Постанова

від 07.11.2013 по справі 916/1571/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р.Справа № 916/1571/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Говорун А.О. (довіреність № б/н від 04.11.2013 року)

від відповідача: Калугін М.О. (довіреність № б/н від 31.05.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Комерційна фірма „ФАРТЕК"

на рішення господарського суду Одеської області від „27" серпня 2013 року, повний текст якого складено та підписано „27" серпня 2013 року

по справі № 916/1571/13

за позовом Приватного підприємства Комерційна фірма „ФАРТЕК"

до Комунального підприємства „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС"

про стягнення 44 588,35 грн.

В С Т А Н О В И В :

13.06.2013 року Приватне підприємство Комерційної фірми „ФАРТЕК" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 44 588,35 грн., з яких основний борг у розмірі 39 800,00 грн., 1 872,35 грн. - інфляційні нарахування та 3 % у сумі 2 916,00. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати (1 720,50 грн.), понесені при розгляді справи.

Позовні вимоги ПП Комерційної фірми „ФАРТЕК" обґрунтувало посиланням на умови договору поставки за № 22 від 14.06.2010 року, положення ст. 193 ГК України та положення ст.ст. 526, 525, ЦК України. Так, позивачем зазначено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства за отриманий від позивача товар розрахувався частково, залишивши непогашеною суму розмірі 39 800,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.08.2013 року по справі № 916/1571/13 (суддя Меденцев П.А.) в задоволенні позовних вимог ПП Комерційної фірми „ФАРТЕК" відмовлено повністю.

Такий висновок суду мотивований тим, що акти прийому-передачі за Договором, на які посилається позивач відсутні в матеріалах справи та не надано доказів відправки зазначених вище актів відповідачу. Також надані відповідачем у відзиві на позовну заяву акти прийому-передачі товару за договором поставки, не містить акту по накладній № 135 на суму 39 800,00 грн., що вказує на нездійснення поставки товару КП „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" на суму 39 800,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ППКФ „ФАРТЕК" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ППКФ „ФАРТЕК" в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що при прийняті рішення, місцевий господарський суд не вирішив питання про залучення до участі у справі іншого відповідача, а саме ГУ ДКУ в Одеській області, оскільки саме управління здійснювалося оплату поставок товару по спірному договору відповідно до видаткових накладних.

Апелянт зазначає, що господарський суд не здійснив зобов'язання сторін, інших підприємств та організацій виконати певні дії, а саме звірити розрахунки, провести огляд доказів та не витребував від них документи які необхідні для вирішення спору, також не вирішив питання щодо призначення судової експертизи та не здійснив виклик посадових осіб для дачі пояснень по суті справи.

Представник відповідача подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ППКФ „ФАРТЕК", в якому він в судовому засіданні 07.11.2013 року просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

07.11.2013 року до початку слухання справи, представником ППКФ „ФАРТЕК" було подане клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просило витребувати у КП „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" відповідні пояснення та документи, які встановлюють походження товару вказаного у видатковій накладній від 20.05.2011 року № 1, згідно з якої відповідач поставив КУ „Одеська обласна клінічна лікарня" товар, а саме „Тумба приліжкова (ламінат), модель ЕY-01.," у кількості 10 шт., загальною вартістю - 39 800,00 грн.

Дане клопотання оглянуто, проте судовою колегією до уваги не приймається як безпідставне та необґрунтоване з наступних підстав.

Позивач просить витребувати документи, відповідно до яких відповідач здійснив поставку КУ „Одеська обласна клінічна лікарня" зазначене вище майно за видатковою накладною від 20.05.2011 року № 1, що не є предметом розгляду по даній справі і не може бути прийнято судом до уваги.

Крім того, відповідно ст.38 ГПК України встановлений вичерпаний перелік підстав, відповідно до яких господарський суд вправі витребувати додаткові докази.

Будь-які клопотання із зазначених вище обставин представником позивача в суді першої інстанції не заявлялись, а тому відповідно до вимог ст. 101 ГПК України не можуть бути прийняти до уваги в суді апеляційної інстанції. Більш того, клопотання позивача не містить ті обставини, які можуть підтвердити те, що витребувані докази будуть необхідні для всебічного і повного розгляду справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 14.06.2010 року між КП „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" (Покупець) та ПП КФ „ФАРТЕК" укладено Договір поставки № 22, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар (згідно ДК 016-97 - код 33.10.1) - устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне, а саме: обладнання для відділення інтенсивної терапії центру пересадки кісткового мозку у кількості і якості, зазначеними у специфікації (Додаток № 1), яка є частиною цього Договору (а.с.10-14).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі товару та видаткової накладної (п.1.2).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна договору становить 975 350,00 грн., без урахування ПДВ та не може змінюватися з моменту підписання Договору і діє до повного виконання зобов'язань, але не пізніше ніж до 31 грудня 2010 року.

Відповідно до п.3.2, факт поставки постачальником товару покупцеві згідно п.3.1 Договору сторони фіксують шляхом складання відповідного Акту приймання-передачі та видаткової накладної, у яких зазначають асортимент та кількість товару, що передається Покупцю. Підписанням акту приймання-передачі та видаткової накладної покупець підтверджує відсутність у нього будь-яких претензій щодо асортименту, якості та кількості переданого йому товару.

Розділом 9 встановлений строк дії договору. Так, пунктом 9.1 передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного і належного виконання.

Додатком № 1 до договору поставки передбачена специфікація товарів на суму 975 350,000 грн. (а.с.15-16).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП КФ „ФАРТЕК" поставило КП „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" товар на загальну суму 975 350,00 грн. (а.с.17-24).

В свою чергу, КП „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" здійснило оплату за отриманий товар від позивача за договором поставки у сумі 935 550,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.25-32), залишивши непогашеною суму боргу у розмірі 39 800,00 грн. за видатковою накладною № 135 від 22.12.2010 року (а.с.24).

12.03.2013 року ПП КФ „ФАРТЕК" звернулося до КП „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" з претензією-вимогою за № 32, згідно з якою просило протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії визнати заборгованість та письмово повідомити про це ПП КФ „ФАРТЕК", також підписати акт звірки взаємних розрахунків та сплатити заборгованість за поставлений товар та зазначило, що у випадку невиконання протягом 7 днів з моменту отримання претензії, ПП КФ „ФАРТЕК" змушено бути звернутися до суду (а.с.32-35). Дана претензія отримана відповідачем поштою 26.03.2013 року (а.с.37).

У відповідь на вказану вище претензію, листом від 13.05.2013 року № 5/1, КП „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" зазначило, що розрахунок за заборгованістю на суму 39 800,00 грн. може бути здійснено при наявності відповідного рішення суду, після прийняття Одеською обласною радою рішення про внесення змін до проміжного ліквідаційного балансу КП „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" у разі виділення та наявності грошових коштів в межах відповідних бюджетних асигнувань (а.с.38).

Судова колегія повністю погоджується з позовними вимогами Приватного підприємства Комерційна фірма „ФАРТЕК", не погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ПП КФ „ФАРТЕК" та вважає, що позовна заява та апеляційна скарга ПП КФ „ФАРТЕК" підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Положення статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до п.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із нормами чинного законодавства, між сторонами - КП „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС", як покупцем та ПП КФ „ФАРТЕК", як постачальником, склалися правовідносини пов'язані з поставкою/покупкою товару, про що 14.06.2010 року було укладено відповідний договір № 22.

Так, Договір поставки товару від 14.06.2010 року за № 22 є підставою для виникнення у сторін (КП „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" та ПП КФ „ФАРТЕК") за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Згідно із видатковими накладними та накладними поставленого товару, відповідно до договору поставки та додатку № 1 до нього, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 973 350,00 грн., за що останній в свою чергу не розрахувався в повному об'ємі залишивши заборгованість у сумі 39 800,00 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Між тим, судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність акту приймання-передачі товару на суму 39 800,00 грн. як на причини несплати та нездійсненність поставки позивачем товару виходячи з наступного.

Договором поставки, сторони чітко передбачили строки та порядок розрахунків за товар, тобто до 31.12.2010 року.

Відповідно до п.3.2, факт поставки постачальником товару покупцеві згідно цього договору сторони фіксують шляхом складання відповідного Акту приймання-передачі та видаткової накладної. Підписання Акту приймання - передачі та видаткової накладної Покупець підтверджує відсутність у нього будь-яких претензій щодо асортименту, якості та кількості переданого йому товару.

Крім того, з пояснень позивача акти приймання-передачі поставленого товару передавалися відповідачем разом з товаром, але не були повернуті та не були перешкодою для оплати попередніх поставок товару у сумі 935 550,00 грн.

Наявна в матеріалах справи копія видаткової накладної за 22.12.2010 року є належним доказом отримання товару відповідачем за договором поставки товару, оскільки, по-перше, вищезазначені накладні містять дані про те, що товар переданий на виконання саме Договору поставки, а по-друге, на видатковій накладний вбачається зазначення особи, що отримала товар, та печатка або штамп КП „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" (Покупця, Утримувача товару), що затверджує підпис особи, яка прийняла товар, якій свідчить про факт отримання товару.

Таким чином доказом, що підтверджує факт поставки товару на суму 39 800,00 грн. - є належним чином оформлена, підписана та скріплена печатками обох сторін видаткова накладна, з якої вбачається отримання покупцем товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Водночас, місцевий господарський суд не врахував, що наявність зобов'язання у відповідача щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Крім того, оглядовим листом Вищого господарського суду України від 29.04.2013 року № 01-06/767/2013 „Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України по справі № 12/5026/556/2012 від 20.09.2012 року

Враховуючи те, що судом попередньої інстанції було у повній мірі встановлені всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана помилкова правова оцінка та неправильно були застосовані норми матеріального права, а тому рішення підлягає скасуванню, а позовна заява та апеляційна скарга задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим слід зазначити, що інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому вони є складовою частиною основного боргу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права.

Як вже зазначалось, свій обов'язок оплатити позивачу суму боргу відповідно до договору поставки відповідач виконав частково, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства. Отже, має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати боргу.

Враховуючи несвоєчасне та не належне виконання відповідачем зобов'язання відповідно до договору поставки № 22 від 14.06.2010 року судова колегія вважає, що нарахування 3 % річних у сумі 2 916,00 та інфляційних нарахувань у розмірі 1 872,35 грн. є правомірним і обґрунтованим.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 27.08.2013 року по справі № 916/1571/13 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга та позовна заява ПП КФ „ФАРТЕК" - задоволенню.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Комерційна фірма „ФАРТЕК" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „27" серпня 2013 року по справі № 916/1571/13 скасувати.

3.Позов Приватного підприємства Комерційна фірма „ФАРТЕК" задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" (65032, м. Одеса, пр. Шевченко, 4, код ЄДРПОУ 36343552) на користь Приватного підприємства Комерційна фірма „ФАРТЕК" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, 5/8, код ЄДРПОУ 33184330) суму боргу у розмірі 44 588,35 грн., з якої: 39 800,00 грн. - основний борг, 1 872,35 грн. - інфляційні нарахування, 2 916,00 грн. - 3% річних та судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 1 720,50 грн.

4. Стягнути з Комунального підприємства „ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС" (65032, м. Одеса, пр. Шевченко, 4, код ЄДРПОУ 36343552) на користь Приватного підприємства Комерційна фірма „ФАРТЕК" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, 5/8, код ЄДРПОУ 33184330) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 860,25 грн.

5. Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „11" листопада 2013 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров