Постанова

від 27.08.2013 по справі 825/2892/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                             Справа № 825/2892/13-а ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2013 року                                                                                                   м. Чернігів Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді                                                            Лобана Д.В., при секретарі                                                                      Романенко Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області до відкритого акціонерного товариства «Прилуцьке АТП – 17407» про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Прилуцьке АТП – 17407» податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 36572,16 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч ст. 16 Податкового кодексу України має узгоджений податковий борг по податку на додану вартість в сумі 36572,16 грн. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду згідно ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив та через канцелярію суду надав заперечення, в яких зазначив, що Господарським судом Чернігівської області 30.08.2012 у справі № 5028/4/5Б/2012 прийнято рішення про проведення санкції боржника, щодо банкрутства ВАТ «Прилуцьке АТП – 17407». На думку відповідача, потягом процедури санкції боржника до порушення провадження у справі про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів та, що нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів. Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав. ВАТ «Прилуцьке АТП – 17407» (ідентифікаційний код 38615077) зареєстровано 26.03.1996, про що 03.11.2005 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та 03.07.1996 взято на податковий облік за № 34, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 10.07.2013 (а. с. 4-6) та копією довідки про взяття на облік платника податків № 1/18-057 від 02.07.2013 (а. с. 7). Відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПК України) є платником податків та згідно п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Так, згідно п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Підпунктом 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію. Відповідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. В порушення вищезазначених норм, відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 36572,16 грн. Отже, податковий борг підприємства з податку на додану вартість в сумі 36572,16 грн виник з самостійно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість (а. с. 13-20), що підтверджується копією облікової картки платника податків (а. с. 9-12). Доводи відповідача про те, що потягом процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів та, що нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів є безпідставними з огляду на наступне. Так, пунктом 7 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до компетенції господарських судів відносяться справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Тобто, спори про стягнення грошових зобов'язань (податкового боргу) розглядаються адміністративними судами. До тогож, Прилуцька ОДПІ вже зверталась з грошовими вимогами до відповідача, однак, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2012 (а. с. 51) було відмовлено, оскільки такі вимоги не підлягають заявленню бо є поточними. При цьому, у мотивувальній частині зазначеної ухвали господарський суд посилався на постанову Вищого господарського суду україни від 21.09.2011 по справі № 11/155б. Отже, у випадку невиконання боржником грошових зобов'язань або зобов'язань зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що мають поточний характер, такі вимоги заявляються в позовному провадженні. Аналізуючи зазначені норми, можна зробити висновок про те, що ні ПК України, ні Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ні ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті. Термін заявлення вимог не сплинув, заявлені вимоги не є вимогами конкурсними в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Суд звертає увагу на аналогічну правову позицію, викладену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 по справі № К-34623/10 (а. с. 49-50). Підпунктом 20.1.4, 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом та мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу. З огляду на встановлене, враховуючи пп. 95.3 ст. 95 ПК України, яким встановлено, що стягнення коштів з рахунків платників у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини, суд визнає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню. Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно п. 41.1.1 п. 41.1 та п. 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, у відповідності до ст. 61 ПК України, покладено на органи державної податкової служби. З огляду на встановлене, враховуючи пп. 95.1 ст. 95 ПК України, яким встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, суд визнає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 41, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області, - задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцьке АТП – 17407» код (код ЄДРПОУ 03119687, вул. Островського, 19, корп. А, м. Прилуки, 17500) податковий борг по податку на додану вартість у сумі 36572 (тридцять шість тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн 16 коп., на р/р 31116029700006, код отримувача: 37984681, Прилуцьке УК/м. Прилуки/14010100, МФО 853592. Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя:                                                                                   Д.В. Лобан