Постанова

від 19.08.2013 по справі 801/7606/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2013 р. (15:11), м. Сімферополь Справа №801/7606/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України

до Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправними та скасування вимог,

за участю в судовому засіданні:

представник позивача 1 - Нагієва К.І., НОМЕР_1;

представник позивача 2 - Василинчук Л.К., НОМЕР_2;

представник позивача 3 - Безименний В.В., довіреність 04/09-880 від 19.08.2013 року, НОМЕР_3;

представник позивача 4 - Масляник В.І., наказ № 26-0С від 06.02.2013 року, НОМЕР_4;

представник відповідача - Крилова Л.М., посвідчення № 1.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Красноперекопське управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування вимог пунктів 3, 5 обов'язкових для виконання вимог про усунення порушень виявлених ревізією фінансово господарської діяльності Красноперекопського управління водного господарства від 27.06.2013 року № 01-07-14-14/5633.

Позовні вимоги мотивовані тим, що викладені в акті ревізії обставини, що стали підставами для вимог щодо усунення порушень, суперечать нормам законодавства, з огляду на що вимоги відповідача є незаконними та необґрунтованими. Надані до акту ревізії заперечення, відповідачем не прийнято до уваги та винесено спірні вимоги щодо усунення порушень, виконання яких є обов'язковим. На думку позивача висновків ревізора є необґрунтованими, здійсненими за довільним трактуванням законодавчих норм, а тому вимоги відповідача підлягають скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.08.2013 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судових засіданнях представники позивача підтримали заявлені вимоги, просили їх задовольнити.

Уточнивши заявою від 12.08.13 позовні вимоги, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати пункти 2 та 3 обов'язкових для виконання вимог про усунення порушень виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Красноперекопського управління водного господарства від 27.06.2013 № 01-07-14-14/5633.

Представник відповідача в судових засіданнях адміністративний позов не визнав, проти задоволення первинних та уточнених вимог заперечив. Доводи представника відповідача обґрунтовані тим, що ревізією, предметом якої було дослідження первинної фінансово-господарської документації, встановлено порушення, які зафіксовано актом. Висновки акта, стали підставами для направлення вимог щодо усунення порушень, як того вимагають приписи п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

В судовому засіданні 15.08.2013 задоволено клопотання позивача, залишено без розгляду позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування пункту 5 вимог відповідача щодо усунення порушень.

Ухвалою суду від 19.08.13 роз'єднано позовні вимоги Красноперекопського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України до Державної фінансової інспекції в АР Крим; позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вимог пункту 3 обов'язкових для виконання вимог про усунення порушень виявлених ревізією фінансово господарської діяльності Красноперекопського управління водного господарства від 27.06.2013 року № 01-07-14-14/5633 - залишити в провадженні адміністративної справи № 801/7606/13-а; позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вимог пункту 2 обов'язкових для виконання вимог про усунення порушень виявлених ревізією фінансово господарської діяльності Красноперекопського управління водного господарства від 27.06.2013 року № 01-07-14-14/5633, виділено в окреме провадження з привласненням адміністративній справі № 801/8138/13-а.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною фінансовою інспекцією в Автономній Республіці Крим відповідно до п. 2.20 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на 1-й квартал 2013 року на підставі направлень на проведення ревізії від 28.02.2013 № 248, 249, 250 та від 18.03.2013 № 296, у період з 05.03.2013 по 24.05.2013 (із зупиненням з 25.03.2013 по 29.03.2013, з 08.04.2013по 13.05.2013 у зв'язку із необхідністю проведення зустрічних перевірок та отримання відповідей на запити) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Красноперекопського управління водного господарства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, про що складено акт від 31.05.2013 № 07-21/48 (а.с.29-79).

Не погоджуючись з висновками акта Красноперекопським управлінням водного господарства подано заперечення на акт ревізії Державної фінансової інспекції а Автономній Республіці Крим від 31.05.2013, в якому зазначено про необґрунтованість позиції працівників фінансової інспекції.

За результатами розгляду заперечень ДФІ в АР Крим 27.06.2013 за вих. № 01-07-14-14/5648 направила на адресу Красноперекопського УВГ висновки на заперечення, відповідно до змісту яких заперечення не прийнято, а висновки акта ревізії залишено без змін.

27.06.2013 за вих. № 01-07-14-14/5633 ДФІ в АР Крим направила на адресу Красноперекопського УВГ вимоги про усунення порушень, відповідно до яких, зокрема, пунктом 3 зазначено: в порушення ч. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 1607.1999 № 996-XIV та Тимчасових нормативів чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Держводгоспу України, затвердженими наказом Державного комітету України по водному господарству від 16.10.2000 № 150 (із змінами) необґрунтовано в штатному розписі Красноперекопського УВГ на 2010, 2011, січень-травень 2012 року встановлено посадовий оклад "головного юрисконсульта" замість "юрисконсульта", що призвело до проведення необґрунтованих витрат бюджетних коштів на заробітну плату на загальну суму 5 503,59 грн. та зайво перераховано єдиного соціального внеску в сумі 1 997,80 гривень.

У зв'язку із чим: відповідно до глави 9 Кодексу законів про працю України запропонувати особі, якій необґрунтовано нараховані кошти, повернути їх, отримати відповіді та пропозиції щодо повернення коштів.

В іншому випадку провести відповідно до діючого законодавства заходи щодо повернення коштів в сумі 7 501,39 гривень.

В іншому випадку стягнути шкоду з осіб, винних у необґрунтованих грошових виплатах кошти у сумі 7 501,39 грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України.

Не погоджуючись з вимогами пункту 3 ревізії щодо проведення необґрунтованих витрат бюджетних коштів на заробітну плату "головного юрисконсульта", позивач, оскаржуючи правомірність цієї вимоги, просить суд визнати протиправним та скасувати п. 3 обов'язкових для виконання вимог про усунення порушень виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Красноперекопського УВГ від 27.06.2013 № 01-07-14-14/5633.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 19 Господарського кодексу України однією з сфер державного фінансового контролю за господарською діяльністю суб'єктів господарювання є збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", положення якого визначають правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

На вимогу частини 2 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

З положень частини 1 статті 4 названого Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Щодо п. 3 обовязкових для виконання вимог про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Красноперкопського УВГ від 27.06.2013 № 01-07-14-14/5633 судом встановлено наступне.

В ході ревізії, вповноваженою особою ДФІ в АР Крим виявлено необґрунтованість в штатному розписі Красноперекопського УВГ на 2010, 2011, січень-травень 2012 року встановлення посадового окладу "головного юрисконсульта" замість "юрисконсульта", що призвело до проведення необґрунтованих витрат бюджетних коштів на заробітну плату на загальну суму 5 503,59 грн. та зайвого перерахування єдиного соціального внеску в сумі 1 997,80 гривень., що у свою чергу є порушенням ч. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV та Тимчасових нормативів чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Держводгоспу України, затвердженими наказом Державного комітету України по водному господарству від 16.10.2000 № 150 (із змінами).

Суд вважає такий висновок необґрунтованим з огляду на наступне.

Красноперекопське управління водного господарства Автономної Республіки Крим є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

У своїй діяльності Управління керується Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, законами України, актами Президента України, нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, що мають міжгалузеве значення, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, наказами, рішеннями колегії та іншими нормативними документами і актами Держводагентства, рішеннями місцевої державної адміністрації, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству, а також Положенням про Красноперекопське управління водного господарства, затверджене наказом Державного агентства водних ресурсів України від 30 грудня 2011 року № 311 (а.с.11-24).

Красноперекопське УВГ є юридичною особою, ідентифікаційний код 01033993, організаційно-правова форма за КОПФГ - державна організація (установа, заклад), зареєстрованим Красноперекопською РДА з 06.03.1995 (а.с.25).

Наказом Державного комітету України по водному господарству від 16.10.2000 № 150 затверджено Тимчасові нормативи чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Держводгоспу України, які введені в дію з 1 січня 2011 року, визначено: нормативу чисельність працівників експлуатаційних водогосподарських організацій: 1) управлінь зрошувальних систем; управлінь осушувальних систем; меліоративних систем і водного господарства; осушувальних систем і протипаводкових споруд водного господарства; меліоративних систем; колекторно-дренажних систем; 2) нормативи чисельності працівників управлінь каналів; 3) нормативи чисельності працівників гідрогеолого-меліоративної служби; 4) басейнові управління водних ресурсів (БУВР); Регіональні управління комплексного використання водних ресурсів. Регіональні (обласні) відділи комплексного використання водних ресурсів; 5) приведено перелік професій і норматив чисельності робітників відповідно до функціональних напрямків роботи експлуатаційних організацій та т.і.

Наказом Державного комітету України по водному господарству від 31.08.04 № 228 "Про внесення змін до наказу Держводгоспу від 16.10.2000 № 150", з метою приведення нормативів чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій відповідно до функціональних завдань доповнено Загальн у частину Тимчасових нормативів чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Держводгоспу України текстом такого змісту:

"Рішення щодо створення (введення) в окремих експлуатаційних водогосподарських організаціях для виконання спеціальних функцій структурних підрозділів (посад), не передбачених цими Нормативами, приймається Держводгоспом у разі необхідності під час затвердження штатного розкладу

Персональна відповідальність за достовірність обґрунтування щодо створення структурних підрозділів і введення посад відповідно до Нормативів чисельності покладається на керівників експлуатаційних водогосподарських організацій".

Угодою про передачу Раді міністрів Автономної Республіки Крим окремих повноважень Державного комітету України по водному господарству з управління державними водогосподарськими організаціями від 27 жовтня 2010 року, укладеної між Державним комітетом України по водному господарству та Радою міністрів Автономної Республіки Крим управління окремим повноваженнями, зазначених у додатку 1 до цієї Угоди щодо управління бюджетними неприбутковими організаціями, які належать до сфери управління Держводгоспу згідно з додатком 2 передано Раді міністрів України.

Відповідно до додатку 1 до названої Угоди визначено перелік повноважень з управління державними водогосподарськими організаціями, що передаються Державним комітетом України по водному господарству Раді міністрів Автономної Республіки Крим, зокрема повноваження з питань оплати праці і планування, до яких відносяться:

- подання до Держводгоспу на затвердження зведеного штатного розпису водогосподарських організацій Автономної Республіки Крим та внесення відповідних змін до нього;

- затвердження штатних розписів та змін до них по кожній водогосподарській організації;

- установлення керівникам водогосподарських організацій, їх заступникам надбавок та доплат до посадових окладів, погодження виплат премій та матеріальної допомоги, у тому числі на оздоровлення;

- подання Держводгоспу зведеної квартальної та річної звітності з праці.

Згідно Додатку 2 Угоди про передачу Раді міністрів Автономної Республіки Крим окремих повноважень Державного комітету України по водному господарству з управління державними водогосподарськими організаціями від 27 жовтня 2010 року визначено перелік державних водогосподарських організацій, що входять до сфери управління Державного комітету України по водному господарству, по яким передаються окремі повноваження Раді міністрів Автономної Республіки Крим щодо їх управління, до якого пунктом 6 включено Красноперекопське управління водного господарства.

Отже, з наведеного слідує, що посади, структурні підрозділи, кількість штатних одиниць, визначається не самим Красноперекопським управлінням водного господарства, а Центральним органом виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державне агентство водних ресурсів України за поданням Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству, що вповноважений на організацію та здійснення водогосподарської політики на території АР Крим, фінансових питань, з питань оплати праці і утримання, з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, з кадрових питань, з питань охорони праці та т.і.

Як убачається з штатних розписів Красноперекопського управління водного господарства на 2010 рік, на 2011 рік, його штат складав 289 штатних одиниць, з відповідним фондом плати праці (у 2010 році - 329 541 грн., у 2011 році - 440 751 грн.), серед яких до керівних посад було віднесено посадову одиницю: головного спеціаліста-юрисконсульта. Вказані штатні розклади було затверджено Головою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству (а.с.129-141). Відповідно до штатного розпису Красноперекопського управління водного господарства за загальним фондом з 01 грудня 2012 року, затвердженого Головою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству кількість штатних одиниць складає 287, а замість "головного спеціаліста-юрисконсульта" визначено посаду "провідного юрисконсульта".

Таким чином, зважаючи на досліджені судом штатні розписи Красноперекопського управління водного господарства, приписи Наказу Державного комітету України по водному господарству від 31.08.04 № 228 "Про внесення змін до наказу Держводгоспу від 16.10.2000 № 150", який передбачає створення і введення в окремих експлуатаційних водогосподарських організаціях для виконання спеціальних функцій структурних підрозділів (посад), не передбачених Тимчасовим нормативом чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Держводгоспу України, що приймається Держводгоспом у разі необхідності під час затвердження штатного розпису, зважаючи на положення Угоди про передачу Раді міністрів Автономної Республіки Крим окремих повноважень Державного комітету України по водному господарству з управління державними водогосподарськими організаціями від 27 жовтня 2010 року та додатків до неї, затвердження штатних розписів Головою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству, суд не вбачає в діях Красноперекопського управління водного господарства, його повноважних осіб, порушень Тимчасового нормативу чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Держводгоспу України, про що зазначено у вимогах про усунення порушень, у пункті 3.

Так, Тимчасовий норматив чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Держводгоспу України не обмежує у створенні та введенні посади головного спеціаліста-юрисконсульта в кількості однієї штатної одиниці.

Водночас, з положень частини 7 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Водночас створення та введення посади головного спеціаліста-юрисконсульта в кількості однієї штатної одиниці передбачає гарантії оплати його праці, обов'язок із здійснення з чого, як убачається з вище досліджених нормативних актів, на головного бухгалтера.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога в цій частині не може бути законною та не відповідає критеріям адміністративної процедури, передбаченої приписами ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи відповідача щодо необґрунтованих витрат бюджетних коштів на заробітну плату на загальну суму 5 503,59 грн., зайвого перерахування єдиного соціального внеску в сумі 1 997,80 грн. спростовуються матеріалами справи та доказами, наданими суду позивачем.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування п. 3 вимог про усунення недоліків ДФІ в АР Крим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу судових витрат (стаття 161 КАС України).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина третя статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зважаючи на роз'єднання позовних вимог, залишення без розгляду частини позовних вимог, задоволення у цьому провадженні позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що на користь позивача відшкодуванню підлягає третя частина від сплаченого розміру судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 19 серпня 2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 23 серпня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 обов'язкових для виконання вимог про усунення порушень виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Красноперекопського управління водного господарства від 27.06.2013 № 01-07-14-14/5633.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Красноперекопського управління водного господарства (вул. 3-я Промислова, 6, м. Красноперекопськ, АР Крим, Україна, 96000, код ЄДРПОУ 01033993) судовий збір у сумі 11 (одинадцять) гривень 47 копійок, сплачений відповідно до квитанції від 31.07.2013 № 208, шляхом безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.