Постанова

від 27.08.2013 по справі 815/3761/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3761/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

23 серпня 2013 року

10 год. 55 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Сербіні Р.І.

за участю сторін:

представник позивача - Шевченко М.В. (за довіреністю)

представник відповідача - не з'явився

представник третьої особи на стороні позивача,

яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору,

ТОВ «Пріам Груп» - Шевченко М.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «В.К.П.АРСЕНАЛ» (код ЄДРПОУ 30636126) до Південної митниці Міндоходів, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріам Груп» про скасування рішення про коригування митної вартості № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось Приватне підприємство «В.К.П. АРСЕНАЛ» (надалі - ПП «В.К.П. АРСЕНАЛ») до Південної митниці Міндоходів, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріам Груп» (надалі - ТОВ «Пріам Груп») та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить скасувати рішення про коригування митної вартості № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що для митного оформлення вантажно-митної декларації був наданий до Південної митниці вичерпний пакет документів, що підтверджують обраний декларантом метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Проте митницею були витребувані додаткові документи та незважаючи на надання позивачем роз'яснень та додаткових документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів на підставі резервного методу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові (аркуші справи 4-8).

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що надані позивачем для підтвердження митної вартості товару документи містять розбіжності, що не відповідає приписам Митного Кодексу України.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх з тих підстав, що декларантом було виконано усі передбачені чинним законодавством вимоги щодо належного оформлення декларації. Заявлена декларантом митна вартість товару у розмірі $ 0,928 USD була вірною, адже була розрахована із відношення вартості товару до загальної його ваги. Ціни, за якими розраховувалась митна вартість імпортованого товару були дійсними на момент виникнення спірних правовідносин, а відтак, відповідачем неправомірно було скориговано визначену у декларації № 500060001/2013/018654 митну вартість ввезеного на митну територію України позивачем товару.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПП «В.К.П. АРСЕНАЛ» (покупець) та EC International (Nantong) Co., Ltd., Китай (продавець) укладено контракт № 14/01/2013 від 14.01.2013 року, за умовами якого покупець придбав кріпильну продукцію в кількості, асортименті, по цінам, вказаним в інвойсі на поставлений товар.

Згідно п.1 контракту ціна товару узгоджується на кожну партію окремо, п. 2 контракту, ціна встановлюється в доларах США та розуміється на умовах поставки CFR, CIF - Одеса, FOB - порт Китаю. (аркуші справи 19-22).

Для здійснення митного оформлення до Південної митниці була подана вантажна митна декларація (надалі - ВМД) № 500060001/2013/016262 з визначенням вартості за придбаний товар за ціною контракту (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України, 379 306 грн. 03 коп. (47 454, 78 USD) (аркуші справи 136-138).

Транспортування вищезазначеного товару здійснювалось на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторгових вантажів № 0066 від 01.03.2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Укрпромтранс» (аркуші справи 63-69).

Декларування товару здійснювалось ТОВ «Пріам Груп» згідно договору доручення на надання послуг митного брокера № 01032013 від 01.03.2013 року (аркуші справи 59-62).

На підтвердження митної вартості товару, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного Кодексу України, митному органу були надані документи перелік яких наведений у графі 44 ВМД № 500060001/2013/16262 (електронна копія), а саме: міжнародна товарно-транспортна накладна № 740/1 від 24.03.2013 року; коносамент № MWSHODE1302244FD від 05.03 32013 року; платіжне доручення № 5 від 28.03.2013 року; сертифікат № GI133211024720027 від 11.03.2013 року; довідка № 486 від 19.04.2013 року; листи виробника від 26.02.2013 року та від 29.04.2013 року; інвойс № 12 EC-040522 від 26.02.2013 року; довідка № 356 від 15.04.2013 року; пакувальний лист № 12 EC-040522 від 26.02.2013 року; лист бюро перекладів від 26.04.2013 року; вартісний лист; висновок експерта № 31-35-01/04-2013 від 23.04.2013 року; накладні № 167 від 16.01.2013 року, № 193 від 11.02.2013 року, № 511 від 18.04.2013 року, № 516 від 26.03.2013 року, № 529 від 18.08.2013 року; декларація № 500060001/2013/008202 від 11.03.2013 року; акти про зважування № 0000049362 від 24.04.2013 року та № 0000049363 від 24.04.2013 року; акт про проведення фізичного огляду від 25.04.2013 року; експортна декларація відправника № 223120130810657093 від 27.02.2013 року та переклад експортної декларації № 7 від 24.04.2013 року, прайс лист виробника та угоди позивача з контрагентами на підтвердження повноважень по транспортуванню товару та виконанню брокерських послуг (аркуші справи 12, 13, 18, 24, 31-39, 42-54, 57-58).

Під час проведення перевірки документів, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, Південною митницею було виявлено розбіжності у бухгалтерських документах, а саме:

- в морській транспортній накладній (коносамент) № MWSHOEDE1302244FD від 05.03.2013 року зазначений номер інвойсу на основі якого здійснювалась купівля-продаж переміщуваного товару у контейнерах MEDU2216959 та MSCU6470250 відрізняється від номеру інвойсу поданого до митного оформлення;

- в перекладі митної декларації країни відправлення № 223120130810657093 від 27.02.2013 року вказаний відправник, відмінний від вказаного в товаросупровідних та комерційних документах;

- в сертифікаті про походження товару від № GI133211024720027 від 11.03.2013 року підпис та печатка іноземної сторони - контрактоутримувача відрізняється від підписів та печаток, зазначених у товаросупровідних та комерційних документах;

- під кодом документа « 3021» - розрахунок ціни (калькуляція) декларантом надано прайс-лист без номеру та дати, без посилань на зовнішньоекономічний договір.

Декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності та запропоновано надати, відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, додаткові докази в підтвердження заявленої митної вартості: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару, інформацію біржових організацій про вартість сировини.

На зауваження Південної митниці, ПП «В.К.П. Арсенал» надано роз'яснення та додаткові документи витребувані інспектором, зокрема інформація біржових організації про вартість сировини та каталоги, а специфікації виробника товару (прайс-листи) надані повторно, тому як надавались при поданні пакету документів з митною декларацією № 500060001/2013/16262 для її оформлення (аркуш справи 11).

Як зазначено вище, відповідачем було запропоновано позивачу надати в підтвердження заявленої митної вартості виписку з бухгалтерської документації, проте яку саме виписку не зазначено.

Відповідно до ст. 55 Митного Кодексу України, у разі, якщо митним органом виявлено, що декларантом невірно визначено митну вартість у тому числі, якщо з'ясовується, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів митний орган приймає рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту та має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Виходячи з цього положення митні органи практикують запити до декларанта з вимогою надати додаткові докази, у відповідності до положень ст. 53 Митного кодексу України. В разі ненадання таких документів, митні органи отримують право самостійно на підставі наявних відомостей, визначити ціну товару (здебільшого на підставі цінової бази).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що декларантом було повністю виконано вимоги митного органу щодо надання додаткових документів.

07.05.2013 року старшим інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Південної митниці розглянуто митну декларацію, товаросупровідні та інші документи та відповідно до вимог п. 4.1 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності підтверджуючих документів усіх відомостей, використаних при обчисленні митної вартості, в результаті якого встановлено, що документи, надані в підтвердження числових значень складових митної вартості товару, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу та містять розбіжності. На підставі аналізу бази даних ЄАІС ДМСУ встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим, а саме 3,02 дол. США за кг. нетто, ніж заявлено декларантом - 0,928 дол. США за кг. нетто.

З урахуванням зазначеного, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року, а декларанта повідомлено про можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску товарів через митний кордон України у разі подання нової ВМД з урахуванням рішення про коригування митної вартості № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року (аркуш справи 40-41, 147-148).

Представник відповідача пояснив, що приймаючи рішення Південна Митниця визначила митну вартість імпортованого товару за кг. нетто у розмірі $ 3,02 USD за резервним методом визначення митної вартості, який ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях. Таким чином, загальна митна вартість товару, який отримав позивач за зовнішньоекономічним контрактом, складає 154 436 грн. 45 коп. ($ 51 139, 9 USD).

Відповідно до п. 6 ст. 54 та ст. 256 Митного кодексу України, у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості, митним органом було видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів (аркуші справи 147-148).

Не погодившись із прийнятим рішенням, декларант звернувся зі скаргою до Південної митниці, за результатами розгляду якої відповідачем було повідомлено ТОВ «Пріам Грум» про те, що декларантом не виконано вимоги щодо надання додаткових доказів в підтвердження правильності розрахованої митної вартості імпортованого товару, а тому підстави для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів від 07.05.2013 року відсутні (аркуші справи 139-140).

Для випуску товару у вільний обіг, позивач оформив вантажну митну декларацію за формою МД-2 № 500060001/2013/018654, виходячи з митної вартості товару, скоригованої відповідачем (аркуш справи 14). Таким чином, товари, що надійшли в контейнерах MEDU2216959 та MSCU6470250 випущені у вільний обіг відповідно до п. 7 ст. 55 Митного кодексу України, шляхом надання гарантій відповідно до розділу ХХ цього Кодексу.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача стосовно розбіжностей виявлених Південною митницею в документах поданих декларантом, з огляду на наступне.

Щодо невідповідності номеру інвойсу наданого під час митного оформлення, номеру інвойсу зазначеному у морській товарній накладній (коносаменті), слід зазначити, що відповідно до ст. 137 Кодексу торговельного мореплавства України, коносамент є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеним в коносаменті, який видається відправнику перевізником вантажу, капітаном або агентом перевізника після прийому вантажу до перевезення.

У коносаменті згідно приписів ст. 138 Кодексу торговельного мореплавства України, зазначаються (реквізити коносамента): найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні; найменування перевізника; місце приймання або навантаження вантажу; найменування відправника; місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна; найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано «наказу відправника», або найменування одержувача із зазначенням, що коносамент видано «наказу одержувача» (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред'явника (коносамент на пред'явника); найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об'єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу; для небезпечних вантажів - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об'єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини; фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт повністю сплачено; час і місце видачі коносамента; кількість складених примірників коносамента; підпис капітана або іншого представника перевізника.

З зазначеної норми вбачається, що в коносаменті взагалі не повинно бути зазначено номеру інвойсу на підставі якого здійснювалась купівля-продаж переміщуваного через митну територію України товару. Крім того, з перекладу листа № 1018 від 26.02.2013 року вбачається, що номер на який посилається відповідач як на невірний номер інвойсу та який вказаний в коносаменті - це номер замовлення, який був відправлений виробником на фабрику для обробки (аркуші справи 32, 90).

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявний в матеріалах справи коносамент відповідає вимогам ст. 138 Кодексу торговельного мореплавства України, містить усі необхідні реквізити, з якого вбачається, що замовлення № 12EС-04052 перевозиться у контейнерах MEDU2216959 та MSCU6470250, загальна кількість вантажних місць - 56, загальна вага - 52027,500 кг. (аркуш справи 33).

Стосовно зауваження відповідача, що в сертифікаті походження товару № GI133211024720027 від 11.03.2013 року підпис та печатка іноземної сторони - контрактоутримувача відрізняється від підписів та печаток, зазначених у товаросупровідних документах, суд звертає увагу, що з наявного в матеріалах справи листа виробника наданого на запит позивача, вбачається, що в організації продавця - EC International (Nantong) Co., Ltd. наявні декілька печаток: печатка, яка використовується для скріплення договорів, інвойсів, листів та інш.; печатка для Форми-А. Така печатка відповідає вимогам Китайського правління та зареєстрована в системі правління Китаю (аркуші справи 31, 91).

На підставі зазначеного, суд вважає, що доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях, оскільки виробник підтверджує наявність у нього декількох печаток, одна з яких використовується на фабриці, а інша для засвідчення бухгалтерських документів.

Зазначена відповідачем відсутність посилання в прайс-листі на зовнішньоекономічний договір не відповідає дійсності, тому як на останній сторінці прайс-листа вказано, що ціни визначені умовами FOB SHANGHAI та контракту № 14/01/2013 від 14.01.2013 року (аркуш справи 30).

Суд також не погоджується з позицією митного органа щодо невідповідності назви відправника в перекладі митної декларації країни відправлення від назви відправника, вказаної в товаросупровідних та комерційних документах, тому як листом бюро перекладів «Вербум» від 26.04.2013 року підтвердило, що переклад назви компанії, зазначеної в декларації країни відправлення з китайської мови відповідає перекладу EC International (Nantong) Co., Ltd. на англійську мову. Саме така назва вказана у всіх товаросупровідних та комерційних документах. Щодо перекладу декларації країни відправлення слід зазначити, що переклад зазначеного документу був здійснений з китайської мови на російську. Таким чином, оскільки переклад відбувався на різні мови, то суд вважає допустимим, що назва підприємства в перекладі з китайської мови на російську та з китайської мови на англійську відрізняються одна від одної (аркуші справи 37, 39, 49).

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що виявлені відповідачем розбіжності в документах, поданих декларантом, є надуманими, спростовуються фактичними обставинами та матеріалами справи.

Дослідивши надану позивачем документацію, яка надавалась з первинною митною декларацією, суд вважає, що декларантом були надані митниці необхідні документи для митного оформлення товару «вироби з чорних металів з різьбою без головки, з межею міцності менш як 800МП шпильки різьбові», а саме: зовнішньоекономічний контракт № 14/01/2013 від 14.01.2013 року, рахунок-фактура (інвойс) № 12 EC-040522 від 26.02.2013 року, платіжне доручення № 5 від 28.03.2013 року, які підтверджують ціну товару відповідно договору.

Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 5 від 28.03.2013 року в іноземній валюті або банківських металах, ПП «В.К.П.АРСЕНАЛ» перерахувало кошти у сумі $ 42 946, 25 USD на рахунок EC International (Nantong) Co. Ltd., як розрахунок за контрактом № 14/01/2013 від 14.01.2013 року, інвойс № 12EC-040522 від 26.02.2013 року (аркуш справи 42).

Представник відповідача пояснив, що визначена декларантом митна вартість товарів на підставі ціни договору не відповідає дійсності та підтверджується наданою Південною митницею декларацією № 500060001/2013/014161 від 11.04.2013 року, згідно якої рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 3,02 USD за кг. нетто ніж заявлено декларантом - 0,98 USD за кг. нетто.

Відповідно до положень Митного кодексу України та VII ГАТТ митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 64 цього Кодексу тільки у разі, якщо неможливо застосувати жоден із інших передбачених ст. 57 цього Кодексу методів.

Згідно наказу Міністерства Фінансів України № 598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні про коригування митної вартості товарів допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Митного кодексу України з обов'язковим визначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Складові, які включаються при визначенні митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) визначено п. 10 ст. 58 Митного кодексу України, відповідно до якого, зокрема, до митної вартості товарів включаються суми витрат на транспортування товару, що залежить від умов, на підставі яких такий товар поставляється.

Згідно митної декларації, на підставі якої позивачем здійснювалось митне оформлення придбаного товару, умовами поставки товару визначено FOB - «Франко борт».

Умовами поставки товарів, митне оформлення яких здійснювалось на підставі наданої відповідачем декларації № 500060001/2013/014161 від 11.04.2013 року було CIP - «фрахт/перевезення та страхування оплачені до».

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС термін FOB означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відгрузки. З цього моменту всі затрати та ризики втрати або ушкодження товару повинен нести покупець. Тобто, за умовами поставки товарів за правилами груми F, витрати та ризики переходять на покупця після передачі товару під опіку перевізника в порту відвантаження. Витрати на перевезення несе покупець.

Умови поставки CIP означає, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім того, продавець зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто, покупець бере на себе усі ризики та будь-які додаткові витрати після доставки таким чином товару. Крім того, на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати та ушкодження товару під час перевезення на користь покупця.

Відповідачем також не враховано, що країна походження товару 7 за ВМД № 500060001/2013/014161 від 11.04.2013 року, Китай, тобто товар прибув з Китаю до Польщі, після чого з Польщі в Україну, що впливає на його собівартість.

Тобто, умови поставки у обох випадках були різні, а відтак і вартість їх буде різної.

Крім того, на підставі митної декларації № 500060001/2013/014161 від 11.04.2013 року декларантом ввозився сталевий гвинт, який відповідач вважає подібним (аналогічним) тому, який придбав позивач, однак доказів того, що ці товари є аналогічними суду не надано.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що наданим позивачем прайс-листом виробника на замовлену позивачем продукцію на підставі контракту № 14/01/2013 від 04.01.2013 року на умовах поставки FOB підтверджується вартість товару, згідно якої було розраховано та задекларовано його ціну (аркуші справи 25-30).

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Заявлення митної вартості товарів, згідно приписів ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з приписами ч.ч.1, 3, 4 ст. 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за встановленими ст. 57 Митного кодексу України методами, основним з яких є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1-5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 64 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Із системного аналізу вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З огляду на вищевикладене, системно проаналізувавши наведені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дослідивши письмові докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірне застосування першого методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в той час як відповідачем не доведено наявність підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, оскільки ПП «В.К.П.АРСЕНАЛ» виконало усі вимоги відповідача щодо надання додаткових доказів та пояснень для встановлення/підтвердження митної вартості товару, а тому проведене Південною митницею коригування визначеної ПП «В.К.П.АРСЕНАЛ» у митній декларації № 500060001/2013/016262 митної вартості імпортованого позивачем товару є необґрунтованим.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено неправомірність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року, а тому позовні вимоги ПП «В.К.П. АРСЕНАЛ» про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року є обгрунтованими, підтвердженимим належнимим письмовими доказами, у зв'язку із чим підлягають задововленню.

На підставі викладеного, керуючись Митним кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «В.К.П.АРСЕНАЛ» (код ЄДРПОУ 30636126, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 15-А) до Південної митниці Міндоходів, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріам Груп» про скасування рішення № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року про коригування митної вартості - задовольнити повністю.

Рішення № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року про коригування митної вартості, прийняте Південною митницею Державної митної служби України - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «В.К.П.АРСЕНАЛ» (код ЄДРПОУ 30636126, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 15-А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн. 27 (двадцять сім) коп.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 27 серпня 2013 року.

Суддя Я.В. Балан

.