Рішення

від 26.03.2009 по справі 5/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "26" березня 2009 р.Справа №  5/145

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/145

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Завод Іллічівський", смт.Авангард Овідіопольського району Одеської області  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська продовольча компанія № 1", м. Кіровоград      

про стягнення 60 840,04 грн.,  

Представники сторін  участі не брали.

Відкрите акціонерне товариство "Завод Іллічівський" звернувся до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Кіровоградська продовольча компанія № 1" коштів у сумі 60840,04 грн., з них: основний борг - 48490,50 грн., пеня - 6711,68 грн., 3% річних - 707,98 грн., втрати від інфляції - 4429,88 грн. у зв'язку з невиконанням дистриб'юційної угоди № 0111/0702 від 01.11.2007 року.

ухвалою господарського суду від 27.01.2009 року згідно ст. 24 Господарського процесуального кодексу України за згодою позивача здійснено заміну первісного відповідача належним відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська продовольча компанія № 1" (25006, м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 62/5, ідентифікаційний код 35347179).

На адресу господарського суду Кіровоградської області поштовим органом зв'язку повернуто ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляд справи, які надсилались на адресу належного відповідача, включену до ЄДРПОУ з 27.08.2008: вул. Карла Маркса, 62/5, м. Кіровоград, у зв'язку з тим, що адресат вибув.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд встановив, що у ЄДРПОУ з 27.08.2008 року значиться така адреса належного відповідача: вул. Карла Маркса, 62/5, м. Кіровоград, на яку і були надіслані повторно ухвали суду про відкладення розгляду справи, в яких зазначено дата, час та місце розгляду справи.  Але зазначені ухвали установою зв'язку повернуті до господарського суду з написом "адресат вибув". Господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи вказані ухвали суду за місцем реєстрації відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, тому справу розглянуто на підставі наявних у ній матеріалів згідно ст. 75 ГПК України.  

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Між відкритим акціонерним товариством "Завод Іллічівський" - Продавець (далі - ВАТ "Завод Іллічівський") та товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська продовольча компанія № 1" - Дистриб'ютор (далі - ТОВ "КПК №1")  01.11.2007 року укладено дистриб'юторську угоду № 0111/0702 (далі - Дистриб'юторська угода № 0111/0702).

Згідно п. 1.1. Дистриб'юторської угоди № 0111/0702 Продавець зобов'язується поставляти на підставі замовлень Дистриб'ютора прийнятих Продавцем до виконання та передає Дистриб'ютору продукцію, а Дистриб'ютор приймає та здійснює оплату продукції в порядку та на умовах передбачених дійсною угодою. Сторони узгодили, що предметом цієї угоди є поставка продукції згідно вимог ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України, а також організація здійснення подальшої реалізації продукції (дистрибуція) відповідно до умов Угоди.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Дистриб'юторської угоди № 0111/0702 Дистриб'ютор отримує продукцію за цінами у офіційному прайс-листі Продавця  (Додаток № 2) до цієї угоди відповідно до умов оплати зазначеної в угоді. Ця інформація є закритою і не підлягає розголошенню.

Дистриб'ютор здійснює оплату поставленої продукції  шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі, що дорівнює вартості продукції на 21 (двадцять один) календарний день з моменту отримання.

Між Продавцем та Дистриб'ютором 20.11.2007 року та 13.12.2007 року підписано видаткові накладні № РН-000878 та № РН-000957, що скріплені печаткою відповідача, у відповідності до якої ВАТ "Завод Іллічівський" відпущено, а ТОВ "КПК №1" отримано продукцію на загальну суму 51890,50 грн. (оригінали зазначених видаткових накладних а.с. 66-67).

Позивач належним чином виконав своє зобов'язання за Дистриб'юторською угодою № 0111/0702.

Строк оплати за видатковою накладною № РН-000878 від 20.11.2007 року настав 11.12.2007 року, а за видатковою накладною № РН-000957 від 13.12.2007 року 03.01.2008 року.

Відповідач своїми діями щодо часткової оплати товару визнавав факт наявності свого грошового зобов'язання перед позивачем щодо оплати отриманого товару за видатковими накладними № РН-000878 та № РН-000957, зазначивши у платіжних дорученнях, що кошти перераховуються як часткова оплата за консервацію за накладною № РН-000878 від 20.11.2007  та накладною № РН-000957 від 13.12.2007, що слідує із банківських виписок з поточного рахунку позивача від 26.12.2007, 23.01.2008, 22.02.2008, 28.03.2008, 10.04.2008 та 15.05.2008 (а.с. 32-41).  

Але відповідач у порушення умов Дистриб'юторської угоди № 0111/0702 вартість отриманого товару оплатив не в повному обсязі, а саме, відповідачем оплачено вартість поставленої продукції на загальну суму 3400,00 грн., про що свідчать банківські виписки з рахунку (а.с. 32-41).

Отже, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 48490,50 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським судом визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правилами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити  від  положень  актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язки, зокрема є договори та інші правочини.

Відносини між сторонами врегульовані Дистриб'юторською угодою № 0111/0702 від 01.11.2007 року.

На підставі викладеного та умов договору вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 48490,50 грн., підлягає задоволенню.

Згідно п. 9.3. Дистриб'юторської угоди № 0111/0702 за прострочення оплати партії продукції, Дистриб'ютор сплачує на користь Продавця неустойку в вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку Україна, яка діяла в період прострочення оплати партії продукції. Пеня розраховується від суми простроченої оплати за який сплачується пеня, за кожен день прострочення сплати, від загальної суми неоплаченого товару, протягом всього періоду прострочення.

У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, згідно зазначених положень законодавства та умов Дистриб'юторської угоди № 0111/0702 пеня обчислюється за весь час прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня. Розмір облікової ставки НБУ становить: з 01.06.2007 - 8%, з 01.01.2008 року - 10%, з 30.04.2008 - 12%.  

Позивач пеню нарахував у розмірі 4979,20 грн. за період прострочення з 11.12.2007 року по 23.06.2008 року сплати боргу в сумі 48490,50 грн.

Господарським судом обчислено пеню наступним чином:

1) щодо боргу в сумі 28420,50 грн. (товар за накладною № РН-000878 від 20.11.2007) - прострочення платежу за період з 11.12.2007 року по 31.12.2007 року становить 20 днів, тому сума пені складає 249,17 грн.;

2) щодо боргу в сумі 28420,50 - прострочення платежу за період з 01.01.2008 року по 03.01.2008 року становить 2 дні, сума пені складає 31,06 грн.;

3) щодо боргу в сумі 48490,50 грн. (за двома накладними № РН-000878 від 20.11.2007 та № РН-000957 від 13.12.2007), прострочення платежу за період з 04.01.2008 року по 29.04.2008 року становить 116 днів, тому сума пені складає 3073,71 грн.;

4) щодо боргу в сумі 48490,50 грн., прострочення платежу за період з 30.04.2008 року по 23.06.2008 року становить 54 днів, тому сума пені складає 1717,04 грн.

Отже, загальна сума пені, обчисленої по 23.06.2008 р. становить 5070,98 грн.

Проте позивач не заявляв клопотання про вихід суду за межі позовних вимог, тому підлягає стягненню пеня, вимога щодо якої заявлена позивачем у розмірі 4979,20 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно повідомлення Державного комітету статистики України індекс інфляції за грудень складає 102,1%, за лютий - 102,9%, за березень -  102,7%, за квітень - 103,8%, за травень - 101,3%, за червень - 100,8%, тому заборгованість з урахуванням індексу інфляції становить 55997,47 грн., при цьому інфляційні втрати позивача за цей період становлять 7506,97 грн.

Проте позивачем розмір інфляційних втрат за період січень - червень 2008 року обчислено в сумі 6593,13 грн., тобто в меншому розмірі.

Позивач не заявляв клопотання про вихід суду за межі позовних вимог щодо втрат від інфляції, тому підлягає стягненню сума інфляційних втрат в розмірі 6593,13 грн., заявлених позивачем до стягнення.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 777,17 грн. за період прострочення платежів з 11.12.2007 по 23.06.2008 року.

Господарським судом обчислено 3% річних наступним чином:

1) щодо боргу в сумі 28420,50 грн., прострочення платежу за період з 11.12.2007 року по 03.01.2008 року становить 23 днів, тому сума 3% річних складає 53,71 грн.;

2) щодо боргу в сумі 48490,50 грн., прострочення платежу за період з 04.01.2008 року по 23.06.2008 року становить 171 днів, тому сума 3% річних складає 679,66 грн.,

Отже, загальна сума 3% річних становить 733,37 грн.

Але позивачем 3% на суму боргу внаслідок арифметичної помилки нараховані в більшому розмірі - 777,17 грн., тому судом розрахунок позивача в цій частині відхиляється.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 48490,50 грн., пені у розмірі 4979,20 грн., інфляційних втрат - 6593,13 грн., підлягають стягненню в повному обсязі, вимога про стягнення 3 % річних підлягає задоволенню частково на суму 733,37 грн.

Державне мито справі в сумі 608,40 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який допустив невиконання свого грошового зобов'язання перед позивачем.   

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 48490,50 грн., пені в розмірі 4979,20 грн., втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції 6593,13 грн. задовольнити повністю.

Позов про стягнення трьох процентів річних задовольнити частково на суму 733,37 грн.

У решті позову про стягнення трьох процентів річних у розмірі 43,80 грн. відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська продовольча компанія № 1" (25006, м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 62/5, ідентифікаційний код 35347179) на користь  відкритого акціонерного товариства "Завод Іллічівський" (67806, смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область, ідентифікаційний код 05529001) кошти в сумі 60796,20 з них: основний борг - 48490,50 грн.; пеня - 4979,20 грн.; втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції - 6593,13 грн., три проценти річних - 733,37 грн., а також судові витрати у справі на державне мито в сумі 608,40 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття.

     Суддя                                               О.А. Змеул