Рішення

від 27.02.2009 по справі 19/92-08-5101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/92-08-5101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2009 р.Справа  № 19/92-08-5101

За позовом: Одеського обласного виробничого управління по водному господарству, м. Одеса

до відповідача: Вікторівської сільської ради, с. Вікторівка Березівського району Одеської області

про стягнення 18085 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Донець М.В., довіреність у матеріалах справи

від відповідача: не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 509376 від 11 лютого 2009 року (а.с. 53).

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 18085 грн., з яких 18000 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушень вимог водного законодавства, 85 грн. – штраф за скоєння адміністративного правопорушення.

Відповідач в особі голови Вікторівської сільської ради Полякової Ірини Володимирівни був присутнім у судовому засіданні 21 січня 2009 року. У наступні судові засідання, призначені на 05 лютого 2009 року о 11:00, 27 лютого 2009 року о 11:00 відповідач не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень № 505755 від 28 січня 2009 року та № 509376 від 11 лютого 2009 року (а.с. 45, 53 відповідно).

В судовому засіданні 21 січня 2009 року голова Вікторівської сільської ради Полякова І.В. усно заперечувала проти позову. Ніяких письмових документів заперечень з документальним підтвердженням суду на дату розгляду справи 27 лютого 2009 року надано не було.

Ухвалою суду від 03 лютого 2009 року строк розгляду справи № 19/92-08-5101 подовжувався на один місяць до 03 березня 2009 року.          

Оскільки відповідач у справі, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, в судове засідання не з'явився, правом на надання відзиву на позов згідно ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України у межах строків, передбачений ст. 69 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

21 жовтня 2008 року провідним інженером ТЕБ та ККВВР Одеського обласного управління по водному господарству Горовим М.В. проведено перевірку стану дотримання вимог водного законодавства на прибережних захистних смугах річок  Тилигул та Тартакай на території Вікторівської сільської ради та водоспоживання і забезпечення населення питною водою, про що складено акт № 554027.

Зазначена перевірка здійснювалася комісією у т.ч. у складі завідуючого СанГіс відділу Березовської райСЕС –Осипенко В.Г., головного спеціаліста західного сектору охорони навколишнього природного середовища в Одеській області –Моряк Л.П., за участю голови Вікторівської сільської ради в Березівському районі Полкової Ірини Володимирівни. В ході перевірки виявлено, що „на території сільради протікає р. Тилигул, протяжність якої на території сільради становить 13,2 км. та р. Тартакай з протяжністю 5,0 км. Річка Тилигул заросла камишом, прибережні захисні смуги заросли багаторічними травами, використовуються громадою для випасу худоби. Прибережні захисні смуги чисті. Річка Тилигул пересихає в окремих місцях. Річка Тартакай перегорожена греблею, де утворено Роздолянський ставок, який на даний час повністю висох....Прибережні захисні смуги в натурі на р. Тилигул та р. Тартакай не винесено, проекту прибережних смуг немає. Вплив виробничої діяльності на стан водного об'єта: Нижче Роздолянського ставка, що в поймі р. Тартакай знаходиться стихійне сміттєзвалище, площа якого становить 600м2. Під час паводку ставок наводнюється водою і через водоскид вода заливає сміття в р. Тартакай, що несе води в м. Березівку, через що  вулиці Посмітного-Крупської постійно підтоплюються забрудненими водами”..  Отже у ході перевірки виявлено  виявлено порушення норм водного законодавства, а саме: у поймі річки Тартакай за селом Роздол нижче греблі ставка Роздолянський, утворено сміттєзвалище побутових відходів, (факт сміттєзвалища біля ставка Роздолянський зафіксований за допомогою кіно-фото зйомки) площею 600м2, яке є забруднювачем талих та дощових вод, які течуть в р. Тилігул, що є порушенням ст.10, 95 Водного кодексу України, а також ст. 59 КоАП України. В ході перевірки виявлено відсутність проекту виносу прибережних захисних смуг, що є порушенням ст. 10 Водного кодексу України.

Були також складені протокол про адміністративне правопорушення № 000003 від 21 жовтня 2008 року та припис № 554027, згідно якого на виконання вимог ст.ст. 10, 95 Водного кодексу України голову Вікторівської сільської ради було зобов'язаньо у строк до 28 жовтня 2008 року: „1) терміново провести розчистку пойми р. Тартакай в районі греблі біля ставка „Роздолянський”, 2) установити знаки з назвою водойми та висадити дерева на цій території, 3) терміново подати заявку до райдержадміністрації на виготовлення проекту виносу захисних смуг”.

Внаслідок правопорушення водним ресурсам нанесені збитки на суму 18000 грн., які розраховані згідно з "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 грудня 2001 року № 290.

Постановою за справою про адміністративне правопорушення водного законодавства України № 000003 від 29 жовтня 2008 року Вікторівській сільській раді в особі голови сільської ради Полякової І.В. було запропоновано добровільно відшкодувати збитки, завдані водним ресурсам на суму 18000 грн. та штраф за скоєння адміністративного правопорушення у розмірі 85 грн. Про розгляд постанови відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом секретаря сільради Плющ О.В. від 27 жовтня 2008 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 111 Водного Кодексу України, ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.330 КоАП України  позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 18000 грн. та з голови Вікторівської сільської ради Полякової І.В. штраф у сумі 85 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення збитків на суму 18000грн., мотивуючи наступним:

          Статтею 1 Водного кодексу України встановлено, що прибережна захисна смуга –частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

          До відання сільських у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: 1) здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; 2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; 3) встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу; 4) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції; 5) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств, установ і організацій; 6) організація інформування населення про стан водних об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод; 7) вирішення інших  питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції (ст. 10 Водного кодексу України).

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення  коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. На території водоохоронних зон забороняється:

    1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

    2) влаштування  кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

    3) скидання неочищених  стічних  вод,  використовуючи  рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.

    Зовнішні межі водоохоронних зон  визначаються  за  спеціально розробленими проектами.

    Виконавчі  комітети  місцевих Рад зобов'язані доводити до

відома  населення,  всіх  заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях (ст. 87 Водного кодексу).

          Статтею  88 Водного кодексу України встановлено, що метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків  площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх  річок,  водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. У межах існуючих населених пунктів прибережна  захисна  смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

    Усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від  забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які  можуть  погіршити  умови водопостачання,  завдавати  шкоди  здоров'ю   людей,    спричинити зменшення рибних  запасів  та  інших  об'єктів  водного  промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості  земель та інші несприятливі явища внаслідок  зміни  фізичних  і  хімічних властивостей вод, зниження їх здатності  до  природного  очищення,

порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод (ст. 95 Водного кодексу України).

Відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 11 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і  громадяни  України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно з Положенням про Одеське обласне виробниче управління по водному господарству, затвердженого головою Державного комітету України по водному господарству 26.03.2002р., Одеське обласне виробниче управління по водному господарству є уповноваженою бюджетною організацією спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства та меліорації земель - Державного комітету України по водному господарству.

До компетенції Облводгоспу належить, зокрема, направлення в установленому законом порядку матеріалів про порушення вимог водного господарства до відповідних органів.

Оскільки на дату судового засідання у господарського суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем у встановленому порядку акту перевірки № 554027 від 21 жовтня 2008 року, протоколу про адміністративне правопорушення № 000003 від 21 жовтня 2008 року, постанови про адміністративне правопорушення водного законодавства України № 000003 від 29 жовтня 2008 року, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення збитків на суму 18000,00  обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 12 ГПК України до підвідомчості господарських судів не відноситься спори щодо стягнення штрафу за адміністративні правопорушення.. Керуючись п.1) ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження щодо стягнення 85 грн. штрафу, оскільки ці вимоги не підлягають вирішенню у господарських судах.

Судові витрати у справі в частині задоволених вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Вікторівської сільської ради (Одеська область, Березівський район с. Вікторівка, п/р 31422000700138 в ГУДКУ в Одеській областіі):

-          на користь держави, код платежу 24062100, р/р № 3312331700148, одержувач УДК в Березівському районі ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 232114726) суму збитків, нанесених внаслідок порушення водного господарства, у розмірі 18000 (вісімнадцяти тисяч) грн. 00 коп.

- до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460 -  держмито в сумі 180 (сто вісімдеся) грн. 00 коп. через Березівську ДПІ.

-  на користь державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області р/р 31217259700008, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області ЄДРПОУ 23213460 –витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. через Березовську ДПІ.

3. Провадження у справі щодо стягнення 85,00 грн. штрафу –припинити на підстав п. 1) ст. 80 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Рішення підписане 10 березня 2009 року.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Петренко Н.Д.