Ухвала

від 22.08.2013 по справі 1505/1261/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/5204/13

Головуючий у першій інстанції Боярський І.А.

Доповідач Парапан В. Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: судді Парапана В.Ф.

Суддів: Панасенкова В.О., Громіка Р.Д.

При секретарі: Горновій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області 17 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області ОСОБА_4, про знесення самочинного будівництва,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2012р. позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом у якому просила зобов'язати ОСОБА_3 знести самочинно збудований будинок за адресою: АДРЕСА_1 посилаючись на те, що цей будинок збудовано без відповідних документів, на земельній ділянці, що знаходиться у загальному користуванні всіх мешканців будинку, чим порушила її права та права інших користувачів, а саме: збудувала будинок біля її частини будинку, чим спричинила їй перешкоди у вільному користування належного їй майна.

Позивачка з підстав, передбачених ст. ст. 8,121 ЗК України, ст. 376 ЦК України, ст. 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 33,39 «Про регулювання містобудівної діяльності», просила про задоволення її вимог.

Відповідачка позов не визнала, треті особи у судове засідання не з'явилися.

Рішенням суду від 17.04.2013р.у позові відмовлено.

У апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційного скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що позов є безпідставним.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у позову.

Відповідно до ч.4 ст. 376 ЦК України, на яку позивачка послалася як на підставу свого позову, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка, відповідачка та третя особа- ОСОБА_4. є рідними сестрами та братом, які на підставі договору дарування від 15.04.1994р. набули право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 36,1 кв.м. з господарськими будівлями, що розташований на земельній ділянці площею 0,28 га.

Рішенням виконкомі Шабівської сільської ради №77 від19.06.1996р. ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожному з них) безоплатно передано у приватну власність земельні ділянки за вказаною адресою для обслуговування 1/3 частини житлового будинку та господарських будівель, які за правом спадкування перейшли до них від батька ОСОБА_5

Зокрема, ОСОБА_2. передано у приватну власність земельна ділянка площею 0,093 га, ОСОБА_3 - 0,098 га, а ОСОБА_6 - 0,089 га.

В період з 1996р. по 2000р., ОСОБА_3 на цій земельній ділянці у відповідності до будівельного законодавства збудувала одноповерховий житловий будинок загальною площею 51,05 кв.м., житловою площею - 33,59 кв.м.

У серпні 2008р. ОСОБА_3, одержавши дозвіл виконкому Шабівської сільської ради на будівництво другого поверху та на реконструкцію першого поверху вказаного будинку, без дозволу на проведення будівельних робіт та без проектної та іншої документації, побудувала двоповерховий будинок загальною площею 131,86 кв.м.

Згідно звіту ПФ «Малахіт» другий поверх будинку та інші споруди збудовані з додержанням будівельних і санітарних норм.

Позивачка у відповідності до положень ст. 10, 60 ЦПК України не надала суду доказів того, що цим самочинним будівництвом порушені її майнові права

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 5 постанови №6 від 30.03.2012р. «Про практик застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовій режим самочинного будівництва), роз'яснив, що розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень ч.7 ст. 376 ЦК, суди мають встановити, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

За наявності вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив в позові, оскільки відсутні підстави, передбачені ст. 376 ЦК України.

Рішення суду є правильним, воно ухвалено у відповідності до положень ст. ст. 212-215 ЦПК України і підстав для його скасування, як про це йдеться мова у апеляційній скарзі, немає.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області 17 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак вона може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді Апеляційного суду Одеської області: В.Ф.Парапан

В.О.Панасенков

Р.Д.Громік