Рішення

від 20.08.2013 по справі 901/2403/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.2013Справа №901/2403/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сарним'ясопром" (вул. Матросова, 2, м. Сарни, Рівненська обл., 34500)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Кримконсерв Сервіс" (вул. Елеваторна, 2, м. Сімферополь, АР Крим, 95051)

про стягнення 528 819,00 грн.,

Суддя І.І. Дворний.

Представники:

від позивача - Гаркуша Н.М, довіреність №02-08/03 від 02.08.2013, представник;

відповідача - не з'явився.

Суть спору : 18 липня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сарним'ясопром" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримконсерв Сервіс" 528 819,00 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 180, 193, 224, 265 Господарського кодексу України, статей 549, 612, 625, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані порушенням з боку відповідача умов укладеного між сторонами 11 березня 2013 року договору купівлі-продажу №20 в частині повної та своєчасної оплати вартості переданого у власність покупця товару, у зв'язку з чим, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Кримконсерв Сервіс" перед позивачем склала 528819,00 грн., яку позивач просить стягнути примусово.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Через неявку представника відповідача у судове засідання суд в порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладав, про що 06 серпня 2013 року виніс відповідну ухвалу.

15 серпня 2013 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування №12013190200000348, яке мотивовано тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кримконсерв Сервіс" не отримало від позивача товар за договором купівлі-продажу №20, про що свідчить витяг з кримінального провадження №12013190200000348, оскільки уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритет» договір-замовлення від 13 березня 2013 року за №13/03-1, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю «Пріоритет» для завантаження товару у позивача надало автомобіль і водія який завантажив товар - м'ясо яловичини у кількості 20 т. у позивача та в подальшому не доставив товар-вантаж до місця призначання (до відповідача).

Так, розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження, зокрема у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що зупинення провадження у справі яка розглядається господарським судом можливе лише до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, втім зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування №12013190200000348 чинним законодавством не передбачено.

Також, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про витребування належним чином засвідчених копій документів, які містяться у матеріалах досудового розслідування №12013190200000348 і зазначає, що відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. При цьому, доказове значення для господарського суду має лише вирок суду з кримінальної справи, тоді як огляд, дослідження та оцінка матеріалів досудового розслідування з метою встановлення обставин господарської справи не належить до компетенції господарського суду та не матиме ніяких процесуальних наслідків.

У судове засідання, що відбулось 20 серпня 2013 року, з'явився представник позивача, який наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом повторно не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався, про час та місце слухання справи проінформований рекомендованою кореспонденцією, втім, за декілька годин до початку судового засідання представник відповідача Головченко І.М. нарочним до канцелярії суду здав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю явки Головченко І.М. через його раптову госпіталізацію та направленням на лікування. Доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин надано не було.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача та не вбачає підстав для відкладення розгляду справи і з огляду на зміст статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, звертає увагу на факт зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.

Крім того, пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 названого кодексу, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Отже, суд звертає увагу на те, що відповідач не обмежений у можливості доручення представництва власних інтересів іншій компетентній особі шляхом оформлення відповідної довіреності, крім того, слід зауважити, що письмових доказів наявності причин неявки відповідачем надано не було, тоді як матеріалів справи достатньо для прийняття рішення, що у сукупності унеможливлює задоволення клопотання про відкладення.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сарним'ясопром" (за договором продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Кримконсерв Сервіс" (за договором покупець) уклали договір №20 купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1. якого, продавець зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю м'ясо яловиче1-ї категорії в п/в заморожене (далі по тексту - товар) на загальну суму 3500000,00 грн. при умові, що він є в наявності на складі продавця, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (а.с. 16).

Загальний об'єм належного до постачання товару вказується у накладних (пункт 1.2 договору).

Ціна товару за даним договором встановлюється на кожну партію товару в т.ч. ПДВ і вказується в протоколі погодження цін, який є невід'ємною частиною даного договору (пункт 2.1).

Відповідно до пункту 3.1 договору, розрахунки за поставлений товар за даним договором здійснюються по попередньому безготівковому розрахунку шляхом надходження коштів на розрахунковий рахунок або по факту відвантаження.

Згідно частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений і інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Так, у розділі 4 договору сторони узгодили умови поставки товару. зокрема, відповідно до пункту 4.1 поставка товару здійснюється на умовах «Вивіз покупця». При цьому, перехід права власності на товар переходить в момент фактичного отримання товару, а саме, одержаний товар є власністю покупця після оформлення належних документів і виїзду за межі прохідної продавця (пункт 4.2).

Даний договір згідно пункту 6.1 вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2013 року після виконання всіх зобов'язань по договору.

Досліджуючи виниклі між сторонами правовідносини судом встановлено, що на виконання умов договору позивач надав покупцю товар на загальну суму з ПДВ 528819,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №76 від 13 березня 2013 року. Вказаний товар був відвантажений позивачем відповідачу без зауважень та заперечень, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача - комерч. директора товариства за довіреністю №19 від 13 березня 2013 року та печатка товариства на накладній. Крім того, накладна містить відомості про опломбування (а.с. 17-18).

Так, свої зобов'язання позивач виконав належним чином, жодних претензій щодо виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від відповідача не надходило, однак, відповідачем станом на день розгляду справи не сплачено суму заборгованості за отриманий та вивезений зі складу за межі прохідної продавця товар, що і послугувало підставою для звернення позивача з відповідними позовними вимогами до суду

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені товариством з обмеженою відповідальністю "Сарним'ясопром" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за відвантажений товар правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення суми боргу з відповідача за отриманий відповідачем та вивезений зі складу за межі прохідної продавця товар, визначений у видатковій накладній, внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договір, на який посилається позивач, як на підставу позовних вимог, за правовою природою є господарським договором купівлі-продажу, загальні положення про який встановлені статтею 655 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Так, в порушення вимог зазначених норм Цивільного та Господарського кодексів України, домовленостей між сторонами, відповідач не розрахувався у повному обсязі за отриманий та вивезений зі складу за межі прохідної продавця товар, заборгувавши позивачу 528819,00 грн., що підтверджується вищенаведеними доказами, наявними у матеріалах справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем суду надано також не було, більш того, останній не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву з спростуванням доводів позивача, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. За таких обставин, вказана сума боргу є підтвердженою у розмірі 528819,00 грн., саме така сума заявлена позивачем до стягнення.

Посилання відповідача у клопотаннях на те, що ним товар не отриманий, оскільки він уклав договір замовлення від 13 березня 2013 року №13/03-1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритет» що, у свою чергу, надало автомобіль для завантаження товару, водій якого завантажив товар (м'ясо яловичини) та в подальшому не доставив його до місця призначення позивачу, суд відхиляє та зазначає наступне.

Договір, укладений між сторонами, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Сторони, здійснили фактичні дії, які свідчать про виконання ними вказаного договору, зокрема, позивач надав товар, а відповідач (представник за довіреністю) прийняв його, оформив розпорядчі документи, виїхав за межі прохідної продавця та зобов'язався оплатити. Відповідно, вказані конклюдентні дії сторін договору створюють правові наслідки для його сторін.

Разом з тим, за подальшу долю товару відповідальність несе перевізник, якого на власний ризик наймав відповідач який і повинен відповідати перед вантажоотримувачем за його належну доставку.

Продавець за умовами спірного договору, не несе відповідальність за збереження вантажу від часу виїзду транспорту покупця (за наймом чи власного) за межі своєї прохідної і до моменту відвантаження товару покупцю.

Суд звертає увагу відповідача на те, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, у разі втрати товару з вини перевізника, який наймався покупцем (з яким укладався відповідний договір), відповідач не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб захистити свої права та охоронювані законом інтереси шляхом пред'явлення позову саме до перевізника.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сарним'ясопром" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримконсерв Сервіс" про стягнення 528 819,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Господарські витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у сумі 10576,38 грн. суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20 серпня 2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 27 серпня 2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 50, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримконсерв Сервіс" (вул. Елеваторна, 2, м. Сімферополь, АР Крим, 95051, код 37979067) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сарним'ясопром" (вул. Матросова, 2, м. Сарни, Рівненська обл., 34500, код 32256351) 528819,00 грн. заборгованості та 10576,38 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний