Рішення

від 13.08.2013 по справі 520/1464/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3б

тел. (факс): (048) 718-99-17

справа № 520/1464/13-ц

провадження № 2/520/2481/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання - Грановський Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднана торгівельна мережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Об’єднана торгівельна мережа» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просить ухвали рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму позики в розмірі 5 000 (п’ять тисяч) гривень; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму позики в розмірі 114 850 (сто чотирнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят) гривень та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 05 червня 2013 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засідання.

02 липня 2013 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2, а якій він визнав наявність заборгованості перед позивачем та просив суд розглядати справу без його участі.

13 серпня 2013 року на адресу суду надійшла заява представника позивача, в якій він підтримав позовні вимоги у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував та просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причини неявки суду не сповістив.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав:

30 червня 2011 року між ТОВ «Об’єднана торгівельна мережа» та ОСОБА_1 був укладений договір позики б/н, відповідно до умов якого, позивач надав ОСОБА_3 безвідсоткову позику в сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень, яку відповідач ОСОБА_1 зобов’язався повернути у порядку та строки, визначені договором (а. с. 5).

За вищевказаним договором позики ОСОБА_1 отримав 119 850 (сто дев’ятнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят) гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером від 12 серпня 2011 року на суму 35 000 (тридцять п’ять тисяч) гривень, видатковим касовим ордером від 16 серпня 2011 року на суму 78 850 (сімдесят вісім тисяч вісімсот п’ятдесят) гривень та видатковим касовим ордером від 09 вересня 2011 року на суму 6 000 (шість тисяч) гривень (а. с. 6-8).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей.

Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладеного договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.1. договору позики, Позичальник має право повертати отриману позику починаючи з листопада 2011 року, шляхом внесення платежів у будь-якому розмірі, але не менш ніж 1 000 гривень. При цьому, Позичальник зобов’язаний повернути усю отриману за договором суму позики не пізніше 10 серпня 2011 року.

15 листопада 2011 року між ТОВ «Об’єднана торгівельна мережа» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_4 поручився перед ТОВ «Об’єднана торгівельна мережа» за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за договором позики б/н від 30 червня 2011 року (а. с. 9-10).

Згідно п. 1.2. договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за зобов’язанням Боржника частково у розмірі 5 000 (п’ять тисяч) гривень.

Відповідно до п. 1.3. договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в частині повернення грошових коштів в сумі 5 000 (п’ять тисяч) гривень, що є предметом поруки.

Однак, з моменту укладання договору позики б/н від 30 червня 2011 року ОСОБА_1 в порушення прийнятих на себе зобов’язань за вказаним договором, не вніс жодного платежу в рахунок погашення отриманої позики, в результаті чого, виникла заборгованість в розмірі 119 850 (сто дев’ятнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят) гривень.

29 листопада 2012 року ТОВ «Об’єднана торгівельна мережа» надіслало на адресу ОСОБА_1 претензію з вимогою у строк до 01.12.2012 року повернути суму наданої йому позики за договором позики б/н від 30 червня 2011 року (а. с. 11).

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За правилами ст. 543 ЦК України, У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

11 листопада 2012 року ТОВ «Об’єднана торгівельна мережа» направило ОСОБА_2 претензію про невиконання ОСОБА_1 в повному обсязі взятих на себе зобов’язань за договором позики б/н від 30.06.2011 року (а. с. 12).

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання ).

На підставі ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суду було надано платіжне доручення № 172 від 16 січня 2013 року про сплату судового збору позивачем у розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 530, 610, 611, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднана торгівельна мережа» - задовольнити.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднана торгівельна мережа» (код ЄДРПОУ 37680103, р/р 260080101411855 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) суму позики у розмірі 5 000 (п’ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднана торгівельна мережа» (код ЄДРПОУ 37680103, р/р 260080101411855 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) суму позики у розмірі 114 850 (сто чотирнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати в розмірі 600 (шістсот) гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднана торгівельна мережа» (код ЄДРПОУ 37680103, р/р 260080101411855 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Літвінова І. А.