Постанова

від 19.05.2009 по справі 19/92-08-5101

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/92-08-5101

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" травня 2009 р. Справа № 19/92-08-5101

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І

                                                  Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача –Донця М.В. за довіреністю №ММ-22-269 від 13.02.2009р. (в судовому засідання від 21.04.2009р.),

Ляліна В.Ю., довіреність № ММ-22-268, дата видачі: 13.02.09р. (в судових засіданнях від 05.05.2009р. та 19.05.2009р.);

від відповідача –Полякової І.В. –голови,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2009р.

по справі № 19/92-08-5101

за позовом Одеського обласного виробничого управління по водному господарству

до скаржника

про стягнення 18 085 грн.

В С Т А Н О В И В :

У грудня 2008р. Одеське обласне виробниче управління по водному господарству (далі – Управління) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області /далі –Вікторівська сільрада/ про стягнення з:

- відповідача 18 000 грн. збитків, нанесених внаслідок порушення водного законодавства України;

- голови Вікторівської сільради –Полякової Ірини Володимирівни 85 грн. штрафу за вчинення адміністративного правопорушення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.02.2009 року (суддя Петренко Н.Д.) позов задоволено частково: стягнуто з Вікторівської сільради на користь держави 18 000 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення відповідачем водного законодавства, а провадження у справі щодо стягнення 85 грн. штрафу припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Вікторівська сільрада звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суд Одеської області від 27.02.2009р. та прийняти нове про відмову у позові.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення (ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 56, 63, 77 ГПК України ), а також зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги докази на підтвердження ліквідації стихійного сміттєзвалища. У письмових поясненнях , наданих суду апеляційної інстанції, позивач наполягає на відповідальності сільради.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення, виходячи з такого.

Відповідно до п. 1.1 Статуту, Одеське обласне виробниче управління по водному господарству є бюджетною неприбутковою організацією, що підпорядковується та належить до сфери управління Державного комітету України по водному господарству.

Пунктом 1.2 цього Статуту передбачено, що Управління, у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, Указами Президента, постановами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, що мають міжгалузеве значення, рішеннями обласної та місцевої державної адміністрації, наказами Держводгоспу та облводгоспу, рішеннями Колегії, іншими документами Держводгоспу та Положенням.

Згідно п.п. 4.5, 4.9 Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, затвердженого Наказом Державного комітету України по водному господарству 29.01.2001 N 20, серед прав органів Держводгоспу значаться, зокрема, права складати акти перевірки і протоколи про порушення законодавства в галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів та у випадках пошкодження водогосподарських споруд (об'єктів) та пристроїв чи при порушенні правил їх експлуатації, розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил використання, охорони водних ресурсів (стаття 48, статті 59, 60, 61 КУпАП, за винятком випадків забруднення та засмічення підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричинило забруднення цих вод).

21.10.2008р. провідним інженером ТЕБ та ККВВР Одеського обласного виробничого управління по водному господарству Горовим М.В., за участю завідуючого ВанГіс відділу Березівської РайСЕС Осипенко В.Г., головного спеціаліста Західного сектору охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Моряк Л.П. та голови Вікторівської сільради Полякової І.В. проведено перевірку стану дотримання вимог водного законодавства, за результатами якої складено акт. В акті зафіксовано, що нижче Роздолянського ставка знаходиться стихійне сміттєзвалище площею 600 м. кв. та зазначено, що при паводку ставок наповнюється водою і через водоскид вода змиває сміття в р.Тартакай, що несе води в м. Березівку.

Крім того, зазначеними вище посадовими особами складено протокол про адміністративне правопорушення відносно голови Вікторівської сільради Полякової І.В. та винесено припис, яким зобов'язано її терміново провести розчистку пойми р. Тартакай в районі греблі біля ставка „Роздолянський” та встановити знаки з назвою водойми та висадити дерева на цій території та подати заявку до Райдержадміністрації на виготовлення проекту виносу захисних смуг. Про виконання припису запропоновано повідомити до 31.10.08р.

Але вже, 29.10.2008р. згідно постанови позивача №000003 голову Вікторівської сільради Полякову І.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст. 95 Водного кодексу України та ст. 59 КУпАП та  накладено адміністративне стягнення в розмірі 85 грн., а також запропоновано добровільно відшкодувати завдані водним ресурсам збитки в сумі 18 000 грн..

Відповідно до розрахунку збитків заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства, зробленим провідним інженером ВВР Управління, збитки розраховані за формулою З с. в. = П х Т х К, де

П –площа засмічення, яка складає за розрахунками позивача 600 м. кв.,

Т –такси, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999р. для обчислення розміру шкоди за 1 кв. м.,

К –коефіцієнт токсичності відходів, який за даними позивача складає 30,0. Позивач, застосувавши означену формулу, вирахував, що збитки, завдані державі внаслідок порушення з боку відповідача водного законодавства, складають 18 000грн. та просить стягнути їх з Вікторівської сільскої ради.

Колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Постанову №000003 від 29.10.08р. позивачем винесено за справою про адміністративне порушення водного законодавства України відносно фізичної особи голови Вікторівської сільради Полякової І.В. Заявляючи позов, Управління визначило підставами перенесення відповідальності у вигляді відшкодування збитків на Вікторівську сільску раду ст. 111 Водного кодексу України та ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Відповідно до першої, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Тобто відповідальність у вигляді відшкодування збитків повинна нести особа, яка  вчинила дії (бездіяльність), що спричинили збитки.

Ст. 12 Закону України „Про місцеве самоврядування” та ст.10 Водного кодексу України покладають на сільські ради контроль за раціональним використанням природних ресурсів, встановлення правил загального користування водними та земельними об'єктами тощо та не передбачає відповідальності за порушення цих організаційних та контрольних функцій у вигляді відшкодування збитків, завданих неправомірними діями інших осіб.  Колегія зазначає, що правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначає Закону України „Про відходи”.

Так, згідно ч. 7 ст. 22 цього Закону, забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини та ст. 2 Закону України „Про відходи” визначає повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами, а відповідно до її частина 2, органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами. Вікторівською сільською радою відведене місце на розміщення відходів, на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів, що  вбачається з паспорту місць видалення відходів.

Колегія вважає, що в даному випадку, стихійне сміттєзвалище було утворено не Вікторовсьською сільською радою, а фізичними особами, які безпосередньо здійснювали вивіз сміття в не відведене для цієї мети місце і які завдали заявлені до стягнення збитки, відтак підстави для стягнення з Вікторівської сільської ради 18 000 грн. шкоди на підстави ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та ст.111 Водного кодексу України відсутні.

Пунктом 1.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища”, визначено, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та виною відповідача.

Враховуючи матеріали справи, а також те, що відповідачем не надано на підтвердження доводів про те, що засмічення прибережної смуги та утворення сміттєзвалища є наслідком бездіяльності Вікторівської сільради, яка полягає в непроведенні профілактичної та роз'яснювальної роботи серед жителів громади, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для покладання деліктної відповідальності на відповідача, у зв'язку з відсутністю причинного зв'язку між бездіяльністю сільради по забезпеченню відповідного стану навколишнього природного середовища на своїй території та шкодою, завданою діями жителів її територіальної громади.

Крім того слід зазначити, що відповідно п. 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої Наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001 N 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 р. за N 44/6332, встановлено єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства.

Згідно п. 11.2 цієї Методики, яка визначає порядок розрахунку збитків при забрудненні і засміченні земель у межах прибережних захисних смуг, збитки від забруднення і засмічення земель у межах прибережних захисних смуг визначаються згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.97 N 171, зареєстрованим у Мін'юсті України 5 травня 1998 р. за N 285/2725. Пунктом 11.2.2. також встановлено, що збитки від забруднення земель водного фонду в межах міст та населених пунктів унаслідок засмічення та влаштування сміттєзвалищ розраховуються за таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 р. N 559 „Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів”.

Відповідно до п. 5.5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 N 171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 N 149, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5.05.1998р. за N 285/2725, розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6): Ршз = А x Б x Гоз x Пдз x Кзз x Кнв x Кег , де Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, де,

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5,

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами –100,

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м.,

Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв.м.,

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6,

Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5,

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

З огляду на наведені нормативно-правові акти, що визначають порядок та розмір шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, колегія приходить до висновку, що позивачем не вірно визначений розмір такої шкоди, що є сумою позову.

Судом апеляційної інстанції ухвалами суду від 21.04.2008р. та 05.05.2009р. позивач зобов'язувався розрахувати розмір шкоди, завданої державі внаслідок порушення водного законодавства, однак позивач цього не зробив відтак в порушення ст. 33 ГПК України не довів обґрунтованості заявлених позовних вимог, а суд першої інстанції не перевірив правильність розрахунку суми позовних вимог, чим допустив порушення вимоги матеріального та процесуального права та  безпідставно стягнув 18 000 грн. збитків з відповідача.

При цьому, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України щодо стягнення з відповідача 85 грн. штрафу, оскільки такі вимоги не підлягають вирішення у господарських судах України.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги Вікторівської сільради щодо порушення норм процесуального права не підтверджуються матеріалами справи, однак скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області 27.02.2009р. –частковому скасуванню з інших підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Відповідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита за апеляційної скарги відшкодовуються за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст. ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2009 року по справі № 19/92-08-5101 скасувати в частині стягнення з Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області 18 000 грн. збитків, нанесених внаслідок порушення водного законодавства України та в цій частині у задоволенні позовних вимог –відмовити.

Решту рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2009 року по справі № 19/92-08-5101 залишити без змін.

2. Стягнути з Одеського обласного виробничого управління по водному господарству (м. Одеса, вул. Гайдара, 13, код ЄДРПОУ 01038950, р/р 35216013000156 в ГУДКУ в Одеській області) на користь Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області (Одеська область, Березівський район, с. Вікторівка, вул. Лермонтова, 1, ідентифікаційний номер 04377919, р/р 31422000700138 в ГУДКУ в Одеській області) 90 грн. 42 коп. державного мита сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

3. Доручити господарському суду Одеської області видати накази за постановою та в порядку ст. 122 ГПК України із зазначенням повних реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                   С.І.Колоколов

Суддя                                                                                   М.С. Петров