Постанова

від 19.08.2013 по справі 2а-8777/12/0170/31

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2013 р. (14:53) Справа №2а-8777/12/0170/31

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстар-Ресурс-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

позивача - Летанина Наталія Олександрівна, довіреність № БН від 06.08.12; Качан Сергій Михайлович, паспорт НОМЕР_1

відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерстар-Ресурс-Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000241504 від 26.07.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом проведеної відповідачем документальної невиїзної позапланової перевірки "Інтерстар-Ресурс-Сервіс" по взаємовідносинах з ТОВ "Основа Крим" був зроблений висновок про завищення позивачем податкового кредиту та від'ємного значення по декларації з ПДВ за вересень 2011 року на 250 783 грн., у зв'язку з твердженням про фіктивність господарських операцій із зазначеним контрагентом. Позивач вказаний висновок вважає неправомірним та зазначає, що реальність та товарність операцій з ТОВ "Основа Крим" підтверджується відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку.

У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином, позовні вимоги не визнав з підстав, відображених у письмових запереченнях.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» зареєстроване 01.08.2007 Шевченківською районною Державною Адміністрацією у м. Києві. Свідоцтво про державну реєстрацію № 130975 від 01.08.2007, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб 10741020000026331.

Згідно повідомлення № 3656/7/29-0 від 05.09.2008 ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» знято з обліку ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва у зв'язку зі зміною місцезнаходження, перереєстроване на облік у ДПІ м. Ялта (м. Алупка, Дворцове шосе, 34), де в даний час і перебуває, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка № 782/29-117 від 22.09.2008 про взяття на облік платника податків ДПІ у м. Ялта.

ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС з 13.07.2012 р. тривалістю 5 робочих днів проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах при визначені податку на прибуток та податок на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Основа - Крим» за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт від 19.07.2012 № 1014/15-04/35256176/14.

Згідно висновків вказаного акта, підприємством порушено п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, ст.187, п. 198.1, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, у зв'язку з чим податковий кредит та від'ємне значення по декларації ПДВ за вересень 2011 року підлягає зменшенню на 250783,00 грн.

Заперечення до акта від 19.07.2012 № 1014/15-04/35256176/14, які направлялися 25.07.2012 р. начальнику ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС, були визнані податковою інспекцією необґрунтованими та залишені без задоволення, про що складена відповідь № 7176/10/15-04 від 26.07.2012 р.

26.07.2012 р. ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000241504 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 250783,00 грн.

Правомірність винесення відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача з наступних підстав.

12.11.2010 між ТОВ «Основа - Крим» та ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» було укладено договір підряду № 30, відповідно до якого ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи з будівництва «Виїмка і вивіз ґрунту з комбінованого ростверку № № 3,4,5.1,5.3,5.3 д», а ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» зобов'язується прийняти та сплатити роботи у порядку та на умовах, передбачених договором.

Загальна вартість договору становить 905 372 грн., у т.ч. ПДВ 150 895 грн. та є динамічною.

ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи, передбачені договором в строк до 30.04.2011.

Договір вступає в силу з моменту підписання до повного виконання сторонами зобов'язань, скріплено підписами і печатками зазначених підприємств.

26.01.2011 між ТОВ «Основа - Крим» та ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» було укладено договір підряду № 32, відповідно до якого ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи з будівництва «Роботи з влаштування підпірної стіни Японського саду», а ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» зобов'язується прийняти та сплатити роботи у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Загальна вартість договору становить 105 072 грн., у т.ч. ПДВ 17 512 грн. та є динамічною.

ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи, передбачені договором в строк до 26.02.2011.

Договір вступає в силу з моменту підписання до повного виконання сторонами зобов'язань, скріплено підписами і печатками зазначених підприємств.

30.05.2011 між ТОВ «Основа - Крим» та ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» було укладено договір підряду № 35, відповідно до якого ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи з будівництва «Рекреаційний комплекс, розташований за адресою: м.Алупка, Палацове шосе, 34. Спальний комплекс № 8.Дренаж», а ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» зобов'язується прийняти та сплатити роботи у порядку та на умовах, передбачених договором.

Загальна вартість договору становить 773 277 грн., у т.ч. ПДВ 128 879 грн. та є динамічною.

ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи, передбачені договором в строк до 60-ти календарних днів з дня початку виконання робот.

Договір вступає в силу з моменту підписання до повного виконання сторонами зобов'язань, скріплено підписами і печатками зазначених підприємств.

01.09.2011 між ТОВ «Основа - Крим» та ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» було укладено договір підряду № 37, відповідно до якого ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи з будівництва «Роботи з влаштування анкерного ростверку для будівництва «насосної станції» № 2 Японського саду та шпунтового ряду для будівництва «насосної станції» № 3 Японського саду», а ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» зобов'язується прийняти та сплатити роботи у порядку та на умовах, передбачених договором.

Загальна вартість договору становить 382 462 грн., у т.ч. ПДВ 113 743 грн. та є динамічною.

ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи, передбачені договором в строк до 120-ти календарних днів з дня початку виконання робот.

Договір вступає в силу з моменту підписання до повного виконання сторонами зобов'язань, скріплено підписами і печатками зазначених підприємств.

15.07.2011 між ТОВ «Основа - Крим» та ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» було укладено договір підряду № 38, відповідно до якого ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи з будівництва «Роботи з влаштування пальових кущів та випробовування паль Спального корпусу № 6», а ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» зобов'язується прийняти та сплатити роботи у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Загальна вартість договору становить 160 742 грн., у т.ч. ПДВ 26 790,4 грн. та є динамічною.

ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи, передбачені договором, в строк до 5-ти календарних днів з дня початку виконання робот.

Договір вступає в силу з моменту підписання до повного виконання сторонами зобов'язань, скріплено підписами і печатками зазначених підприємств.

01.09.2011 між ТОВ «Основа - Крим» та ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» було укладено договір підряду № 39, відповідно до якого ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи з будівництва «Установка анкерів, влаштування підлоги, і будівництво монолітного каркасу», а ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» зобов'язується прийняти та сплатити роботи у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Загальна вартість договору становить 784 902 грн., у т.ч. ПДВ 130 817 грн. та є динамічною.

ТОВ «Основа - Крим» зобов'язується виконувати роботи, передбачені договором в строк до 45-ти календарних днів з дня початку виконання робот.

Договір вступає в силу з моменту підписання до повного виконання сторонами зобов'язань, скріплено підписами і печатками зазначених підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Основа Крим» не було безпосереднім виконавцем вищевказаних робіт, оскільки для виконання останніх був залучений субпідрядник - БПП «Полетта-Крим», з яким було укладено:

- договір субпідряду № 81 від 01.06.2011 р., відповідно до якого БПП «Полетта-Крим» зобов'язується виконувати земляні роботи з будівництва. Загальна вартість договору становить 856 116 грн., у т.ч. ПДВ 142 686 грн. та є динамічною.

- договір субпідряду № 83 від 16.09.2011 р., відповідно до якого БПП «Полетта-Крим» зобов'язується виконувати роботи з будівництва «Комбінорованний ростверк в районі будинку № 8-8а». Загальна вартість договору становить 648 579,58 грн., у т.ч. ПДВ 108 096,70 грн. та є динамічною.

На виконання умов договорів за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» було отримано робіт на загальну суму з ПДВ 4 256 778,43 грн., у т.ч. ПДВ - 709 462,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних будівельних робіт від ТОВ «Основа - Крим», дослідження яких було здійснено під час проведення комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи.

Виконані роботи були сплачені ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» через розрахунковий рахунок у загальній сумі 2 661 313,4 грн., в тому числі ПДВ 443 552,23 грн., про що свідчать платіжні доручення: від 02.09.2011 р. № 213, від 02.09.2011 р. № 212, від 05.09.2011 р. № 219, від 09.09.2011 р. № 260, від 12.09.2011 р. № 265, від 14.09.2011 р. № 277, від 19.09.2011 р. № 295, від 19.09.2011 р. № 296, від 29.09.2011 р. № 321.

ТОВ «Основа-Крим» були виписані податкові накладні на суму без ПДВ 3483293,00 грн., сума ПДВ 696658,59 грн., сума з ПДВ 4179951,59 грн.: від 12.09.2011 р. № 3, від 14.09.2011 р. №4, від 19.09.2011 р. № 5, від 19.09.2011 р. №6,від 29.09.2011 р. №7, від 30.09.2011 р. № 11, від 30.09.2011 р. №9, від 30.09.2011 р. №13, від 30.09.2011 р. №14, від 30.09.2011 р. №10, від 30.09.2011 р. №12, від 30.09.2011 р. №15, які були отримані позивачем, що підтверджується відповідним реєстром отриманих та виданих податкових накладних.

Окрім первинних документів вказані обставини також підтверджуються висновком проведеного в рамках цієї справи експертного дослідження.

Сума ПДВ в розмірі 696 658,59 грн. за вищенаведеними накладними була включена позивачем до складу податкового кредиту вересня 2011 р., про що свідчить Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за цей звітний період та, як наслідок, була врахована під час розрахунку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що призвело до відображення у рядку 19 декларації суми 1977346,00 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Основа-Крим» був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні: від 12.09.2011 р. № 3, від 14.09.2011 р. №4, від 19.09.2011 р. № 5, від 19.09.2011 р. № 6, від 29.09.2011 р. №7, від 30.09.2011 р. № 11, від 30.09.2011 р. №9, від 30.09.2011 р. №13, від 30.09.2011 р. №14, від 30.09.2011 р. №10, від 30.09.2011 р. №12, від 30.09.2011 р. № 15 містять всі реквізити, визначені в якості обов'язкових підпунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення".

Судом встановлено, що фактично висновок податкового органу про заниження позивачем сум податку на додану вартість зроблений на підставі тверджень про фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ «Основа Крим», непідтвердження їх первинними документами, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, суд погоджується з твердженням податкового органу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Досліджуючи наявність господарської мети при вчиненні позивачем угоди з ТОВ «Основа - Крим», суд звертає увагу на те, що згідно довідки АА № 527170 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 25.04.2012 р. видами господарської діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 70.11.0 Організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду; 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна; 71.32.0 Оренда будівельних машин та устаткування; 85.11.3 Діяльність санаторно-курортних закладів; 92.62.0 Інша діяльність у сфері спорту; 92.72.0 Інша види рекреаційної діяльності.

Отже, виконання ТОВ «Основа - Крим» будівельних робіт безпосередньо пов'язано з основною діяльністю позивача.

У результаті огляду, проведеного в рамках експертного дослідження, встановлено, що роботи були виконані фактично, згідно вищевказаних договорів № 39 від 01.09.2011 «Установка анкерів, приладів полу, та будівництво монолітного каркасу спального корпусу № 8а на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Палацове шосе, 34»; № 38 від 15.07.2011 «Установка пальних кущів та випробування паль Спального корпусу №6 на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Палацове шосе, 34»; №37 від 01.09.2011 «Влаштування анкерного ростверку для будівництва «Насосної станції» №2 Японського саду та шпунтового ряду для будівництва «Насосної станції» №3 Японського саду 8а на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Палацове шосе, 34»; № 35 від 30.05.2011; №32 від 26.01.2011; №30 від 12.11.2010. При виконанні замірів встановлено, що в цілому виконані роботи відповідають проектній та виконавчій документації. Виконання робіт також підтверджується наданими актами прихованих робіт та виконавчою документацією відповідно до ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва».

Відповідаючи на поставлені судом питання, експерт у висновку комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи № 209-21/09 від 01.07.2013 р. зазначив, що:

1. Наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» висновки ДПІ у м. Ялті АР Крим, вкладені в акті від 19.07.2012 № 1014/15-04/35256176/14 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» ,ЄДРПОУ 35256176 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаимовідносинах при визначені податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Основа - Крим» (код ЄДРПОУ 35372980) за період вересень 2011 року щодо заниження ПДВ в сумі 250 783,00 грн., не підтверджується.

2. Наданими первинними бухгалтерськими та податковими документами, підтверджується отримання послуг з будівництва ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» у вересні 2011 року від ТОВ «Основа - Крим», а також отримання ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» послуг з будівництва та оприбуткування об'єктів будівництва в м. Алушта по Дворцовому шосе, 34, від ТОВ «Основа - Крим» об'єктів будівництва за наступними договорами: відповідно до договорів підряду № 39 від 01.09.2011 (установка анкерів, приладів полу, та будівництво монолітного каркасу спального корпусу № 8а на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Дворцове шосе, 34»; № 38 від 15.07.2011 «Установка свайних кустів та випробування свай Спального корпусу № 6 на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Дворцове шосе, 34»; № 37 від 01.09.2011 «Устройство анкерного ростверку для будівництва «Насосної станції» № 2 Японського саду та шпунтового ряду для будівництва «Насосної станції» № 3 Японського саду 8а на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Дворцове шосе, 34»; № 35 від 30.05.2011; № 32 від 26.01.2011; № 30 від 12.11.2010., а саме:

- договорами, укладеними між ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» та ТОВ «Основа-Крим»;

- актами виконаних робіт від ТОВ «Основа-Крим» (код 35372980) підтверджуються фактичне виконання укладених договорів на загальну суму 4 256 778,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 709 462,24 грн.).

3. Наданими первинними документами підтверджуються наступні взаємовідносини між ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» та ТОВ «Основа - Крим»:

- виконано робіт на загальну суму без ПДВ 3 547 315,29 грн., ПДВ 709 462,24 грн., сума з ПДВ 4 256 778,43 грн.;

- платіжними дорученнями, виписками банку підтверджується оплата на суму 2 661 313,4 грн., у т. ч. ПДВ - 443 552, 23 грн.

Станом на 30.09.2011 в бухгалтерському обліку ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по розрахункам з ТОВ «Основа - Крим» заборгованість склала 1 595 465,19 грн.

4. Наданими платіжними дорученнями підтверджується оплата ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» робіт з будівництва в м. Алупка по Дворцовому шосе, 34, від ТОВ «Основа - Крим» об'єктів будівництва відповідно до договорів підряду: № 39 від 01.09.2011 «Установка анкерів, приладів полу, та будівництво монолітного каркасу спального корпусу № 8а на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Дворцове шосе, 34»; № 38 від 15.07.2011 «Установка свайних кустів та випробування свай Спального корпусу №6 на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Дворцове шосе, 34»; № 37 від 01.09.2011 «Устройство анкерного ростверку для будівництва «Насосної станції» № 2 Японського саду та шпунтового ряду для будівництва «Насосної станції» № 3 Японського саду 8а на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Дворцове шосе, 34»; № 35 від 30.05.2011; № 32 від 26.01.2011; № 30 від 12.11.2010 у сумі 2 661 313,40 грн., в тому числі ПДВ 443 552,23 грн., суми коштів відповідають, сплаченим за виконані роботи, заявленим в довідках форми КБ-3 фактично, сплата яких сформувала показники від'ємного значення при декларування ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» у вересні 2011 року.

5. У результаті огляду встановлено, що фактично були виконані роботи ТОВ «Основа - Крим» з будівництва в м. Алупка по Палацовому шосе, 34, за наступними договорами: № 39 від 01.09.2011 «Установка анкерів, приладів полу, та будівництво монолітного каркасу спального корпусу № 8а на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Палацове шосе, 34»; № 38 від 15.07.2011 «Установка пальних кущів та випробування паль Спального корпусу №6 на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Палацове шосе, 34»; № 37 від 01.09.2011 «Влаштування анкерного ростверку для будівництва «Насосної станції» № 2 Японського саду та шпунтового ряду для будівництва «Насосної станції» № 3 Японського саду 8а на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Палацове шосе, 34»; № 35 від 30.05.2011; № 32 від 26.01.2011; № 30 від 12.11.2010. Обсяги робіт, заявлених в Актах Ф-2 відповідають виконаним фактично у вересні 2011 року.

6. Наданими платіжними дорученнями підтверджується оплата ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» робіт з будівництва в м. Алупка по Дворцовому шосе, 34, від ТОВ «Основа - Крим» об'єктів будівництва за наступними договорами: відповідно до договорів підряду № 39 від 01.09.2011 «Установка анкерів, приладів полу, та будівництво монолітного каркасу спального корпусу № 8а на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Дворцове шосе, 34»; № 38 від 15.07.2011 «Установка свайних кустів та випробування свай Спального корпусу № 6 на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Дворцове шосе, 34»; № 37 від 01.09.2011 «Устройство анкерного ростверку для будівництва «Насосної станції» № 2 Японського саду та шпунтового ряду для будівництва «Насосної станції» № 3 Японського саду 8а на об'єкті Рекреаційного комплексу в м. Алупка, Дворцове шосе, 34»; № 35 від 30.05.2011; № 32 від 26.01.2011; № 30 від 12.11.2010, у сумі 2 661 313,40 грн., в тому числі ПДВ 443 552,23 грн., суми коштів відповідають, сплаченим за виконані роботи, заявленим в довідках форми КБ-3 фактично, сплата яких сформувала показники від'ємного значення при декларування ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» у вересні 2011 року.

7. Сума задекларованого розміру від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 1 977 346 грн. за вересень 2011 року, задекларованого ТОВ «Інтерстар-Ресурс-Сервіс» відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість фактично отриманими послугами з будівництва об'єктів в м. Алупка по Дворцовому шосе, 34, із урахуванням сплаченої їх вартості та документально підтверджується.

Отже, викладені судом обставини підтверджені також висновком комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи та свідчать про неправомірність висновків податкового органу, викладених в акті від 19.07.2012 №1014/15-04/35256176/14.

При цьому у суду відсутні підстави не довіряти зазначеному експертному висновку, оскільки дослідження було проведено кваліфікованим фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Таким чином, рух активів, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ «Основа-Крим», їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що вести мову про завищення позивачем податкового кредиту та суми від'ємного значення ПДВ вересня 2012 року неможливо з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Крім того, слід зауважити, що в даній справі необхідною умовою є встановлення статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Основа - Крим», останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість, відомості стосовно зазначеного підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону " Про ПДВ " стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Крім того, висновок про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, викладений в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 р. (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 14222198), та підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах на підставі ч. 2 ст. 162 та ст. 244-2 КАС України.

Стосовно висновків податкової інспекції щодо порушення позивачем вимог цивільного законодавства в частині укладення угоди, що суперечить моральним засадам суспільства, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань на таки факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договору із контрагентами суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань суд вважає протиправними.

З урахуванням цього, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КАС України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості проведення судової експертизи № 176 від 01.07.2013 р., експертом проведено експертизу середньої складності за нормативною вартістю експертогодини 61,30 грн. і витрачено на її проведення 327 годин, всього вартість експертного дослідження складає 20045,10 грн. Оплата позивачем зазначених витрат по проведенню експертизи підтверджується відповідними платіжними дорученнями №1163 від 05.10.2012 р. та №689 від 11.07.2013 р.

Відповідно до положень статті 94 КАС України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на проведення судової економічної експертизи в сумі 22191,10 грн. (2146 грн. + 20045,10 грн.) підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

В судовому засіданні 19.08.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 23.08.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 26.07.2012 р. № 0000241504.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстар-Ресурс-Сервіс" (98676, Дворцове шосе, буд. 34, м. Алупка, АР Крим, ідентифікаційний код - 35256176) судовий збір в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок) та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 20 045,10 грн. (двадцять тисяч сорок п'ять гривень десять копійок) шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (98600, вул. Васильєва, 16, м. Ялта, АР Крим, ідентифікаційний код 23192025).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.