Постанова
від 19.08.2013 по справі 910/8223/13
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа№ 910/8223/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Масляннікова Т.Д.

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року (Суддя - Станік С.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КУАНТА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"

про стягнення 98996,76 грн. за договором №138-К від 28.12.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КУАНТА" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (далі - відповідач) про стягнення 98996,76 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року по справі № 910/8223/13 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КУАНТА" 88881,60 грн. - заборгованості, 6982,68 грн. - пені, 1439,15 грн. - 3% річних та 1946,07 грн. - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фалбі" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 02.07.2013 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 19.08.2013 року.

В судове засідання 19.08.2013 року з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.

Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 69), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника відповідача не заперечував.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

28 грудня 2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №К-183 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався в обумовлені строки передати партіями у власність відповідача лікарські засоби, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну суму, на умовах цього Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору розрахунки за товар, що поставляється здійснюються у безготівковому вигляді у гривнях, в сумі та в строки, що вказані в накладних на цей товар.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу лікарські засоби на загальну суму 159881,60 грн.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, а саме розрахувався за поставлений товар на загальну суму 71000,00 грн., в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 88881,60 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Беручи до уваги, що видаткові накладні № К-00000138 від 16.05.2011року та № К-00000179 від 05.07.2011 року підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вимоги позивача про стягнення суми боргу в розмірі 88881,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 3% річних приходить до висновку про його обґрунтованість та зазначає, що рішення в цій частині вимог не оскаржується.

Твердження апелянта щодо порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, колегією суддів визнано безпідставними виходячи з наступного.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що за порушення термінів оплати вартості поставленого товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Згідно із ч. 2 ст. 258 позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду, то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутня заява відповідача, яка адресована господарському суду першої інстанції, про застосування позовної давності, тому апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених чинним законодавством, для застосування наслідків спливу позовної давності та перевіривши розрахунок місцевого господарського суду, який складений арифметично правильно, приходить до висновку про його обґрунтованість щодо стягнення пені в частині 6982,68 грн.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року по справі № 910/8223/13 - без змін.

Матеріали справи № 910/8223/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Баранець О.М.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.08.2013 року.

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення19.08.2013
Оприлюднено27.08.2013
Номер документу33137834
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/8223/13

Постанова від 19.08.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Ухвала від 05.08.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Рішення від 02.07.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Станік С.Р.

Ухвала від 26.04.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні