Постанова

від 20.08.2013 по справі 909/204/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа № 909/204/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Гнатюк Г.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання І.Борщ

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) : Гоголь Б. М. (представник за довіреністю)

від відповідача : - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" від 10.06.2013 року б/н

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2013 року

у справі № 909/204/13-г

за позовом: ТзОВ "Катерпіллар Файненшл Україна", м.Київ,

до відповідача : Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж", м.Івано-Франківськ,

про стягнення 388 110, 66 грн. заборгованості, з них 323 997,53 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 58 862, 61 грн. пені та 5250,52 грн. 3 процентів річних; розірвання договору; витребування майна та передачі його ТзОВ "Катерпіллар Файненшл Україна"

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2013р. у справі № 909/204/13-г позов ТзОВ "Катерпіллар Файненшл Україна", м.Київ, про стягнення 388 110, 66 грн. заборгованості, з них 323 997,53 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 58 862, 61 грн. пені та 5250,52 грн. 3 процентів річних; розірвання договору; витребування майна та передачі його ТзОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" 346 243,32 грн. заборгованості, з них 323 997,53 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 16995,27 грн. пені та 5250,52 грн. 3 процентів річних та 8071,87 грн. - судового збору. Розірвано Договір фінансового лізингу № UA48L-08-01 від 05 вересня 2008р, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" та приватним підприємством "Галнафтогазмонтаж". В частині витребування у приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" гусеничного екскаватора Caterpillar, модель 324D, серійний номер CAT0324DJCJX00343 та ківша екскаваційного підсиленого, об'ємом 1, 35 м. куб., з 5-ма зубами для важких умов експлуатації вартістю 1059790,55 грн. та передачі його товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" та стягненні пені в сумі 41866,34 грн. - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, уклавши договір фінансового лізингу, не вносив лізингові платежі за період 12 місяців і, як наслідок утворилась заборгованість в розмірі 323 997,53грн. Вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 16995,27 грн., виходячи з вимог ст.232 ГК України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та ст. 258 ЦК України, якою передбачено спеціальну позовну давність до вимог про стягнення пені і на застосуванні якої наполягав відповідач. Вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню, виходячи з вимог ст. ст.612, 625 ЦК України, якими встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, що доведене в судовому порядку. Вимога в частині розірвання договору підлягає задоволенню, виходячи з приписів ст.651 ЦК України, оскільки невиконуючи умови спірного договору в частині сплати лізингових платежів, відповідач істотно порушував умови Договору. Вимога про витребування у відповідача майна гусеничного екскаватора Caterpillar, модель 324D, серійний номер CAT0324DJCJX00343 та ківша екскаваційного, об'ємом 1, 35 м. куб., з 5-ма зубами для важких умов експлуатації вартістю 1059790, 55 грн. та передачі його товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", задоволенню не підлягає, виходячи з того, що ВДВС Івано-Франківського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №812 вчиненого 23.03.2012р. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, про вилучення у ПП "Галнафтогазмонтаж" гусеничного екскаватора Caterpillar, модель 324D, серійний номер CAT0324DJCJX00343 та передачу його ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна".

В апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі. Мотивує свої вимоги тим, що законодавство України надає особі можливість захищати свої права як в судовому порядку, так і шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом та не ставить здійснення права на судовий захист у залежність від використання особою інших засобів правового захисту, що і було зроблено позивачем. Вважає, що наслідком розірвання договору фінансового лізингу є зокрема, припинення права відповідача користуватися предметом лізингу та повернення останнього у володіння позивача.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду першої інстанції - скасувати частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", як лізингодавцем, та приватним підприємством "Галнафтогазмонтаж", як лізингоодержувачем, укладено Договір фінансового лізингу №UA48L-08-01 (далі - Договір).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що характеристики й дані, які дозволяють визначити предмет лізингу, що передається лізингодавцем у лізинг лізингоодержувачу за цим договором, зазначені в Специфікації, що є додатком №1 до цього договору.

Предметом лізингу за Договором - специфікація (додаток №1 до договору; а.с. 16, том 1) є гусеничний екскаватор Caterpillar, модель 324D, серійний номер CAT0324DJCJX00343 та ківш екскаваційний, підсилений, об'ємом 1, 35 м. куб., з 5-ма зубами для важких умов експлуатації для важких умов експлуатації.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що вартість предмета лізингу становить разом з ПДВ вартістю 1059790 грн. 55 коп. гривень, що на час укладення Договору було еквівалентно 218500 доларам США.

Згідно пункту 4.2. Договору Відповідач сплачує всі платежі, зазначені в Договорі за курсом НБУ на дату платежу в національній валюті.

Згідно п. 6.1 строк лізингу для цілей даного Договору становить - 36 місяців.

Згідно Додатку 1 до Договору (специфікація) предметом Договору є гусеничний екскаватор Caterpillar, модель 324D, серійний номер САТ0324DJCJX00343 та ківш екскаваційний, підсилений, об"ємом 1,35м. куб., з 5-ма зубами для важких умов експлуатації.

На виконання умов Договору, позивачем передано в користування відповідачу майно, що є предметом лізингу (гусеничний екскаватор Caterpillar, модель 324D, серійний номер САТ0324DJCJX00343 та ківш екскаваційний, підсилений, об"ємом 1,35м. куб., з 5-ма зубами для важких умов експлуатації вартістю 1059790,55 гривень, що на час укладання Договору було еквівалентно 218 500,00 доларам США), що підтверджується актом прийому-передачі обладнання від 11.08.2008р.

Розділом 4 договору встановлено графік погашення платежів, зокрема п. 4.2 договору встановлено, що відповідач сплачує всі платежі, зазначені у договорі за курсом НБУ на дату платежу в національній валюті України, а п. 4.6 договору, лізингоодержувач провадить сплату частини загальної суми лізингових платежів щомісячно в порядку і в розмірах, зазначених в Додатку №3 до цього Договору .

Перший із зазначених періодичних лізингових платежів повинен бути здійснений:

- не пізніше першого числа місяця, наступного за місяцем дати передачі предмета лізингу лізингоодержувачу, якщо дата передачі з 1 по 15 числа включно;

- не пізніше першого числа другого місяця, відраховуючи від місяця дати передачі, якщо дата передачі - після 15 числа місяця.

Наступні періодичні лізингові платежі повинні здійснюватися не пізніше першого числа місяця, на який припадає строк їхньої сплати.

Сторони уклали уточнюючі загальні графіки платежів за Договором, зокрема додаткову угоду № 1 від 11.09.2008р., додаткову угоду № 2 від 31.07.2009р., додаткову угоду № 3 від 30.12.2008р. (а.с.79-83).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не вносив лізингові платежі за період 12ти місяців - з 01 лютого 2012 року по січень 2013 року, тобто не здійснив 12 лізингових платежів підряд. Згідно Уточненого загального графіку платежів один лізинговий платіж за цей період становив - 3377,93 долари США. В результаті такої несплати лізингових платежів утворилась заборгованість відповідача в розмірі 40535,16 доларів США (що за офіційним курсом НБ України станом на день оплати судового збору становить 323 997,53грн.).

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що за наведених обставин, вимога позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 323 997,53грн., (40535,16 доларів США; застосовується курс НБУ станом на 12.02.2013 року - день оплати судового збору) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За договором фінансового лізингу сума лізингового платежу, еквівалент якої визначено в іноземній валюті, на день виникнення зобов"язання зі сплати перераховується у гривню і якщо в подальшому на день фактичної сплати відповідно до цієї іноземної валюти не змінюється, то з цього моменту відповідне грошове зобов"язання є гривневим, у зв"язку з чим у разі прострочення сплати лізингового платежу виникає заборгованість у гривні, яку боржник відповідно до частини другої статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (постанова Верховного суду України від 27.03.2012 №55/440).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив умови договору щодо сплати лізингових платежів згідно графіку, не сплачував лізингові платежі протягом 12ти місяців, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов'язання за договором фінансового лізингу № UA48L-08-01 від 05.09.08.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов"язання за договором фінансового лізингу № UA48L-08-01 від 05.09.08 підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних, обрахованих з 02.02.2012 року по 02.01.2013 року, в сумі 656,89 доларів США ( що за офіційним курсом НБУ станом на 12.02.2013 року - день оплати судового збору - становить 5250,52 грн.) обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нормами ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.14.8 Загальних умов у випадку прострочення сплати будь-якого платежу лізингоодержувача, лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити лізингодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним Договором і по дату фактичної сплати простроченої суми в повному обсязі. Пеня нараховується тільки при наявності факту пред"явлення лізингодавцем лізингоодержувачеві письмової вимоги про виплату такої пені. Лізингоодержувач зобов"язаний здійснити сплату пені, передбаченої цим пунктом, протягом 5 робочих днів з моменту одержання такої вимоги лізингодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2013 року позивачем надіслано на адресу відповідача письмову вимогу про сплату пені за Договором від 05.09.2008 року в розмірі 7364,27 доларів США (а.с.111-113), що підтверджується копією опису вкладення та фіскальним поштовим чеком (а.с.114-115).

Таку ж суму пені 7364,27 доларів США (що за офіційним курсом НБ України станом на 12 лютого 2013 року - день оплати судового збору) становить 58862,61 грн.)) позивач просив стягнути з відповідача у позові, надавши розрахунок пені з жовтня 2010 року (а.с.116).

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочене виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором чи законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність до вимог про стягнення пені, на застосуванні якої наполягав відповідач.

Позивачем на виконання вимог ухвали місцевого суду, надано розрахунок пені, зроблений з урахуванням вищевикладених норм. З наданого розрахунку пені за період з лютого 2012 року по грудень 2012 року (а.с.158) вбачається, що розмір пені становить 2126,27 доларів США (що за офіційним курсом НБ України на день оплати судового збору становить 16995,27 грн.).

Відтак, апеляційний суд вважає часткове стягнення судом першої інстанції пені в розмірі 16995,27 грн. та відмову у задоволенні позову про стягнення решти суми пені правомірними.

Згідно п.4 ч.1 ст.55 ГПК України, у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Як зазначено в пункті 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Розрахунок ціни позову та зазначення еквіваленту відповідних стягуваних сум було здійснено позивачем станом на день сплати судового збору - 12 лютого 2013 року (позов було подано 19 лютого 2013 року). З матеріалів справи вбачається, що позивачем не подавалось уточнення позовних вимог щодо зміни ціни позову в гривневому еквіваленті з урахуванням зміни курсу валют станом на день винесення рішення в суді першої інстанції, а відтак, виходячи з принципу диспозитивності прав позивача у господарському процесі, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення 346 243,32 грн. заборгованості, з них 323 997,53 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 16995,27 грн. пені та 5250,52 грн. 3 процентів річних, які розраховані з врахуванням курсу валют станом на день сплати судового збору, підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Метою укладення договору позивачем було отримання вигоди у виді лізингових платежів. Однак такі відповідачем не сплачувалися за договором протягом одного року з лютого 2012 року по січень 2013 року у даній справі.

Крім того, позивач вже двічі звертався до суду про стягнення з відповідача заборгованості по даному Договору, наслідком чого було затвердження ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.11.2010 року мирової угоди між сторонами, у якій відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 92588,51 грн. Крім того, рішенням суду Івано-Франківської області від 12.06.2012 року ( у справі за позовом між тими ж сторонами, що виник на підставі цього ж договору) з відповідача було стягнуто 132957,78 грн. основного боргу та 1694,16 грн. річних.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач істотно порушував умови Договору, чим позбавляв позивача того, на що останній розраховував при укладенні Договору, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції з тим, що такий договір слід розірвати.

Якщо судовим рішенням розірвано договір, то договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням суду (ст. 188 ГК України).

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні вимоги про витребування у відповідача майна гусеничного екскаватора Caterpillar, модель 324D, серійний номер CAT0324DJCJX00343 та ківша екскаваційний підсилений, об'ємом 1, 35 м. куб., з 5-ма зубами для важких умов експлуатації вартістю 1059790, 55 грн. та передачі його товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", виходячи з того, що ВДВС Івано-Франківського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №812, вчиненого 23.03.2012р. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, про вилучення у ПП "Галнафтогазмонтаж" гусеничного екскаватора Caterpillar, модель 324D, серійний номер CAT0324DJCJX00343 та передачу його ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна".

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів. Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону одним із виконавчих документів є виконавчий напис нотаріуса, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою від 29.03.2012 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № 812 від 23.03.2012 року, здійсненим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, що полягає у наступному: вилучити у ПП «Галнафтогазмнтаж» гусеничний ескаватор Caterpillar, модель 324D, серійний номер CAT0324DJCJX00343 та передати його ТзОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» (а.с.153).

Слід зазначити, що у матеріалах справи немає доказів про закінчення даного виконавчого провадження. Скаржник повідомив, що добровільно боржником припис виконавчого напису нотаріуса виконаний не був.

Крім того, у даній справі боржник також просить повернути у його володіння і ківш екскаваційний підсилений, об'ємом 1, 35 м. куб., з 5-ма зубами для важких умов експлуатації, який був предметом Договору згідно Додатку 1 (Специфікація, а с.19). Такий ківш не був предметом витребування у боржника за вчиненим виконавчим написом.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не супе речить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін та не позбавляє кредитора права на судовий захист. Виконавчий напис не є вирішенням спору про право між кредитором та боржником. Вирішення спору про право відноситься саме до компетенції судів.

Згідно ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Отже, вимога про передачу гусеничного екскаватора Caterpillar, модель 324D, серійний номер CAT0324DJCJX00343 та ківша екскаваційного підсиленого, об'ємом 1, 35 м. куб., з 5-ма зубами для важких умов експлуатації, вартістю 1059790, 55 грн., Товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" підлягає до задоволення.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» рішення суду має бути викладено чітко та зрозуміло.

Згідно п. 9.10 даної Постанови у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати: у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Згідно ч.1 ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

За загальним правилом, визначення порядку виконання рішення - це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити державному виконавцеві у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.

Тобто, суд, який ухвалив рішення, одночасно із ухваленням такого рішення може (тобто має право) вжити заходів, що стосуються його виконання, зокрема, визначити порядок його виконання. Порядок виконання включає в себе визначення заходів виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов'язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

В даному випадку, позивачем у своїй вимозі не зазначено конкретного строку виконання відповідних дій зобов'язаною особою. Враховуючи те, що на стадії апеляційного провадження позивач не може вносити уточнення до позовних вимог, апеляційний суд з метою забезпечення належного виконання рішення суду вважає за доцільне визначити місячний строк з дня набрання рішенням законної сили для виконання дій зобов'язаною особою щодо повернення предмету лізингу позивачу.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про витребування та передачі позивачу предмету лізингу - скасувати з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ст.105 ГПК України при скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України.

З відповідача на користь позивача слід стягнути 10597,91 грн. судового збору у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги у апеляційній інстанції. Решту зайво сплаченого судового збору в апеляційній інстанції слід повернути позивачу. Крім того, з позивача на користь відповідача слід стягнути 21195,81 грн. у зв'язку з перерозподілом судових витрат за першу інстанцію. Відтак, загалом з відповідача на користь позивача слід стягнути 31793,73 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" від 10.06.2013 року б/н - задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2013 року у справі № 909/204/13-г в частині відмови у задоволенні вимоги про витребування у приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" гусеничного екскаватора Caterpillar, модель 324D, серійний номер CAT0324DJCJX00343 та ківша екскаваційного підсиленого, об'ємом 1, 35 м. куб., з 5-ма зубами для важких умов експлуатації вартістю 1059790,55 грн. та передачі його товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" - скасувати. В цій частині прийняти нове рішення.

Зобов'язати приватне підприємство "Галнафтогазмонтаж" (вул. Короля Данила, 16 б, кв. 10, м. Івано-Франківськ, 76008., код ЄДРПОУ 32604960) передати гусеничний екскаватор Caterpillar, модель 324D, серійний номер CAT0324DJCJX00343 та ківш екскаваційний підсилений, об'ємом 1,35 м.куб., з 5-ма зубами для важких умов експлуатації вартістю 1059790, 55 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (вул. Васильківська, буд. 34, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 35431993, р/р 26006003108100 в АБ "ІНГ БАНК Україна" МФО 300539) у строк - один місяць з дня набрання рішенням законної сили.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" (вул. Короля Данила, 16 б, кв. 10, м. Івано-Франківськ, 76008., код ЄДРПОУ 32604960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (вул. Васильківська, буд. 34, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 35431993, р/р 26006003108100 в АБ "ІНГ БАНК Україна" МФО 300539) 31793,73 грн. (тридцять одна тисяча сімсот дев'яносто три гривні сімдесят три копійки) судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (вул. Васильківська, буд. 34, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 35431993, р/р 26006003108100 в АБ "ІНГ БАНК Україна" МФО 300539) 6866,8 грн. зайво сплаченого судового збору згідно Платіжного доручення № 8251 від 10.06.2013 року на р/р 31216206782006, код банку - 825014.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 27.08.2013 року.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Якімець Г.Г.