Постанова

від 05.08.2013 по справі 2а-12172/10/1/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2013 р. (11:26) Справа №2а-12172/10/1/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Габовій Н.Г., за участю

представника позивача - Дюкар Р.С., довіреність б/н від 06.03.2013 року;

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК Крименергосети" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК Крименергосети" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення - рішення № 0014761502/0 від 08.09.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспарюваним податковим повідомленням-рішенням позивачу донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1932007,47 грн., у т.ч. 1436047,79 грн. - за основним платежем, 495959,68 грн. - за штрафними санкціями.

При цьому позивач пояснив, що вказане податкове повідомлення- рішення прийнято на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки №11511/15-2/34835821 від 31.08.2010 року, висновки якого, на думку позивача не відповідають діючому законодавству України з питань оподаткування.

Позивач також зазначив, що ДПІ посилається на данні дослідного програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», відповідно до яких контрагенти позивача не включили до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість суми за наступними періодами:

а) за господарськими операціями з ПП «Дана Маркет Юг»:

березень 2010 року - 104408,00 грн.

квітень 2010 року - 30801,41 грн.

червень 2010 року - 70113,94 грн.

липень 2010 року - 294490,19 грн.

разом: 499813,54 грн.

б) за господарськими операціями з ТОВ «Сатера»:

березень 2010 року - 567413,33 грн.

травень 2010 року - 304924,60 грн.

червень 2010 року - 63896,32 грн.

разом: 936234,25 грн.

Позивач вважає, що невиконання контрагентами зобов'язань зі сплати податків не може бути підставою для відповідальності ТОВ "ЕК Крименергосети", це не є підставою для позбавлення платника податків права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Позивач зазначає, що такої ж позиції дотримується Вищий адміністративний суд України відповідно до Ухвали від 16.06.2010 року у справі №К25879/08.

Позивач також зазначає, що у резолютивній частині акту перевірки №11511/15-2/34835821 від 31.08.2010 року ДПІ встановлює факт порушення законодавства не з боку ТОВ "ЕК Крименергосети", а з боку ТОВ «Союз Орхідея».

В акті перевірки зазначено, що усі договори, що були укладені між ТОВ "ЕК Крименергосети" та ПП «Дана Маркет Юг» і ТОВ «Сатера» не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними, оскільки ці підприємства мали на меті ухилитися від сплати податків, але, як зазначає позивач, подібні твердження не підтверджено жодним доказом.

Факт створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою ухилення від сплати податків повинен бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, тому відповідні оціночні твердження ДПІ, на думку ТОВ "ЕК Крименергосети" не мають доказового значення. Доказів про скасування чи припинення державної реєстрації контрагентів позивача та анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість саме у період існування господарських взаємовідносин із позивачем, чи доказів порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва та винесення обвинувального вироку по кримінальній справі відповідачем не надано.

Крім того, позивач зазначає, що жоден договір ТОВ "ЕК Крименергосети" з вищезазначеними контрагентами у судовому порядку недійсним не визнано. Таким чином, на думку позивача, відсутність судових рішень про скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та обвинувальних судових вироків про притягнення до кримінальної відповідальності службових осіб цих підприємств за вчинення господарських злочинів спростовує доводи відповідача щодо кваліфікації господарських операцій ТОВ «ЕК Крименергосети» як такі, що порушують публічний порядок відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України.

Також позивач зазначає, що податкова накладна складається у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Податкова накладна, на думку позивача, видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А тому, відповідно до п. 2 та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної позивач вважає, що податкові накладні заповнені вище названими підприємствами є дійсними документами, що надають право ТОВ «ЕК Крименергосети» для формування податкового кредиту.

Виходячи з вищезазначеного, позивач вважає, що його контрагенти на день видачі податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість і відповідно до вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мали право на видачу податкових накладних.

Таким чином, на думку позивача, у зв'язку з тим, що усі податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства, а саме п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР та є підставою для виникнення у позивача права на включення сум ПДВ до податкового кредиту, відповідно до п.7.5, 7.7.1, 7.7 ст. 7, зазначеного Закону винесене податкове повідомлення - рішення №0014761502/0 від 08.09.2010 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.09.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2010 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 05.10.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав витребувані судом документи та заявив клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.10.2010 року призначено судово-економічну експертизу та провадження по справі зупинено до одержання результатів експертизи.

До суду 05.06.12 року від експерта надійшов лист, в якому він повідомив суд про неможливість надання експертного висновку, у зв'язку із тим, що сплата за проведення судово-економічної експертизи, станом на 05.06.2012 року відповідачем не здійснювалась.

Ухвалою суду від 07.06.12 року провадження по справі було поновлено для розгляду питання щодо несплати експертизи, та призначено судове засідання на 02.07.2012 року.

У судове засідання яке відбулось 02.07.2012 року представник відповідача не з'явився повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання.

В судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про заміну експертної установи ТОВ "Інститут обліку та аудиту" на ТОВ "Судова Експертна Палата", у зв'язку із неможливісью оплати послуг ТОВ "Інститут обліку та аудиту".

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2012 року призначено по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ «Судова експертна палата» та провадження по справі зупинено до отримання результатів експертизи.

17.07.2013 року Окружним адміністративним судом АР Крим отримано висновок судово-економічної експертизи №170-06/07 від 16.07.2013 року і ухвалою суду від 18.07.2013 року поновлено провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засідані 05.08.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача не з'явився повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, дотримання порядку, строків та підстав проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТ Крименергосети» є юридичною особою, яка 25.12.2006 року зареєстрована Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 631435, Довідкою з ЄДРПОУ № 232230 від 25.12.2009 року(а.с. 16,17).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ЕТ Крименергосети» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідно до довідки АА № 232230 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код суб'єкта за ЄДРПОУ- 34835821) видами діяльності за КВЕД є:

45.31.0 Електромонтажні роботи;

45.25.4 Монтаж металевих конструкцій;

45.21.1 Будівництво будівель;

31.62.4 Монтаж іншого електричного устаткування, не віднесеного до інших групувань;

31.62.3 Ремонт та технічне обслуговування іншого електричного устаткування не віднесеного до інших групувань.

Судом встановлено, що на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-XII "Про державну податкову службу в Україні» (що діяв на момент проведення перевірки) старшим державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ в м. Сімферополі Ткачук В.І. проведено документальну невиїзну перевірку щодо встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ЕК Крименергосети» за березень2010 року - липень 2010 року.

За результатами перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим складено акт перевірки №11511/15-2/34835821 від 31.08.2010 року.

Згідно вказаного акту перевірка проводилася 31.08.2010 року.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.7 акту при проведенні перевірки використані наступні документи:

- податкова декларація з ПДВ за березень 2010р. (вх. № 56961 від 20.04.2010р.) та додатки 1 і 5 до декларації з ПДВ за березень 2010 року;

- податкова декларація з ПДВ за квітень 2010р. (вх. № 80622 від 19.05.2010р.) та додатки 1 і 5 до декларації з ПДВ за квітень 2010 року;

- податкова декларація з ПДВ за травень 2010р. (вх. № 90868 від 21.06.2010р.) та додатки 1 і 5 до декларації з ПДВ за травень 2010 року;

- податкова декларація з ПДВ за червень 2010р. (вх. № 121599 від 19.07.2010р.) та додатки 1 і 5 до декларації з ПДВ за червень 2010 року;

- податкова декларація з ПДВ за липень 2010р. (вх. № 150738 від 19.08.2010р.) та додатки 1 і 5 до декларації з ПДВ за липень 2010 року;

- уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за травень 2010 року (вх.№130261 від 28.07.2010 року) та додаток 5 до уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року.

Також, відповідно до вказаного акту перевірки при проведені перевірки було використано інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ: АІС «Облік податків та платежів» («ТАХ») (станом на 31.08.2010 року); АРМ «Митниця» (станом на 31.08.2010 року); АРМ «Облік» (станом на 31.08.2010 року);ПК «Бест-Звіт» for Oracle(станом на 31.08.2010 року); OBLIK PDC (станом на 31.08.2010 року); «Підсистема співставлення даних податкової звітності та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» (станом на 31.08.2010 року).

Як зазначено в акті перевірки, за даними дослідного програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» станом на 31.08.2010 року було виявлено розбіжність задекларованих сум ПДВ з контрагентами.

Згідно даного акту, ПП «Дана Маркет Юг» не включило до податкових зобов'язань з ПДВ наступні суми по періодах: за березень 2010 року - 104408,00 грн., за квітень 2010 року - 30801,41 грн., за червень 2010 року - 70113,94 грн., за липень 2010 року - 294490,19 грн., разом 499813,54 грн. Також, в акті зазначено, що ПП «Дана Маркет Юг» знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси, має сумнівний стан 0 - основний платник та станом на 31.08.2010 року не надало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з ПДВ за зазначені вище місяці 2010 року, у яких необхідно було задекларувати податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ «ЕК Крименергосети» у загальній сумі 499813,54 грн.

Також, згідно даного акту, контрагент позивача ТОВ «Сатера» не включило до податкових зобов'язань з ПДВ наступні суми по періодах: за березень 2010 року - 567413,33 грн., за травень 2010 року - 304924,60 грн., за червень 2010 року - 63896,32 грн., разом 936234,25 грн. В акті також зазначено, що ТОВ «Сатера» знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси та станом на 31.08.2010 року не надало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з ПДВ за зазначені вище місяці 2010 року, у яких необхідно було задекларувати податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ «ЕК Крименергосети» у загальній сумі 936234,25 грн.

ДПІ у акті перевірки зазначає, що вищенаведене свідчить про те, що від укладення та виконання угод з вказаними контрагентами ПП «Дана Маркет Юг» та ТОВ «Сатера» інтересам держави та суспільства задаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету податків, витрати державних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав та права їх отримання.

На момент складання податкових накладних ПП «Дана Маркет Юг» та ТОВ «Сатера» не звітували, але виписували податкові накладні, тобто вчиняли дії, направлені на ухилення від сплати податків. На думку відповідача, дії ТОВ «ЕК Крименергосети» на укладання угоди з ПП «Дана Маркет Юг» та ТОВ «Сатера» та видача податкових накладних на виконання таких угод є безсумнівним підтвердженням мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.

Таким чином, ДПІ робить висновок, що угоди між позивачем та його контрагентами було укладено з метою ухилення від сплати обов'язкових податків, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни, а несплата податків тягне за собою спричинення шкоди економічним інтересам суспільства. За таких обставин, ДПІ вважає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 207, ст. 208 Господарського кодексу України правочини вчинені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечать моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними (а.с. 12).

Висновками (пункт 3 акту перевірки №11511/15-2/34835821 від 31.08.2010 року) встановлено, що позивачем в порушення п.п 7.5.1 та п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит з ПДВ за березень-липень 2010 року у сумі 1436047,79 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у березні - у сумі 671821,33 грн., у квітні 2010 року - у сумі 30801,41грн., у травні 2010 року - у сумі 304924,60 грн., у червні 2010 року - у сумі 134010,26 грн., та у липні 2010 року - у сумі 294490,19 грн.(а.с.15).

Крім того, суд зазначає, що у п. 3 «Висновки» акту перевірки №11511/15-2/34835821 від 31.08.2010 року ДПІ встановлено порушення податкового законодавства ні позивачем, а ТОВ «Союз-Орхыдея».

Судом встановлено, що на підставі висновків акту перевірки №11511/15-2/34835821 від 31.08.2010 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0014761502/0 від 08.09.2010 року, відповідно до якого позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1932007,47 грн., у т.ч. 1436047,79 грн. - основного платежу, та 495959,68 грн.- штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіряючи правомірність прийняття ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкового повідомлення-рішення №0014761502/0 від 08.09.2010 року, судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем в березні-липні 2010 року, суд перевіряє їх відповідність Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР , який втратив чинність з 01.01.2011 року, однак, підлягає застосуванню до зазначених спірних правовідносин.

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

В силу п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, суд приходить до висновку, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

При цьому суд встановив, що контрагент позивача ТОВ «Сатера» зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Одеської міської ради 05.02.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 509434 (а.с. 27).

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ТОВ «Сатера» зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100223823 від 23.02.2007 року (а.с. 28).

Отже, ТОВ «Сатера» з 2007 року по теперішній час є платником ПДВ та здійснює підприємницьку діяльність.

Таким чином, позивач, будучи платником ПДВ, має право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих платником ПДВ ТОВ «Сатера» відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори на виконання субпідрядних робіт з ТОВ «Сатера» за період з 01.03.2010 року по 31.07.2010 року, а саме:

- договір № с/09-03/10 від 24.02.2010 року щодо зовнішнього електропостачання інкубатора «Дружба народів Нова» на суму 94080,00 грн., у т.ч. ПДВ 15680,00 грн.;

- договір № С/08-03/10 від 26.02.2010 року щодо реконструкції ВЛ-0,4 кВ от ТП-17 р.1,2,4,7 в м. Сімферополі на суму 33 642,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 607,00 грн.;

- договір № С/07-03/10 від 26.02.2010 року щодо електропостачання жилого масиву ОК «Гуль-Тепе» в м. Судак КЛ-10 кВ, КЛ-0,4 кВ на суму 160 200,00 грн., у т.ч. ПДВ 26 700,00 грн.;

- договір № С/10-03/10 від 27.02.2010 року щодо зовнішнього електропостачання торгівельного комплексу з готелем, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Руданського, 5А на суму 186 960,00 грн., у т.ч. ПДВ 31 160,00 грн.;

- договір № С/05-03/10 від 05.03.2010 року щодо зовнішнього електропостачання елінгів по вул. Бедненко, 29 в с. Рибаче м. Алушта АР Крим на суму 392 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 65 333,33 грн.;

- договір № с/06-03/10 від 05.03.2010 року щодо Електропостачання жилого будинку, розташованого в с. Совхозне Сімферопольського району, вул. Грушевська, буд. №14 на суму 8 442,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 407,00 грн.;

- договір № с/01-05/10 від 21.04.2010 року щодо реконструкції ділянки ВЛ-110 кВ Сімферополь-Алушта в опорах 47-70 на суму 46 737,60 грн., у т.ч. ПДВ 7 789,60 грн.;

- договір № 4/10/С-2010 від 28.10.2010 року щодо реконструкції ПС-110/35/10 кВ «Восточная» Високовольтного РЕС на суму 1 782 810,00 грн., у т.ч. ПДВ 297 135,00 грн.;

- договір №4/2804-2010 від 28.04.2010 року щодо електропостачання елінгів с. Рибаче, вул. Бедненко, 29 на суму 237 235,91 грн., у т.ч. ПДВ 39 539,32 грн.;

- договір № С/01-06/10 від 24.05.2010 року щодо реконструкції ВЛ-0,4 кВ от ТП-17 р.1,2,4,7 в м. Сімферополі, реконструкції ВЛ-0,4 кВ от ТП-17, р.1,2,4,7 СГЕС Сімферопольської ГЭС на суму 146 142,00 грн., у т.ч. ПДВ 24 357,00 грн.

Усього за період з 01.03.2010 по 31.07.2010 року укладено договорів на виконання субпідрядних робіт з ТОВ «Сатера» на загальну суму 5 617 405,51 грн., у т.ч. ПДВ 936 234,25 грн.(а.с. 29-43).

Усі досліджені судом договори набирають чинності з моменту підписання та діють до моменту належного виконання узятих на себе зобов'язань.

Вартість виконання підрядних робіт визначається відповідно до динамічної договірної ціни.

Термін виконання робіт згідно п. 4.1 договорів складає 30 календарних днів.

Відповідно до п. 10.1 вказаних договорів сторони є платниками податку на прибуток на загальних умовах.

До кожного договору, відповідно до п. 11.1 додається договірна ціна та локальна смєта.

Усі договори підписано обома сторонами, мають необхідні реквізти сторін та засвідчені печатками.

Перевіряючи фактичність виконання договорів на виконання субпідрядних робіт, які укладені між позивачем та ТОВ «Сатера», судом встановлено наступне.

Відповідно до висновку експерта №170-06/07 від 16.07.2013 року встановлено, що відповідно до наданих для дослідження позивачем довідок про вартість підрядних та будівельних робіт форма КБ-3, з актами приймання виконаних підрядних та будівельних робіт форма КБ-2, між генпідрядником ТОВ «Сатера» та замовником ТОВ «ЕК Крименергосети» усього виконано робіт на суму без ПДВ на 4 681 171,26 грн., ПДВ 936 234,25 грн., загальна сума з ПДВ 5 617 405,51 грн. (а.с. 82)

Відомість дослідження актів виконаних будівельних робіт ТОВ «ЕК Крименергосети» по взаєморозрахункам з ТОВ «Сатера» за період з 01.03.2010 по 31.07.2010 року надано експертом у вище зазначеному висновку.

Крім того, на дослідження експерту надані податкові накладні на суму 5 617 405,51 грн., враховуючи ПДВ в розмірі 936 234,25 грн., сума без ПДВ - 4 681 171,26 грн., які включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних у відповідних періодах. Відомість дослідження податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.03.2010 по 31.07.2010 року наведено у таблиці № 7 висновку експерта (а.с.84).

Вказані податкові накладні, відповідно до експертного дослідження складені згідно норм п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 № 168/97-ВР та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 № 165.

Також, на підтвердження реальності виконання вказаних договорів експертом досліджено виписки банку ТОВ «ЕК Крименергосети», згідно з якими ТОВ «Сатера» за період з 01.03.2010 по 31.07.2010 перерахувало кошти у сумі 5 970 210,00 грн., у тому числі ПДВ 995 035,00 грн.

Відомость дослідження довідок про вартість виконаних підрядних та будівельних робіт форма КБ-3 та актів приймання виконаних підрядних та будівельних робіт форма КБ-2 отриманих ТОВ «ЕК Крименергосети» від ТОВ «Сатера» та реалізованих замовникам за період з 01.03.2010 року по 31.07.2010 року наведено у додатку №2 висновку експерта (а.с. 117-118).

В результаті проведеного експертом дослідження карток по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками», довідок про вартість виконаних підрядних та будівельних робіт, актів приймання виконаних підрядних та будівельних робіт, встановлено, що роботи отримані ТОВ «ЕК Крименергосети» від ТОВ «Сатера», реалізовані замовникам.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту виконання угод між позивачем та контрагентамі у березні-липні 2010 року, по яким було виписано вищевказані податкові накладні на суму ПДВ 936234,25 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції по взаєморозрахункам ТОВ «ЕК Крименергосети» з ТОВ «Сатера» знайшли своє відображення у податковому обліку.

Відповідно до експертного висновку №170-06/07 від 16.07.2013 року такого ж самого висновку дійшов у своєму дослідженні і експерт.

Щодо контрагента позивача - ПП «Дана Маркет Юг», судом встановлено, що на момент вчинення господарських операцій з ТОВ «ЕК Крименергосети» (01.03.2010 - 31.07.2010) і по теперішній час підприємство зареєстровано платником ПДВ згідно даних офіційного веб-сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua) та включено до ЄДРПОУ згідно даних веб-сайту http://irc.gov.ua.

Отже, на момент здійснення господарських операцій з поставки товарів юридична особа ПП «Дана Маркет Юг» знаходилась у статусі платника ПДВ без будь-яких обмежень, а тому мало право на здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що позивачем було отримано ТМЦ від ПП «Дана Маркет Юг». При цьому, відповідно до експертного висновку №170-06/07 від 16.07.2013 року експертом досліджено видаткові накладні за період з 01.03.2010 року по 31.07.2010 року:

- №479 від 02.03.2010 року на суму 249922,18 грн., у т.ч. ПДВ 41653,70 грн.; № 487 від 03.03.2010 року на суму 101072,75 грн., у т.ч. ПДВ 16845,46 грн.; №492 від 04.03.2010 року на суму 1936,09 грн., у т.ч. ПДВ 322,68 грн.; № 491 від 04.03.2010 року на суму 195,98 грн., у т.ч. ПДВ 32,66 грн.; №499 від 05.03.2010 року на суму 184405,06 грн., у т.ч. ПДВ 30734,18 грн.; №505 від 08.03.2010 року на суму 8425,86 грн., у т.ч. ПДВ 1404,31 грн.; №509 від 09.03.2010 року на суму 48644,64 грн., у т.ч. ПДВ 8107,44 грн.; №527 від 11.03.2010 року на суму 31845,46 грн., у т.ч. ПДВ 5307,58 грн.; №744 від 02.04.2010 року на суму 64739,64 грн., у т.ч. ПДВ 10789,94 грн.; №745 від 02.04.2010 року на суму 821,64 грн., у т.ч. ПДВ 136,94 грн.; №746 від 02.04.2010 року на суму 114837,16 грн., у т.ч. ПДВ 19139,53 грн.; №752 від 07.04.2010 року на суму 4410,00 грн., у т.ч. ПДВ 735,00 грн.; №1525 від 01.06.2010 року на суму117288,02 грн., у т.ч. ПДВ 19548,00 грн.; №1576 від 03.06.2010 року на суму 303395,65 грн., у т.ч. ПДВ 50565,94 грн.; №2012 від 01.07.2010 року на суму 72265,90 грн., у т.ч. ПДВ 12044,32 грн.; №2254 від 14.07.2010 року на суму 292054,00 грн., у т.ч. ПДВ 48675,67 грн.; №2378 від 21.07.2010 року на суму 4013,14 грн., у т.ч. ПДВ 668,86 грн.; №2390 від 22.07.2010 року на суму 70000,00 грн., у т.ч. ПДВ 11666,67 грн.; №2449 від 26.07.2010 року на суму 459826,00 грн., у т.ч. ПДВ 76637,67грн.; №2469 від 27.07.2010 року на суму 868781,99 грн., у т.ч. ПДВ 144797,00 грн. Всього на суму 2998881,13 грн., у т.ч. ПДВ 499813,52 грн.

Досліджені експертом видаткові накладні по взаємовідносинам позивача з постачальником ПП «Дана Маркет Юг», за висновком судового експерта, складені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-14 та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та містять усі необхідні реквізити, а тому мають статус первинних документів.

Вартість отриманих відповідно до видаткових накладних матеріалів сплачені через розрахунковий рахунок відповідно до виписок банку, які також досліджено експертом, а саме:

- № 272 від 29.04.2010 року на суму 39650,00 грн., у т.ч. ПДВ 6608,33 грн.;

- № 324 від 19.05.2010 року на суму 51000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8500,00 грн.;

- № 349 від 28.05.2010 року на суму 40300,00 грн., у т.ч. ПДВ 6716,67 грн.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ЕК Крименергосети» за період з 01.03 2010 по 31.07.2010 згідно акту звірки від 31.03.2010 року перерахувало ПП «Дана Маркет Юг» заборгованість за матеріали у сумі 130 950,00 грн., у тому числі ПДВ 21 825,00 грн.

Відповідно до експертного висновку №170-06/07 від 16.07.2013 року фактичне виконання договорів між ТОВ «ЕК Крименергосети» та контрагентом ПП «Дана Маркет Юг», укладеними у березні - липні 2010 року підтверджується видатковими накладними та картками по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 «Сировина та матеріали» на загальну суму 2 998 881,12 грн. у т.ч. ПДВ 499 813,52 грн.

Відповідно до експертного висновку №170-06/07 від 16.07.2013 року, фактичне використання позивачем у господарській діяльності отриманих послуг та товарів підтверджено оборотно-сальдовой відомостю рахунку 201 «Сировина та матеріали», картками по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками», актами приймання виконаних будівельних робіт, актами змонтованого обладнання, відповідно до яких встановлено, що обладнання яке придбано ТОВ «ЕК Крименергосети» від ПП «Дана Маркет Юг» частково встановлено (реалізовано) замовникам та частково залишилось на складі. Відомість дослідження руху матеріалів за видатковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, актами змонтованого обладнання, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 «Сировина та матеріали» ТОВ «ЕК Крименергосети», які надійшли від постачальника ПП «Дана Маркет Юг» за період з 01.03.2010 року по 31.07.2010 року наведено у додатку №1 висновку експерта (а.с. 98-116).

Таким чином, суд приходить до висновку, який також підтверджено експертом, що наданими на дослідження документами підтверджується використання товарів придбаних у ПП «Дана Маркет Юг» на загальну суму 2 998 881,12 грн., враховуючи ПДВ у розмірі 499 813,52 грн. в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіряючи факт використання позивачем у господарській діяльності товарів та послуг, отриманих від ТОВ «Сатера» та ПП «Дана Маркет Юг», судом встановлено наступне.

Таким чином, судом встановлено, що товари та послуги, отримані позивачем у березні-липні 2010 року від ТОВ «Сатера» та ПП «Дана Маркет Юг» використані у господарській діяльності, що підтверджено первинними документами позивача, а саме: довідками про вартість підрядних та будівельних робіт замовникам, актами приймання виконаних будівельних робіт замовникам, актами змонтованого обладнання, видатковими накладними, зведеними регістрами бухгалтерського обліку, а також висновком експерта №170-06/07 від 16.07.2013 року.

Щодо посилань відповідача, в обгрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ, інформація яких використана: АІС «Облік податків та платежів» («ТАХ»), АРМ «Митниця», АРМ «Облік», ПК «Бест-Звіт» for Oracle, «Програма автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ПП «Дана Маркет Юг» та ТОВ «Сатера» угод на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 та ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

При цьому суд виходить з наступного.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з контрагентами правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнано, а відтак є дійсними, направлені на настання реальних наслідків, повністю виконані сторонами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 1436047,79 гривень та нараховані штрафні санкції на суму 495959,68 гривень.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0014761502/0 від 08.09.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК Крименергосети" просить у позовній заяві скасувати податкове повідомлення - рішення № 0014761502/0 від 08.09.2010 року, однак, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0014761502/0 від 08.09.2010 року.

Частинами 1, 3 статті 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Витрати пов'язані з проведення судових експертиз віднесено до виду судових витрат, в силу п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України.

Частиною 5 статті 92 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено граничний розмір компенсації витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи, який не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Міністерства юстиції України.

Згідно із наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 61,30 гривень і витрачено на її проведення 408 годин дослідження, що складає з урахуванням витрат на матеріальне-технічне забезпечення експертизи 25010,40 гривень.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2012 року № 172/5 "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за № 153/20466.

Відповідно до супровідного листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» до висновку експертизи позивачем сплачено витрати на проведення судово-економічної експертизи у повному обсязі.

Отже, судові витрати за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 25010,40 гривень підлягають стягненню на користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно квитанції № 464 від 20.09.2010 року позивач сплатив судовий збір в сумі 3,40 гривень.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Отже відповідно до ст. 92 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судово-економічної експертизи, які були понесені позивачем у сумі 25010,40 грн., а також витрати, пов'язані зі сплатою позивачем судового збору в розмірі 3,40 гривень, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.08.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 12.08.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0014761502/0 від 08.09.2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК Крименергосети" (вул. Генерала Васил’єва, б. 26, м. Сімферополь, АР Крим, 95040, ЄДРПОУ 34835821) витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 25010,40 грн. та судовий збір в розмірі 3,40 гривень шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, б. 1/9, м. Сімферополь, АР Крим, 95053, ЄДРПОУ 36822070).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Трещова О.Р.