Постанова

від 20.08.2013 по справі 826/11007/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2013 року 10:33 № 826/11007/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: Головуючий суддя Іщук І.О., суддів Погрібніченко І.М., Шулежко В.П. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Провайдер інтерактивних рішень»

доДержавної пробірної служби провизнання протиправною та скасування постанови № 4 від 03.07.2013 р. про накладення штрафу в розмірі 23 7705 грн., за участю представників сторін:

від позивача: Кривцов Є.О., наказ про призначення директора №1 від 22.11.2012 р.;

Брунько О.С., який діє на підставі довіреності від 12.08.2013 р.№ б/н;

від відповідача: Поліщук А.С., який діє на підставі довіреності від 21.05.2013 р. № 51000-05-25/1502;

Вірич М.Н., яка діє на підставі довіреності від 27.07.2012 р. № 51000-05-25/1317.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Провайдер інтерактивних рішень» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної пробірної служби України про визнання протиправною та скасування постанови № 4 від 03.07.2013 р. про накладення штрафу в розмірі 237 705 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення діючих законодавчих норм, сформовані помилкові висновки щодо торгівлі позивачем ювелірними виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма, на підставі яких винесена протиправна постанова про накладення штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник відповідача зазначив, що позивачем було завезено вироби з перлів культивованих прісноводних з застібкою зі срібла та вироби, повністю виготовлені з природного дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння. Відповідно до висновку Державного Гемологічного центру України, що складався на час розмитнення товарів, встановлено, що вищезазначені намиста є неювелірної якості, а вся партія даних намист має явно виражені значні дефекти та брак. Враховуючи викладене позивачем було прийнято рішення про поставлення на баланс останніх як біжутерія. Таким чином позивач вважає, що не зобов'язаний подавати їх на клеймування та має право здійснювати їх подальшу реалізацію як біжутерії під виглядом подарунку для клієнтів, що купують інші товари. Отже, намиста були у продажу вартістю 1 гривня за одне намисто, пропонувалось покупцям як біжутерія, а неювелірні вироби, про що додаткового свідчить те, що в товарних чеках, що надавались покупцям, не було жодних посилань про наявність в намистах хоча б якогось дорогоцінного металу. При цьому представник позивача звернув увагу суду на той факт, що якщо припустити, що намиста пропонувались до продажу як ювелірні вироби, а не як біжутерія, то розмір штрафу склав би 795 гривень, але ніяк не 237 705,00 грн.

Представник позивача заперечив проти позовних вимог та зазначив, що під час перевірки встановлено факт торгівлі ювелірними виробами із срібла (намиста із срібними замками 925 проби) у кількості 795 штук, що не мали відбитків державних пробірних клейм. Ревізорами виявлено та зафіксовано факт торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів (срібла) та дорогоцінного каміння органогенного утворення (перлів). За таких обставин працівниками пробірної служби правильно складено акт перевірки та накладено штраф за порушення приписів чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Державною пробірною службою України проведена планова перевірка ТОВ «Провайдер інтерактивних рішень» з питання дотримання вимог чинного законодавства при отриманні, використанні, обліку і зберіганні дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали за період 2011-2013 р.

Перевіркою встановлено, що реалізація товарів позивача здійснюється шляхом дистанційної роздрібної торгівлі кінцевому споживачу, демонстрація товару здійснюється за допомогою телевізійного ефіру.

Крім того, перевіркою було виявлено розбіжність між розрахунковим залишком товару, що був ввезений на територію України з фактичною наявністю клеймованого товару. А саме було встановлено розбіжність у кількості 795 штук намист.

У висновках акту зазначено, що позивач реалізовував намиста як біжутерію та зроблено припущення, що позивач здійснював торгівлю неклеймованими ювелірними виробами.

Згідно Протоколу від 05.04.2013 р. встановлено наступні порушення:

- облік не ведеться по масі дорогоцінного металу та масі ювелірного виробу;

- в первинних документах не зазначена маса ювелірних виробів та маса вставок;

- на товарних ярликах не зазначено масу та кількість вставок;

- в накладних на внутрішнє переміщення відсутні підписи матеріально-відповідальних осіб, не зазначену масу ювелірних виробів до та після ремонту.

За результатами планової перевірки Державною пробірною службою України винесено постанову № 46 від 08.04.2013 р. про накладення адміністративного штрафу в розмірі 340 гривень на посадову особу позивача Кравцова Є.О.

03.07.2013 р. Державна пробірна служба України винесла постанову № 4 «Про накладення штрафу на ТОВ «Провайдер інтерактивних рішень» за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів (намиста зі срібними замками 925 проби в кількості 795 штук), які не мають відбитка державного пробірного клейма в розмірі 237 705 гривень, що складає 100 відсотків вартості ювелірних виробів з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма».

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва щодо захисту своїх порушених прав та інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідно до Положення про Державну пробірну службу України (затверджено Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 461/2011) Державна пробірна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Відповідно до ч. 3 зазначеного Положення основними завданнями Пробірної служби України є реалізація державної політики у сфері державного пробірного контролю та внесення пропозицій щодо її формування.

Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18 листопада 1997 року N 637/97-ВР (надалі - Закон N 637/97-ВР) визначено правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону N 637/97-ВР до дорогоцінних металів відносяться - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону N 637/97-ВР правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді та виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Правил роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. N 460 (надалі - Правила № 460), приймання ювелірних виробів проводиться суб'єктом господарської діяльності тільки за наявності супровідних документів, передбачених чинним законодавством: товарно-транспортних накладних (рахунків-фактур, прибутково-видаткових накладних), документів, що підтверджують належну якість виробів.

Атестація дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у виробах вітчизняного виробництва провадиться виробником, а у разі неможливості - Державним гемологічним центром України, або уповноваженими ними на виконання цієї операції організаціями чи особами.

Відповідно до п. 18 Правил № 460 окремі види ювелірних виробів з дорогоцінних металів, які відповідно до пункту 23 статті 1 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" не підлягають клеймуванню державним пробірним клеймом, але призначаються для продажу, повинні мати документ органів, які здійснюють державний пробірний контроль, що підтверджує належну якість виробу, а для дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у зазначених виробах - відповідний експертний висновок Державного гемологічного центру України.

Відповідно до п. 21 Правил № 460 торгівля ювелірними виробами без відтисків державного пробірного клейма України або документів, що підтверджують їх якість, забороняється. Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма.

Як вбачається з матеріалів справи вищезазначені намиста завозились згідно вантажно-митної декларації № 125120105/2013 від 09.01.2013 р., у відповідності до якої, позивач завіз «вироби з перлів культивованих прісноводних, з застібкою зі срібла, та «вироби повністю виготовлені з природного дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння, з застібкою зі срібла».

Судом встановлено, що ТОВ «Провайдер інтерактивних рішень» передано на реалізацію на умовах договору комісії № 2013/3/1 від 21.03.2013 р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 на реалізацію ювелірні вироби з дорогоцінних металів з дорогоцінними, напівкоштовними каменями і без каміння.

Так, за результатами експертизи й оцінки дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного утворення, напівдорогоцінних і декоративних каменів у сировині, та виробах, колекцій мінералів, гірських порід, мінеральних речовин, а також культурних цінностей Державним гемологічним центром України зроблено висновок № 27786-ю від 09.01.2013 р., що складався під час розмитнення товарів, що зазначені намиста є неювелірної якості, а вся партія даних намист має явно виражені, значні дефекти і брак.

З пояснень позивача вбачається, що керуючись результатами висновку позивач поставив на баланс спірні намиста не як ювелірні вироби, а як біжутерію.

Згідно додаткової угоди 31 до Договору комісії № 2013/3/1 від 21.03.2013 р. сторони дійшли згоди в тому, що враховуючи дефектність, брак та неможливість здійснення продажу намист, які були передані комісіонеру за ринковою вартістю, сторони дійшли згоди, що комісіонер пропонуватиме покупцям такі намиста в якості подарунку з метою заохочення покупців до придбання інших товарів. При цьому під подарунком сторони розуміють продаж одного намиста за 1(одну) гривню.

На підтвердження факту реалізації намиста в якості стокової біжутерії за ціною 1 гривня позивач надав суду товарні чеки. Проте суд критично ставиться до наданих позивачем доказів, оскільки вони не місять підписів покупців, а відповідно не можуть бути належними доказами у справі.

При цьому з аналізу матеріалів справи вбачається, що об'єктом дослідження Державного гемологічного центру України, згідно висновку, є виключно каміння, а не ювелірний виріб із дорогоцінного металу. У висновку відсутнє будь-яке посилання на намиста чи митну декларацію по якій намиста ввозились та відсутня кількість цих каменів, а тому зазначений висновок не містить інформації щодо предмету доказування , а саме намиста із срібними замками.

При цьому висновок гемологічного центру стосується тільки каменів, а не дорогоцінних металів (срібла), перли не є дорогоцінним камінням.

Разом з тим сторонами не заперечувалось, що у виробах присутній дорогоцінний метал - срібло, а тому на виробах із срібла має бути відбиток пробірного клейма.

За таких обставин, судом встановлений факт реалізації майна без відбитка державного пробірного клейма на його частинах, які вироблені з дорогоцінного металу.

З пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що всі вироби були виставлені за однією ціною, тому при перевірці ревізором пробірної служби було взято як зразок один товарний чек від 01.02.2013 р. № 000020000400 про реалізацію одного виробу за ціною 299,00 гривень одержувачу: ОСОБА_9, а також враховані письмові пояснення посадових осіб позивача і, з урахуванням цих даних, визначена загальна вартість реалізації 795 виробів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не приймає до уваги наданий відповідачем товарний чек на суму 299,00 грн., оскільки він не є підтвердженням того, що всі 795 штук намист продавалися за зазначеною ціною.

Також суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, оскільки крім їх пояснень, інших доказів, на підставі яких можна визначити ціну реалізованих виробів, відповідачем не надано, а тому вартість їх реалізації відповідачем не доведена.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону N 637/97-ВР суб'єкти господарювання несуть відповідальність за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, - сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості зазначених виробів, що знаходяться у продажу.

Враховуючи викладене, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про вартість реалізованих виробів, а тому суд вважає дії Державної пробірної служби України щодо визначення розміру накладеного штрафу на ТОВ «Провайдер інтерактивних рішень» в розмірі 237705,00 гривень протиправними, а винесену постанову № 4 від 03.07.2013 р. неправомірною.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатніх та достовірних доказів, які б свідчили, що оскаржуване рішення прийняте у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими в частині визначення розміру штрафної санкції та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69 -71, 94, 160 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Провайдер інтерактивних рішень» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної пробірної служби України № 4 від 03.07.2013 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Провайдер інтерактивних рішень» судові витрати у розмірі 2294,00 грн. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної пробірної служби (код ЄДРПОУ 37472387, вул. Отто Шмідта, 26, м. Київ).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді І.М.Погрібніченко

В.П.Шулежко

Повний текст постанови виготовлено 23.08.2013 р.