Постанова

від 15.08.2013 по справі 820/4928/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 серпня 2013 р. № 820/4928/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Онопрієнко Л.М.,

відповідача - Полежаки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дромам'ясо" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Дромам»ясо» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міністерства доходів у Харківської області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001772220 від 07.06.2013р. про визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 186947,0 грн. ( в тому числі за основним платежем - 124631,0 грн., штрафні санкції - 62316,0 грн.) та податкове повідомлення - рішення №0001762220 від 07.06.2013р. про визначення суми грошового зобов»язання з податку на прибуток у розмірі 151764,0 грн. ( в тому числі за основним платежем - 101176,0 грн., штрафні санкції - 50588,0 грн.).

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що на час проведення перевірки мав в наявності документи, які податкове законодавство пов'язує з правом платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. Стверджує, що взаємовідносини позивача з його контрагентами ПП «Раіком», ТОВ «Валета», ТОВ «Федельта», ТОВ «Бізнесторг - Інновації» склалися в межах звичайної господарської діяльності, мали реальний характер та підтверджені належними документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про його задоволення в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги адміністративного позову не визнав. В обґрунтування заперечень вказав, що позивач в складі валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість задіяв суми по взаємовідносинам з контрагентами, які мають ознаки фіктивності. З посиланнями на неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача та акти позапланової невиїзної перевірки вважає, що операції ТОВ «Дромам»ясо» з ПП «Раіком», ТОВ «Валета», ТОВ «Федельта», ТОВ «Бізнесторг - Інновації» носять безтоварний характер, реальність здійснення господарської діяльності з вказаними контрагентами документально не підтверджена, оскільки документи, які містять недостовірні відомості, не є належними. Просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав та мотивів.

В ході розгляду справи судом з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дромам»ясо» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Раіком» за період з 01.01.2011р. по 30.12.2011р., 01.02.2012р. по 30.04.2012р. та з 01.06.2012р. по 30.06.2012р., ТОВ «Валета» за період з 01.07.2011р. по 31.05.2012р., ТОВ «Федельта» за період з 01.04.2012р. по 31.10.2012р. та ТОВ «Бізнесторг - Інновації» за період з 01.01.2012р. по 28.02.2013р. та подальшої участі отриманих ТМЦ ( робіт, послуг) у фінансово - господарських операціях підприємства, за наслідками якої складений акт від 30.04.2013 року № 1761/22.2-05/36985703. За результатами проведення перевірки податковим органом встановлені порушення п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Дромам»ясо» занижено податок на прибуток на загальну суму 101176,0 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 4006,0 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 11226,0 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 26671,0 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі59272,0 грн. та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Дромам»ясо» занижений податок на додану вартість на загальну суму 124631,0 грн.

За результатом встановлених порушень ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС винесене податкове повідомлення - рішення № 0001772220 від 07.06.2013р. про визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 186947,0 грн. ( в тому числі за основним платежем - 124631,0 грн., штрафні санкції - 62316,0 грн.) та податкове повідомлення - рішення №0001762220 від 07.06.2013р. про визначення суми грошового зобов»язання з податку на прибуток у розмірі 151764,0 грн. ( в тому числі за основним платежем - 101176,0 грн., штрафні санкції - 50588,0 грн.).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Дромам»ясо» з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Як з'ясовано в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи висновки відповідача про порушення ТОВ «Дромам»ясо» вимог податкового законодавства, ґрунтуються на доводах про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сум по взаємовідносинам з ПП «Раіком», ТОВ «Валета», ТОВ «Федельта» та ТОВ «Бізнесторг - інновації».

Суд з такими висновками ДПІ у Московському районі м. Харкова не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що документально не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України. Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених норм суд зазначає, що визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Разом з цим суд відмічає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому суд звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Як встановлено судом, між ТОВ «Дромам»ясо» (покупець) та ПП «Раіком» ( постачальник) 01.02.2011р. був укладений договір поставки №1/02-12, відповідно до якого ТОВ «Дромам»ясо» були придбані м»ясні продукти та м»ясо. ПП «Раіком» на адресу ТОВ «Дромам»ясо» були виписані видаткові накладні №РН-010213 від 01.02.2012р, № РН-080205 від 08.02.2012р., №РН-150207 від 15.02.2012р., №РН-220204 від 22.02.2012р., №РН-290206 від 29.02.2012р. та податкові накладні №13 від 01.02.2012р., №73 від 08.02.2012р., №121 від 15.02.2012р., №173 від 22.02.2012р., №235 від 29.02.2012р. Номенклатура товару - яловичина: печінка, серце, легені, нирки, язик, м»ясо. Оплата за поставлений товар здійснена ТОВ «Дромам»ясо» в повному обсязі.

Як встановлено судом, між ТОВ «Дромам»ясо» ( замовник) та ТОВ «Валета» ( виконавець) 01.09.2011р. був укладений договір №2/09-11 про надання послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов»язання виконати за плату посередницькі послуги та маркетингові послуги з оптової торгівлі м»ясом та м»ясопродуктами. Виконавець приймає на себе зобов»язання здійснити продажу товарів ( м»ясо, м»ясопродукти) від імені та за дорученням замовника на території міста Харкова та Харківської області. Для цього виконавець: вивчає попит, пропозиції та цінову політику товарів; вивчає характеристики аналогічних товарів, пропозиції на ринках іншими виробниками ( розповсюджувачі ); вивчає та систематизує данні о цінах на аналогічні товари; проводить опитування покупців аналогічних товарів; надає інформацію замовнику відносно питань закупки товарів; приймає заявки на товар від покупців та повідомляє заказ замовнику; заключає договори з постачальниками та покупцями на поставку товару від імені замовника; отримує товар від постачальників; проводить ветеринарне дослідження товару; здійснює зберігання та доставку товару покупцям. Відповідно до п.3 договору вартість послуг складає 5 відсотків від суми реалізованих товарів та зазначається в акті виконаних робіт. Сторонами були підписані акти приймання - передачі №95 від 30.09.2011р., №155 від 31.10.2011р., №154 від 30.11.2011р., №202 від 30.12.2011р, №111 від 31.01.2012р., №192 від 29.02.2012р., №263 від 31.03.2012р. ТОВ «Валета» на адресу ТОВ «Дромам»ясо» були виписані податкові накладні №70 від 31.03.2012р, №53 від 29.02.2012р., №106 від 31.01.2012р., №199 від 30.12.2011р., №153 від 30.01.2011р., №164 від 31.10.2011р., №93 від 30.09.2011р. Номенклатура послуг - посередницькі послуги в оптовій торгівлі м»ясом та м»яоспродуктами. Оплата за поставлені послуги здійснена ТОВ «Дромам»ясо» в повному обсязі.

Як встановлено судом, між ТОВ «Дромам»ясо» (покупець) та ТОВ «Федельта» ( постачальник) 15.10.2012р. був укладений договір поставки №2/10-12, відповідно до якого ТОВ «Дромам»ясо» були придбані м»ясні продукти та м»ясо. ТОВ «Федельта» на адресу ТОВ «Дромам»ясо» були виписані видаткові накладні №69 від 12.10.2012р., №94 від 17.10.2012р., №111 від 19.10.2012р., №137 від 24.10.2012р., №156 від 26.10.2012р., №182 від 31.10.2012р. та податкові накладні №69 від 12.10.2012р., №94 від 17.10.2012р., №111 від 19.10.2012р., №137 від 24.10.2012р., №156 від 26.10.2012р., №182 від 31.10.2012р. Номенклатура товару - яловичина: печінка, серце, легені, нирки, язик, м»ясо. Оплата за поставлений товар здійснена ТОВ «Дромам»ясо» в повному обсязі.

Як встановлено судом, між ТОВ «Дромам»ясо» ( замовник) та ТОВ «Федельта» ( виконавець) 15.10.2012р. був укладений договір №1/10-12 про надання послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов»язання виконати за плату посередницькі послуги та маркетингові послуги з оптової торгівлі м»ясом та м»ясопродуктами. Виконавець приймає на себе зобов»язання здійснити продажу товарів ( м»ясо, м»ясопродукти) від імені та за дорученням замовника на території міста Харкова та Харківської області. Для цього виконавець: вивчає попит, пропозиції та цінову політику товарів; вивчає характеристики аналогічних товарів, які пропонують на ринках іншими виробниками ( розповсюджувачами ); вивчає та систематизує данні о цінах на аналогічні товари; проводить опитування покупців аналогічних товарів; надає інформацію замовнику відносно питань закупки товарів; приймає заявки на товар від покупців та повідомляє заказ замовнику; заключає договори з постачальниками та покупцями на поставку товару від імені замовника; отримує товар від постачальників; проводить ветеринарне дослідження товару; здійснює зберігання та доставку товару покупцям. Відповідно до п.3 договору вартість послуг складає 3 відсотки від суми реалізованих товарів та зазначається в акті виконаних робіт. Сторонами був підписаний акт приймання - передачі №183 від 31.10.2012р. ТОВ «Федельта» на адресу ТОВ «Дромам»ясо» була виписана податкова накладна №183 від 31.10.2012р. Номенклатура послуг - посередницькі послуги в оптовій торгівлі м»ясом та м»яоспродуктами. Оплата за поставлені послуги здійснена ТОВ «Дромам»ясо» в повному обсязі.

Як встановлено судом, між ТОВ «Дромам»ясо» (покупець) та ТОВ «Бізнесторг - інновації» ( постачальник) 01.11.2012р. був укладений договір поставки №01/11-12, відповідно до якого ТОВ «Дромам»ясо» були придбані м»ясні продукти та м»ясо. ТОВ «Бізнесторг - інновації» на адресу ТОВ «Дромам»ясо» були виписані видаткові накладні №22 від 16.11.2012р., №30 від 21.11.2012р., №40 від 23.11.2012р., №41 від 28.11.2012р., №74 від 28.12.2012р., №66 від 26.12.2012р., №57 від 21.12.2012р., №51 від 19.12.2012р., №43 від 14.12.2012р., №37 від 12.12.2012р., №27 від 07.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №10 від 03.12.2012р., №56 від 30.01.2013р., №47 від 25.01.2013р., №41 від 23.01.2013р., №33 від 18.01.2013р., №26 від 16.01.2013р., №25 від 15.01.2013р., №18 від 11.01.2013р., №10 від 09.01.2013р., №1 від 03.01.2013р. та податкові накладні №22 від 16.11.2012р., №30 від 21.11.2012р., №40 від 23.11.2012р., №41 від 28.11.2012р., №74 від 28.12.2012р., №66 від 26.12.2012р., №57 від 21.12.2012р., №51 від 19.12.2012р., №43 від 14.12.2012р., №37 від 12.12.2012р., №27 від 07.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №10 від 03.12.2012р., №56 від 30.01.2013р., №47 від 25.01.2013р., №41 від 23.01.2013р., №33 від 18.01.2013р., №26 від 16.01.2013р., №25 від 15.01.2013р., №18 від 11.01.2013р., №10 від 09.01.2013р., №1 від 03.01.2013р. Номенклатура товару - яловичина: печінка, серце, легені, нирки, язик, м»ясо. Оплата за поставлений товар здійснена ТОВ «Дромам»ясо» в повному обсязі.

Як встановлено судом, між ТОВ «Дромам»ясо» ( замовник) та ТОВ «Бізнесторг - інновації» ( виконавець) 01.11.2012р. був укладений договір №02/11-12 про надання послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов»язання виконати за плату посередницькі послуги та маркетингові послуги з оптової торгівлі м»ясом та м»ясопродуктами. Виконавець приймає на себе зобов»язання здійснити продажу товарів ( м»ясо, м»ясопродукти) від імені та за дорученням замовника на території міста Харкова та Харківської області. Для цього виконавець: вивчає попит, пропозиції та цінову політику товарів; вивчає характеристики аналогічних товарів, які пропонуються на ринках іншими виробниками ( розповсюджувачами); вивчає та систематизує данні о цінах на аналогічні товари; проводить опитування покупців аналогічних товарів; надає інформацію замовнику відносно питань закупки товарів; приймає заявки на товар від покупців та повідомляє заказ замовнику; заключає договори з постачальниками та покупцями на поставку товару від імені замовника; отримує товар від постачальників; проводить ветеринарне дослідження товару; здійснює зберігання та доставку товару покупцям. Відповідно до п.3 договору вартість послуг складає 3 відсотки від суми реалізованих товарів та зазначається в акті виконаних робіт. Сторонами були підписані акт приймання - передачі №48 від 30.11.2012р., №60 від 31.01.2013р., №75 від 28.12.2012р. ТОВ «Бізнесторг - інновації» на адресу ТОВ «Дромам»ясо» були виписані податкові накладні №75 від 28.12.2012р., №48 від 30.11.2012р., №60 від 31.01.2013р. Номенклатура послуг - посередницькі послуги в оптовій торгівлі м»ясом та м»яоспродуктами. Оплата за поставлені послуги здійснена ТОВ «Дромам»ясо» в повному обсязі.

В подальшому, м»ясні продукти, які були придбані у ТОВ «Федельта», ТОВ «Бізнесторг - інновації», ПП «Раіком» були реалізовані СУАП «Європоль у формі ТОВ ( договір поставки №01/01/02 від 01.01.2012р.), ФО - П ОСОБА_3 ( договір поставки №05/10/11 від 14.10.2011р.), ТОВ «ТК «Мега трейд» ( договір купівлі - продажу №1124352 від 01.08.2012р.), ТОВ «Сучасний модерн» ( договір поставки №45 від 01.09.2012р.), ТОВ «Респектплюс» (договір поставки №5 від 01.07.2012р.), ТОВ «Союз супермаркетів Харкова» (договір поставки №01/01/01 від 01.01.2012р.), НВПП «СТІНГ» (договір поставки №01/01/03 від 01.01.2012р.), ТОВ «Віал - маркет» (договір купівлі - продажу №4/05/1104-2016), ТОВ «Український рітейл» ( договір поставки №5/05 від 01.06.2010р.), підтвердженням чого є видаткові накладні, податкові накладні та товарно - транспортні накладні, які приєднані до матеріалів справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до договорів поставки якість товару, що поставляється, повинна відповідати встановленим стандартам, підтвердженням якості товару з боку постачальника є сертифікат якості ( або інший документ, що підтверджує якість товару, що передбачений нормативними актами України для такого роду Товару), що надається на кожну партію поставки Товару. Посвідчення про якість та ветеринарне свідоцтво, які були отримані у ТОВ «Федельта», ТОВ «Бізнесторг - інновації», ПП «Раіком» на кожну партію товару були передані при реалізації вищезазначеним супермаркетам. До того ж, відповідно до п.6.2 Порядку видачі ветеринарних документів, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України 385 від 13.04.2009р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №519/16535 від 16.06.2009р. ветеринарні свідоцтва, видані суб»єктам господарювання, громадянам, зберігаються протягом періоду реалізації харчових продуктів.

Як встановлено судом, на адресу супермаркетів м`ясні продукти, які були придбані у ПП «Раіком» були доставлені спеціально обладнаним холодильною камерою транспортним засобом Mercedes - Benz Sprinter №АХ4984СІ ТОВ «Валета» відповідно до вищезазначеного договору №2/09-11 про надання послуг від 01.09.2011р. Згідно товарно - транспортних накладних ТОВ «Валета» здійснювало доставку м`ясних продуктів зі свого орендованого складу згідно договору оренди складських приміщень №534 від 31.12.2010р. укладеним з ТОВ «ШАГІЯ» за адресою місто Харків, вул. Чугуївська, б.80, на адресу місцезнаходження супермаркетів. На орендованому складі за адресою місто Харків, вул. Чугуївська, 80, ТОВ «Валета» зберігало м»ясні продукти в збірно - розбірній середньо температурній холодильній камері з холодильними агрегатами обсягом 12 м.куб., яка була придбана за договором купівлі - продажу №01/10 від 10.01.2011р.у ФО - П ОСОБА_4 У всіх товарно - транспортних накладних зазначено, що товар поставляється транспортним засобом постачальника на склад покупців - супермаркетів: СУАП «Європоль» - пункт розвантаження м. Харків, проїзд Рогатинський, 3, ТОВ «Союз супермаркетів Харкова» - пункт розвантаження м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139, НВПП «Стінг» - пункт розвантаження місто Харків, вул. Шевченка, 142-А, ТОВ «Український рітейл» - пункт розвантаження місто Харків, ТОВ «Віал - маркет» - пункт розвантаження місто Харків, вул. Морозова, 11.

Також судом встановлено, що на адресу супермаркетів м`ясні продукти, які були придбані у ТОВ «Федельта» були доставлені спеціально обладнаною холодильною камерою транспортним засобом ЗІЛ №АХ9968АТ ТОВ «Федельта» відповідно до договору №1/10-12 про надання послуг від 15.10.2012р. Згідно товарно - транспортних накладних ТОВ «Федельта» здійснювало доставку м`ясних продуктів зі складу згідно договору відповідального зберігання від 01.09.2012р. укладеним з ФО - П ОСОБА_5 за адресою місто Харків, вул. Червоного міліціонера, 30 на адресу місцезнаходження супермаркетів. На складі за адресою місто Харків, вул. Червоного міліціонера, 30 ТОВ «Федельта» зберігало м»ясні продукти в окремо стоячому морському контейнері з холодильною установкою «Універсал» 96 м.куб. У всіх товарно - транспортних накладних зазначено, що товар поставляється транспортним засобом постачальника на склад покупців - супермаркетів: ТОВ «ТК «Мега - трейд» - пункт розвантаження м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 136/8, ТОВ «Сучасний модерн» - пункт розвантаження м. Харків, проїзд Рогатинський, 3, ТОВ «Респектплюс» - пункт розвантаження м. Харків, вул. Шевченко, 142а, ТОВ «Союз супермаркетів Харкова» - пункт розвантаження м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139, ТОВ «Український рітейл» - пункт розвантаження місто Харків, ТОВ «Віал - маркет» - пункт розвантаження місто Харків, вул. Морозова, 11, ТОВ «Восторг» - пункт розвантаження м.Харків, вул. Залютинська, 2 або вул. Клочківська, 173.

Судом встановлено, що на адресу супермаркетів м`ясні продукти, які були придбані у ТОВ «Бізнесторг - інновації» були доставлені спеціально обладнаною холодильною камерою транспортним засобом ГАЗ №АХ0764АР ТОВ «Бізнесторг - інновації» відповідно до вищезазначеного договору №02/11-12 про надання послуг від 01.11.2012р. Згідно товарно - транспортних накладних ТОВ «Бізнесторг - інновації» здійснювало доставку м`ясних продуктів зі складу згідно договору суборенди нежитлових приміщень від 01.10.2012р. укладеним з ФО - П ОСОБА_4 за адресою місто Харків, вул. Морозова, 11 на адресу місцезнаходження супермаркетів. На складі за адресою місто Харків, вул. Морозова, 11 ТОВ «Бізнесторг - інновації» зберігало м»ясні продукти в морозильній камері середньої заморозки загальним обсягом 80 м.куб. У всіх товарно - транспортних накладних зазначено, що товар поставляється транспортним засобом постачальника на склад покупців - супермаркетів: ТОВ «ТК «Мега - трейд» - пункт розвантаження м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 136/8, ТОВ «Сучасний модерн» - пункт розвантаження м. Харків, проїзд Рогатинський, 3, ТОВ «Респектплюс» - пункт розвантаження м. Харків, вул. Шевченко, 142а, ТОВ «Союз супермаркетів Харкова» - пункт розвантаження м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139, ТОВ «Український рітейл» - пункт розвантаження місто Харків, ТОВ «Восторг» - пункт розвантаження м.Харків, вул. Залютинська, 2 або вул. Клочківська, 173, ФО - П ОСОБА_3 - пункт розвантаження вул. Енгельса, 33.

До матеріалів справи надані фотознімки морозильних камер та транспортних засобів з морозильними камерами, яким перевозились м»ясні продукти на адресу супермаркетів.

Вищевикладені обставини придбання послуг та товару позивачем підтверджені належними та допустимими доказами, не викликають у суду будь-яких сумнівів в реальності здійснення ТОВ «Дромам»ясо» господарської діяльності та тих операцій, в межах яких сформовано валові витрати та податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Раіком», ТОВ «Валета», ТОВ «Федельта», ТОВ «Бізнесторг - інновації». При цьому суд зауважує, що долучені до матеріалів справи та досліджені судом копії документів позивача по взаємовідносинам з переліченими контрагентами були досліджені ДПІ у Московському районі м. Харкова при проведенні перевірки позивача, про що зазначено в акті перевірки без встановлення будь-яких недоліків щодо їх складання або достовірності даних.

З цього приводу суд зазначає, що положеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі за текстом - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За приписами Порядку результати документальних перевірок у разі встановлення порушень оформлюються у формі акта, який є носієм доказової інформації та має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства. Порядком визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, які підтверджують наявність факту порушення Вказане дозволяє стверджувати, що будь-який висновок акта перевірки органу державної податкової служби щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником податків зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.

Натомість, акт перевірки №1761/22.2-05/36985703 від 30.04.2013р, складений відповідачем, вказаним вимогам Порядку не відповідає. Відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за угодами з контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача з його контрагентом чи про несумісність предметів угод з напрямом господарської діяльності ТОВ «Дромам»ясо». Суд зазначає, що висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на судженнях про фіктивність діяльності ПП «Раіком», ТОВ «Валета», ТОВ «Федельта», ТОВ «Бізнесторг - інновації» та актів перевірок та неможливість проведення щодо них зустрічних звірок. В зв'язку з цим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, в акті перевірки позивача не зазначено жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ТОВ «Дромам»ясо» та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а отже, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в ст. 83 Податкового кодексу України наведено матеріали, що є підставами для висновків під час проведення перевірок, серед яких: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами. За приписами п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, що полягає в співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів, за результатами якого складається довідка. З цих підстав суд дійшов висновку, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагентів не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства ТОВ «Дромам»ясо».

За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за змістом яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності такого платника податків свідчать про заниження зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Натомість, з досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Висновки відповідача викладені в акті перевірки ТОВ «Дромам»ясо» не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 9, ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Московському районі м. Харкова, що дає суду підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваних правових актів індивідуальної дії.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дромам'ясо" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001772220 від 07.06.2013р. та №0001762220 від 07.06.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дромам'ясо" (адреса: 61038, м. Харків, вул. Павла Дибенка, буд.52, кв.8, код ЄДРПОУ 36985703) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 серпня 2013 року.

Суддя Панов М.М.