Рішення

від 15.08.2013 по справі 911/2277/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. Справа № 911/2277/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПОСІВЗЕМ",

08626, Київська обл., Васильківський р-н, с. Здорівка, вул. Озірна, 36, кв. 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважівське агро-промислове підприємство",

07241, Київська обл., Іванківський р-н, с. Розважів, вул. Іванківська, 9

про стягнення 120 400,97 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належний чином;

відповідача - Ніколаєнко В.С. (довіреність від 14.08.2013).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПОСІВЗЕМ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважівське агро-промислове підприємство" (далі - відповідач) про стягнення 121 632,66 грн., з яких: 105 532,00 грн. - основний борг, 105,53 грн. - інфляційні втрати, 1 231,69 грн. - 3% річних, 9 853,51 грн. - 24% річних та 6 141,62 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.07.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14428 від 02.07.2013) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 231,69 грн. та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 120 400,97 грн.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 120 400,97 грн., з яких: 105 532,00 грн. - основний борг, 105,53 грн. - інфляційні втрати, 9 853,51 грн. - 24% річних та 6 141,62 грн. - пеня, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

У судове засідання 02.07.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 12.06.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 06.08.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16843 від 06.08.2013) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для урегулювання спору мирним шляхом.

У судовому засіданні 06.08.2013 оголошено перерву на 15.08.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2013 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

08.08.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17039 від 08.08.2013) відповідачем подано заяву про затвердження мирової угоди з проектом мирової угоди, що підписаний зі сторони відповідача та доказами надсилання проекту мирової угоди на адресу позивача.

09.08.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17064 від 09.08.2013) позивачем подано письмові пояснення про відсуність зацікавленості позивача до укладання мирової угоди у справі.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17063 від 09.08.2013) позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі його представника та про повне підтримання позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 15.08.2013 представник відповідача відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.08.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПОСІВЗЕМ" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розважівське агро-промислове підприємство" (далі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочки платежу від 15.08.2012 № 01 - АПЗ (далі - Договір), відповідно до умов якого, в терміни та в порядку, визначені даним Договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього визначену грошову суму - ціну товару, вказану у Додатках до Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору, що асортимент, кількість, ціна товару визначаються в Додатках до даного Договору та/або накладних, виписаних в період дії Договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктами 2.3., 2.4. Договору, датою здійснення поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної покупцем; перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється в момент передачі товару та підписання покупцем видаткової накладної.

Пунктом 4.3. Договору визначено умови оплати товару: 10 % - попередня оплата, не пізніше 20.08.2012; 90% - до 30.12.2012.

Пунктом 11.2. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання зобов'язань.

На виконання умов Договору, позивач за видатковою накладною від 17.08.2012 № Х-00000008 на суму 121 532,00 грн., що підписана у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу товар, а відповідач, за довіреністю від 17.08.2012 № 174970, що підписана керівником відповідача та скріплена відбитком його печатки, вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копії зазначеної накладної та довіреності, а оригінали оглянуті судом у судовому засіданні.

Підписи представників обох сторін на вказаних видаткових накладних скріплені відбитками їх печаток та штампів, що оцінюється судом як підтвердження юридичними особами - позивачем та відповідачем, фактів здійснення господарських операцій з поставок товару, зважаючи на те, що зразки вказаних печаток і штампів відповідача наведені у наявних в матеріалах справи довіреностях.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач 16.08.2012 попередньо оплатив товар, що отриманий ним за Договором, на суму 16 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал у матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 105 532,00 грн. - різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

На підтвердження наявності вказаної заборгованості позивачем надано банківську довідку від 03.07.2013 № Р1-В11/02-446 про відсутність надходжень коштів від відповідача на рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал у матеріалах справи).

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначену вище видаткову накладну та довіреність - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківську довідку від 03.07.2013 № Р1-В11/02-446 та банківську виписку - у якості письмових доказів наявності заборгованості.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 231,69 грн. та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 120 400,97 грн.

У зв'язку з відповідністю вимогам частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що заяву підписано уповноваженим на те представником позивача, вказане зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, у даному провадженні розглядаються остаточні позовні вимоги про стягнення з відповідача 120 400,97 грн., з яких: 105 532,00 грн. - основний борг, 105,53 грн. - інфляційні втрати, 9 853,51 грн. - 24% річних та 6 141,62 грн. - пені.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, що досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 105 532,00 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати товару, що визначені в Договорі, позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, заявляє до стягнення з відповідача 6 141,62 грн. пені, 105,53 грн. інфляційних втрат та 9 853,51 грн. 24% річних від простроченої суми за період з 31.12.2012 по 21.05.2013, тобто, починаючи з моменту виникнення у відповідача зобов'язання з повної оплати вартості товару.

Відповідно до пункту 5.2. Договору, у випадку порушення покупцем умов пункту 4.3. Договору, продавець має право нарахувати, а покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Також покупець зобов'язаний сплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24 % річних від суми боргу за кожен день прострочення.

У пункті 5.7. Договору сторони погодили, що до нарахування штрафних санкцій, що передбачені Договором, не застосовуються положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем, у розмірі 6 141,62 грн. та встановлено, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню повністю у заявленому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 24% річних проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, в розмірі, погодженому сторонами в Договорі, таким чином, вимога позивача про стягнення 24% річних в розмірі 9 853,51 грн. правомірна і підлягає задоволенню.

За наслідками перевірки розрахунку позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 105,53 грн., суд дійшов висновку, що розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи і вказана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 105 532,00 грн. основного боргу, 6 141,62 грн. пені, 105,53 грн. інфляційних втрат та 9 853,51 грн. 24% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 07.06.2013 № 13 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 24,63 грн., пропорційно зменшенню розміру позовних вимог, а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 408,02 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважівське агро-промислове підприємство" (07241, Київська обл., Іванківський р-н, с. Розважів, вул. Іванківська, 9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03755495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПОСІВЗЕМ" (08626, Київська обл., Васильківський р-н, с. Здорівка, вул. Озірна, 36, кв. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37705300) 105 532 (сто п'ять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 00 коп. основної заборгованості, 9 853 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 51 коп. 24% річних, 105 (сто п'ять) грн. 53 коп. інфляційних втрат, 6 141 (шість тисяч сто сорок одна) грн. 62 коп. пені та 2 408 (дві тисячі чотириста вісім) грн. 02 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОПОСІВЗЕМ" (08626, Київська обл., Васильківський р-н, с. Здорівка, вул. Озірна, 36, кв. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37705300) з Державного бюджету України 24 (двадцять чотири) грн. 63 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 07.06.2013 № 13.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 20.08.2013.

Суддя С.О. Саванчук