Ухвала від 14.08.2013 по справі 810/2094/13-а

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2094/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

14 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом приватного підприємства «Планета» до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2013 року приватне підприємство «Планета» (далі Підприємство або позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022201/27 від 11 січня 2013 року.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 03 червня 2013 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що усі операції купівлі-продажу контрагента позивача - TOB «Гарант Інвест Сервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності формування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №3741/22/20620147 від 25.12.2012 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем: пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 130 311 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022201/27 від 11.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 162 888 грн. 75 коп., з них 130 311 грн. - основний платіж та штрафна санкція - 32 577 грн. 75 коп.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено правомірність формування податкового кредиту, виходячи з реальності укладеного правочину.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» (постачальник) та ПП «Планета» (покупець) укладено Договір поставки №163 від 21 вересня 2011 року, згідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити за поставлений товар.

ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» за перевіряємий період реалізувало ПП «Планета» товар, а саме дошки палетні різного розміру.

Також, господарські взаємовідносини позивача з його контрагентом ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» підтверджуються договором поставки, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями тощо.

Вказані документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року і фіксують факт здійснення господарської операції. Наявні до договору документи дають змогу визначити, які саме товари було надано та за якою ціною.

Отже, зазначені вище докази спростовують твердження відповідача щодо нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Гарант Інвест Сервіс».

Колегія суддів зазначає, що підставою для висновку податкового органу про нікчемність правовідносин став Акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №5164/22-521/34291801 від 12.11.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, яким встановлено, що господарські операції ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» є нікчемними.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, посилання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на порушення ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» статей 203, 215, 228, 662, 650, 655, 656 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до статті 20 ПК України, органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Отже, доказів того, що позивач мав господарські відносини з його контрагентом, що на думку відповідача має ознаки фіктивності, ДПІ суду не надало, не вбачаються вони і з матеріалів справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.