Ухвала

від 19.08.2013 по справі 0907/2-5628/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2

2

Справа № 0907/2-5628/2011

Провадження 22ц/779/1595/2013

Категорія 41

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Проскурніцького П.І., Соколовського В.М.

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю: представників приватного виробничо-технічного підприємства "Євро" - ОСОБА_2 та ОСОБА_3; позивача ОСОБА_4 і його представника - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою приватного виробничо-технічного підприємства "Євро" на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2011 року ОСОБА_4 пред'явив позов до приватного виробничо-технічного підприємства "Євро" про розірвання договору від 17 грудня 2001року про дольову участь у будівництві житлового будинку та стягнення коштів в розмірі 40000,00грн. Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач по даний час не виконав умови названого договору щодо завершення спорудження багатоквартирного будинку та передачі йому у власність квартири загальною площею 125кв.м та гаражу площею 27кв.м.

В ході розгляду справи ОСОБА_4 змінив позовні вимоги, зменшивши вимогу про стягнення з відповідача сплачених згідно договору коштів з 40000грн до 32000,00грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2012року позов ОСОБА_4 до приватного виробничо-технічного підприємства "Євро" про розірвання договору про дольову участь в будівництві житлового будинку та стягнення коштів задоволено. Розірвано договір про дольову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку (квартири площею 125кв.м. і гараж 27кв.м.) по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_4 та приватним виробничо-технічним підприємством "Євро" 17.12.2001року. Стягнуто з приватного виробничо-технічного підприємства "Євро" в користь ОСОБА_4 кошти в сумі 32000грн, сплачені по договору про дольову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 Стягнуто з приватного виробничо-технічного підприємства "Євро" в користь ОСОБА_4 120грн сплачених витрат на ІТЗ розгляду справи, 320грн судового збору та 700грн витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі приватне виробничо-технічне підприємство "Євро" посилається на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. На думку апелянта, суд першої інстанції, задовольняючи вимоги ОСОБА_4 про розірвання укладеного з ним договору про дольову участь в будівництві та стягнення коштів, не врахував вимоги ч.4 статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 25 грудня 2008року, в якій зазначається, що повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Вказує також. Що аналогічне положення передбачено пунктом 6.3 згаданого договору. Оскільки ПВТП "Євро" на реалізацію житлового приміщення і гаражу, які призначались для ОСОБА_4, договір з іншою особою не уклало, то апелянт вважає стягнення коштів в користь позивача необґрунтованим. Тому просить оскаржене рішення в даній справі в частині стягнення з ПВТП "Євро" коштів скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у стягненні 32000грн.

В засіданні апеляційного суду представники ПВТП "Євро" апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали. Крім того, пояснили, що в даний час спорудження будинку АДРЕСА_1 завершується, і на початку 2014 року планується укладення договору про відчуження приміщень, які були предметом угоди, укладеної з ОСОБА_4 Після цього кошти в сумі 32000грн будуть позивачу повернуті. У зв'язку із наведеним просять апеляційну скаргу задовольнити.

Позивач та його представник доводи апеляційної скарги заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції в даній справі законним і обгрунтованим. Тому просять апеляційну скаргу відхилити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, позивача і його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_4 і ПВТП "Євро" 17.12.2001року було укладено договір про дольову участь у будівництві 8-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1. Згідно цього договору відповідач зобов'язався завершити спорудження будинку до кінця 4-го кварталу 2002 року і передати у власність позивача 3-х кімнатну квартиру загальною площею 125кв.м на третьому поверсі названого будинку і гараж площею 27кв.м у цьому ж будинку.

У виконання умов договору про дольову участь в будівництві ОСОБА_4 передав згаданому підприємству 75000грн. Частину цих коштів - 43000грн НВТП "Євро" повернуло ОСОБА_4 ще 01 квітня 2009 року (акт - а.с.31). Часткове повернення відповідачем коштів, на думку колегії суддів, свідчить про те, що між сторонами згаданого договору була досягнута домовленість про розірвання договору. Однак, ця домовленість повністю не була реалізована з вини НВТП "Євро".

З матеріалів справи вбачається, що згаданий вище договір про дольову участь в будівництві, укладений ще у 2001році, з вини відповідача залишається невиконаним по даний час. Статтею 651 ЦК України і умовами названого договору передбачено в такому випадку право позивача на розірвання договору і повернення коштів. Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4

Посилання апелянта на те, що суд всупереч частині 4 статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" зобов'язав повернути кошти позивачу до реалізації частини об'єкта будівництва, яка була предметом згаданого вище договору, не може бути прийняте до уваги. Адже положення частини 4 статті 3 названого закону рішенням Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_6 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив в даній справі рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст. 218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного виробничо-технічного підприємства "Євро" відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: П.І. Проскурніцький

В.М. Соколовський