Постанова

від 30.07.2013 по справі 808/2589/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Справа № 808/2589/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі, головуючого - судді Артоуз О.О. при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Українська інноваційна компанія «Запоріжжя»

до: Запорізької митниці Державної митної служби

про: визнання недійсними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

04.03.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційна компанія «Запоріжжя» до Запорізької митниці Державної митної служби про визнання недійсними та скасування рішення про визначення коду товару №КТ-112000003-0002-2013 від 01.02.2013 та рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000070/2 від 07.02.2013.

22.05.2013 від представника позивача надійшов уточнений адміністративний позов, відповідно до якого позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № 112050000/2013/000070/2 від 07.02.2013. Судом прийнято уточнені позовні вимоги.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що, що на підставі контракту від 01.02.2012 № 1620-4019, специфікаціями до нього, рахунку (інвойсу) № 1 від 21.01.2013 позивач імпортував у фірми ЗАТ «ТД «Динур» (м. Первоуральськ, Сердловської області, Російська Федерація) продукцію - виробів динасових вогнетривких - цегли зі змістом SiO2 не менше 94 %, у номенклатурі на загальну суму 642003,91 рос. руб. Позивачем для митного оформлення було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували митну вартість товарів, надавали змогу переконатися у розмірі ціни, сплаченої позивачем за товар, та здійснити митну оцінку товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Не прийнявши до уваги надані позивачем документи та враховуючи попереднє класифікаційне рішення № КТ-112000003-0002-2013 від 01.02.2013, Запорізькою митницею 07.02.2013 винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000070/2, яким здійснено коригування митної вартості товару - вироби динасові вогнетривкі - кирпич, зі змістом SiO2 не менше 94%, виготовлені з кремнеземистих порід (кварціту), вогнетривкість 1690-1710 град. С - для кладки нагрівательних печей і інших теплових агрегатів: марки ДМ-Д22-11760 кг, марки ДМ-Д23-3024 кг, марки ДМ-Д29-11424 кг, марки ДМ-Д44-11760 кг, ГОСТ 4157-79- для електросталеплавительних печей: марки ДЭ-2-1568 кг марки ДЭ-9-7840 кг марки ДЭ-11-1652 кг марки ДЭ-12-1650 кг ТУ 1535-007-00188162-96 з 642003,91 рос. руб. на 1505947,44 рос. руб.

Згідно розділу 33 рішення метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований оскільки, виявлено, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності; декларант відмовився від надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Митну вартість товарів, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у митного органу інформації щодо вартості подібного (аналогічного) товару (з розрахунку 0,99 дол. США 1 кг, МД №110070000/2012/331398).

Позивач вважає, що митна оцінка товару проведена митним органом з порушенням норм чинного законодавства України та у зв'язку з вищенаведеним рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000070/2 від 07.02.2013 вважає протиправним та просить його скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. 21269 від 22.05.2013), зокрема зазначає, що під час проведення аналізу, виявлення та оцінки ризиків митного органу, з метою контролю правильності визначення митної вартості товарів, посадовою особою митного органу встановлено, що документи подані до митного оформлення за митною декларацією від 01.02.2013 № 112050000/2013/001860, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Зокрема, під час перевірки поданого до митного оформлення пакету документів виявлено наступні розбіжності: банківські платіжні документи містять дані про оплату товару на підставі рахунків від 25.12.12 №1508, від 07.12.12 №1449, тоді як до митного оформлення надавався інвойс від 21.01.13 №1, що не дає змогу перевірити виконання зовнішньоекономічного контракту та ідентифікувати платіжні документи з даною поставкою товару.

Крім того, при порівнянні рівня заявленої митної вартості товару (0,42 дол. США/кг) з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено, було встановлено, що митна вартість з урахуванням країни походження повинна становити - 0,99 дол. США/кг, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Враховуючи вищезазначене, та у відповідності з вимогами п. 3 ст. 53 Митного Кодексу України посадовою особою митного органу були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості.

07.02.2013 декларант надіслав електронне повідомлення про відмову від подачі додаткових документів.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), на думку відповідача не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів у відповідності до вимог п.2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України та не надано затребувані митницею додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Митну вартість товарів, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у митного органу інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 64 Митного Кодексу України використана наявна в митного органу інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, посадовою особою митного органу прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом згідно вимог ст. 64 Митного Кодексу України. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

30.07.2013 представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю (у порядку письмового провадження). Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

30.07.2013 представник відповідача у судове засідання також не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог та розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

01.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційна компанія «Запоріжжя» (покупець), та Закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Динур» (м. Первоуральськ, Свердловської області, Російська Федерація (постачальник) укладено контракт № 1620-4019, відповідно до якого постачальник постачає, а покупець придбає продукцію - виробів динасових вогнетривких - цегли зі змістом Si02 не менше 94 %, у номенклатурі, кількості у терміни відповідно до додатково узгоджених Специфікаціями, що додаються до Контракту. Постачання продукції здійснюється постачальником за цінами, узгодженими сторонами у Специфікаціях до Контракту. Ціна продукції додатково включає: вартість тари, упаковки та маркірування, витрати вантажовідправника на завантаження продукції у автомобільний транспорт перевізника на складі ВАТ «Динур», витрати вантажовідправника на завантаження у залізничний транспорт та його доставку на станцію відправлення, винагороду постачальника за організацію поставки продукції.

Виробником вищезазначеної продукції є Відкрите акціонерне товариство «Первоуральський динасовий завод» (м. Первоуральськ, Свердловської області, Російська Федерація).

З метою митного оформлення товару представником позивача, декларантом ПП «Агат» подано до митного органу митну декларацію №112050000/2013/001818 від 01.02.2013 разом із наступними документами: накладна ЦІМ/УМВС № АП 653431 від 22.01.2013, рахунок - фактура (інвойс) № 1 від 21.01.2013, пакувальний лист №1 від 21.01.2013, копія контракту № 1620-4019 від 01.02.2012, доповнення до контракту № 2 від 08.12.2012, сертифікат про походження товару форми СТ- 1 №RUUA 3013001013 від 22.01.2013, сертифікати якості від 21.01.2013 №№ 68700, 68771, копія митної декларації країни відправлення № 10502060/220113/0000125 від 22.01.2013.

Митним органом відмовлено декларанту у прийняті митної декларації у зв'язку з прийняттям класифікаційного рішення № КТ-112000003-0002-2013 від 01.02.2013 та видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/00090 від 01.02.2013.

В картці відмови у прийнятті митної декларації, митним органом зазначено, що причиною відмови є невідповідність заявленому в ВМД коду товару, оскільки на думку відповідача товар відповідає коду УКТ ЗЕД 6901000000.

Листом вих. 43 від 04.02.2013 позивач звернувся до Запорізької митниці із заявою про відміну класифікаційного рішення та додатково надав наступні документи: виписки б/н від 04.02.2013 з технологічних інструкцій заводу виробника ТИ 202-0-02-2003 на вироби, марок ДМ та ДЭ (2 примірника); ТУ 1535-007-00188162-96 на вироби вогнетривкі динасові для електросталеплавильних печей; ТУ 1511-027-59284560-2004 на кварцит кристалічний Першоуральський; ДСТУ 4157-79 на вогнетривкі динасові вироби для кладки металургійних печей та інших теплових агрегатів; висновок № 18-0724 від 10.10.2012; сертифікати якості від 21.01.2013 №№ 68770, 68771; сертифікат походження товару СТ-1; довідки про товари за кодами товару 6901000000, 6902201000.

Листом №07-02-10 24/1120 від 07.02.2013 Запорізькою митницею відмовлено у перегляді рішення про визначення коду товару № КТ-112000003-0002-2013 від 01.02.2013.

01.02.2013, у зв'язку з винесенням рішення про визначення коду товару позивачем до митного органу повторно подано виправлену, відповідно до зазначеного рішення митну декларацію №112050000/2013/001860, у прийнятті якої відмовлено митним органом, у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000070/2 від 07.02.2013.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000070/2 від 07.02.2013, здійснено коригування митної вартості товару - вироби динасові вогнетривкі - кирпич, зі змістом SiO2 не менше 94%, виготовлені з кремнеземистих порід (кварціту), вогнетривкість 1690-1710 град. С - для кладки нагрівательних печей і інших теплових агрегатів: марки ДМ-Д22-11760 кг, марки ДМ-Д23-3024 кг, марки ДМ-Д29-11424 кг, марки ДМ-Д44-11760 кг, ГОСТ 4157-79 - для електросталеплавительних печей: марки ДЭ-2-1568 кг марки ДЭ-9-7840 кг марки ДЭ-11-1652 кг марки ДЭ-12-1650 кг ТУ 1535-007-00188162-96 з 642003,91 рос. руб. на 1505947,44 рос. руб.

Згідно розділу 33 рішення метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований оскільки, виявлено, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності: у платіжних дорученнях від 26.12.2012 №028, від 25.12.2012 №027, від 18.01.2013 №1, зазначені номера розрахунків відрізняються від номера інвойсу від 21.01.2013 №1, наданого до митного оформлення, що не дає можливість ідентифікувати дані платіжні доручення; декларант відмовився від надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Митну вартість товарів, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у митного органу інформації щодо вартості подібного (аналогічного) товару (з розрахунку 0,99 дол. США 1 кг, МД №110070000/2012/331398).

07.02.2013 митним органом видано картку відмови у митному оформленні товару №112050000/2013/00103.

У вищевказаній картці відмови як причину відмови вказано Рішення про коригування митної вартості товару від 07.02.2013 № 112050000/2013/000070/2, та невірне заповнення сертифіката про походження товару СТ-1. За результатами перевірки сертифікат не визнається для надання товарам режиму вільної торгівлі з наступних причин: гр.8 сертифіката заповнена порушення вимог п. 7.4 Правил визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009 - відсутні відомості необхідні для проведення однозначної ідентифікації товару стосовно заявленого для цілей митного оформлення. Від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій передбачених п.п. 36 ПКМУ № 450 від 21.05.2012.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме - подання нової ВМД, строки встановлені cт. 263 МКУ, зі скоригованою митною вартістю, відповідно до рішення про визначення митної вартості від 07.02.2013 №112050000/2013/000070/2, з вірно заповненим сертифікатом про проходження СТ-1 відповідно до Правил визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009 або сплатити митні платежі на загальних підставах.

07.02.2013 позивачем до митного органу подано ВМД № 112050000/2013/002286 відповідно до рішення № 112050000/2013/000072/2 від 07.02.2013 та сплачено за митне оформлення товару митні платежі на суму 128588,56 грн.

Вартість товару, визначена відповідачем, розраховується в поданій ВМД № 112050000/2013/002286 (курс російського рубля до гривні становить на день подання декларації 07.02.2013 - 0,26679) наступним чином: 29,7160 рос. руб. х 50678 кг = 1505947,44 рос. руб. 1505947,44 рос. руб. х 0,26679 (курс рос. руб. до гривні) = 401771,72 грн.

В той же час, вартість завезеної партії товару за зовнішньоекономічним контрактом № 1620-4019 від 01.02.2012 відповідно до рахунку (інвойсу) № 1 від 21.01.2013 становить 642003,91 рос.руб. (171280,22 грн.).

Розмір платежів розрахований відповідно до скоригованої відповідачем вартості товару визначену за методом № 6, що у свою чергу призвело до сплати надмірно нарахованих платежів у розмірі 73757,29 грн.

14.02.2013 позивачем до Державної митної служби України надіслано скаргу про визнання недійсними та скасування рішень митного органу про визначення коду товару № КТ-112000003-002-2013 від 01.02.2013 та про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000072/2 від 07.02.2013.

Листом вих. № 11.1/3-1622/2075 від 04.03.2013 Державна митна служба України зауважила, що не має підстав для перегляду рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000070/2 від 07.02.2013.

Листом вих. №07-02-10-24/2083 від 14.03.2013 митний орган повідомив про відкликання рішення про визначення коду товару від 01.02.2013 № КТ-112000003-002-2013.

Листом вих. № 07-02-10-24/2655 від 03.04.2013 відповідач повідомив про відновлення режиму вільної торгівлі до товарів, що заявлялись за МД від 07.02.2013 № 112050000/2013/002286 та про повернення надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

За ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ст. 52 МК України).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Наявні у матеріалах справи документи свідчать, що позивач подавши ВМД №112050000/2013/001860 від 01.02.2013, визначив митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем було надано наступні документи: митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 112050000/2013/001818 від 01.02.2013; рішення про визначення коду товару згідно УКТЗЕД КТ-112000003-0002-2013 від 01.02.2013; облікова картка ТОВ «УІК «Запоріжжя» як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності N112/2012/0000236 від 02.11.2012; картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/00090 від 01.02.2013; накладна ЦІМ/УМВС № АП 653431 від 22.01.2013; платіжне доручення № 028 від 26.12.2012, що стосується товару; платіжне доручення № 1 від 18.01.2013, що стосується товару; рахунок (інвойс) № 1 від 21.01.2013; пакувальний лист № 01 від 21.01.2013; копія контракту № 1620-4019 від 01.02.2012; специфікація № 6 від 04.11.2012 до контракту № 1620-4019 від 01.02.2012; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами № 19032 від 23.01.2013; сертифікат про походження товару форми СТ- 1 № RUUA 3013001013 від 22.01.2013; сертифікат якості від 21.01.2013 № 68700; сертифікат якості від 21.01.2013 № 68771; копія митної декларації країни відправлення № 10502060/220113/0000125 від 22.01.2013; товарна накладна ОНЗІЗ-ООЗЗО від 21.01.2013; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного онтролю№2720 від 22.01.2013.

Так, в зовнішньоекономічному контракті № 1620-4019 від 01.02.2012 та додатках до нього (специфікація №6 від 04.11.2012) чітко вказано номер і дату зовнішньоекономічного контракту, продавця товару - ЗАТ «Динур», покупця товару - ТОВ «УІК Запоріжжя», їх місцезнаходження, найменування товару, технічні умови виготовлення, ціна за одиницю товару, спосіб поставки, умови постачання, розрахунків та інше.

Судом встановлено, що до позивачем до митного органу надана бухгалтерська документація (рахунки, банківські платіжні документи), що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації товару.

Позивачем був наданий рахунок (інвойс) № 1 від 21.01.2013, як підтвердження підстави для оплати вартості імпортованого товару. У даному рахунку (інвойсі) зазначена повна формація, необхідна для ідентифікації імпортованого товару і визначення його вартості, а саме: номер і дата такого рахунку (інвойсу);

найменування продавця (відправника) товару і місце його знаходження; найменування покупця (вантажоодержувача) товару і місце його знаходження; номер і дата зовнішньоекономічного контракту (№ 1620-4019 від 01.02.2012) за яким здійснювалась поставка товару; умови поставки товару відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів (в редакції 2010 pоку): найменування товару а саме:

вироби динасових для кладки нагрівальних печей та інших теплових агрегатів (загального призначення) з посиланням на ДСТУ 4157-79, марки ДМ-Д-22 масою 11,760 тн. ціною 9871,00 рос. руб. за 1 тону, на суму 116082,96 рос. руб; марки ДМ-Д-23 масою 3,024 тн. ціною 10723,00 рос. руб. за 1 тону, на суму 32426,35 рос. руб; марки ДМ-Д-29 масою 11,424 тн. ціною 10676,00 рос. руб. за 1 тону, на суму 121962,62 рос. руб; марки ДМ-Д-44 масою 11,760 тн. ціною 9871,00 рос. руб. за 1 тону, на суму 116082,96 рос. руб;

виробів динасових для електросталеплавильних печей з посиланням на ТУ 1535-007-00188162-96, марки ДЭ - 2 масою 1,568 тн. ціною 16597,00 рос. руб. за 1 тону, на суму 26024,10 рос. руб; марки ДЭ-9 масою 7,840 тн. ціною 20591,00 рос. руб. за 1 тону, на суму 161433,44 рос. руб; марки ДЭ-ll масою 1,652 тн. ціною 20591,00 рос. руб. за 1 тону, на суму 34016,33 рос. руб; марки ДЭ-12 масою 1,650 тн. ціною 20591,00 рос. руб. за 1 тону, на суму 33975,15 рос. руб.

Разом з цим надані Сертифікати якості імпортованого товару видані заводом виробником: сертифікат якості № 68770 від 21.01.2013; сертифікат якості № 68771 від 21.01.2013, в яких зазначені загальна вага товару, що повністю співпадає з вагою вказаною у вищезазначеною декларації, в сертифікатах вказаний виробник, технічні умови виготовлення товару, вантажоодержувач - ТОВ «УІК «Запоріжжя», сертифікати підписані особами виробника та завірені печаткою підприємства.

Крім того, позивачем, при поданні до митного органу ВМД була надана експортна декларація № 10502060/220113/0000125 від 22.01.2013, в якій чітко вказані наступні відомості, які мають значення для ідентифікації імпортованого Позивачем товару: гр. 31 - «Изделия динасове гнеупорные - кирпич, содержащие Si02 не менее 94 %: для кладки нагревательных печей и ругих тепловых агрегатов ГОСТ 4157-79, марки ДМ-Д22, ДМ-Д23, ДМ-Д44; для лектросталеплавительных печей ТУ 1535-007-00188162-96, марки ДЭ-2, ДЭ-9, ДЭ-11, ДЭ-12, божженные, Изготовитель ОАО «Первоуральский динасовый завод»; гр. 33 - 6902101000 ; гр. 42 - 642003,91 рос. руб.

Відповідачу до ВМД наданий сертифікат походження товару (форма СТ-1) RUUA 013001013 виданий Уральською торгово-промисловою палатою, Російська Федерація, представництво в м. Первоуральськ від 22.01.2013, в якому також зазначені: виробник, відправник, вантажоодержувач, засіб доставки, посилання на зовнішньоекономічний контракт за яким постачається вантаж, опис товару з посиланням на ДСТУ та ТУ, критерії походження (П - пробник), вага товару, рахунок - фактура (інвойс).

Код УКТЗЕД товару визначений самим відправником, згідно умов контракту.

Сертифікат підписаний посадовою особою торгово-промисловою палатою та завірений печаткою цієї установи, а також підписаний директором та завірений печаткою заводу - виробника.

Таким чином, всі надані позивачем митному органу документи, як обов'язкові так і додаткові, містили інформацію щодо вартості імпортованого товару, а також інформацію, необхідну для ідентифікації товару. Також, зазначені документи містили посилання один на одний, що надавали змогу митному органу ідентифікувати імпортований товар з конкретними документами наданим позивачем. Також, такі документи містили конкретні об'єктивні дані необхідні для визначення митної вартості товару, і такі дані можна було перевірити відповідно до вимог МКУ. Зауважень щодо достовірності наданих позивачем документів у відповідача не було, а тому були відсутні підстави сумніватися в обґрунтованості заявленої Позивачем митної вартості товару, визначеної за методом № 1.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем були надані всі необхідні документи для підтвердження коду та митної вартості товару, визначеною за методом № 1, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а відповідачем ні в рішеннях ні у картках відмови не обґрунтовано, в чому полягали об'єктивні сумніви щодо коду УКТЗЕД товару та його митної вартості, заявленої на підставі ціни товару згідно умов контракту.

Відповідно до статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів щодо заявленого митного режиму, даних про товар, відомості про митну та фактурну вартість, відомості про документи, що надаються для митного контролю разом з митною декларацією відповідно до статті 335 цього Кодексу.

Статтею 335 Митного кодексу України передбачено подання документів та відомостей необхідних для митного контролю. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених кодексом, декларація митної вартості. У встановленому Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються окрім іншого відомості: у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, тощо. У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від митного органу випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного Кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

За ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (резервний метод). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до статті 59 Митного кодексу України, яка передбачає умови для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При цьому, згідно з частиною 2 вказаної статті, при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами.

Дослідивши МД №110070000/2012/331398 від 24.12.2012, на підставі якої визначена митна вартість імпортованого товару, суд приходить до висновку, що опис товару за вказаною декларацією різниться з описом товару імпортованої товару позивача, у зв'язку з чим, митний орган не мав права використовувати наявну інформацію щодо митної вартості подібного товару, а стосовно твердження митного органу про розбіжності у платіжних дорученнях від 26.12.2012 №028, від 25.12.2012 №027, від 18.01.2013 №1 із зазначенням номерів розрахунків, які відрізняються від номера інвойсу від 21.01.2013 №1, наданого до митного оформлення суд встановив, що вищезазначеними дорученнями була здійснена предоплата за диносові вироби, після чого вже був виписан інвойс № 1 від 21.01.2013.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що документи, надані позивачем підчас митного оформлення не містять ознак підробки та не всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, що імпортувалися позивачем.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно визначено митну вартість товару основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), згідно ст. ст. 57, 58 Митного кодексу України. У відповідача не було законних підстав застосовувати резервний метод для визначення митної вартості товарів, які імпортувалися позивачем, без послідовного застосування попередніх другорядних методів та без обґрунтування неможливості їх застосування, що є порушенням ч. ч. 3, 6, 8 ст. 57 Митного кодексу України, у зв'язку з чим рішення про коригування митної вартості за резервним методом від № 112050000/2013/000070/2 від 07.02.2013 є протиправним.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участі» у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, Запорізькою митницею Державної митної служби не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.2,4,7-12, 41, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційна компанія «Запоріжжя» до Запорізької митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000070/2 від 07.02.2013 Запорізької митниці Державної митної служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційна компанія «Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 37087616) 737 (сімсот тридцять сім) грн. 58 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз