Постанова

від 19.08.2013 по справі 809/2130/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа № 809/2130/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Пасічник Л.В.

представника відповідача - Лучківа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до Музею мистецтв Прикарпаття про стягнення заборгованості у сумі 5496,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Музею мистецтв Прикарпаття про стягнення надмірно виплачену пенсію в сумі 5496,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості у зв'язку з переплатою пенсіонеру ОСОБА_3 пенсії в загальному розмірі 5496,75 грн. за період з 09.05.2007 року по 31.05.2013 року на підставі включення до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії недостовірних даних нарахованої і виплаченої вказаній особі заробітної плати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні, яке міститься в матеріалах справи, зазначив, що стягнення коштів повинно проводитись не з відповідача, а з ОСОБА_3, яка безпосередньо отримала надміру виплачену їй пенсію. Просив в задоволенні позову відмовити.

За визначенням, наведеним у пункті 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно приписів пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Одним із основних завдань Пенсійного фонду є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовки документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування і виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним Законом, яким також визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Отже, орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду у випадку виникнення спору з правовідносин за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" саме територіальним органам Пенсійного фонду України надано право приймати рішення про стягнення в судовому порядку сум надміру виплачених пенсій.

В даному випадку суб'єкт владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області звертається до юридичної особи, яка виступає відповідачем в силу статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України (у випадках встановлених законодавством), так як таке право надано відповідним спеціальним Законом.

Таким чином, у справі виник спір за зверненням суб'єкта владних повноважень з приводу реалізації наданих йому законом функцій у сфері публічно-правових відносин та у випадку, який встановлений законом, тому позовна заява повинна розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно стягнення сум переплат пенсій, являється публічно-правовим та розглядається порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії, при цьому подала видану відповідачем довідку про заробіток для обчислення пенсії № 10 від 17.04.2007 року з січня 1994 року по грудень 1998 року (а.с.7).

З метою здійснення контролю за правильністю призначення, нарахування та виплати пенсій пенсіонерам, управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області проведено зустрічну перевірку правильності та повноти відображення заробітку особи для перерахунку пенсії ОСОБА_3 Підставою перевірки стали дані, відображені у довідці про заробіток для обчислення пенсії № 10 від 17.04.2007 року.

За наслідками проведеної перевірки, що відображені в акті № 29 від 15.05.2013 року, встановлено, що з січня 1994 року по вересень 1994 року відповідачем неправильно переведено курс купона, крб. до гривні (поділено на 1,000, а потрібно на 1,00000), проводились заокруглення після п'яти знаків після коми, у листопаді 1996 року зарплата відсутня, так як була відпустка без збереження заробітної плати (а.с.10).

17.05.2013 року відповідачем видано нову довідку про заробіток плату для обчислення пенсії ОСОБА_3 за № 16/05 (а.с.8) за фактичними нарахуваннями, які відповідають обставинам, встановленим у акті № 29 від 15.05.2013 року.

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області виведено суму надміру виплаченої пенсії ОСОБА_3, розмір якої за період з травня 2007 року по травень 2013 року склав 5496,75 грн., що підтверджується довідкою за № 2437/03 від 13.06.2013 року (а.с.27) та розрахунком суми переплати по пенсійній справі № 193766 (а.с.28-29).

Судом встановлено, що факт переплати виник в результаті подання до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області довідки про заробіток для обчислення пенсії № 10 від 17.04.2007 року відповідача, складеної із недостовірними даними.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Держава, у відповідності до вимог Конституції України, гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Соціальну захищеність пенсіонерів гарантує також Закон України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно статті 1 даного Закону, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом, яке здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно статті 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Виходячи із даної норми, суми пенсії надміру виплачені пенсіонеру підлягають стягненню внаслідок зловживання з боку останнього.

В судовому засіданні зловживань з боку пенсіонера не встановлено, ні представник позивача, ні представник відповідача не надали суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження обставин зловживання з боку ОСОБА_3 з приводу складання, формування і видачі довідки про заробіток для обчислення пенсії за № 10 від 17.04.2007 року.

Відповідно до норми статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії проводяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких, відповідно до Закону, провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

З огляду на вказане, є два випадки стягнення надміру виплачених пенсій, а саме: внаслідок зловживань пенсіонера та внаслідок подання страхувальником недостовірних даних.

Як вбачається зі змісту пункту 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", умовою застосування даної норми є наявність надміру виплаченої пенсії (тобто, переплати), встановлення факту зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Суд вважає, що зловживання - це умисні протиправні дії особи, що вчиняються у будь-якій формі, спрямовані на безпідставне отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі. Таких дій з боку пенсіонера ОСОБА_3 представники сторін не довели.

Натомість залишається не спростований факт подачі для обчислення пенсії відповідно оформленої довідки відповідача за № 10 від 17.04.2007 року, що містить недостовірні дані. Саме така довідка, із усіма необхідними реквізитами (встановленої форми, із кутовим штампом, круглою печаткою, підписами керівника та головного бухгалтера), стала підставою для невірного визначення позивачем пенсії ОСОБА_3

Щодо посилання представника відповідача на ту обставину, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із заявленими вимогами, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно абзацу 2 частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки, перебіг цього строку для заявлених позовних вимог розпочався з моменту виявлення факту подання відповідачем недостовірних даних про заробіток для обчислення пенсії.

Таким чином, оскільки переплата пенсії пенсіонеру ОСОБА_3 виникла саме внаслідок дій Музею мистецтв Прикарпаття, що полягали у видачі довідки про заробіток для обчислення пенсії № 10 від 17.04.2007 року з недостовірними даними щодо розміру заробітної плати ОСОБА_3, і саме такі обставини були причиною надлишкових виплат, суд приходить до переконання, що надміру виплачена пенсія цьому пенсіонерові підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Музею мистецтв Прикарпаття (ідентифікаційний код 05534151) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області надмірно виплачену пенсію у сумі 5496 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто шість) гривень 75 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 23.08.2013 року.