Постанова

від 17.10.2013 по справі 815/3761/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р.Справа № 815/3761/13-а

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Синявській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «В.К.П.Арсенал» до Південної митниці Міндоходів, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам Груп» про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «В.К.П.Арсенал» звернулося до суду з позовом до Південної митниці Міндоходів, за участю третьої особи ТОВ «Пріам Груп» про скасування рішення про коригування митної вартості від 7 травня 2013 року № 500060001/2013/610044/2 (з урахуванням змін позовних вимог).

Свої позовні вимоги ПП «В.К.П.Арсенал» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі Південна митниця Міндоходів просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ЕС Іnternational Со. ,було укладено контракт № 14/01/2013 від 14.01.2013, за умовами якого покупець придбав кріпильну продукцію в кількості, асортименті, по цінам, вказаним в інвойсі на поставлений товар. Згідно п. 1 контракту, ціна товару узгоджується на кожну партію окремо пунктом 2 контракту, ціна встановлюється в доларах США та розуміється на умовах поставки СFR, СІF - Одеса, FОВ - порт Китаю.

Частиною першою статті 265 Митного кодексу України визначено, що декларантом має право виступати при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України резидент, яким або від імені якого укладено цей договір.

Також, відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України, передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Також, відповідно до ч. 4, 8 ст. 52 Митного кодексу України, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної - вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Для здійснення митного оформлення зазначеного товару до відповідача була подана митна декларація № 500060001/2013/016262 від 25.04.2013 рку з визначенням митної вартості за придбаний товар за ціною контракту (метод 1) 379 306,03 грн. (44 590,60 доларів США).

Декларування товару, зазначеного у МД № 500060001/2013/016262 від 25.04.2013 року здійснювалось ТОВ "Пріам Груп" згідно договору доручення на надання послуг митного брокера № 01032013 від 01.03.2013 року.

Для підтвердження митної вартості товарів до Південної митниці разом з митною декларацією № 500060001/2013/016262 від 25.04.2013 року для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір № 14/01/2013 від 14.01.2013 року, копія вантажної митної декларації іноземної країни № 223120130810657093 від 27.02.2013 року, висновок про вартісні характеристики товару № 51-35-01/04-2013 від 23.04.2013 року, прайс-лист виробника б/н від 14.01.2013, сертифікат про походження товару № 0133211024720027 від 11.03.2013 року та розрахунок ціни б/н від 26.02.2013 року та інші.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності: в морській транспортній накладній (коносаменті) від 05.03.2013 року № MWSHODE1302244FD зазначений номер інвойсу, на основі якого здійснювалась купівля-продаж переміщуваного товару в контейнерах MEDU2216959 та MSCU6470250, відмінний від номеру інвойсу, поданого до митного оформлення; в перекладі митної декларації країни відправлення від 27.02.2013 року № 223120130810657093 вказаний відправник, відмінний від вказаного в товаросупровідних та комерційних документах; в сертифікаті про походження товару від 11.03.2013 року № С133211024720027 підпис та печатка іноземної сторони-контрактоутримувача відрізняється від підписів та печаток, зазначених у товаросупровідних та комерційних документах; під кодом документа "3021» - розрахунок ціни (калькуляція) декларант надає прайс-лист без номеру та дати, без посилання на зовнішньоекономічний договір.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, до яких, зокрема, відносяться виписка з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того, частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

У відповідності до пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012р. за № 984/21296) запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі "Для відміток митного органу" ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

При, електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару, інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 07.05.2013 року б/н декларант повідомив про подання наступних документів: графік динаміки цін на сталь, лист бюро перекладів щодо назви іноземної організації, листи відправника б/н від 26.02.2013 року та 29.04.2013 року (без перекладу).

Декларантом не було надано виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару.

Отже, позивач не надав у повному обсязі до Південної митниці додаткові документи, що запитувались митницею.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 2,3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

У зв'язку з вищевикладеним відповідачем були встановлені, передбачені ч. 6 статті 54 Митного кодексу України, підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також, згідно з ч. 4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Також, відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195) у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.

З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в митному органі, між декларантом та митним органом була проведена усна консультація, про що наявні записи у рішенні про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року.

Частиною 6 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Однак, позивачем не висувалася вимога до митного органу щодо проведення з ним письмової консультації.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами - даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст.59 Митного кодексу України). При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) - у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами - даних стосовно схожих складових компонентів товару.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст. 60 Митного кодексу України).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю в митного органу інформації щодо обчисленої вартості наданої виробником товарів даних стосовно: витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат).

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 5) - не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю в митного органу інформації щодо обчисленої вартості наданої виробником товарів - даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну).

Частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України від, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що свідчить відповідний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року.

На підставі наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на товари, митне оформлення яких вже було здійснено, встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже було здійснено, є більшим (митна декларація № 500060001/2012/014161 від 11.04.2013 - 3,02 дол. США за кг.), ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом - 0,928 дол. США за кг.

У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, Південною митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року.

Додатково декларанту було роз'яснені вимоги п. 2 ч. 3 статті 52 Митного кодексу України на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Крім того, декларанту було роз'яснено його право у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54 Митного кодексу України, Південною митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частиною другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості; послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У рішенні про коригування митної вартості № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а саме: в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності: в морській транспортній накладній (коносаменті) від 05.03.2013 року № MWSHODE1302244FD зазначений номер інвойсу, на основі якого здійснювалась купівля-продаж переміщуваного товару в контейнерах МЕDU2216959 та MSCU6470250, відмінний від номеру інвойсу, поданого до митного оформлення; в перекладі митної декларації країни відправлення від 27.02.2013 року №223120130810657093 вказаний відправник, відмінний від вказаного в товаросупровідних та комерційних документах; в сертифікаті про походження товару від 11.03.2013 року №0133211024720027 підпис та печатка іноземної сторони-контрактоутримувача відрізняється від підписів та печаток, зазначених у товросупровідних та комерційних документах; під кодом документа "3021" - розрахунок ціни (калькуляція) декларант надає прайс-лист без номеру та дати, без посилання на зовнішньоекономічний договір.

Декларантом не було надано виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару.

Також, у рішенні про коригування митної вартості № 500060001/2013/610044/2 від 07.05.2013 року визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю - митна декларація № 500060001/2012/014161 від 11.04.2013 року.

Крім того, у рішеннях про коригування митної вартості зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Позивачем була подана митна декларація № 500060001/2013/018654, згідно якої товари випущені у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Колегія суддів приймає до уваги те, що декларантом не було надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару, а отже позивач не надав у повному обсязі до Південної митниці додаткові документи, що запитувались митницею, що у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, є підставою для відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, якщо виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 8 статті 55 Митного кодексу України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 9 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Після оформлення митної декларації № 500060001/2013/018654, для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митниці не були направлені додаткові документи.

Згідно з частиною 8 статті 313 Митного кодексу України при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що піддягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Отже, у даному випадку, відсутні, передбачені ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України підстави для повернення наданої фінансової гарантії.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України, помилково або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

З матеріалів справи не вбачається наявності у позивача підстав, передбачених ст. 301 МК України, для повергнення помилково або надміру сплачених платежів.

Отже, на думку колегії суддів жодних підстав для висновку про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення не мається.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову приватного підприємства «В.К.П.Арсенал» до Південної митниці Міндоходів, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам Груп» про скасування рішення про коригування митної вартості від 7 травня 2013 року № 500060001/2013/610044/2 - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 21 жовтня 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/