Постанова

від 20.08.2013 по справі 826/4473/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4473/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника відповідача - Мильнікової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним наказу, дій та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна» звернулося у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведенням документальної позапланової виїзної перевірки позивача, в результаті якої був складений акт №751/22-521/34292276 від 26.02.2013 року, визнати протиправними дії відповідача щодо визнання у зазначеному акті нікчемними правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Біас», визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про проведення згаданої перевірки, зобов'язати відповідача відкликати названий акт перевірки та заборонити органам ДПС України поширювати висновки, викладені в акті.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій податкового органу при проведенні ним перевірки. Одночасно, суд відмовився визнати протиправним та скасувати наказ про проведення перевірки з огляду на те, що такий є управлінським рішенням та не підлягає адміністративному оскарженню.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів установлено, що наказом начальника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС №342 від 12.02.2013 року було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна» з питань взаємовідносин з ТОВ «Біас» за серпень 2011 року тривалістю 5 робочих днів з 13.02.2013 року.

На підставі зазначеного наказу відповідачем було проведено податкову перевірку, про що складено акт №751/22-521/34292276 від 26.02.2013 року.

Не погоджуючись із таким наказом, діями по проведенню перевірки та її результатами відображеними у акті, ТОВ «Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна» звернулося у суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, колегія суддів приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим документом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Відповідно до копії наказу №342 від 12.02.2013 року, який міститься в матеріалах справи, в якості підстав для його винесення зазначено пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Інших підстав для проведення податкової перевірки зі змісту наказу не вбачається.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка проводиться у разі виявлення фактів за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що фактичною підставою для проведення перевірки позивача слугувала наявність даних перевірки іншого платника податку - ТОВ «Біас» щодо підтвердження взаємовідносин останнього з ТОВ «Еден» (акт від 07.12.2012 року №5682/22-521/32343020).

Із матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом у відповідності до вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, було направлено запит позивачу «Про надання письмових пояснень та їх документальних підтверджень», де вказано перелік витребовуваних доказів та зазначено вимоги до запитуваної інформації. Запропоновано адресату надати відповідь на запит протягом 10 робочих днів з дня його отримання.

Як убачається з акту перевірки, на вказаний запит позивачем було надано податковому органу такі первинні документи: карта рахунку 311, копії видаткових накладних, копія договору поставки товару. Будь-яких зауважень з приводу наданих документів у акті перевірки податковим органом не висловлено. Не міститься таких зауважень і в оспорюваному позивачем наказі.

Аналізуючи правомірність прийняття наказу про проведення перевірки за встановлених обставин, колегія суддів виходить із наступного.

У відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Аналізуючи наведену правову норму слід дійти висновку, що завданням документальної перевірки є встановлення, зокрема, достовірності та повноти нарахування податків та зборів. Достеменне встановлення вказаних обставин на підставі лише даних податкової звітності платника податку та за відсутності документів первинного бухгалтерського обліку є неможливим.

Необхідність дослідження під час проведення документальної перевірки документів первинного бухгалтерського обліку також закріплена вищезазначеною правовою нормою. Зокрема, такою визначено, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 та п. 78.1 ст. 78 ПК України виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства може бути підставою для проведення як виїзної так і невиїзної документальної перевірки.

У разі виконання платником податків вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та надання вичерпних пояснень та повного пакету документів на їх підтвердження - здійснюється документальна невиїзна перевірка. Вказаний висновок узгоджується з положеннями п. 79.1 ст. 79 ПК України, якими передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У разі ж ненадання відповіді на запит податкового органу або якщо надані платником податку письмові пояснення та документи будуть визнані неповними чи недостатніми - виникають підстави для проведення виїзної документальної перевірки.

Дії податкового органу щодо направлення письмового запиту про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження, а також щодо проведення саме виїзної документальної перевірки мають на меті отримання від платника податків документів первинного бухгалтерського обліку відносно операцій, достовірність відображення в податковій декларації даних по яких викликала сумнів у контролюючого органу.

Як було встановлено вище, підставою для прийняття спірного наказу про проведення перевірки начальником ДПІ зазначено пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України. При цьому, колегія судді звертає увагу, що названа правова норма допускає можливість проведення документальної позапланової перевірки лише за наявності двох умов: наявності у контролюючого органу документів, підтверджуючих факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та ненадання платником податків пояснення і їх документального підтвердження на запит контролюючого органу.

Ураховуючи те, що змістом акту перевірки спросовується факт ненадання позивачем відповіді на запит контролюючого органу, колегія суддів приходить до висновку, що у начальника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС були відсутні підстави для прийняття наказу «Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки» від 12.02.2013 року №342. Даний наказ створює юридичні наслідки, які стосуються інтересів позивача, позаяк податкова позапланова перевірка не може не впливати на процес господарювання суб'єкта, що перевіряється.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наказ від 12.02.2013 року №342 прийнятий відповідачем з порушенням вимог частини 2 статті 19 Конституції України, яка вимагає від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А тому, даний наказ є протиправним. Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що наказ є правовим актом, який був реалізований і його дія, фактично, вичерпана. Відтак, він не може бути скасований, як того вимагає позивач.

Згідно з пунктом 78.4 статті 75 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З огляду на встановлену протиправність наказу про проведення документальної виїзної позапланової перевірки, проведена перевірка є безпідставною.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням керівника контролюючого органу наказано провести документальну виїзну перевірку. А зі змісту складеного за її результатами акту вбачаються неодноразові посилання посадових осіб ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС на те, що проведена перевірка була невиїзною: п. 2.2 акту, перший абз. 10 аркушу акту. Також, у своїх запереченнях проти позову відповідач підтверджує той факт, що була проведена невиїзна податкова перевірка. Зазначена обставина залишилась поза увагою місцевого суду. У той же час, згідно з направленням на перевірку від 13.02.2013 року №286 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС мало провести саме виїзну позапланову документальну перевірку.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом. Однак, наказ про проведення невиїзної позапланової перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Біас» за серпень 2011 року тривалістю 5 робочих днів з 13.02.2013 року в матеріалах справи відсутній.

Зважаючи на встановлені розбіжності, а також на відсутність будь-яких доказів виїзду контролюючого органу на об'єкт перевірки, колегія суддів констатує, що при проведенні такої відповідач діяв усупереч вимогам податкового законодавства та рішення керівника податкового органу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в результаті якої був складений акт №751/22-521/34292276 від 26.02.2013 року та про визнання протиправним наказу відповідача про проведення згаданої перевірки.

Надаючи оцінку решті позовних вимог, колегія суддів вважає, що такі не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції взагалі не надано жодної оцінки вимогам позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання у зазначеному акті нікчемними правочинів, укладених першим з ТОВ «Біас» та зобов'язати ДПІ відкликати названий акт перевірки та заборонити органам ДПС України поширювати висновки, викладені в ньому.

Аналізуючи вимоги позивача щодо визнання протиправними дій щодо встановлення фактів порушень, викладених в акті перевірки, судова колегія зважає на таке.

З аналізу зазначеної позовної вимоги, викладеної у формі визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вбачає, що в даному випадку позивач фактично оскаржує висновки за результатами перевірки, відображені в акті, а не дії податкового органу.

Колегія суддів зазначає, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не можна вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а лише викладенням суб'єктивної думки посадової особи, що здійснила перевірку чи заходи по її проведенню.

Апеляційний суд наголошує, що позивач не позбавлений можливості спростовувати будь-які рішення податкового органу, що впливають на його господарську діяльність, прийняті на підставі висновків, викладених в зазначеному акті перевірки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій щодо визнання у зазначеному акті нікчемними правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Біас». Окрім того, позивачем не надано жодних доказів на спростування даних висновків.

Також, адміністративний суд не може задовольнити вимоги про зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби відкликати акт перевірки, оскільки процедура відкликання акту перевірки не передбачена податковим законодавством, виходячи із закріплених у якому юридичних норм суд має оцінювати рішення, дії чи бездіяльність податкового органу.

Так само, не підлягає задоволенню вимога заборонити органам ДПС України поширювати висновки, викладені в акті, позаяк можливість накладення заборони на дії суб'єкта владних повноважень виходить за межі компетенції суду, що визначена статтею 162 КАС України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог апеляційної скарги, оскільки в ході апеляційного розгляду підтвердились порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна» - задовольнити частково .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2013 року скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна» задовольнити частково.

Визнати протиправним наказ начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 12 лютого 2013 року №342 «Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна», в результаті якої був складений акт №751/22-521/34292276 від 26 лютого 2013 року.

У решті позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст постанови складений 27 серпня 2013 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.