Постанова

від 22.08.2013 по справі 805/11334/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 р. Справа №805/11334/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Воловик Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України у Куйбишевському районі м. Донецька

до публічного акціонерного товариства «Донецьквугілля-ПШК»

про стягнення платежів, що підлягають капіталізації, в сумі 102266,06

гривень

за участю:

представника позивача: Рюмшиної І.А., за дов. від 21 серпня 2013 року,

представника відповідача: Ангеловського Л.І., за дов. від 21 серпня 2013 року,

Тітова Г.В., за дов. 21 серпня 2013 року

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька (надалі - позивач, Відділення Фонду) звернулось до публічного акціонерного товариства «Донецьквугілля-ПШК» (далі - відповідач) про стягнення платежів, що підлягають капіталізації, у сумі 102266,06 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що публічне акціонерне товариство «Донецьквугілля-ПШК» зареєстровано як платник страхових внесків у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському м. Донецька з 03 травня 2001 року. 25 квітня 2013 року прийнтяо рішення засновників відповідача щодо припинення юридичної особи, що підтверджується протоколом загальних зборів № 1/2013.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно якої, по зобов'язанням, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача платежі, що підлягають капіталізації у сумі 102266,06 гривень для розрахунку з потерпілими на виробництві відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, надавши письмові заперечення від 21 серпня 2013 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначають, що підприємство ліквідується за рішенням акціонерів, а не в процедурі банкрутства, тому відповідач не повинен відшкодовувати страхові виплати потерпілим працівникам.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Донецьквугілля-ПШК», код ЄДРПОУ 00531275, є юридичною особою, знаходиться в стані припинення, головою ліквідаційної комісії якої є Ангеловський Леонід Іванович, що підтверджується витягом ДП «Інформаційно-ресурсний центр» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька з 03 травня 2001 року, про що свідчить страхове свідоцтво № 0526000594.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 25 квітня 2013 року реєстраційною служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку внесені рішення засновників щодо припинення публічного акціонерного товариства «Донецьквугілля-ПШК» як юридичної особи.

Даний факт також доводиться протоколом № 1/2013 від 25 квітня 2013 року загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Донецьквугілля-ПШК».

Оскільки позивачем здійснюються страхові виплати постраждалим на виробництві відповідача громадянам, Відділення Фонду вважає, що має право на стягнення з відповідача капіталізованих платежів, які за його підрахунками становлять 102266,06 гривень (а.с. 36).

Актом про нещасний випадок № 10 від 18 листопада 1991 року встановлено, що вантажник, стропальник-пильщик ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав травму в грудь, помер, про що видане свідоцтво про смерть (а.с. 5-8, 18).

Постановою від 29 березня 2013 року позивач призначає дружині померлого ОСОБА_6 щомісячні страхові виплати у розмірі 260,66 гривень з 01 березня 2013 року безстроково (а.с. 15).

Актом про нещасний випадок № 5 від 20 вересня 1996 року встановлено, що подсобна робоча ОСОБА_5 отримала ушиблену рану ногтевої фаланги ІУ пальця правої кісті на підприємстві відповідача (а.с. 19-22).

02 квітня 2002 року ОСОБА_5 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с. 23).

Випискою із акту огляду МСЕК 02 квітня 1997 року ОСОБА_5 встановлено 5% втрати працездатності з 02 квітня 1997 року безстроково (а.с. 27-28).

Постановою від 29 березня 2013 року позивач призначає потерпілій ОСОБА_5 щомісячні страхові виплати в розмірі 26,34 гривень з 01 березня 2013 року безстроково (а.с. 24).

Актом про нещасний випадок № 9-77 від 29 серпня 1977 року встановлено, що ОСОБА_4 отримав на виробництві трудове каліцтво (а.с. 29-30).

Випискою із акту огляду МСЕК 07 червня 1990 року ОСОБА_4 визнаний інвалідом безстроково (а.с. 35).

Постановою від 29 березня 2013 року позивач призначає потерпілому ОСОБА_4 щомісячні страхові виплати у 156,36 гривень з 01 березня 2013 року безстроково (а.с. 31).

Спірним питання даної справи є розповсюдження положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на публічне акціонерне товариство «Донецьквугілля-ПШК», яке ліквідується за рішенням загальних зборів акціонерів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 зазначеного Кодексу якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до вимог частини другою статті 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності або загибелі застрахованих осіб на виробництві визначено Законом України від 23.09.1999 року № 1105- ХІV.

Згідно із вимогами статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105- ХІV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати

виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 1105- ХІV дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань саме відповідно до цього Порядку.

Абзацами 5-6 частини 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до статті 52 Закону страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Відповідно до статей 31 й 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прийнято Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765.

Капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань саме відповідно до цього Порядку.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що суб'єкт банкрутства - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Ліквідація відповідача не пов'язана з банкрутством, однак позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Статтею 1202 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Отже, вимоги щодо капіталізації платежів заявляються в межах ліквідаційної процедури відповідача та можуть бути пред'явлені до фактичної ліквідації юридичної особи.

Суд не бере до уваги заперечень відповідача стосовно підстав ліквідації юридичної особи не в межах процедури банкрутства, а за рішенням зборів акціонерів, оскільки вимоги статті 46 Закону України від 23.09.1999 року № 1105- ХІV поширюються також на ліквідацію платоспроможної особи. Дана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 26 червня 2012 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-авто» про стягнення капіталізованих платежів.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення капіталізованих платежів у сумі 102266,06 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька до публічного акціонерного товариства «Донецьквугілля-ПШК» про стягнення платежів, що підлягають капіталізації у сумі 102266,06 гривень - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Донецьквугілля-ПШК» (код ЄДРПОУ 00531275) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька суму платежів, що підлягають капіталізації у розмірі 102266 (сто дві тисячі двісті шістдесят шість) гривень 06 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 22 серпня 2013 року в присутності представників позивача та відповідача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.