Рішення

від 22.08.2013 по справі 901/2321/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.2013 Справа № 901/2321/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакта»

про стягнення 343922,13 грн.

Суддя Куртлушаєв М.І.

Представники:

Від позивача - Халецька Ю.В., заступник начальника юридичного відділу, довіреність №62 від 12.07.2013;

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакта» заборгованості за кредитним договором №1103/041/3052 від 22.05.2012, яка станом на 09.07.2013 складає 343922,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.05.2012 між позивачем і відповідачем було укладено кредитний договір №1103/041/3052, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 300000,00 грн. Згідно додаткової угоди №2 до кредитного договору від 19.11.2012 сума кредити збільшена до 370000,00 грн.

Невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором по поверненню отриманого кредиту та сплаті відсотків стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 01.08.2013.

26.07.2013 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків з доказами відправки відповідачу та власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з цього спору.

Суд долучив документи до матеріалів справи.

29.07.2013 на адресу суд від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лакта» (код ЄДРПОУ 32843343, адреса: 95000, Україна, АР Крим, м.Сімферополь вул. Західна, 2) а саме:

- напівгерметичний поршневий компресор «Вітzer» 4DC-5.2, серія № 6622000319;

- повітряний конденсатор Gunter GVM 042C/2N, 2002 р.в., зав. № 2204704;

- ресівер «Вітzer» FS 125, 2002 р.в., сер. № 16247961;

- повітроохолоджувач Gunter GSF 031D/24-Е, 2002 р.в., зав. № 2204644;

- повітроохолоджувач Gunter GSF 031D/24-Е, 2002 р.в., зав. № 2204638;

- вантажний автомобіль марки «ГАЗ 3307», модель КФА - 1Т, 2004 р.в., об'єм двигуна 4250 куб.см, шасі (кузов, рама, коляска) № 0861721 33070040066054, реєстраційний № АК 1587 АС;

- вантажний автомобіль марки «JAK», модель HFC 1020 K, 2007 р.в., об'єм двигуна 2540 куб.см, шасі (кузов, рама) LJ11KAABX76012325, реєстраційний № АК 3165 АТ;

- вантажний автомобіль марки «ГАЗ», модель 3302, 2005 р.в., об'єм двигуна 2288 куб.см, шасі (кузов, рама, коляска) № Х9633020052055606, реєстраційний № АК 9482 АС;

- легковий автомобіль марки «DAEWOO», модель LANOS TF69Y, 2006 р.в. об'єм двигуна 1500 куб.см, шасі (кузов, рама, коляска) №Y6DTF55Y060000049, реєстраційний № АК 1950 АМ.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у судовому засіданні 01.08.2013, суд постановив ухвалу, згідно якої заяву Публічного акціонерного товариства «Чорноморський Банк Розвитку та Реконструкції» про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лакта».

22.08.2013 у судовому засіданні представник позивача надав суд витяг з рахунку щодо погашення кредиту, який суд долучив до матеріалів справи.

Відповідач явку представника в судові засідання двічі не забезпечив.

Ухвала про порушення провадження у справі від 16.07.2013 була направлена рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві: вул. Західна, 2, м. Сімферополь, 95014.

Місцезнаходження відповідача по зазначеній у позові адресі підтвердилось витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Проте, вказана ухвал була повернута суду за закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а вразі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (розділ 3 п. 3.9.1).

Ухвала про відкладення розгляду справи також була спрямована на зазначену та підтверджену витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адресу.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакта» було повідомлено належним чином про час та місце розгляду даної справи, однак, правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалось.

У відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом на участь у судовому процесі, суд вважає за можливе у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» - банк за договором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лакта» - позичальник за договором, укладено кредитний договір №1103/041/3052 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у сумі 300000,00 грн. для придбання товарів.

В подальшому між сторонами укладено додаткова угода № 2 від 19.11.2012 до Кредитного договору, якою сума кредиту збільшена до 370000,00 грн.

Судом встановлено, що банк свої зобов'язання перед позичальником щодо надання кредиту у сумі 370000,00 грн. виконав у повному обсязі.

Водночас, позичальник зобов'язувався здійснити повернення кредитних коштів у строки, обумовлені Кредитним договором, та здійснити сплату процентів щомісяця у строк не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому вони нараховані (пункти 4.2, 4.3 Кредитного договору).

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати процентів та суми кредиту у порядку та строки, встановлені Кредитним договором, призвело до виникнення заборгованості по кредиту у сумі 288700,00 грн. та процентам у сумі 17933,33 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.

Приписами частини 2 статті 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 1056-1 ЦК України передбачає, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідач, згідно з пунктом 4.2 Кредитного договору, зобов'язувався здійснювати повернення кредитних коштів щомісячно до 20-го числа у розмірі, не меншому ніж 12500,00 грн., а відповідно до додаткової угоди № 3: з березня 2013 року по квітень 2014 року - у розмірі, не меншому ніж 19250,00 грн., до травня 2014 року - 19200,00 грн.

Відповідно до положень п. 1.4 Кредитного договору позичальник зобов'язувався сплачувати проценти за користування кредитом на основі змінювальної процентної ставки, яка складається з : базової процентної ставки, яка може змінюватися з часом - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, та фіксованого проценту у розмірі 8,39% річних.

Згідно з пунктом 5.7 Кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення усіх коштів у межах зобов'язання, включаючи суму кредитних коштів, процентів та пені.

При цьому, банком направляється позичальнику відповідна вимога у письмовій формі.

Судом встановлено, що позивач 04.06.2013 рекомендованим листом з повідомленням про вручення направив на адресу відповідача досудову вимогу про погашення заборгованості (вих. № 05/1071 від 04.06.2013), в якій зазначив про необхідність у строк до 03.07.2013 сплатити банку заборгованість за кредитним договором, яка складається з суми кредиту, суми несплачених процентів, пені та штрафу, що повністю узгоджується з вищенаведеними правовими нормами та умовами договору.

Проте даний лист повернутий Банку за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дані правові положення повністю узгоджуються з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України - кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Враховуючи порушення відповідачем умов Кредитного договору, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 288700,00 грн. та за процентами у сумі 17933,33 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несплату кредиту та відсотків у сумі 288,80 грн. у вигляді подвійної облікової ставки НБУ та штраф у розмірі 10% у сумі 37000,00 грн.

Положеннями ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом,пенею) відповідно до статті 549 Цивільного Кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2, ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» - платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пунктах 7.1та 7.3 договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасної оплати суми кредиту та/або процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення та додатково штраф у розмірі 10% від суми кредиту та правові підстави їх нарахування.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу та правові підстави їх нарахування, суд вважає їх обґрунтованими, у зв'язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 288,80 грн. та штрафу у сумі 37000,00 грн. (370000х10/100) підлягають задоволенню.

Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у сумі 6878,44 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1720,50 грн. відноситься на відповідача згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

За вказаних обставин, враховуючи, що справу по суті вирішено, суд вважає за необхідне скасувати вжиті заходи забезпечення позову.

В судовому засіданні 22.08.2013 судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 23.08.2013.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакта» на користь Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» заборгованість за кредитом у сумі 288700,00 грн., заборгованість за відсотками у сумі 17933,33 грн., пеню у сумі 288,80 грн., штраф у сумі 37000,00 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у сумі 6878,44 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1720,50 грн.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» з Державного бюджету України 0,01 грн. зайве сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 29660819 від 10.07.2013.

Видати накази після вступу рішення в законну силу.

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.08.2013 щодо накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лакта» (код ЄДРПОУ 32843343, адреса: 95000, Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь вул. Західна, 2) а саме:

- напівгерметичний поршневий компресор «Вітzer» 4DC-5.2, серія №6622000319;

- повітряний конденсатор Gunter GVM 042C/2N, 2002 р.в., зав. № 2204704;

- ресівер «Вітzer» FS 125, 2002 р.в., сер. № 16247961;

- повітроохолоджувач Gunter GSF 031D/24-Е, 2002 р.в., зав. № 2204644;

- повітроохолоджувач Gunter GSF 031D/24-Е, 2002 р.в., зав. № 2204638;

- вантажний автомобіль марки «ГАЗ 3307», модель КФА - 1Т, 2004 р.в., об'єм двигуна 4250 куб.см, шасі (кузов, рама, коляска) № 0861721 33070040066054, реєстраційний № АК 1587 АС;

- вантажний автомобіль марки «JAK», модель HFC 1020 K, 2007 р.в., об'єм двигуна 2540 куб.см, шасі (кузов, рама) LJ11KAABX76012325, реєстраційний № АК 3165 АТ;

- вантажний автомобіль марки «ГАЗ», модель 3302, 2005 р.в., об'єм двигуна 2288 куб.см, шасі (кузов, рама, коляска) № Х9633020052055606, реєстраційний № АК 9482 АС;

- легковий автомобіль марки «DAEWOO», модель LANOS TF69Y, 2006 р.в. об'єм двигуна 1500 куб.см, шасі (кузов, рама, коляска) №Y6DTF55Y060000049, реєстраційний № АК 1950 АМ.

Суддя М.І. Куртлушаєв