Постанова

від 17.03.2009 по справі 2/876

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/876

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "17" березня 2009 р.                                                          Справа №  2/876

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                    Пасічник С.С.

при секретарі                                                             Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:

- Касянчука Н.П. - представника за довіреністю №20-02-18 від 23.10.2008р. (присутнього   

  в судовому засіданні 12.03.2009р.),

- Хом'яка О.А. - представника за довіреністю №20-02-13 від 22.08.2009р. (присутнього в   

  судовому засіданні 12.03.2009р.),

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод", м. Новоград-Волинський

на рішення господарського суду Житомирської області

від "19" листопада 2008 р. у справі № 2/876 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Української галузевої компанії по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод Закритого акціонерного  товариства "Укрпиво", м.Київ  

до Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод", м.Новоград-Волинський

про стягнення 20017,34 грн.

з перервою в судовому засіданні з 12.03.2009р. по 17.03.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.11.2008р. у справі №2/876 позов Української галузевої компанії по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод Закритого акціонерного  товариства "Укрпиво" до Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод" про стягнення 20017,34 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 10722,76 грн. боргу, 2030,73 грн. пені, 329,08 грн. 3% річних, 3016,62 грн. інфляційних, 160,99 грн. витрат по сплаті держмита та 94,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 3918,15 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові у частині стягнення штрафних санкцій (а.с.33).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- рішення судом першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням  норм процесуального права;

- 29.01.2008р. відповідач надав позивачу графік погашення заборгованості, у відповідності до якого зобов'язався сплатити суму боргу до 30.04.2008р., у зв'язку з цим нарахування штрафних санкцій потрібно проводити саме з 30.04.2008р., а не з 26.09.2007р.;

- штрафні санкції згідно ч.6 ст.232 ГК України нараховуються протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, тобто з 30.04.2008р. і становлять: 3% - 91,52 грн., інфляційні - 42,89 грн., пеня - 733,26 грн.;

- проведення місцевим господарським судом засідань без представника відповідача є порушенням ст.22 ГПК України.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу №20-02-4 від 12.03.2009р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вказавши, що відповідач не виконав зобов'язання в частині сплати основного боргу в сумі 10722,76 грн. та штрафних санкцій у розмірі 5376,43 грн. Зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним, таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Крім того, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 3918,15 грн. штрафних санкцій з урахуванням норм ст.232 ГК України та ст.530 ЦК України (а.с.51-52).

Представники сторін в засідання суду 17.03.2009р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Заслухавши пояснення представників позивача (присутніх в судовому засіданні 12.03.2009р.), обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

06.08.2007р. між Українською галузевою компанією по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод Закритого акціонерного  товариства "Укрпиво" (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Новоград-Волинський пивоварний завод" (Замовник) укладено договір №101 (далі - договір), згідно п.1.1 якого Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги з організації поїздки представників заводу до Німеччини, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та здійснити їх оплату на умовах договору (а.с.8-9).

Згідно пунктів 3.1 і 3.2 договору вартість послуг 2-х учасників становить - 25100,00 грн. Крім того ПДВ - 5020,00 грн. Загальна вартість - 30120,00 грн. Оплата здійснюється у формі попередньої оплати в розмірі 100% - 30120,00 грн. на поточний рахунок Виконавця у термін до 10 серпня 2007 року.

Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що в разі відмови Замовника від надання послуг за 14 календарних днів до від'їзду за кордон Виконавець повертає Замовнику кошти. Поверненню не підлягають кошти, які до моменту відмови вже використані для оплати передбачених договором послуг. Підтвердженням є офіційні платіжні документи.

Відповідно до п.4.1 договору передача наданих Виконавцем послуг оформляється Актом приймання-передачі, який Замовник зобов'язується підписати у термін не пізніше п'яти робочих днів з моменту його  отримання. Протягом цього ж терміну Замовник може надати свої зауваження, пропозиції щодо наданих послуг.

Позивач свої зобов'язання, які передбачені п.1.1 договору, виконав у повному обсязі, про що свідчить акт приймання-передачі наданих послуг від 25.09.2007р., підписаний представниками обох сторін (а.с.10). В ньому зазначено, що Виконавцем були надані послуги, які розраховані на споживання їх Замовником під час підготовки та перебування в Німеччині (міста Ольде, Дюсельдорф та Мюнхен). Однак Замовник в усній формі 15.09.2007р. о 21 год. 00 хв. (за 9 год. до вильоту в Німеччину) відмовився від часткового споживання послуг, у зв'язку з чим він повинен відшкодувати Виконавцю кошти в сумі 10062,76 грн. Оплаті Замовником підлягають послуги, надані та спожиті однією особою в повному обсязі та однією особою частково (п.3 Акту), вартість яких становить 20122,76 грн.

Згідно зазначеного акту від 25.09.2007р. Замовник за умовами договору не має претензій щодо виконання Виконавцем умов Договору та здійснення розрахунку.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг у повному обсязі, позивач направив йому претензію №20-05-47 від 20.12.2007р. з вимогою сплатити борг в сумі 20122,76 грн., а також пеню в розмірі 758,60 грн., 170,69грн. 3% річних, 1231,51 грн. інфляційних, всього 22283,56 грн. (а.с.13-16).

Відповідач, листом №176 від 24.12.2007р., адресованому позивачу, визнав наявність боргу і повідомив, що остаточна оплата суми боргу буде проведена в І кварталі 2008 року (а.с.11).

Листом №20-05-3 від 21.01.2008р. Українська галузева компанія по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод ЗАТ "Укрпиво" запропонувала ВАТ "Новоград-Волинський пивоварний завод" скласти графік погашення заборгованості, інакше підприємство буде змушене звернутися до суду про примусове стягнення заборгованості (а.с.12).

29.01.2008р. відповідач надіслав позивачу лист №21 з графіком погашення заборгованості, в якому зазначив, що остаточні розрахунки будуть проведені до 30.04.2008р. (а.с.17).

Проте, відповідачем розрахунки по договору були проведені частково у сумі 9400 грн., що стверджується банківськими  виписками, наявними в матеріалах справи (а.с.46-50).

За вказаних обставин Українська галузева компанія по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод ЗАТ "Укрпиво" звернулася до господарського суду Житомирської області з позовною заявою №20-02-12 від 18.08.2008р. про стягнення з  ВАТ "Новоград-Волинський пивоварний завод" заборгованості в сумі 20017,34 грн., з яких 10722,76 грн. боргу, 2619,88 грн. пені, 1814,71 грн. - 3% річних, 4859,48 грн. - інфляційних (а.с.2-3).

З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне:

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між Українська галузева компанія по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод ЗАТ "Укрпиво" та ВАТ "Новоград-Волинський пивоварний завод" є правовідносинами з надання послуг.

Згідно ст.901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч.1 ст.903 ЦК України встановлено, якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг у встановлений п.3.2 договору строк, тобто вважається таким, що прострочив.

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача (боржника) 10722,76 грн. боргу.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 19 листопада 2008 року у справі №2/876 та прийняти нове, яким відмовити в позові Українська галузева компанія по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод ЗАТ "Укрпиво" в частині стягнення штрафних санкцій.

Згідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що річні та інфляційні не відносяться до штрафних санкцій, оскільки ст.625 Цивільного кодексу України передбачає їх як спеціальну відповідальність, яка не ототожнюється з неустойкою (штрафом, пенею) і не відноситься до передбачених цивільним кодексом видів забезпечення виконання зобов'язань.

Таким чином, суд апеляційної інстанції переглянув справу в межах вимог апеляційної скарги.

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що сторона, яка порушила термін сплати або повернення коштів, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки, яка діяла в період, за який стягується пеня, за кожний день прострочення.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарський суд Житомирської області, при прийнятті рішення, не врахував норми ч.6 ст.232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, і нарахував відповідачу пеню за період з 28.12.2007р. по 28.06.2008р.

Суд першої інстанції, при обчисленні початку періоду нарахування штрафних санкцій (пені), керувався ч.2 ст.530 ЦК України і нарахував суми пені з 28.12.2007р., тобто зі спливом семиденного строку від  дня  направлення позивачем претензії відповідачу з вимогою оплатити заборгованість (претензія від 20.12.2007р., а.с.13-16). Це призвело до стягнення з відповідача неправильної суми пені.

Враховуючи положення п.6 ст.232 ГК України, ч.1 ст.530 ЦК України та п.3.2 договору, згідно якого оплата відповідачем послуг здійснюється до 10.08.2007р., нарахування пені необхідно проводити з 11.08.2007р. (з моменту виникнення права на стягнення пені) по 11.02.2008р. (184 дні).

Таким чином, розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, за період з 11.08.2007р. по 11.02.2008р. становить 1712,23 грн.:

з 11.08.2007р. по 31.12.2007р.: (20122,76 грн. (борг) х 16% (подвійна облікова ставка НБУ) х 143 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 1261,39 грн.

з 01.01.2008р. по 11.02.2008р.: (20122,76 грн. (борг) х 20% (подвійна облікова ставка НБУ) х 41 (кількість прострочених днів) : (366 днів х 100%) = 450,84 грн.

1261,39 + 450,84 = 1712,23 грн.

Отже, у стягненні 907,65 грн. пені слід відмовити.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 2030,73 грн. пені порушено норми матеріального права.

Колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, що на суми 3% річних та інфляційних ПДВ не нараховується.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Твердження скаржника, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання починаючи з 30.04.2008р., згідно графіку погашення заборгованості від 29.01.2008р. №21, що був надісланий позивачу, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки зазначений графік позивачем не затверджено та відповідні зміни до договору у належній формі не внесено (а.с.17).

У відповідності до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Житомирської області від 19.11.2008р. - зміні в частині стягнення пені та судових витрат.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод", м. Новоград-Волинський задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 19 листопада 2008 року у справі №2/876 змінити в частині стягнення пені та судових витрат.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

"Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод" (м. Новоград-Волинський, вул.Радянська, 74, код 05418359) на користь Української галузевої компанії по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод Закритого акціонерного  товариства "Укрпиво" (м.Київ, вул.Б.Грінченка,1, код 14297558 ):

- 10722,76 грн. боргу;

- 1712,23 грн. пені;

- 329,08 грн. - 3% річних;

- 3016,62 грн. інфляційних;

- 157,80 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 93,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У частині стягнення 907,65грн. пені, 1485,63грн. 3% річних, 1842,86грн. інфляційних відмовити.

Стягнути з Української галузевої компанії по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод Закритого акціонерного  товариства "Укрпиво" (м.Київ, вул.Б.Грінченка,1, код 14297558 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод" (м. Новоград-Волинський, вул.Радянська, 74, код 05418359) 22грн. 95коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Повернути з державного бюджету України ( рахунок 31118095700002 в  ГУДКУ у Житомирській області, м.Житомир код банку 000811039 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод" (м. Новоград-Волинський, вул.Радянська, 74, код 05418359) 49грн. 00коп. грн. зайво сплачених коштів  за подання апеляційної скарги."

3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

4. Справу №2/876 повернути до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                              Щепанська Г.А.

 судді::

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

Віддрук. 4 прим.:

1 – до справи,

2,3 – сторонам,

4 – в наряд.