Ухвала

від 15.08.2013 по справі 826/1915/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1915/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі Кочума О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсклотрейд» податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ТОВ «Укрсклотрейд» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просили визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.11.2012 № 0004012260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2013 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрсклотрейд» з питань правильності, повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Будремінвестком Плюс» за період з 01.12.2011 по 31.01.2012 складено Акт № 32/22-609/37962383, яким встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 217054 грн.

09.11.2012 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004012260, яким у зв'язку з порушенням п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 217054 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54263,50 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання ТОВ «Укрсклотрейд» господарських операцій за спірним Договором, наявності факту узгодженості його дій з ТОВ «Будремінвестком Плюс» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями ТОВ «Будремінвестком Плюс».

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на підставі договору про надання агентських послуг (комерційне посередництво) від 01.12.2011 № 0112/2 з ТОВ «Будремінвестком Плюс» (далі - Договір) надано відповідні агентські послуги на загальну суму у розмірі 1302324,71 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 217054 грн.).

На підтвердження виконання умов вищезгаданого договору позивачем надано копії видаткових накладних, податкових накладних, які були включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, платіжних доручень, що підтверджують сплату коштів.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПК України, стало отримання відповідачем акту ДПІ у Оболонському районі м. Києві ДПС від 05.07.2012 № 382/22-5/37687858 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будремінвестком Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Ріал-Груп» та ТОВ «Росар-Трейд» за грудень 2011 року та січень 2012 року, в якому зазначено, що відносно ТОВ «Будремінвестком Плюс» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а також, що працівниками ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС при перевірці ТОВ «Будремінвестком Плюс» отримано від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 25.04.2012 № 1001/22-9/37451042 ТОВ «Ріал-групп» за період з 23.12.2010 по 31.03.2012 та акт від 21.06.2012 № 2029 /22-4/37194012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Росар-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Регионстрой» за період з 01.12.2011 по 31.01.2012 та з ТОВ «Еллакс» за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, у зв'язку з чим податковим органом не встановлено реальність здійснення господарських операцій по отриманню агентських послуг від ТОВ «Будремінвестком Плюс» по ланцюгу постачання.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на акти Податкових органів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів про не підтвердження реального вчинення господарських операцій, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Будремінвестком Плюс» останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «Будремінвестком Плюс», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності надання послуг та проведення оплати за них, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від від 09.11.2012 № 0004012260, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2013 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

Ю.А. Ісаєнко

(Повний текст Постанови виготовлений 20.08.2013 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.