Постанова

від 22.08.2013 по справі 5017/1089/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р.Справа № 5017/1089/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 544 від 23.07.2012 року у складі колегії суддів М.С. Петрова, Г.П. Разюк, С.І. Колоколова, останнього замінено суддею М.В. Михайловим., а розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 590 від 06.08.2012 року у складі колегії суддів М.С. Петрова, Г.П. Разюк, М.В. Михайлова, останнього замінено суддею С.І. Колоколовим.)

при секретарі судового засідання: Молодова В.С.

за участю представників сторін:

від позивача:

- Сенін А.Г., довіреність № 001/12 від 22.05.2012р. (в судових засіданнях від 07.08.2012р., 14.08.2012р., 04.09.2012р., 24.01.2013р., 08.08.2013р.);

- Смирнов Ю.Ю., довіреність №001/18 від 21.11.2011р. (в судових засіданнях від 07.08.2012р., 14.08.2012р., 04.09.2012р., 24.01.2013р., 08.08.2013р.)

від відповідача:

- Бардук В.І., договір б/н від 23.08.2012р. (в судовому засіданні від 04.09.2012р.)

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море"

на рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2012 р.

по справі № 5017/1089/2012

за позовом відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море" (далі по тексту ВАТ „ФСК „Море")

до товариства з обмеженою відповідальністю „СОКАРТРЕЙД" (далі по тексту ТОВ „СОКАРТРЕЙД")

про стягнення 548358,13 грн.

В С Т А Н О В И В:

09.04.12 р. ВАТ „ФСК „Море" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „СОКАРТРЕЙД" про:

- стягнення 219526,80 грн., сплачених за ланцюг 14x50, ГОСТ 25996-83 у кількості 6100,00кг.;

- зобов'язання відповідача забрати ланцюги14x50, ГОСТ 25996-83 у кількості 6100,00кг.;

- стягнення з відповідача 233396,64 грн., сплачених за ланцюг 11x31- 25м, ч.10.16с-720Н у кількості 7452 кг.;

- зобов'язання відповідача забрати ланцюги 11x31- 25м. ч.10.16с-720Н у кількості 7452 кг;

- стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 90584,69 грн.

- стягнення 4850 грн. витрат за проведення випробування (експертизи)

- стягнення судового збору у сумі 10967,17 грн.

Позовні вимоги ВАТ „ФСК „Море" ґрунтуються на тому, що відповідач поставив йому неякісні ланцюги, які не відповідають умовам якості, передбаченим договором поставки від 28.07.10 р., а саме ГОСТу 25996-83, кресленню ч.10.16с-720 Н., а тому ВАТ „ФСК „Море" може відмовитися від договору поставки, а відповідач повинен повернути йому сплачені грошові кошті за вказані ланцюги, забрати їх і сплатити ще штрафні санкції за поставлену неякісну продукцію і витрати на експертизу по визначенню якості цих ланцюгів.

27.04.2012р. ВАТ „ФСК „Море" уточнило позовні вимоги до ТОВ „СОКАРТРЕЙД" у зв'язку із тим, що частково знайшло застосування у виробництві ланцюга 11х31-25 м. з його реальними технічними показниками, і просило:

- стягнути 219526,80грн. за ланцюг 14x50, ГОСТ 25996-83 у кількості 6100,00кг.;

- зобов'язати відповідача забрати ланцюги14x50, ГОСТ 25996-83 у кількості 6100,00кг.;

- стягнути з відповідача 116698,32грн., сплачених за ланцюг 11x31- 25м, ч.10.16с-720Н у кількості 3726кг.;

- зобов'язати відповідача забрати ланцюги 11x31- 25м. ч.10.16с-720Н у кількості 3726кг;

- стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 43905,36грн. за неякісний ланцюг 14x50, ГОСТ 25996-83 у кількості 6100,00кг.;

- стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 23339,67грн. за неякісний ланцюг 11х31-25м ч.10.16с-720Н у кількості 3726кг.;

- стягнути з відповідача витрати за проведення механічних випробувань (експертизи) у сумі 4850,00грн.

- стягнути з відповідача 8166, 4 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.06.2012р. (суддя Горячук Н.О.) у позові ВАТ „ФСК „Море" відмовлено з огляду на те, що у договорі поставки від 28.07.10 р. відсутні умови щодо якості товару, який повинен поставити відповідач, оскільки на час підписання вказаного договору ГОСТ 25996-83 було скасовано і замість нього діяв ГОСТ 25996-97. Оскільки якість товару та мета його використання сторонами не були визначені у договорі, то відповідно із ст.673 ЦК України, 268 ГК України якість ланцюгів повинна відповідати звичайному рівню якості для цих ланцюгів, тобто чинному ГОСТу 25996-97, який не передбачає використання ланцюгів, на які поширюється його дія, у підйомних пристроях, таких як крани, чи стропи.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач неправильно визначив якість поставлених спірних ланцюгів у відповідності із ГОСТом 25996-83, так як необхідно було застосовувати ГОСТ 25996-97,якому поставлена продукція відповідала, а відповідно із цим відповідач поставив якісний товар, що є підставою для відмові у позові ВАТ „ФСК „Море".

При цьому слід зазначити, що в оскарженому рішенні місцевий господарський суд не навів будь-яких доводів щодо якості поставленого ланцюга 11x31- 25м, ч.10.16с-720Н у кількості 3726кг. і відмови у задоволенні позовних вимог ВАТ „ФСК „Море", які випливають у зв'язку із вказаними обставинами.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ВАТ „ФСК „Море" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та постановити нове яким задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі із стягненням судових витрат, оскільки зазначене рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ „ФСК „Море" посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що до за відсутністю у договорі поставки умов щодо якості товару, який поставляється за договором поставки від 28.07.10 р. та мети його використання повинен використовуватися звичайний рівень якості, а саме рівень якості, передбачений ДСТУ 25996-97, оскільки в цьому договорі вимоги щодо якості товару визначені. Так, у п.3.3 договору зазначено, що якість товару повинна відповідати існуючим ГОСТам і підтверджуватися копією сертифіката якості заводу виробника, засвідченою підписом і мокрою печаткою продавця. В специфікації №2, яка є невід'ємною частиною договору поставки, чітко вказано ГОСТ 25996-83 на ланцюг 14х50 та ніде нема посилання на ГОСТ 25996-97. Те, що ГОСТ 25996-83 на ланцюг 14х50 замінено на ГОСТ 25996-97 не означає, що вимогами ГОСТ 25996-83 неможливо користуватися. Крім того, відповідач при поставці товару сам надав сертифікат відповідності №114 від 07.04.11 р. на ланцюг 14х50 ГОСТ 25996-83.

Скаржник також вважає помилковим і висновок суду 1 інстанції про те, що ланцюги, на які поширюється дія ГОСТ 25996-97, а також ГОСТ 25996-83, не можуть використовуватися в якості стропів, оскільки ГОСТ 25996-83 передбачає можливість використання ланцюгів 14х50 в якості стропів. До того ж не має значення для якої мети покупець буде використовувати ланцюги, вони в будь-якому випадку повинні відповідати технічним характеристикам, визначеним у ГОСТ 25996-83.

На думку скаржника суд 1 інстанції також дійшов неправомірного висновку щодо пропущення ВАТ „ФСК „Море" 6-місячного гарантійного терміну, в який необхідно було заявити вимоги про недоліки товару, оскільки суд визначав цей термін з дня поставки, в той час як згідно із ч.3 ст.269 ГК України необхідно рахувати цей термін з дня введення ланцюгів в експлуатацію тобто з 24.01.2012р.

ВАТ „ФСК „Море" також вважає, що місцевий господарський суд безпідставно не прийняв до уваги копії креслення ч.10.16с-720Н, сертифікат відповідності ланцюга 11х31-25м і витребував від позивача оригінал креслення, який знаходиться у заводу виробника. При цьому суд 1 інстанції відмовив у задоволенні клопотання ВАТ „ФСК „Море" про витребування оригінала цього креслення у заводу виробника і в судовому рішенні зазначив, що позивач не надав документів на ланцюг 11х31-25м.

Суд 1 інстанції також безпідставно відхилив клопотання ВАТ „ФСК „Море" про призначення судової товарознавчої експертизи з метою встановлення відповідності ланцюгів ГОСТ 25996-83, кресленню ч.10.16с-720Н та сертифікатам відповідності.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, вважаючи оскаржене рішення суду 1 інстанції обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

22.08.13 р. представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були належним чином повідомлені.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

28.07.2010 року ВАТ „ФСК „Море" (позивач, покупець) та ТОВ „СОКАРТРЕЙД" (відповідач, продавець) уклали договір № 001/10-036 на постачання товару (канати, ланцюги, з'єднувальні частини) (далі договір).

Відповідно до п.1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити канати, ланцюги, з'єднувальні частини.

Найменування, кількість, асортимент, термін поставки, номенклатура, технічні вимоги, СТ, ГОСТ, ТУ), ціна товару і умови оплати визначаються специфікаціями в кожному конкретному випадку, які є невід'ємною частиною договору. (п.1.2. договору).

Відповідно із пунктами 4, 5 специфікації №2 до договору №001/10-036 від 28.07.10 р. ланцюг 11х31 повинен відповідати кресленню ч.10.16с-720Н, а ланцюг 14х50 ГОСТу 25996-83.

З огляду на зміст договору №001/10-036 від 28.07.10 р. він за своєю правовою природою є договором поставки.

31.03.2011 року згідно з пунктом 5. специфікації № 2 до договору, ТОВ „СОКАРТРЕЙД" було поставлено ланцюг - типорозмір 14x50, ГОСТ 25996-83, кількість 6100,00 кг., на суму 219526,80 грн. (видаткова накладна РН-000012 від 31.03.2011 року (т.1 а.с.38).

Згідно із п.3.3 договору Товар вважається переданим продавцем і прийнятий покупцем з моменту підписання товарно-транспортної накладної:

- за кількістю на підставі ваги НЕТТО, що зазначено в товарно-супровідних документах;

- якість повинна відповідати існуючим ГОСТ і підтверджуватися копією сертифіката якості заводу-виробника, завіреної підписом і мокрою печаткою продавця.

Товар повинен мати маркування на тарі, упаковці або товарі (до ланцюгів були прикріплені ярлики з вказівкою „Ланцюги круглозвенні" А2-2, 5 14x50, ГОСТ 25996-83, 8 класу міцності, з вказівкою відрізків, брутто, нетто, та завірені мокрою печаткою продавця).(п. 3.5 договору).

Продавцем до вказаних ланцюгів було надано сертифікат відповідності № 114 від 07.04.2011р. (т.1 а.с.55) заводу виробника - „Кіровського заводу ланцюгів", а саме на ланцюг А2-2,5 14x50 у кількості 6150 кг., ГОСТ 25996-83 „Ланцюги круглозвенні" (8 клас міцності) навантаження: пробна 120 кН, розривна 160 кН, від 07.04.2011 року, вказаний сертифікат завірений мокрою печаткою ТОВ „СОКАРТРЕЙД".

30.03.2011 р. згідно видаткової накладної №РН-000011 від 30.03.11р.(т.1а.с.40) ТОВ „СОКАРТРЕЙД" поставило ВАТ „ФСК „Море" 7072 кг. ланцюга 11x31- 25м. ч.10.16с-720Н на суму 221495,04 грн., надавши сертифікат якості продукції №646 від 30.03.11 р.(т.1 а.с.130)

Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що умовами договору, а також фактичними діями відповідача по поставці ланцюгів, сторони чітко визначили критерії якості товару, який поставлявся відповідачем, тобто ГОСТ 25996-83 для ланцюга 14х50, і креслення ч.10.16с-720Н для ланцюга 11x31- 25м.

Висновок суду 1 інстанції про те, що сторони не визначили умови договору щодо якості товару є хибними і спростовуються вищенаведеним. Умови договору щодо якості товару, викладені в специфікації №2 сторонами в установленому законом порядку не змінювалися, а тому є чинними.

Посилання на те, що сторони при виконанні умов договору щодо якості поставленого товару повинні були керуватися ГОСТ 25996-97 замість ГОСТ 25996-83 є безпідставними, оскільки згідно із пунктом 2 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.10.09 р. №374 „Про прийняття міждержавних стандартів як національні методом підтвердження та скасування відповідних міждержавних стандартів" вимоги національних стандартів, прийняті за п.1 цього наказу є добровільними, тобто необов'язковими.

Відповідно із п.3.6 договору приймання-передача товару за якістю та кількістю проводиться покупцем у відповідності до Інструкції про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення: за кількістю П6 - затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року, і за якістю П7 - затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року. (п. 3.6 договору)

Згідно з приписами пункту 9 Інструкції № П-7 акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного строку.

Як вбачається з розділу 8 ГОСТ 25996-83 гарантійний строк експлуатації у тому числі на ланцюг 14х50 складає 6 місяців з дня введення в експлуатацію.

Відповідно із ч.3 ст.269 ГК України гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем.

Враховуючи те, що позивач отримав ланцюг 14х50 31.03.2011р., то останній день з якого починається обчислення гарантійного строку є 31.03.2012р., але з огляду на те, що позивачем 24.01.2012р. було проведено випробування зразків ланцюга 14х50 (акт №24 від 24.01.2012р., т.1 а.с. 15) з метою їх використання у виробництві, то вказаний день слід вважати днем введення в експлуатацію і цей день не виходить за межі 31.03.2012р. Відповідно із цим гарантійний строк експлуатації починається 24.01.2012р. і закінчується 24.07.2012р.

Після випробувань ланцюга 14х50 позивач 25.01.2012р. направив відповідачу листа (т.1 а.с. 16) з проханням направити свого представника для складання двостороннього акта про недоліки поставленого ланцюга.

31.01.2012р. відповідач своїм листом №11/3, який позивач отримав 03.02.2012р. по електронній пошті, відмовився направити свого представника для складання акта про приховані недоліки, пославшись на те, що такий акт повинен складатися протягом 4 місяців з дня отримання товару, який вже сплив. Відповідач також зазначив, що відповідальність за якість товару повинен нести завод-виробник, а не продавець.

У зв'язку із тим, що відповідач відмовився направити свого представника для складання акта про приховані недоліки ланцюга 14х50, позивач 03.02.2012р., тобто у день отримання такого повідомлення, у складі комісії - контролера зовнішньої прийомки ОТК Васинської Н.М., старшим майстром Уч.Сх. Могильової Н.В., представника громадськості профкому ВАТ „ФСК „Море" Жукова О.А. склав акт №4 про приховані недоліки ланцюга 14х50.

Враховуючи те, що відповідач відмовився від складання акту про приховані недоліки, позивач згідно із актом від 01.03.12 р. у складі комісії, у тому числі представника громадськості відібрав зразки ланцюга 14х50 по ГОСТу 25996-83, які були поставлені відповідачем, та передав їх на випробування до ВАТ „Суднобудівельний завод „Залив" для проведення незалежних випробувань.

Згідно із протоколом ВАТ „Суднобудівельний завод „Залив" №188 від 02.03.12 р., останній здійснив механічні випробування вищезазначених зразків, в результаті яких встановлено невідповідність цих зразків вимогам ГОСТу 25996-83.

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення грошових коштів у сумі 219526,8 грн., сплату штрафних санкцій у сумі 43905,36 грн., а також з вимогою забрати ці ланцюги.

Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення, що змусило позивача звернутися із даним позовом до господарського суду.

В суді 1 інстанції, а також в суді апеляційної інстанції відповідач не погодився із актом позивача про приховані недоліки поставлених ланцюгів, а також висновками ВАТ „Суднобудівельний завод „Залив", який проводив незалежне випробування спірних ланцюгів, тобто сторони не дійшли згоди щодо якості поставлених ланцюгів.

Відповідно із цим та положеннями ч.2 п.35 Інструкції П-7 суд може самостійно призначити повторну експертизу з метою встановлення якості поставленої продукції.

В ході розгляду даного спору по суті в суді 1 інстанції позивач заявляв клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи з метою встановлення якості поставлених ланцюгів, однак вказане клопотання судом 1 інстанції помилково було залишено без задоволення .

У зв'язку із вищенаведеним судова колегія призначила комплексну судову технічну, бухгалтерську експертизу з метою встановлення якості спірних ланцюгів, та відсутності на підприємстві ланцюгів 14x50 ГОСТ 25996-83, 11x31- 25м. ч.10.16с-720Н, поставлених іншими поставниками ніж відповідач, тобто забезпечення дослідження саме спірних ланцюгів, поставлених відповідачем.

Згідно із висновком судової економічної (бухгалтерської) експертизи №8362/8363 від 13.12.12 р. встановлено, що згідно наданих та досліджених експертом бухгалтерських документів ВАТ „ФСК „Море" оприбутковано товару, а саме ланцюгів 14x50 ГОСТ 25996-83 (8-й клас міцності), 11x31мм. ч.10.16с-720Н, від постачальника ТОВ „СОКАРТРЕЙД" у кількості 13630 кг. на загальну суму (без ПДВ) 379666,5 грн. та рахується залишок зазначених ланцюгів в кількості 8324 на загальну суму 229253,16 грн., а саме: ланцюг 11x31мм. ч.10.16с-720Н - 5240 кг. на суму 136764 грн., ланцюг 14x50 ГОСТ 25996-83 (8-й клас міцності) - 3084 кг. на суму 92489,16 грн.). Інших поставників зазначених ланцюгів ніж ТОВ „СОКАРТРЕЙД" судовою економічною експертизою не встановлено.

Як вбачається із судової технічної (товарознавчої) експертизи експертом досліджувалися саме ланцюги, поставлені ТОВ „СОКАРТРЕЙД".

Відповідно із висновком судової технічної (товарознавчої) експертизи №01/04-13 від 26.04.13 р. якість поставлених ТОВ „СОКАРТРЕЙД" за договором поставки №001/10-036 від 28.07.10 р. ланцюгів:

- ланцюг 11х31-25 м. відповідає кресленню ч.10.16с-720Н та сертифікату якості №646 від 30.03.11 р.;

- ланцюг калібр 14, крок - 50, 8 клас міцності не відповідає ГОСТу 25996-83 „Цепи круглозвенные високопрочные для горного оборудованія. Технические условия", 8 клас міцності, по наступним показникам:

1).по нормованому показнику відносно фактичного подовження ланцюгів розміром 14х50 8 класу міцності при пробному навантаженні (норма не більш 2%, фактично 3-16%);

2). відсутність на ланцюгу заводської маркировки, передбаченої ГОСТом;

3). виготовлена по іншій технічній документації (ТУ) і має інші споживчі якості, не призначена для використання у гірському обладнанні.

Враховуючи вищезазначений висновок судової експертизи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 116698,32грн. вартості 3726кг. поставленого ланцюга 11x31- 25м, ч.10.16с-720Н, зобов'язання забрати цей ланцюг, стягнути штрафні санкції у сумі 23339,67грн. за неякісний ланцюг 11х31-25м ч.10.16с-720Н у кількості 3726кг., задоволенню не підлягають у зв'язку із тим, що якість цих ланцюгів, поставлених відповідачем, відповідає умовам договору поставки №001/10-036 від 28.07.2010 р.

З дослідницької частини судової технічної (товарознавчої) експертизи (т.6 а.с. 60) вбачається, що ланцюг 14х50 виготовлений а ні за ГОСТом 25996-83, а ні за ГОСТом 25996-97, цей ланцюг виготовлений за ТУ 3148-001-98474340-2007 „Цепи круглозвенные грузовые тяговые и тяговые нормальной прочности".

З огляду на вищенаведене судова колегія вважає, що суд 1 інстанції дійшов помилкового висновку щодо відповідності ланцюгу калібру 14, крок - 50, 8 класу міцності умовам якості, встановленим договором №001/10-036 від 28.07.2010 р.

Як зазначалося вище договір №001/10-036 від 28.07.2010 р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно із п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Враховуючи вимоги наведеної статті ЦК України до договору поставки необхідно застосовувати норми Господарського кодексу України, який є спеціальним законом, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання.

У даному випадку спірні відносини сторін виникли саме в процесі здійснення господарської діяльності і повинні регулюватися Господарським кодексом України.

Відповідно із п.1 ст.269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути визначені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку із недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у тому числі з судової технічної (товарознавчої) експертизи, відповідач поставив позивачу ланцюг 14х50 з недоліками, які не могли бути виявлені при звичайному прийманні, а тому гарантії якості вказаного ланцюгу, претензії у зв'язку із його недоліками регулюються положеннями ст.269 ГК України, а не статтями 268 ГК України, 678 ЦК України.

Судова колегія вважає помилковим обґрунтування позивачем своїх позовних вимог про стягнення з відповідача вартості поставлених неякісних ланцюгів (т.1 а.с.113-120) положеннями ст.678 ЦК України, оскільки із змісту пункту 4 цієї статті вбачається, що вона застосовується тільки у тому випадку, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом. У даному ж випадку цим Кодексом, а саме п.2 ст.712 ЦК України та ГК України встановлено інше.

Згідно із п.6 ст.269 ЦК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Таким чином, вказана стаття ГК України встановлює вичерпний перелік способів захисту порушених прав покупця у випадку поставки йому товару з дефектами, які не могли бути виявлені при звичайному прийманні товару та виявлені в межах гарантійного строку.

Як вбачається з позовних вимог ВАТ „ФСК „Море" останнє просить стягнути з відповідача 219526,8 грн. вартості 6100 кг. поставленого ланцюга 14x50 та зобов'язати забрати цей ланцюг.

Однак, вказані позовні вимоги не відповідають способам захисту порушених прав покупця, встановлених п.6 ст.269 ГК України, а відповідно із цим підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно із п.7 ст.269 ГК України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст.231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Згідно із п.4.3 договору №001/10-036 від 28.07.2010 р. при підтвердженні продажу товару неналежної якості, Продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості неякісного товару.

Як зазначалося вище, судовою технічною (товарознавчою) експертизою встановлено, що ланцюг калібр 14, крок - 50, 8 клас міцності не відповідає ГОСТу 25996-83 „Цепи круглозвенные високопрочные для горного оборудованія. Технические условия", 8 клас міцності.

Згідно із наявними матеріалами справи, а саме видатковою накладною РН-000012 від 31.03.2011 року (т.1 а.с.38). ТОВ „СОКАРТРЕЙД" було поставлено ланцюг - типорозмір 14x50, ГОСТ 25996-83 у кількості 6100,00 кг. на суму 219526,80 грн., який за висновком вищезазначеної експертизи не відповідає ГОСТу 25996-83 „Цепи круглозвенные високопрочные для горного оборудованія. Технические условия", 8 клас міцності, тобто є неякісним, а відповідно із цим, умовами п.4.3 Договору та п.7 ст.269 ГК України з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 43905,36 грн.

Як вбачається з позовних вимог ВАТ „ФСК „Море", останнє також просить стягнути з відповідача витрати за проведення механічних випробувань (експертизи) ланцюга типорозмір 14x50 у сумі 4850,00грн.

Судова колегія вважає, що вказані вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В силу положень ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: додаткові витрати (вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Згідно із п.26 Інструкції П-7 у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачено відбір зразків, особи, які приймають участь у прийомі продукції по якості, зобов'язані відібрати зразки цієї продукції. Відповідно із пунктом 28 цієї ж Інструкції у всіх випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, іншими обов'язковими правилами і договором, відбираються додаткові зразки (проби) для здачі на аналіз або випробування в лабораторії або науково-дослідницькі інститути.

Відповідно із розділом 4 Правила прийомки ГОСТ 25996-83 пунктом 4.12 для перевірки ланцюгів на відповідність вимогам цього стандарту споживач може проводити випробування ланцюгів в обсязі приймальних, здавальних випробувань.

Таким чином вищенаведене свідчить, що для перевірки якості ланцюгів, а саме відповідності їх вимогам ГОСТу позивачу необхідно було провести випробування ланцюгів 14х50.

З урахуванням вищенаведеного, а також у зв'язку із недосягненням згоди відповідача щодо невідповідності якості поставлених ланцюгів 14х50 ГОСТу 25996-83 позивач замовив випробування цих ланцюгів в незалежній лабораторії заводу ВАТ „Суднобудіний завод „Залив". Згідно із протоколом випробувань від 02.03.12 р. ланцюги 14х50 не відповідають вимогам ГОСТ 25996-83. До такого ж висновку дійшов і експерт товарознавець у висновку судової технічної (товарознавчої) експертизи №01/04-13 від 26.04.13 р.

В якості доказів, підтверджуючих витрати у сумі 4850 грн. на проведення випробувань ланцюга 14х50 позивач надав договір №01 від 15.03.12 р., укладений між ВАТ „Суднобудівний завод „Залив" та ВАТ „ФСК „Море", а також платіжні доручення від 18.04.12 р. на суму 1350 грн., від 18.04.12 р. на суму 3500 грн.

Відповідно із вказаним договором ВАТ „Суднобудівний завод „Залив" зобов'язався провести механічні випробування зразків ланцюгів для гірнічого обладнання по ГОСТ 25996-83 у кількості 3 шт., а також механічні випробування ланцюгів якірних калібру 28 по ГОСТ 228-79 у кількості 8 шт. Вартість робіт за цим договором складає 4850 грн.

Із наданих позивачем доказів вбачається, що випробування спірних ланцюгів 14х50 ВАТ „Суднобудівний завод „Залив" здійснював 02.03.2012р. на підставі листа позивача №021/465 від 01.03.2012 р. по акту відбору зразків від 01.03.2012р.

Оплата ж позивачем 4850 грн. здійснювалася зі інші випробування, які проведені на підставі договору №01 від 15.03.2012 р., про що свідчать наведені вище платіжні доручення, в яких підставою платежу зазначено рахунки-фактури ВАТ „Суднобудівний завод „Залив" із зазначенням в них підстав виставлення рахунків саме договору №01 від 15.03.2012 р. При цьому слід зазначити, що вказаний договір укладено пізніше ніж складено протокол випробувань від 02.03.2012 р.

Доказів сплати грошових коштів за проведені випробування спірних ланцюгів, які здійснені ВАТ „Суднобудівний завод „Залів" за протоколом №188 від 02.03.2012 року, позивач не надав, а тому його вимоги щодо стягнення з відповідача 4850 грн. збитків у вигляді витрат на проведення випробувань спірних ланцюгів 14х50 задоволенню не підлягають.

За вищенаведених обставин апеляційна скарга ВАТ „ФСК „Море" підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 25.06.12 р. частковому скасуванню.

Згідно із ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме по сплаті судового збору, витрат на проведення судових експертиз, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, згідно із п.п.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог з 548358,13 грн. до 408320,15 грн., останньому слід повернути з Державного бюджету України 2800,76 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море" задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 25.06.12 р. скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов Відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СОКАРТРЕЙД" (65125, м. Одеса, вул.. Осипова 8, офіс 33; р/р 26005010099814 в ПАТ „ВТБ Банк", МФО 321767, ЄДРПОУ 37281073, ІПН 372810715534, Св. № 100304919) на користь Відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море" (98176, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1; р/р 26041001030463 в ПАО „Місто Банк" м. Одеса, МФО 328760, ЄДРПОУ 14309008, ІПН 143090001111, Св. № 00438442) штраф у сумі 43905 грн. 36 коп., судовий збір за подачу позовної заяви у сумі 877 грн. 89 коп.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повернути Відкритому акціонерному товариству „Феодосійська суднобудівна компанія „Море" (98176, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1; р/р 26041001030463 в ПАО „Місто Банк" м. Одеса, МФО 328760, ЄДРПОУ 14309008, ІПН 143090001111, Св.№ 00438442) з Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002) 2800 грн. 76 коп. у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог."

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СОКАРТРЕЙД" (65125, м. Одеса, вул.. Осипова 8, офіс 33; р/р 26005010099814 в ПАТ „ВТБ Банк", МФО 321767, ЄДРПОУ 37281073, ІПН 372810715534, Св. № 100304919) на користь Відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море" (98176, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1; р/р 26041001030463 в ПАО „Місто Банк" м. Одеса, МФО 328760, ЄДРПОУ 14309008, ІПН 143090001111, Св. № 00438442) 516 грн. коп. 34 судового збору за подачу апеляційної скарги.

3. Видачу наказів за рішенням та постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 23.08.2013 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.