Ухвала

від 16.01.2014 по справі 2а-12172/10/1/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12172/10/1/0170

16.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 05.08.2013 по справі №2а-12172/10/1/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК Крименергосети" (вул. Ген. Васильєва, буд. 26, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95040)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК Крименергосети" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено: визнано протиправним та скасовано податковe повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0014761502/0 від 08.09.2010.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2013 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та невірною оцінкою судом першої інстанції фактичних обставин справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 16.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1932007,47 грн. за основним платежем у розмірі 1436047,79 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 495959,68 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 08.09.2010 № 0014761502/0.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 31.08.2010 № 11511/15-2/34835821 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "ЕК Крименергосети" ЄДРПОУ 34835821 з питань повноти нарахування податку на додану вартість за період березень 2010 року - липень 2010 року", яким встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за березень - липень 2010 року у сумі 1436047,79 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у березні - у сумі 671821,33 грн., у квітні 2010 року - у сумі 30801,41 грн., у травні 2010 року - у сумі 304924,60 грн., у червні 2010 року - у сумі 134010,26 грн., у липні 2010 року - у сумі 294490,19 грн.

При проведені перевірки використано інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ: АІС «Облік податків та платежів» («ТАХ») (станом на 31.08.2010); АРМ «Митниця» (станом на 31.08.2010); АРМ «Облік» (станом на 31.08.2010); ПК «Бест-Звіт» for Oracle (станом на 31.08.2010); OBLIK PDC (станом на 31.08.2010); «Підсистема співставлення даних податкової звітності та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» (станом на 31.08.2010).

За даними дослідного програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» станом на 31.08.2010 виявлено розбіжність задекларованих сум ПДВ з контрагентами.

Так, ПП «Дана Маркет Юг» не включило до податкових зобов'язань з ПДВ наступні суми по періодах: за березень 2010 року - 104408,00 грн., за квітень 2010 року - 30801,41 грн., за червень 2010 року - 70113,94 грн., за липень 2010 року - 294490,19 грн., разом 499813,54 грн. Також, в акті зазначено, що ПП «Дана Маркет Юг» знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси, має сумнівний стан 0 - основний платник та станом на 31.08.2010 не надало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з ПДВ за зазначені вище місяці 2010 року, у яких необхідно було задекларувати податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ «ЕК Крименергосети» у загальній сумі 499813,54 грн.

Контрагент позивача ТОВ «Сатера» не включило до податкових зобов'язань з ПДВ наступні суми по періодах: за березень 2010 року - 567413,33 грн., за травень 2010 року - 304924,60 грн., за червень 2010 року - 63896,32 грн., разом 936234,25 грн. В акті також зазначено, що ТОВ «Сатера» знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси та станом на 31.08.2010 не надало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з ПДВ за зазначені вище місяці 2010 року, у яких необхідно було задекларувати податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ «ЕК Крименергосети» у загальній сумі 936234,25 грн.

У акті перевірки зазначено, що від укладення та виконання угод з вказаними контрагентами ПП «Дана Маркет Юг» та ТОВ «Сатера» інтересам держави та суспільства задаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету податків, витрати державних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав та права їх отримання.

Також зазначено, що на момент складання податкових накладних ПП «Дана Маркет Юг» та ТОВ «Сатера» не звітували, але виписували податкові накладні, тобто вчиняли дії, направлені на ухилення від сплати податків. На думку відповідача, дії ТОВ «ЕК Крименергосети» на укладання угоди з ПП «Дана Маркет Юг» та ТОВ «Сатера» та видача податкових накладних на виконання таких угод є безсумнівним підтвердженням мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.

На підставі всього вищевикладеного, податкова інспекція дійшла висновку що правочини між позивачем та контрагентами ПП «Дана Маркет Юг» та ТОВ «Сатера» здійснені без мети настання реальних наслідків і не встановлено факту передачі товарів (надання послуг) від продавця до покупців, у зв'язку з чим, вони є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України « Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину» зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочини між позивачем та вищевказаними суб'єктами господарювання суперечать інтересам держави та суспільства, недійсність правочинів прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такі правочини є оспорюваними, тобто підлягають визнанню судом недійсними у порядку, встановленому законом. Але, у судовому порядку не оспорено дійсність вказаних правочинів.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Як слідує з постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На час прийняття спірного податкового повідомлення - рішення у податкової інспекції були відсутні відповідні вироки суду відносно фіктивності ПП «Дана Маркет Юг» та ТОВ «Сатера».

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: "будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції. Усі господарські операції, які були проведені між позивачем та його контрагентами ПП «Дана Маркет Юг» та ТОВ «Сатера», спричинили реальні зміни майнового стану позивача - вказаний факт підтверджується наступними матеріалами справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем за період з 01.03.2010 по 31.07.2010 укладено договори на виконання субпідрядних робіт з ТОВ «Сатера», а саме: договір № с/09-03/10 від 24.02.2010, стосовно зовнішнього електропостачання інкубатора «Дружба народів Нова» на суму 94080,00 грн., (у т.ч. ПДВ 15680,00 грн.); договір № С/08-03/10 від 26.02.2010 стосовно реконструкції ВЛ-0,4 кВ от ТП-17 р.1,2,4,7 в м. Сімферополі на суму 33 642,00 грн., ( у т.ч. ПДВ 5 607,00 грн.); договір № С/07-03/10 від 26.02.2010 стосовно електропостачання жилого масиву ОК «Гуль-Тепе» в м. Судак КЛ-10 кВ, КЛ-0,4 кВ на суму 160 200,00 грн., (у т.ч. ПДВ 26 700,00 грн.); договір № С/10-03/10 від 27.02.2010 стосовно зовнішнього електропостачання торгівельного комплексу з готелем, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Руданського, 5А на суму 186 960,00 грн., (у т.ч. ПДВ 31 160,00 грн.); договір № С/05-03/10 від 05.03.2010 стосовно зовнішнього електропостачання елінгів по вул. Бедненко, 29 в с. Рибаче м. Алушта АР Крим на суму 392 000,00 грн., (у т.ч. ПДВ 65 333,33 грн.); договір № с/06-03/10 від 05.03.2010 стосовно електропостачання жилого будинку, розташованого у с. Совхозне Сімферопольського району, вул. Грушевська, буд. №14 на суму 8 442,00 грн., (у т.ч. ПДВ 1 407,00 грн.); договір № с/01-05/10 від 21.04.2010 щодо реконструкції ділянки ВЛ-110 кВ Сімферополь-Алушта в опорах 47-70 на суму 46 737,60 грн.,( у т.ч. ПДВ 7 789,60 грн.); договір № 4/10/С-2010 від 28.10.2010 щодо реконструкції ПС-110/35/10 кВ «Восточная» Високовольтного РЕС на суму 1 782 810,00 грн., (у т.ч. ПДВ 297 135,00 грн.); договір №4/2804-2010 від 28.04.2010 стосовно електропостачання елінгів с. Рибаче, вул. Бедненко, 29 на суму 237 235,91 грн., (у т.ч. ПДВ 39 539,32 грн.); договір № С/01-06/10 від 24.05.2010 стосовно реконструкції ВЛ-0,4 кВ от ТП-17 р.1,2,4,7 в м. Сімферополі, реконструкції ВЛ-0,4 кВ от ТП-17, р.1,2,4,7 СГЕС Сімферопольської ГЭС на суму 146 142,00 грн., (у т.ч. ПДВ 24 357,00 грн).

За період з 01.03.2010 по 31.07.2010 укладено договорів на виконання субпідрядних робіт з ТОВ «Сатера» на загальну суму 5 617 405,51 грн., (у т.ч. ПДВ 936 234,25 грн.).

Судом першої інстанції, призначено експертизу по зазначеній справі, висновками експерта №170-06/07 від 16.07.2013 встановлено наступне.

Експертом досліджено надані позивачем довідки про вартість підрядних та будівельних робіт форма КБ-3, з актами приймання виконаних підрядних та будівельних робіт форма КБ-2, між генпідрядником ТОВ «Сатера» та замовником ТОВ «ЕК Крименергосети» усього виконано робіт на суму без ПДВ на 4 681 171,26 грн., ПДВ 936 234,25 грн., загальна сума з ПДВ 5 617 405,51 грн.

Крім того, на дослідження експерту надані податкові накладні на суму 5 617 405,51 грн., враховуючи ПДВ в розмірі 936 234,25 грн., сума без ПДВ - 4 681 171,26 грн., які включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних у відповідних періодах.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів, експертом досліджено виписки банку ТОВ «ЕК Крименергосети», згідно з якими ТОВ «Сатера» за період з 01.03.2010 по 31.07.2010 перерахувало кошти у сумі 5 970 210,00 грн.,( у тому числі ПДВ 995 035,00 грн.).

Також Висновком експерта на підставі довідок про вартість виконаних підрядних та будівельних робіт, актів приймання виконаних підрядних та будівельних робіт, встановлено, що роботи отримані ТОВ «ЕК Крименергосети» від ТОВ «Сатера», реалізовані замовникам.

На підставі зазначеного вище та Висновку експерта підтверджується факт виконання угод між позивачем та контрагентами у березні - липні 2010 року, по яким виписано податкові накладні на суму ПДВ 936234,25 грн.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ПП «Дана Маркет Юг», судовим експертом досліджено видаткові накладні за період з 01.03.2010 по 31.07.2010: №479 від 02.03.2010на суму 249922,18 грн. ( у т.ч. ПДВ 41653,70 грн.); № 487 від 03.03.2010 на суму 101072,75 грн., (у т.ч. ПДВ 16845,46 грн.); №492 від 04.03.2010 на суму 1936,09 грн., (у т.ч. ПДВ 322,68 грн.); № 491 від 04.03.2010 на суму 195,98 грн., (у т.ч. ПДВ 32,66 грн.); №499 від 05.03.2010 на суму 184405,06 грн., (у т.ч. ПДВ 30734,18 грн.); №505 від 08.03.2010 на суму 8425,86 грн., (у т.ч. ПДВ 1404,31 грн.); №509 від 09.03.2010 на суму 48644,64 грн. ( у т.ч. ПДВ 8107,44 грн.); №527 від 11.03.2010 на суму 31845,46 грн., (у т.ч. ПДВ 5307,58 грн.); №744 від 02.04.2010 на суму 64739,64 грн., (у т.ч. ПДВ 10789,94 грн.); №745 від 02.04.2010 на суму 821,64 грн., (у т.ч. ПДВ 136,94 грн.); №746 від 02.04.2010 на суму 114837,16 грн., (у т.ч. ПДВ 19139,53 грн.); №752 від 07.04.2010 на суму 4410,00 грн.( у т.ч. ПДВ 735,00 грн.); №1525 від 01.06.2010 на суму117288,02 грн., (у т.ч. ПДВ 19548,00 грн.); №1576 від 03.06.2010 на суму 303395,65 грн., (у т.ч. ПДВ 50565,94 грн.); №2012 від 01.07.2010 на суму 72265,90 грн., (у т.ч. ПДВ 12044,32 грн.); №2254 від 14.07.2010 на суму 292054,00 грн., (у т.ч. ПДВ 48675,67 грн.); №2378 від 21.07.2010 на суму 4013,14 грн., (у т.ч. ПДВ 668,86 грн.); №2390 від 22.07.2010 на суму 70000,00 грн., (у т.ч. ПДВ 11666,67 грн.); №2449 від 26.07.2010 на суму 459826,00 грн., (у т.ч. ПДВ 76637,67грн.); №2469 від 27.07.2010 на суму 868781,99 грн., (у т.ч. ПДВ 144797,00 грн.).

Всього на суму 2998881,13 грн. ( у т.ч. ПДВ 499813,52 грн.).

Судова колегія ретельно дослідивши матеріали справи та з врахуванням висновку експерта, зазначає, що наданими на дослідження документами підтверджується використання позивачем товарів придбаних у ПП «Дана Маркет Юг» на загальну суму 2 998 881,12 грн., враховуючи ПДВ у розмірі 499 813,52 грн. в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку - позивача.

Використання у власній господарській діяльності позивача товарі (послуг, робіт) отриманих від ТОВ «Сатера» та ПП «Дана Маркет Юг» підтверджено первинними документами позивача, а саме: довідками про вартість підрядних та будівельних робіт замовникам, актами приймання виконаних будівельних робіт замовникам, актами змонтованого обладнання, видатковими накладними, зведеними регістрами бухгалтерського обліку, а також висновком експерта №170-06/07 від 16.07.2013.

Таким чином, придбання у вищевказаних суб'єктів господарювання товарів (робіт, послуг) безпосередньо пов'язано із здійсненням позивачем власної господарської діяльності.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальне здійснення між позивачем та ТОВ «Сатера», ПП «Дана Маркет Юг» фінансово - господарських операцій.

Але, під час здійснення перевірки позивача, податковою інспекцією не досліджувалося питання щодо реального виконання умов правочинів між позивачем та ТОВ «Сатера», ПП «Дана Маркет Юг» та не досліджувалося питання щодо використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих від вказаних суб'єктів товарів (робіт, послуг).

Докази, які б спростовували висновки суду та відомості первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача з вказаних питань суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, понесені платником ПДВ витрати по сплаті ПДВ у ціні товару (робіт, послуг) повинні бути документально підтвердженні та пов'язані безпосередньо з власною господарською діяльністю.

Під час здійснення перевірки податкова інспекція не досліджувала питання щодо реального вчинення правочину між позивачем та контрагентами та не досліджувала питання реального виконання робіт у межах господарської діяльності позивача, використовуючи належним чином надані податковій інспекції законом повноваження.

Позивач не повинен нести відповідальність за ненадання його контрагентами податкової звітності та несплату ПДВ.

Судова колегія вважає за необхідним відмітити, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок контрагента, а також не надано йому права, перевіряти достовірність даних, які вказуються іншим контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2013 по справі №2а-12172/10/1/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська