Рішення

від 27.08.2013 по справі 916/1571/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2013 р.Справа № 916/1571/13

За позовом: Приватного підприємства Комерційна фірма "ФАРТЕК";

До відповідача: Комунального підприємства "ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС";

про стягнення 44588,35 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Говорун А.О. (за довіреністю).

Від відповідача: Калугін М.О. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ : 13.06.2013р. за вх. №2458/13 Приватне підприємство Комерційна фірма "ФАРТЕК" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" (далі - відповідач) заборгованості за договором поставки у розмірі 44 588,35 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на підстави викладені у письмовому відзиві.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 28.08.2013 року ухвалою суду від 12.08.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Приватним підприємством Комерційна фірма "ФАРТЕК" та Комунальним підприємством "ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" 14 червня 2010 року було укладено Договір за № 22 про поставку.

Відповідно до положень договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу товар - устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне, а саме: обладнання для відділення інтенсивної терапії центру пересадки кісткового мозку (товар), а відповідач - прийняти та оплатити його вартість.

Ціна Договору становить 975 350,00 грн.

Факт поставки товару фіксується шляхом складання відповідного акту приймання-передачі та видаткової накладної.

Приватне підприємство Комерційна фірма "ФАРТЕК" у позовній заяві зазначає, що позивачем було передано, а відповідачем прийнято у власність товар загальною вартістю 975 350,00 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідачем, в свою чергу, було здійснено часткову оплату товару у розмірі 935 550,00 грн.

Отже, не зважаючи на те, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором та передав відповідачеві товар належної якості, відповідач не належним чином виконав взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару, та має, з урахуванням загальної вартості поставленого товару та загальної суми оплат, станом на дату подачі позовної заяви, перед позивачем заборгованість у сумі 39 800,00 грн.

Позивач зазначив, що з урахуванням ч. 2 ст. 625 ЦКУ, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, та ч. 3 ст. 692 ЦКУ в якій зазначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, позивач має право вимагати сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 39 800,00 грн., 3% річних - 2 916,00 грн., суму інфляційних нарахувань - 1 872,35 грн.

12.08.2013 року за вх. №24493/13 Комунальне підприємство "ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" надало до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами Приватного підприємства Комерційна фірма "ФАРТЕК" не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне.

Відповідно до положень Договору, факт поставки товару жодним чином не підтверджує видаткова накладна без підписання акту прийому-передачі. Правовідносини, які виникли між сторонами по справі виникли у зв'язку з рішенням Одеської обласної ради та фінансувались з бюджету Одеської обласної ради. Комунальне підприємство "ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" немає можливості проводити будь-які дії з даних правовідносин на власний розсуд.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, 14 червня 2010 року між позивачем - Приватним підприємством Комерційна фірма "ФАРТЕК" (Постачальник) та відповідачем - Комунальним підприємством "ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" (Покупець) було укладено Договір № 22 на поставку.

Згідно п. 1.1 Договору, за договором поставки Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити товар (згідно ДК 016-97 - код 33.10.1) - устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне, а саме: обладнання для відділення інтенсивної терапії центру пересадки кісткового мозку (далі - Товар) у кількості і якості, зазначеними у специфікації (Додаток №1 до цього Договору), яка є частиною цього Договору.

Згідно п. 2.1. Розділу 2 Договору, ціна Договору становить 975 350,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Розділу 2 Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюється у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника через ГУ ДКУ у Одеській області до 31 грудня 2010 року, форма оплати безготівкова.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, доставка товару здійснюється Постачальником на умовах СІР у редакції Інкотермс 2000 року протягом 3 календарних днів з моменту отримання письмової заявки від Покупця. Місце постачання: Одеська область. Строк поставки - червень-грудень 2010 року.

Факт поставки Товару, відповідно до пункту 3.2 Розділу 3 Договору, фіксується шляхом складання відповідного акту приймання-передачі та видаткової накладної, підписанням акту приймання - передачі та видаткової накладної.

Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання Акту приймання - передачі Товару та видаткової накладної (п. 1.2 Договору).

Окрім цього, п. 9.1 Розділу 9 Договору визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2010 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного і належного виконання (здійснення).

Відповідно до вищезазначених умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у власність Товар, про що свідчать видаткові накладні: накладна від 22.07.2010 № 17 на суму 1 200,00 грн.; накладна від 22.07.2010 № 18 на суму 306 250,00 грн.; накладна від 09.09.2010 № 28 на суму 27 600,00 грн.; накладна від 09.09.2010 № 29 на суму 10 200,00 грн.; накладна від 14.09.2010 № 31 на суму 242 000,00 грн.; накладна від 14.09.2010 № 32 на суму 27 200,00 грн.; накладна від 14.10.2010 № 47 на суму 321 100,00 грн.; накладна від 22.12.2010 № 135 на суму 39 800, 00 грн.

Тобто, на думку позивача, даними накладними підтверджується факт поставки позивачем відповідачеві товару на загальну суму 975 350,00 грн.

Відповідач здійснив оплату даного товару у наступному порядку відповідно до платіжних доручень: платіжне доручення №U1252369 від 13.08.2010 на підставі видаткової накладної №17 на суму 1 200,00 грн.; платіжне доручення № U1252501 від 13.08.2010 на підставі видаткової накладної №18 на суму 306 250,00 грн.; платіжне доручення №U1475709 від 15.09.2010 на підставі видаткової накладної №32 на суму 27 200,00 грн.; платіжне доручення № U1475742 від 15.09.2010 на підставі видаткової накладної №29 на суму 10 200,00 грн.; платіжне доручення № U1475752 від 15.09.2010 на підставі видаткової накладної №28 на суму 27 600,00 грн.; платіжне доручення № U1482687 від 21.09.2010 на підставі видаткової накладної №31 на суму 242 000,00 грн.; платіжне доручення №U1660908 від 15.10.2010 на підставі видаткової накладної №47 на суму 4 200,00 грн.; платіжне доручення №U1660927 від 15.10.2010 на підставі видаткової накладної №47 на суму 316 900,00 грн.

Отже, з позиції позивача у відповідача залишилася несплаченою суму заборгованості у розмірі 39 800,00 грн. за видатковою накладною №135 від 22.12.2010 року.

Однак, судом досліджено, що акту прийому-передачі за договором № 22 від 14 червня 2010р. між сторонами в матеріалах справи немає, також наявність жодного акту у Приватного підприємства Комерційна фірма "ФАРТЕК" позивачем заперечувалась через надсилання даних актів безпосередньо відповідачу, поте доказів такої відправки позивачем також не надано суду.

До позовної заяви було надано лише завірені копії видаткових накладних за Договором, але слід зауважити, що у видаткових накладних, зазначено лише асортимент, комплектність та кількість товару, що передається Покупцю.

У судовому засіданні від 27.08.2013 року відповідач надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву, а також належним чином посвідчені Акти прийому-передачі за договором № 22 від 14 червня 2010р., проте Акту по накладній №135 на суму 39 800,00 грн. у Комунального підприємства "ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" немає через нездійснення поставки товару саме на цю суму.

Відповідно до п.3.2 Договору факт поставки Постачальником Товару Покупцеві жодним чином не підтверджує видаткова накладна без підписання акту прийому-передачі.

Доставка товару здійснюється Постачальником на умовах СІР у редакції Інкотермс 2000 року протягом 3 календарних днів з моменту отримання письмової заявки від Покупця (п. 3.1 Договору), проте позивач на вимогу суду також не надав докази існування таких заявок чи самі заявки.

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як не підтверджені належними доказами.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.