Постанова

від 28.08.2013 по справі 812/6413/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2013 року Справа № 812/6413/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.,

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Болото О.О.,

від відповідача - Артюхової Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом Торгово-технічного центру «Омега» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2013 №0000302201 та №0000312201, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Торгово-технічного центру «Омега» (далі - ТТЦ «Омега», позивач) до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Первомайська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2013 №0000302201 та №0000312201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 травня 2013 року Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області на підставі акту перевірки від 19.04.2013 №161/22/31585518 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТТЦ «Омега», код за ЄДРПОУ 31585518 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Енерготехсервіс АН» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000302201 яким ТТЦ «Омега» визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 234317,50 грн., з яких 187454,00 грн. податку та 46863,50 грн. штрафних санкцій;

- №0000312201 яким ТТЦ «Омега» визначені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 215572,00 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до Головного управління Міндоходів в Луганській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 05.06.2013 №1218/10-400/08 Головне управління Міндоходів в Луганській області залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 07.05.2013 № 0000302201 та № 0000312201, а скаргу платника податків без задоволення. 14 червня 2013 року позивачем до Міністерство доходів і зборів України була подана повторна скарга від 14.06.2013 №41. Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 05 липня 2013 року №6302/6/99-99-10-01-15 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржені рішення - без змін.

ТТЦ «Омега» вважає, податкові повідомлення-рішення від 07.05.2013 №0000302201 та №0000312201 незаконними та такими що прийняті з порушенням норм Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові та письмових поясненнях.

Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області позов не визнала, про що подала суду письмові заперечення на адміністративний позов, у судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Торгово-технічний центр «Омега» зареєстрований Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 26.09.2001 (Том 1, а.с.14), перебуває на податковому обліку у позивача як платник податків з 05.10.2001 за №815 що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 03.09.2007 №3422-10 (Том 1, а.с.21) та відповідно до свідоцтва №200068294 з 08.10.2001 був зареєстрований платником податку на додану вартість (Том 1, а.с.22).

На підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Луганській області від 28.01.2013 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТТЦ «Омега» головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області ДПС, згідно із п.п.75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11, п.78.1, п.78.2 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами і доповненнями) та відповідно до наказу відповідача від 03.04.2013 №105, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТТЦ «Омега» (код за ЄДРПОУ 31585518) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «Енерготехсервіс АН» (код за ЄДРПОУ 36812848) за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 19.04.2013 №161/22/31585518 (Том 1, а.с.23-45).

Згідно висновків зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення ТТЦ «Омега»:

- п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 215572,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 187454,00 грн.

На підставі акта перевірки від 19.04.2013 №161/22/31585518 відповідачем, згідно п.54.3 ст.54 та відповідно до абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України винесені податкові повідомлення-рішення від 07 травня 2013 року:

- №0000302201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) на загальну суму 234317,50 грн., з якої: 187454,00 грн. - за основним платежем та 46863,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (Том 1, а.с.48);

- №0000312201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 215572,00 грн. (Том 1, а.с.47), які були отримані позивачем разом з розрахунком штрафних санкцій (Том 1, а.с.49,50).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Луганській області та Міністерства доходів і зборів України (Том 1, а.с.51-57,63-69). За результатами розгляду скарг позивача Головним управлінням Міндоходів у Луганській області було винесене рішення від 05.06.2013 №1218/10-400/08, згідно якого скаргу директора ТТЦ «Омега» залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 07.05.2013 №0000302201 та №0000312201 залишено без змін (а.с.58-62). Міністерством доходів і зборів України винесено рішення від 05.07.2013 №6302/6/99-99-10-01-15 про залишення без задоволення скарги директора ТТЦ «Омега» та залишення без змін податкових повідомлень-рішень від 07.05.2013 №0001332220, №0001342220 та рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (Том 1, а.с.70-73).

За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТТЦ «Омега» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПКУ).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, норма п.192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок. Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно зі ст.201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимним рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Отже, підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Відповідно до п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

На підтвердження реального здійснення господарської операції між ТТЦ «Омега» та ТОВ «Енерготехсервіс АН» позивачем були надані суду договори купівлі-продажу від 01.09.2011 №11, від 31.10.2011, від 23.11.2011 та від 25.11.2011 (Том 1, а.с.74,79,82,85).

Згідно умов зазначених договорів ТОВ «Енерготехсервіс АН» зобов'язується передати, а ТТЦ «Омега» прийняти товар та оплатити його. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару зазначена у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договорів.

На підтвердження виконання умов договору від 01.09.2011 №11 суду надані: видаткова накладна від 19.09.2011 №47 на загальну суму 88843,82 грн. (ПДВ - 14807,30 грн.) (Том 1, а.с.75); податкова накладна від 19.09.2011 №46 на загальну суму 88843,82 грн. (ПДВ - 14807,30 грн.) (Том 1, а.с.76), видаткова накладна від 19.09.2011 №46 на загальну суму 292588,31 грн. (ПДВ - 48764,72 грн.) (Том 1, а.с.77); податкова накладна від 19.09.2011 №45 на загальну суму 292588,31 грн. (ПДВ - 48764,72 грн.) (Том 1, а.с.78).

На підтвердження виконання умов договору від 31.10.2011 суду надані: видаткова накладна від 31.10.2011 №85 на загальну суму 87863,24 грн. (ПДВ - 14643,87 грн.) (Том 1, а.с.80); податкова накладна від 31.10.2011 №61 на загальну суму 87863,24 грн. (ПДВ - 14643,87 грн.) (Том 1, а.с.81).

На підтвердження виконання умов договору від 23.11.2011 суду надані: видаткова накладна від 23.11.2011 №154 на загальну суму 330236,64 грн. (ПДВ - 55039,44 грн.) (Том 1, а.с.83); податкова накладна від 23.11.2011 №65 на загальну суму 330236,64 грн. (ПДВ - 55039,44 грн.) (Том 1, а.с.84).

На підтвердження виконання умов договору від 25.11.2011 суду надані: видаткова накладна від 25.11.2011 №158 на загальну суму 325190,63 грн. (ПДВ - 54198,44 грн.) (Том 1, а.с.86); податкова накладна від 25.11.2011 №70 на загальну суму 325190,63 грн. (ПДВ - 54198,44 грн.) (Том 1, а.с.87).

На підтвердження транспортування придбаного товару суду надані: товарно-транспортні накладні (Том 1, а.с.88-96) та договір від 01.09.2011 про організацію та здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом (Том 1, а.с.118).

За отриманий товар ТТЦ «Омега» здійснило ТОВ «Енерготехсервіс АН» оплату у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (Том 1, а.с.244-245).

Зобов'язання за договором між позивачем та ТОВ «Енерготехсервіс АН» виконані сторонами договору у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарські операції.

Крім того, на підтвердження наявності у ТТЦ «Омега» приміщень для здійснення підприємницької діяльності суду надані договори оренди нежитлового приміщення: від 22.04.2008, з якого вбачається, що приміщення надано безоплатно та строком до 22 квітня 2018 року включно (Том 1, а.с.109-111); від 01.01.2012, з якого вбачається, що орендар сплачує орендну плату послугами за домовленістю сторін та приміщення надано строком до 31 грудня 2014 року включно (Том 1, а.с.112-114); від 03.01.2013, з якого вбачається, що приміщення надано безоплатно та строком до 31 грудня 2014 року включно (Том 1, а.с.115-117).

Також судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що отриманий ТТЦ «Омега» від ТОВ «Енерготехсервіс АН» товар був використаний позивачем при виконанні робіт відповідно до умов договору від 25 липня 2011 року укладеного з ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (Том 1, а.с.122-125), на підтвердження умов якого, суду надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та затратах); акти прийому виконаних будівельних робіт; відомості ресурсів (Том 1, а.с.126-152).

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом не приймаються доводи відповідача про фіктивність господарських операцій проведених між ТТЦ «Омега» від ТОВ «Енерготехсервіс АН», яки ґрунтуються на протоколі допиту директора ТОВ «Енерготехсервіс АН» ОСОБА_4 у якості свідка від 24.07.2012 (Том 1, а.с.198-200) та вироку Стахановського міського суду Луганської області від 18.07.2013 у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.205 КК України (Том 1, а.с.203-205) з наступних підстав.

В силу ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з протоколу допиту директора ТОВ «Енерготехсервіс АН» у період з червня 2010 року по грудень 2011 року, ОСОБА_4, директором він став за винагороду, відношення до господарської діяльності ТОВ «Енерготехсервіс АН» він не мав, однак документи від ТОВ «Енерготехсервіс АН» він підписував.

Вироку суду по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення пов'язаного з його діяльністю на посаді директора ТОВ «Енерготехсервіс АН» суду не надано.

Щодо вироку суду у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5, суд зазначає, що ОСОБА_5 став директором ТОВ «Енерготехсервіс АН» з 29.12.2011, в той час як господарські відносини між ТТЦ «Омега» та ТОВ «Енерготехсервіс АН» відбувались з вересня по листопад 2011 року включно.

Враховуючи, що у відношенні директора ТОВ «Енерготехсервіс АН» ОСОБА_4 вирок (ухвала) суду в кримінальній справі за спірний період відсутній, а ОСОБА_5 як директор ТОВ «Енерготехсервіс АН» не мав відношення до господарських операцій з ТТЦ «Омега» суд вважає доводи відповідача про фіктивність господарських операцій проведених між ТТЦ «Омега» та ТОВ «Енерготехсервіс АН» безпідставними.

За таких обставин суд робить висновок про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 травня 2013 року №0000302201 та №0000312201 винесених Первомайською об'єднаної державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області Державної податкової інспекції.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 28 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28 серпня 2013 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Торгово-технічного центру «Омега» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2013 №0000302201 та №0000312201 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 травня 2013 року №0000302201 та №0000312201 винесені Первомайською об'єднаної державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Торгово-технічного центру «Омега» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 28 серпня 2013 року.

Суддя Д.О. Яковлев