Постанова

від 27.08.2013 по справі 815/5671/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5671/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Краснощок О.О.

представника відповідача (за довіреністю) Стаднік О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря до бази відпочинку «Лагуна» товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна» про зупинення господарської діяльності бази відпочинку «Лагуна», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до бази відпочинку «Лагуна» товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна» про зупинення господарської діяльності бази відпочинку «Лагуна».

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що Держекоінспекцією, під час проведення планової перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства України б/в «Лагуна» TOB «Лагуна», встановлено здійснення господарської діяльності без одержання дозволу, одержання якого передбачено законом, а саме: без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря наступними джерелами: мангалом та газовими плитами з трьома конфорками на кожну плиту, що є порушенням ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Представник позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти поданого адміністративного позову, зазначивши, що ТОВ «Лагуна» укладений договір № 06/1-05 від 06.05.2013 року з НВПО «Еко Консалт Груп» на проведення інвентаризації викидів в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел Замовника; розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря; отримання дозволу на викиди в атмосферу зі стаціонарних джерел.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТОВ «Лагуна» зареєстроване як юридична особа 28.12.1999 року Овідіопольською районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію №113770; присвоєно ідентифікаційний код 30652635.

З 04 липня по 19 липня 2013 року Державною екологічною інспекцією Північно - західного регіону Чорного моря проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами бази відпочинку «Лагуна» TOB «Лагуна».

Перевіркою виявлено, здійснення господарської діяльності без одержання дозволу, одержання якого передбачено законом, а саме: без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря наступними джерелами: мангалом та газовими плитами з трьома конфорками на кожну плиту, що є порушенням ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Оскільки господарська діяльність підприємства пов'язана із порушенням вимог і умов до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, з метою заборонити відповідачу використання стаціонарних джерел забруднення без належного дозволу, у порядку ст. 183-2 КАС України звернулася з даним позовом до суду

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992р. №2707-XII, у статті 10 якого передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо (п. 1 ч. 1 ст. 10 цього Закону).

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.

У статті 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", встановлено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом. Застосовані адміністративним судом заходи реагування за позовом органу державного нагляду (контролю), а також вжиті органом державного нагляду (контролю) заходи, обґрунтованість яких підтверджена адміністративним судом, скасовуються адміністративним судом у порядку, встановленому процесуальним законом.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України" від 13.04.2011 року № 454/2011 (далі - Положення).

Відповідно 4 Положення, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин (підп. "г" п. 2 ч. 4 Положення).

Відповідно до п. 7 Положення, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

З урахуванням встановленого в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що діяльність суб'єкта господарювання, яка пов'язана, зокрема, з порушенням умов до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, може бути тимчасово заборонена (зупинена) шляхом зупинення використання стаціонарного мангалу та трьох газових плит, з трьома конфорками на кожну плиту до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на підставі постанови адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування (державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря).

Суд критично ставиться до посилань представника відповідача у судовому засіданні, на укладений договір № 06/1-05 від 06.05.2013 року з НВПО «Еко Консалт Груп», оскільки, зазначений договір не є дозвільним документом, який законодавчо встановлений, а вказує лише на вчинення ТОВ «Лагуна» дій, які передують отриманню дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Крім того, слід зазначити, що для використання суб'єктом господарювання стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря згідно приписів Закону України "Про охорону атмосферного повітря" повинно бути отримано дозвіл.

Зважаючи на наведені вище обставини справи та норми чинного законодавства суд вважає, що Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря висуває вимогу про зупинення господарської діяльності бази відпочинку «Лагуна» , яка не відповідає приписам чинного законодавства України, а отже, вона не підлягає задоволенню.

В свою чергу позивачем встановлено порушення ТОВ «Лагуна» приписів Закону України "Про охорону атмосферного повітря", яке у спірних правовідносинах підлягає примусовому усуненню.

Суд звертає увагу , що приписами ч. 2 ст. 11 КАС України, йому надано право вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за таких умов:

- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Отже, суд користуючись своїм обов'язком захисту прав сторін (відповідача), приходить до висновку про необхідність тимчасової заборони базі відпочинку «Лагуна» ТОВ «Лагуна» використання стаціонарного мангалу та трьох газових плит, з трьома конфорками на кожну плиту до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Крім того, суд звертає увагу, що приписами ч. 12 ст. 183-2 КАС України встановлено, що особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 183-2, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

ст. ст. 6-8, 11, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до бази відпочинку «Лагуна» ТОВ «Лагуна» про зупинення господарської діяльності бази відпочинку «Лагуна» відмовити повністю.

Тимчасово заборонити базі відпочинку «Лагуна» товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна» використання стаціонарного мангалу та трьох газових плит, з трьома конфорками на кожну плиту до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

Тимчасово заборонити базі відпочинку «Лагуна» товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна» використання стаціонарного мангалу та трьох газових плит, з трьома конфорками на кожну плиту до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

27 серпня 2013 року.

.