суміжні права” порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту є, у тому числі, вчинення особою будь-яких дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14; 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15; 39; 40 і 41 цього Закону з урахуванням передбачених статтями 21-25; 42; 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав визначені положеннями ст. 52 Закону України „Про авторське право і суміжні права” якою передбачено права суб'єктів авторського права і суміжних прав звертатися  в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компенсації при порушенні будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі, передбачених статтею 50 цього Закону шляхом:

- визнання та поновлення своїх прав , у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

- звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

- подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсації;

- вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;

- брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операції, пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;

- вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розпорядженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;

- вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

Положеннями ст.ст. 2; 5; 19 Господарського кодексу України визначено, що учасником відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Органи державної влади і посадові особи уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються виключно Законами України.

Діючим законодавством України у сфері охорони авторського права і суміжних прав не передбачено право недержавних підприємств, установ, організацій у тому числі приватних підприємств, чи за їх дорученням, здійснювати самостійний, таємний від суб'єктів підприємницької діяльності які перевіряються, контроль (нагляд) за дотриманням законодавства про охорону інтелектуальної власності.

Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть, у відповідності до положень ст. ст. 45; 47 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, управляти своїми правами особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління, які мають право на здійснення своєї діяльності тільки після їх обліку в Уставі у сфері охорони авторського права і суміжних прав, державним організаціям, установчі документи, яких передбачають здійснення таких функцій.

Затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №674 від 17 травня 2002 року (з змінами та доповненнями), положенням „Про  державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності” функції контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог Закону України „Про авторське право і суміжні права”, покладено на державного інспектора з питань інтелектуальної власності, який може проводити перевірки у тому числі за письмовими зверненнями суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав з залученням їх до проведення перевірки.

Враховуючи, що акт перевірки від 20 вересня 2008 року складено особою не уповноваженою на проведення перевірок дотримання законодавства з питань інтелектуальної власності, перевірка здійснена без участі керівника ЗАТ „Фоззі Юг” або особи, яка його замінює чи/або, у разі їх відсутності –повноважної особи суб'єкта господарювання, а також відсутність у акті перевірки достовірної інформації щодо технічних засобів та способу трансляції пісні  «Она не твоя», посилання в акті на статті Закону України „Про авторське право та суміжні права” якого в Україні не існує, що є самостійною підставою для відмови у позові, „Акт перевірки дотримання законодавства в сфері авторського права та суміжних прав”, складений 20 вересня 2008 року Немерюком О.А. як представником підприємств, зазначених у акті, не враховуються господарським судом як належний доказ позовних вимог у справі.

Господарським судом не сприймаються за належний доказ у справі також залучення позивачем до матеріалів справи відеограма, перегляд якої у судовому засіданні не підтвердив обставини, зазначені у позовній заяві. Відеограма не містить інформації щодо її автора, дати відеозапису, джерела звукового супроводу та способи трансляції цих звуків, технічних характеристик, пристроїв на яких виготовлявся диск відеограми, умови збереження оригіналу та примірника відеозапису, що поряд з іншими недоліками не виключає можливості компонування зображення з відповідним звуковим супроводом, у якому прослуховуються фрагменти пісні «Она не твоя».

Із листа ТОВ „Українська музична видавнича група” від 1 серпня 2008 року та листа аналогічного тексту датованого тільки 2008 роком вбачається, що асоціації „Файненшл. Протекшн. Ло” пропонувалось проведення не перевірки, а моніторингу використання торговими підприємствами об'єктів авторського права, без делегування будь-яких повноважень по складанню актів перевірок, я і їх проведення.

Господарським судом відхиляється як необґрунтоване твердження позивача про можливість здійснення ним таємних перевірок суб'єктів господарювання, за відсутності права на перевірку та без участі повноважних осіб об'єктів перевірок на підставі положень ст. 19 ЦК України, у порядку реалізації права самозахисту позивачем своїх цивільних прав, оскільки обраний позивачем спосіб самозахисту протирічить вимогам діючого законодавства.

Залучення позивачем до матеріалів справи листа об'єднання підприємств „Український музичний альянс” від 22 серпня 2006 року, на адресу асоціації „Файненшл. Протекшн. Ло”, створеної 24 березня 2008 року та зареєстрованої виконкомом Запорізької міської ради 26 березня 2008 року про моніторинг телерадіокомпаній додатково свідчить про нехтування позивачем нормами діючого законодавства у частині надання належних доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.   

За правилами ст. 33 ГПК України, якими розподілено тягар доказування, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сукупний аналіз матеріалів справи не підтверджує доведення факту порушення ЗАТ „Фоззі Юг” законодавства про охорону авторських прав, у зв'язку з чим, у господарського суду області відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у справі.

Судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.  82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

                    Відмовити у задоволенні позовних вимог у справі №33/104-08-5045.

                    Суддя