Постанова

від 22.08.2013 по справі 910/3962/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р. Справа№ 910/3962/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Сітайло Л.Г.

Шевченка Е.О.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Волобоєва А.О. (довіреність №21/12/11 від 21.12.2011 р.)

від відповідача - Расторгуєв О.М. (директор, довідка ЄДРПОУ АА№414700)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ реклами Р.Т.»

на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року

у справі №910/3962/13 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Медіа Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ реклами Р.Т.»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Медіа Груп» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ реклами Р.Т.» про стягнення загальної суми боргу в розмірі 59241,62 грн., що складається з основної суми боргу - 36913,50 грн., 22% річних - 3871,37 грн. та штрафу - 18456,75 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.05.2013 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 36913,50 грн. основної заборгованості, 3760,12 грн. 22% річних за користування грошовими коштами, 18456,75 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання та 1717,27 грн. судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Медіа Груп», як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ реклами Р.Т.», як замовником, укладено договір № ПМ - 684 на проведення рекламної (их) кампанії (й), відповідно до п. 2.1. якого виконавець зобов'язується протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов'язується прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором. Згідно п. 2.2. договору, з метою проведення рекламної кампанії, сторонами підписується додаток до договору (акт резервування).

Пунктом 1.5. вказаного договору встановлено, що рекламна кампанія - це роботи та послуги виконавця по розповсюдженню (розміщенню й експонуванню) реклами (рекламного матеріалу), отриманого від замовника на зарезервованих поверхнях спеціальних конструкцій протягом строку погодженого сторонами у додатках до договору, а також інші роботи та послуги виконавця, передбачені умовами даного договору.

Відповідно до п. 3.4.2. договору, замовник зобов'язується не менше ніж за п'ять робочих днів до початку рекламної кампанії або до дати ротації реклами передавати виконавцеві два примірники акту прийому-передачі рекламних матеріалів разом з рекламними матеріалами у співвідношенні не менше ніж один комплект рекламного матеріалу на одну зарезервовану поверхню спеціальної конструкції плюс 20 % від загальної кількості рекламного матеріалу для його заміни у випадку втрати, зносу або повного псування на кожен місяць рекламної кампанії. Рекламний матеріал передається замовником виконавцю за адресою, вказаною виконавцем.

Згідно п. 3.5.5. договору, сторони домовились підписувати акти прийому-передачі наданих виконавцем замовнику робіт та послуг за цим договором.

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що вартість рекламної кампанії залежить від кількості зарезервованих поверхонь спеціальних конструкцій, строку рекламної кампанії і зазначається сторонами у додатках до договору до початку рекламної кампанії або до дати ротації реклами. При цьому, вартість рекламної кампанії підлягає зміні на дату виставлення виконавцем рахунку-фактури у випадках, передбачених п. 4.3. договору.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме оплата здійснюється замовником у формі 100 % передоплати до початку проведення рекламної кампанії безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі рахунків фактур виконавця, які виставляються замовнику для оплати не менше, ніж за два банківських дні до дати платежу, передбаченої у цьому пункті договору.

Пунктом 4.5. договору визначено, що відповідно до умов п.п. 3.5.5. договору після надання рекламних послуг виконавцем, передбачених кожним конкретним додатком до даного договору, виконавець направляє замовникові для підписання 2 екземпляри акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця. Замовник протягом 5 робочих днів від дати одержання акту підписує його та надсилає виконавцю один екземпляр акту з іншою необхідною документацією або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання.

Не підписання замовником акта протягом 10 днів з моменту його отримання від виконавця без мотивованих причин відмовлення, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем договірних зобов'язань та відсутності претензій.

Згідно п. 7.2.2. договору, при порушенні замовником зобов'язань по оплаті рекламної кампанії, виконавець вправі нарахувати відсотки за користування коштами виконавця за ставкою 22 % річних. При цьому при простроченні замовником оплати більш ніж на 10 банківських днів, виконавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору частково або у повному обсязі та зняти резервування поверхонь спеціальних конструкцій письмово сповістивши про це замовника та розмістити на таких поверхнях рекламу інших замовників.

Відповідно до п. 7.2.3. договору, в разі, якщо прострочення оплати наданих виконавцем послуг триває більше 20 банківських днів, замовник на вимогу виконавця виплачує останньому штраф у розмірі 50 % від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена.

Відповідно до п. 12.5. договору сторони домовились, що строк позовної давності відносно стягнення штрафних санкцій встановлено в три роки.

21.06.2012 р. між позивачем та відповідачем підписано Акт резервування, відповідно до п. 1 якого виконавець резервує відібрані замовником поверхні спеціальних конструкцій форматом 3*6 на термін проведення рекламної кампанії «Східна Брама» із рекламним сюжетом «Східна Брама» за адресами, що перелічені в акті, загальна вартість рекламної кампанії з урахуванням 20 % ПДВ становить 73827,00 грн.

Відповідно до п. 4 вказаного акту резервування, вартість рекламної кампанії підлягає оплаті замовником у розмірі 73827,00 грн. в строк згідно з умовами договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

02.07.2012 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок № У-3634 на оплату рекламної кампанії на підставі договору № ПМ - 684 від 30.03.2012 р. на суму 73827,00 грн.

03.07.2012 р. відповідач частково оплатив рахунок № У-3634 від 02.07.2012 р. на суму 36913,50 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку від 03.07.2012 р. та платіжним дорученням № 12 від 03.07.2012 р.

В матеріалах справи міститься акт надання послуг № Б-2643 від 31.07.2012 р., підписаний тільки позивачем, відповідно до якого позивач виконав роботи за договором № ПМ - 684 від 30.03.2012 р. та рахунку № У-3634 від 02.07.2012 р. на загальну суму 73827,00 грн.

В якості доказів направлення позивачем вказаного акта надання послуг від 31.07.2012 р. відповідачу, позивачем надані до матеріалів справи копії списку № 1665 відправлень рекомендованих листів від 16.08.2012 р. та фіскального чеку № 2965 від 16.08.2012 р.

Матеріали справи також містять фотозвіт рекламної кампанії проведеної позивачем для відповідача за договором № ПМ - 684 від 30.03.2012 р.

15.02.2013 р. позивачем направлено на адресу відповідача лист-вимогу про нарахування відсотків за договором та стягнення боргу вих. № 14740 від 13.02.2013 р., якою позивач повторно направив відповідачу рахунок № У-3634 від 02.07.2012 р. та вимагав від відповідача оплатити загальну суму боргу за договором в розмірі 59241,62 грн., з яких 36913,50 грн. сума основного боргу, 3871,37 грн. 22 % річних за користування грошима відповідно до п. 7.2.2. договору та 18456,75 грн. штрафу за прострочення оплати послуг більше 20-ти банківських днів відповідно до п. 7.2.3. договору.

За своєю правовою природою, договір № ПМ - 684 на проведення рекламної (их) камнанії (й) від 30.03.2012 р. є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 4.2. договору сторони погодили, що на підставі рахунків фактур виконавця замовник оплачує 100 % передоплати до початку проведення рекламної кампанії.

Враховуючи, що позивач виставив рахунок відповідачу за проведення рекламної кампанії 02.07.2012 р., тобто після початку рекламної кампанії, при цьому розпочавши рекламну кампанію вчасно, сторони своїми діями фактично змінили порядок оплати договору, а саме строк виконання зобов'язання по оплаті за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Також п. 4.2. договору передбачено, що оплата здійснюється замовником на підставі рахунків-фактур виконавця, які виставляються замовнику для оплати не менш, ніж за два банківських дні до дати платежу.

Вимога по оплаті зобов'язання була пред'явлена позивачем відповідачу 02.07.2012 р. (рахунок № У-3634) та була отримана останнім, про що свідчить часткова оплата зазначеного рахунку 03.07.2012 р. Отже, відповідач зобов'язаний був оплатити повну вартість рекламної кампанії за договором у дводенний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто в строк до 05.07.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язання по оплаті послуг за договором у строк обумовлений сторонами виконав тільки частково на суму 36913,50 грн., зазначене також не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача щодо узгодження сторонами внаслідок неповернення позивачем, як помилкової часткової оплати за договором, вартості договору в розмірі 36913,50 грн., зважаючи на положення ст. 525 ЦК України та того факту, що часткова оплата здійснювалась на підставі рахунку № У-3634 від 02.07.2012 р., відповідно до якого вартість послуг за договором становить 73827,00 грн.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, факт часткової оплати відповідачем рекламної кампанії розцінюється як згода відповідача на (погодження відповідачем) виконання позивачем його зобов'язань по проведенню рекламної кампанії за договором для відповідача, незважаючи на відсутність підписаного між сторонами акта прийому-передачі рекламних матеріалів.

Враховуючи положення п. 4.5. договору, факт надання послуг та те, що матеріали справи містять докази направлення відповідачу акта надання послуг № Б - 2643 від 31.07.2012 року, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за договором в розмірі 36913,50 грн. є обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2.2. договору сторони погодили, що при порушенні замовником зобов'язань по оплаті рекламної кампанії, виконавець вправі нарахувати відсотки за користування коштами виконавця за ставкою 22 % річних.

З огляду на порушення відповідачем зобов'язань по оплаті рекламної кампанії, колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 % річних за користування грошовими коштами підлягають задоволенню за період з 05.07.2012 р. по 21.12.2012 р. (169 днів), оскільки позивачем був невірно визначений період прострочення зобов'язання - з 01.07.2012 р. по 21.12.2012 р. в розмірі 3760,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2.3. договору сторони погодили, що замовник виплачує на вимогу виконавця, в разі якщо прострочення триває більше 20 банківських днів, штраф у розмірі 50% від вартості розміщення реклами, по якій прострочена оплата.

На підставі наведених норм чинного законодавства та п. 7.2.3. договору, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 50 % штрафу в розмірі 18456,75 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційні скарги не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального і процесуального права, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ реклами Р.Т.» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. у справі №910/3962/13 залишити без змін.

Справу №910/3962/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Сітайло Л.Г.

Шевченко Е.О.