Рішення

від 23.08.2013 по справі 345/1872/13-ц

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/1872/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2013 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Онушканича В.В.

секретаря Танчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Такелаж Сервіс» про стягнення розрахункових сум, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення розрахункових сум та середньомісячного заробітку за час затримки розрахункових сум, посилаючись на те, що з 22.12.2011 р. її було прийнято на посаду водія навантажувача 4-го розряду на ТОВ «Такелаж Сервіс», а 02.01.2013 року звільнено з займаної посади у зв'язку з скороченням штату на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Після звільнення їй на руки видали трудову книжку, однак, не виплатили всіх розрахункових коштів, а саме, у відповідності до Угоди про врегулювання правовідносин щодо соціального захисту від 01.12.2011 року в п. 2.1.е вказано, що в разі звільнення працівника за скороченням штатів в термін до двох років проводити виплату працівникам матеріальної допомоги в розмірі п'яти заробітних плат конкретного працівника. А, оскільки, з часу прийняття її на роботу та до часу її звільнення за скороченням штату минуло менше двох років, тому, їй повинно бути нараховано та виплачено соціальну допомогу в розмірі п'яти розмірів заробітної плати. Однак, їй було виплачено тільки чотири розміри її заробітної плати, а саме 4504 грн., при чому було взято до розрахунку розмір середньомісячної заробітної плати 1126 грн. В зв'язку з цим, в лютому 2013 року вона звернулась в бухгалтерію відповідача з заявою про видачу довідки про розмір середньомісячного заробітку. З виданої довідки вбачається, що розмір її середньомісячної плати становить 1126 грн. З чим позивач не погоджується, оскільки, вказує, що середня заробітна плата розрахована з порушенням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., а саме середньомісячний заробіток виведений за останні два місяці, коли підприємство простоювало і працівники отримували мінімальну заробітну плату, а у жовтні вона перебувала у безоплатній відпустці.

Відповідно до вищезазначеного Порядку, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, то середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, тобто середньомісячна зарплата повинна була нараховуватися за серпень і вересень 2012 року і повинна становити 2566,63 грн. Таким чином, їй недонараховано та не виплачено 8329,15 грн., які вона і просить стягнути з відповідача. Окрім того, у відповідності до ст. 117 КЗпП України їй зобов'язані виплатити середньомісячний заробіток за весь час затримки виплати розрахункових грошей до вирішення справи в суді.

Позивач та її представник - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позов з підстав наведених в самому позові і додатково суду пояснили, що у листопаді і грудні 2012 року позивач працювала за режимом ? тижневої норми тривалості робочого часу і отримувала мінімальну заробітну плату, а у жовтня місяці вона перебувала у безоплатній відпустці, тому ці місяці не можуть братись до уваги при розрахунку розміру середньомісячного заробітку. В подальшому позивач подала заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримує і просить позов задоволити (а.с. 85).

Представник відповідача Вірста Р.Я. в судовому засіданні позов визнав частково, а саме, що ТОВ «Такелаж Сервіс» недоплатило ОСОБА_1 матеріальну допомогу в розмірі однієї середньомісячної заробітної плати, а саме 1126 грн. Вважає, що розмір середньомісячної заробітної плати 1126 грн., зазначений в довідці про середню заробітну плату, є правильним і відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, оскільки згідно наказу по підприємству № 29 від 21.08.2012 р., з яким позивач була ознайомлена, їй з 01.11.2012 р. було встановлено нарахування і виплату заробітної плати у розмірі мінімальної заробітної плати встановленої в Україні. Також, наголосив на тому, що матеріальна допомога, передбачена п. 2.1.е трьохсторонньої Угоди про врегулювання правовідносин щодо соціального захисту, не входить до складу розрахункових сум в розумінні ст. 117 КЗпП України і, відповідно, нема підстав стягувати з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати. В подальшому представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 84).

Суд, вислухавши сторін по справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з копії трудової книжки (а.с. 12), згідно наказу № 15-К від 22.12.2011 р., ОСОБА_1 прийнята на роботу в ПП «Бест Партнер» (в подальшому реорганізоване в ТОВ «Такелаж Сервіс») на посаду водія навантажувача четвертого розряду в порядку переведення з ТОВ «Карпатнафтохім». Наказом № 197-к від 28.12.2012 року вона звільнена із займаної посади у зв'язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 35).

Згідно п. 2.1.е Угоди про врегулювання правовідносин щодо соціального захисту від 01.12.2011 р., в разі звільнення працівника за скороченням штатів в термін до двох років, відповідач зобов'язаний проводити виплату працівникам матеріальної допомоги в розмірі п'яти заробітних плат конкретного працівника, в тому числі під дію даного положення підпадає і позивач ОСОБА_1 (а.с. 50-52).

Додатковою угодою № 1 від 31.01.2012 р. про внесення змін до Угоди від 01.12.2011 р. внесено доповнення до п. 2.2. Угоди, згідно яких, у разі звільнення Стороною 3 («ТОВ «Такелаж Сервіс») працівників переведених від Сторони 1 (ТОВ «Карпатнафтохім») за скороченням штатів в термін до двох років, Сторона 1 зобов'язана компенсувати Стороні 3 соціальні виплати (матеріальну допомогу) передбачену п. 7.9 Колективного договору між роботодавцем ТОВ «Карпатнафтохім» і об'єднаною організацією профспілки «Лукор-Карпатнафтохім» на 2011- 2013 р.р. (а.с. 54) Тобто, дана додаткова угода передбачає компенсацію на користь ТОВ «Такелаж Сервіс» зі сторони ТОВ «Карпатнафтохім», проте, аж ніяк не обмежує розміру матеріальної допомоги в розмірі п'яти заробітних плат, передбаченої п. 2.1.е Угоди про врегулювання правовідносин щодо соціального захисту від 01.12.2011 р.

Судом встановлено, що при звільненні позивача відповідачем було нараховано і виплачено матеріальну допомогу в розмірі чотирьох середньомісячних заробітних плат з розрахунку 1126 грн., що в загальній сумі становило 4504 грн., що підтверджується наказом № 2 від 02.01.2013 р. (а.с. 38 зворот) та довідкою про грошові кошти, сплачені при звільнені з роботи (а.с. 61)

Проте, суд вважає, що виплата ТОВ «Такелаж сервіс» матеріальної допомоги в зазначеному розмірі суперечить вищевказаному змісту Угоди, оскільки, з часу переведення ОСОБА_1 з ТОВ «Карпатнафтохім» в «ТОВ «Такелаж Сервіс» 22.12.2011 р. і до часу її звільнення у зв'язку зі скороченням штату 02.01.2013 р. пройшло менше двох років, а, тому, матеріальна допомога мала бути виплачена в розмірі 5 середніх заробітних плат.

Крім того, відповідачем в порушення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., невірно виведено середній заробіток позивача. Висновки щодо застосування норм вказаного Порядку при обчисленні середньої заробітної плати містяться в постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 р. Вказане рішення Верховного Суду України, згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Відповідно до вимог п. 2 Порядку, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Згідно наказу № 29 від 21.08.2012 року, з 01.11.2012 року було змінено істотні умови праці усіх працівників та встановлено неповний робочий тиждень в розмірі ? тижневої норми тривалості робочого часу (а.с. 44-46). Окрім того, підтвердженням роботи позивача в межах ? тижневої норми тривалості робочого часу є норма тривалості робочої зміни, відображеної в копіях розрахункових листків по заробітній платі за листопад-грудень 2012 р. (а.с. 89)

Наказом № 33 від 30.09.2012 р. було надано працівникам ТОВ «Такелаж Сервіс» з 15 по 19 жовтня та з 22 по 26 жовтня 2012 року відпустки без збереження заробітної плати (а.с. 42). Таким же наказом № 34 від 30.09.2012 року було надано відпустки без збереження заробітної плати з 29 по 31 жовтня (а.с. 40).

Проте, відповідачем при розрахунку середнього заробітку помилково, всупереч вимогам Порядку, включено час, в якому за працівниками заробіток зберігався частково, що призвело до заниженого середнього заробітку.

В даному випадку, середній заробіток слід розраховувати за два останні місяці, які передували згідно з графіком роботи підприємства з дотримання вимог законодавства, тобто, за серпень та вересень 2012 року.

Так, згідно довідки № 143 від 06.03.2013 року (а.с. 37), заробітна плата позивача за серпень 2012 р. становила 2660,94 грн., за вересень 2012 р. - 2472,32 грн., а, тому, середній заробіток складає 2566,63 грн.

Таким чином, ТОВ «Такелаж Сервіс» повинен був виплатити матеріальну допомогу позивачу в розмірі 5 середніх заробітних плат, що становить 12833,15 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 було виплачено 4504 грн. вихідної матеріальної допомоги, то до стягнення підлягає заборгованість в розмірі 8329,15 грн.

Крім того, будучи не згідною з нарахуваннями при звільненні, позивач зверталася до відповідача із заявами про виплату їй належних розрахункових сум, що підтверджується копією листа за № 0602/02 від 06.02.2013 р. за підписом генерального директора ТОВ «Такелаж Сервіс» (а.с. 34).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В ст. 117 КЗпП України вказується, що в разі невиплати з вини власника чи уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене у статті відшкодування у тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, враховуючи, що з позивачем не було проведено повний розрахунок по день розгляду справи в суді, то вимога позивача про стягнення в його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Середньоденний заробіток позивача слід розраховувати наступним чином: 2660,94 грн. (заробітна плата за серпень 2012 р.) додати 2472,32 грн. (заробітна плата за вересень 2012 р.) і поділити на 42 (кількість робочих днів у серпні-вересні 2012 р.) дорівнює 122,22 грн. Середньоденний заробіток в розмірі 122,22 грн. помножити на 160 робочих днів (кількість робочих днів з часу звільнення позивача до дня винесення судового рішення) дорівнює 19555,2 грн., тобто, саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, як середній заробіток за час затримки виплати розрахункових сум.

Згідно ст. 84, 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати по справі (а.с. 14, 26), а, також, судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, ст. 3, 116, 117 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», керуючись ст.ст. 209, 212-215, 360-7 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Такелаж Сервіс» (код ЄДРПОУ - 36659568) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) 8329 грн. 15 коп. заборгованих розрахункових сум, 19555 грн. 20 коп. середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових грошей та 800 грн. витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Такелаж Сервіс» на користь держави 278,84 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, у цей же строк з дня отримання копії рішення.

Головуючий