Рішення

від 20.08.2013 по справі 912/909/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 рокуСправа № 912/909/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/909/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське-Плюс", м. Кіровоград

до відповідача: Петрівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, с. Петрівське Петрівського району Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи - підприємця Тищенко Лариси Григорівни, с. Петрівське, Петрівський район, Кіровоградська область

про визнання недійсними та скасування рішень

за участю представників сторін:

від позивача - Семенов Є.О., довіреність № 5, адвокат від 07.06.13;

від відповідача - Постніков О.І., адвокат (договір від 15.07.13 р.);

від 3-ї особи - Дем`яненко Т.О., адвокат (договір від 09.08.13 р.).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрівське-Плюс" подано позовну заяву з вимогами визнати недійсними та скасувати: рішення виконавчого комітету Петрівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області від 14.05.2010 року № 6 "Про видачу свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна"; рішення Петрівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області від 12.07.2010 року №666 "Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальної громади Петрівської сільської ради, які пропонуються до приватизації в 2010-2015 роках, та порядку приватизації"; рішення сесії Петрівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області від 30.08.2010 року № 679 "Про продаж об'єкту через аукціон"; рішення Петрівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області від 29.10.2010 року № 689 "Про продаж майна сільської ради".

В обґрунтування підстав позову позивач вказав на те, що рішення виконавчого комітету Петрівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області від 14.05.2010 року № 6, за яким вирішено, щоб БТІ виготовило свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна - торгівельний центр по вул. Терешкової, 8/1 в с. Петрівське Петрівського району Кіровоградської області, прийнято за відсутності на те законних підстав в період дії заборони на розпорядження майном боржника-банкрута - ТОВ "Петрівське-Плюс та за відсутності згоди розпорядника майна на передачу відповідного майна від товариства до Петрівської сільської ради. За твердженням позивача, з огляду на незаконність рішення про оформлення свідоцтва про право власності, наступні рішення відповідача щодо продажу об'єкта, відповідно також не відповідають вимогам законодавства і порушують права позивача.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2013 р. поданий позов прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу- підприємця Тищенко Ларису Григорівну.

Відповідачем позов заперечено, про що надано відзив, з тих підстав, що оспорювані рішення вичерпали свою дію фактом їх виконання (а.с. 52).

Третьою особою надано до справи власні письмові пояснення, у відповідності до яких позовні вимоги заперечено повністю з підстав не доведення позивачем права власності на нерухоме майно та заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до пред'явлених вимог (а.с. 103).

В судовому засіданні 20.08.2013 р. представником позивача позовні вимоги підтримано; представниками відповідача і третьої особи позов заперечено у відповідності до поданих відзиву і пояснень.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача і третьої особи, оцінивши подані до справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як слідує з матеріалів справи, 14.05.2010 р. виконавчим комітетом Петрівської сільської ради прийнято рішення №6 "Про видачу свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна", у відповідності до якого вирішено Петрівській дільниці Олександрійського міжміського БТІ підготувати на Петрівську сільську раду свідоцтво про право власності на торгівельний центр (їдальня, магазин, обрядовий зал), який розташований по вул. Терешкової, 8/1 с. Петрівське Петрівського району Кіровоградської області (а.с. 25).

30.06.2010 р. за територіальною громадою Петрівської сільської ради зареєстровано право комунальної власності на зазначений вище об'єкт (а.с. 26).

12.07.2010 р. Петрівська сільська рада приймає рішення №666, яким затверджує перелік об'єктів спільної власності територіальної громади, які пропонуються до приватизації та до якого включено торгівельний центр по вул. Терешкової, 8/1, та рішенням від 30.08.2010 р. №679 продано через аукціон зазначену вище будівлю (а.с. 28,29).

Рішенням від 29.10.2010 р. №689 Петрівська сільська рада затверджує ціну продажу об'єкта та доручає сільському голові провести і підписати договір купівлі-продажу з переможцем торгів (аукціону) Тищенко Ларисою Григорівною (а.с. 30).

29.10.2010 р. між Петрівською сільською радою (Продавець) та Тищенко Ларисою Григорівною (Покупець) укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу, за яким продано у власність Покупця нежитлову будівлю - торгівельний центр по вул. Терешкової, 8/1 с. Петрівське (а.с. 27).

На підставі вказаного договору за Тищенко Ларисою Григорівною зареєстровано право власності на відповідне нерухоме майно (а.с. 39-40).

При розгляді справи господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а суд може захистити таке право та інтерес способами, що встановлені договором або законом. Зокрема, вказаною нормою передбачено такий спосіб захисту як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В силу приписів ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Крім того, стаття 392 Цивільного кодексу України встановлює, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З наведених правових норм слідує, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Поміж тим, матеріалами справи не доведено обставин, які покладено в обґрунтування підстав позову щодо порушень вимог закону та прав ТОВ "Петрівське-Плюс" за оспорюваними у справі рішеннями Петрівської сільської ради, що слідує з наступного.

За положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ст. 11 Закону).

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Частина 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У відповідності до підпункту "а" пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, що було чинним під час прийняття виконавчим комітетом Петрівської сільської ради рішення №6 від 14.05.2010 р., органи місцевого самоврядування наділялись повноваженнями по оформленню права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності.

За оспорюваним у справі рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради №6 від 14.05.2010 р. видано свідоцтво про право власності територіальної громади Петрівської сільської ради на нежитлову будівлю - торгівельний центр (їдальня, магазин, обрядовий зал), яка розташована по вул. Терешкової, 8/1 с. Петрівське Петрівського району Кіровоградської області (а.с. 25).

У поданому позові позивач зазначає, що вказане вище майно належало ТОВ "Петрівське-Плюс", стосовно якого судом порушено провадження у справі про банкрутство, та у зв'язку з чим вказано на порушення прав товариства і вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - передача майна в період дії заборони на розпорядження майном та за відсутності погодження розпорядника майна.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положення ст. 179 Цивільного кодексу України визначають, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст. 328 ЦК України).

Крім того, стаття 395 Цивільного кодексу України встановлює види речових прав на чуже майно, якими є: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (ст. 396 ЦК України).

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження права власності чи наявності іншого речового права ТОВ "Петрівське-Плюс" на нерухоме майно - торгівельний центр по вул. Терешкової 8/1 с. Петрівське.

Єдиний документ, який надано позивачем на підтвердження належності майна, це список складу та вартості основних засобів і нематеріальних активів по результатам інвентаризації майна та уточнення його вартості колишнього КСП "Петрівський" (а.с. 62).

Однак, наданий список не визначає прав особи на майно та жодним чином не індивідуалізує обліковане в ньому майно. Крім того, названий список складено по відношенню до майна колишнього КСП "Петрівський", тоді як в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б визначали обсяги прав правонаступників названого КСП. За запитом суду до державного реєстратора щодо надання реєстраційних справ на ТОВ "Петрівське-Плюс", СВК "Петрівське", КСП "Петрівський" повідомлено про відсутність таких справ у реєстратора у зв'язку з їх виїмкою слідчими органами (а.с. 95-102).

Як слідує з матеріалів справи, на час складення акта приймання-передачі об'єктів соціальної сфери у комунальну власність від 30.08.2010 р. за територіальною громадою Петрівської сільської ради вже було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю - торгівельний центр по вул. Терешкової, 8/1 с. Петрівське, а тому названий акт не є документом, за яким відчужено майно.

В силу приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

У зв'язку з не підтвердженням позивачем прав на нерухоме майно - торгівельний центр по вул. Терешкової, 8/1 с. Петрівське, господарський суд приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи порушень вимог законодавства, на які вказує позивач у позові, та прав позивача за оспорюваними у справі рішеннями Петрівської сільської ради.

На підставі викладеного, господарський суд відмовляє у задоволені позовних вимог повністю.

У зв'язку із наведеним, позовна давність, про застосування якої заявлено третьою особою Тищенко Л.Г., господарським судом не застосовується. Більш того, Законом України від 20.12.2011 р. № 4176-VI, яким виключено пункт 4 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України, передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача за кожною вимогою немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 26.08.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська