ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2013 року справа № 919/652/13
За позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»
(проспект Московський, 60, м. Харків, 61001)
до малого приватного підприємства «Донжон»
(вул. Леніна, 30, м. Севастополь, 99011) та
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 440785,14 грн.
Суддя Архипенко О.М.
Представники сторін не з'явились.
Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - позивач, ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до малого приватного підприємства «Донжон» (далі - відповідач 1, МПП «Донжон») та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач 2, ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідачів в солідарному порядку суми боргу у розмірі 463955,57 грн, з яких: 224753,61 - кредитна заборгованість; 187499,57 грн - заборгованість по процентах; 30408,75 грн - пеня за прострочення сплати кредиту; 21293,64 грн - пеня за прострочення сплати процентів.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 530, 554, 1054 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 умов кредитного договору від 23.01.2006 №23/01/3/06 в частині своєчасного та повного повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитними коштами.
Ухвалою суду від 07.06.2013 позовна заява ПАТ «УкрСиббанк» прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Ухвалою суду від 06.08.2013, враховуючи приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, згідно якої предметом позову є стягнення з відповідачів в солідарному порядку суму боргу за кредитним договором №23/01/3/06 від 23.01.2006 у розмірі 440785,14 грн, з яких: 224753,61 - кредитна заборгованість; 187499,57 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом; 28531,96 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредитного боргу та процентів по ньому.
Ухвалою суду від 06.08.2013 судом було продовжено строк вирішення спору до 20.08.2013 та відкладено розгляд справи на 20.08.2013.
Сторони явку представників у судове засідання не забезпечили, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, представник позивача до початку засідання суду звернувся з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі не скористалися правом, наданим їм статтею 59 ГПК України: не надали господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, за адресами місцезнаходження, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки явка представників сторін у засідання суду обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 ГПК України, у відсутність представників сторін.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд
В С Т А Н О В И В:
23.01.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (найменування якого змінено на ПАТ «УкрСиббанк») (Банк) та МПП «Донжон» (Позичальник) укладено кредитний договір №23/01/3/06 (далі - Договір) /арк.с. 9-17/.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 486960,00 грн у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.
Підпунктом 1.2.2 пункту 1.2 Договору сторони погодили строк повернення кредиту - не пізніше 22.01.2013, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з пунктів 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4, 9.2 цього Договору. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми у повному обсязі на відповідний рахунок Банку.
За використання кредитних коштів сторонами встановлено процентну ставку в розмірі 16% відсотків річних (підпункт 1.3.1 пункту 1.3 Договору), а за користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється в розмірі 32% відсотків річних (підпункт 1.3.3 пункту 1.3 Договору).
Підпунктом 1.3.5 пункту 1.3 Договору, зокрема встановлено, що нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочій день поточного місяця. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця.
Відповідно до підпункту 1.3.6 пункту 1.3 Договору строк сплати процентів - з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.
Відповідно до вимог статті 651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії цього договору процентна ставка підлягає зміні в сторону збільшення, зокрема, у разі здійснення поточних коливань процентних ставок по вкладам та/або кредитам, або змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад: девальвація курсу національної валюти до курсу долара США більше чим на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара, установленого НБУ на момент укладення кредитної угоди чи останнього перегляду відсоткової ставки; підвищення ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки на 3 відсоткових пункту по бланкових кредитах «овернайт» НБУ з моменту укладення кредитної угоди чи останнього перегляду відсоткової вставки). Збільшення розміру процентної ставки здійснюється в такому порядку: про встановлення іншого розміру процентної ставки Банк повідомляє Позичальника шляхом направлення поштою рекомендованого листа за адресою, що вказана Позичальником у цьому Договорі, або іншу адресу, яку Позичальник повідомить Банку при зміні адреси. Сторони погодили, що зміна розміру процентної ставки, що здійснюється відповідно до цього пункту не потребує додаткового підписання сторонами угод про внесення змін, а новий розмір процентної ставки за цим договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні Банку (пункт 9.2 Договору).
Строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту та плати за кредит (пункт 9.5 Договору).
Відповідно до виписки по особовому рахунку МПП «Донжон» 23.01.2006 на виконання умов Договору позивач надав відповідачу 1 кредит у розмірі 486960,00 грн шляхом сплати рахунку останнього від 19.01.2006 №22 з позичкового рахунку за придбання об'єкту нерухомості по вул. Хрустальова, 163 /арк.с.77/.
Відповідно до листа позивача, надісланого відповідачеві 1 за вих. №37476 ДР від 09.06.2008, з 01.07.2008 Банком в порядку пункту 9.2 Договору збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами на 2% річних, а процентну ставку за користування кредитними коштами понад встановлений строк, до рівня в розмірі збільшеному вдвічі від ставки встановленої «за користування кредитними коштами (сумою основного боргу)» /арк.с.82-83/.
Також, судом встановлено, що 23.01.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Кредитор), МПП «Донжон» (Позичальник) та ФОП ОСОБА_1 (Поручитель) було укладений договір поруки №23/01/3/06 (далі - Договір поруки).
Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником, усіх його зобов'язань перед Кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору №23/01/3/06 від 23.01.2006, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Згідно з пунктами 1.3, 1.4 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, відсотків за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених у вищеназваному Кредитному договорі. Відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною.
У випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань по Кредитному договору Кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання на третій день з моменту невиконання своїх зобов'язань Позичальником по Кредитному договору (пункт 2.2 Договору поруки).
Пунктами 3.1 та 3.2 Договору поруки встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Порука припиняється з припиненням всіх зобов'язань Позичальника по вищеназваному Кредитному договору.
Листом від 15.05.2013 за вих.№30-11/2177 позивач повідомив відповідача 2 про наявність заборгованості відповідача 1 за Договором у розмірі 412253,18 грн, з яких: 224753,61 грн - кредитна заборгованість; 187499,57 грн - заборгованість по процентам, та вимагав від ФОП ОСОБА_1 виконати договірні зобов'язання МПП «Донжон», а саме сплатити заборгованість останнього /арк.с.73-76/.
Утворення МПП «Донжон» простроченої заборгованості за Договором у розмірі 412253,18 грн, і непогашення цієї суми боргу ФОП ОСОБА_1 у встановлений вимогою позивача від 15.05.2013 строк, і стало причиною звернення ПАТ «УкрСиббанк» до господарського суду з даним позовом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.
Згідно з частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що за умовами Договору відповідач 1 зобов'язався повернути позивачу отриманий кредит у розмірі 486960,00 грн у строк - не пізніше 22.01.2013.
Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем 1 доказів виконання зобов'язання за Договором в частині повного та своєчасного погашення заборгованості за кредитом та процентам на момент розгляду спору не надано, доводів позивача, наведених в обґрунтування позову, не спростовано, а відтак суд визнає доведеним факт наявності заборгованості МПП «Донжон» за Договором у розмірі 412253,18 грн, з яких: 224753,61 грн - кредитна заборгованість; 187499,57 грн - заборгованість по процентам.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 заборгованості за кредитним договором в сумі 412253,18 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
За порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит позивачем нарахована пеня у розмірі 28531,96 грн.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з пунктом 7.1 Договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісії Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,4 відсотка від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісії), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені /арк.с.110-118/, суд дійшов висновку про його відповідність вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у розмірі 28531,96 грн є правомірними і такими, що також підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про солідарне стягнення з поручителя - ФОП ОСОБА_1 заборгованості МПП «Донжон» за Договором суд зазначає наступне.
Частина перша статті 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
За приписами статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Зі змісту пункту 1.2 Договору поруки вбачається, що Поручителю добре відомі усі умови кредитного договору №23/01/3/06 від 23.01.2006, зокрема, розмір відсоткової ставки - 16 відсотків річних.
Судом встановлено, що листом від 09.06.2008 за вих. №37476 ДР, адресованим відповідачу 1, позивач збільшив процентну ставку за користування кредитом, обумовлену пунктом 1.3 Договору, до 18% відсотків річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений термін - до 36% відсотків річних.
Частиною першою статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 18.06.2012 у справі №6-73цс12 до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Згідно з пунктом 2.1 Договору поруки Кредитор не вправі без згоди Поручителя змінювати умови Кредитного договору з Позичальником, у наслідок яких збільшується обсяг відповідальності Поручителя. Під згодою розуміється як візування в Кредитний договір Поручителем, так і отримання згоди шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та інше.
Як на доказ отримання згоди від відповідача 2 щодо збільшення його обсягу відповідальності у зв'язку із зміною процентної ставки за кредитом, позивач посилається на лист від 09.06.2008 №39780 ДР, адресований ФОП ОСОБА_1 /арк.с.84-85/.
За змістом цього листа позивач повідомив відповідача 2 про зміну з 01.07.2008 процентної ставки за користування МПП «Донжон» кредитними коштами за Договором на 2 відсотки річних.
Водночас, за висновком суду, саме лише повідомлення відповідача 2 про зміну процентної ставки за Договором без отримання від останнього згоди на таку зміну, не відповідає встановленому у Договорі поруки порядку збільшення обсягу відповідальності ФОП ОСОБА_1, як поручителя МПП «Донжон».
Матеріалами справи підтверджується, що внесення до Договору змін в частині збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами не супроводжувалось візуванням відповідачем 2 вказаних змін або наданням ним відповідної згоди у будь-якому вигляді.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що зміст основного зобов'язання за Договором був розширений без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, а відтак порука ФОП ОСОБА_1 за виконання зобов'язань МПП «Донжон» по кредитному договору від 23.01.2006 №23/01/3/06, заснована на договорі поруки від 23.01.2006 №23/01/3/06, є припиненою в силу вимог частини першої статті 559 ЦК України.
З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає правових підстав для покладення на ФОП ОСОБА_1 відповідальності за неналежне виконання МПП «Донжон» своїх зобов'язань перед ПАТ «УкрСиббанк» за Договором, а відтак позов в частині, заявленій до відповідача 2, задоволенню не підлягає.
Витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 8815,70 грн суд за правилами статті 49 ГПК України покладає на відповідача 1.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до малого приватного підприємства «Донжон» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 440785,14 грн, - задовольнити частково.
2. Стягнути з малого приватного підприємства «Донжон» (вул. Леніна, 30, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 22242258) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (проспект Московський, 60, м. Харків, 61001; ідентифікаційний код 09807750 заборгованість по кредиту в розмірі 224753,61 грн (двісті двадцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят три грн 61 коп.), заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 187499,57 грн (сто вісімдесят сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять грн 57 коп.), пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів по ньому у розмірі 28531,96 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 8815,70 грн (вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять грн 70 коп.).
3. В іншій частині позову, заявленій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, - відмовити.
Повне рішення складено 22.08.2013.
Суддя О.М.Архипенко
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2013 |
Оприлюднено | 29.08.2013 |
Номер документу | 33167546 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Архипенко Олександр Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні