Постанова

від 21.08.2013 по справі 5002-9/3808-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 5002-9/3808-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) відповідачаМартинюк О.М. (дов. від 18.03.2013 р.) прокурорКозакова І.М. (посв. від 01.07.2013 р. № 018008) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 р. у справі № 5002-9/3808-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомЗаступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг" пророзірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.07.2013 р. касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим у справі № 5002-9/3808-2012 призначено до розгляду на 17.07.2013 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 р. строк розгляду справи № 5002-9/3808-2012 за клопотанням Генеральної Прокуратури України продовжено на 15 днів, розгляд касаційної скарги Заступника прокурора Автономної Республіки Крим відкладено на 21.08.2013 р.

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг" про розірвання договору оренди землі від 20.07.2007 р. та зобов'язання відповідача повернути Ялтинській міській раді земельну ділянку загальною площею 1,9800 га (кадастровий №0111900000:01:001:0027), вартістю 19 092 959,30 грн., що розташована за адресою: м. Ялта, в районі пляжу готелю "Ялта" і пансіонату "Донбас".

Позовні вимоги заступник прокурора міста Ялти обґрунтовував тим, що ТОВ "Антал-Юг" систематично ухилялось від сплати орендної плати за землю та не виконувало обов'язки за договором оренди землі від 20.07.2007 р. із здійснення платежів з орендної плати, що призвело до ненадходження грошових коштів до бюджету Ялтинської міської ради у сумі 1 859 913, 84 грн. та 1 257 214, 42 грн., а систематичність порушення підтверджується стягненням з відповідача Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим суми 647 640, 32 грн. у справі № 2а-14176/10/18/0170 та суми 48 234, 56 грн. у справі № 2а-3383/7/0170/23.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2013 р. у даній справі (суддя Пєтухова Н.С.) позов задоволено; розірвано договір оренди землі, укладений 20.07.2007 р. між Ялтинською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг"; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг" повернути Ялтинській міській раді земельну ділянку загальною площею 1,9800 га вартістю 19 092 959, 30 грн., що розташована за адресою: м. Ялта, в районі пляжу готелю "Ялта" і пансіонату "Донбас".

Приймаючи вказане рішення, господарський суд виходив з того, що позивачем було доведено порушення відповідачем істотних умов договору оренди земельної ділянки у зв'язку з систематичною несплатою орендних платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати, що підтверджується інформацією ДПІ у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг" має податковий борг з орендної плати за землю понад 6 місяців у розмірі 1 859 913, 84 грн. та розрахунком суми заборгованості по орендній платі ТОВ "Антал-Юг" з жовтня 2011 року по листопад 2012 року, наданим прокурором у судовому засіданні 14.01.2013 р., що підписане керівником відділу економіки і інвестиційної політики Ялтинської міської ради Никитенко Е.А. на суму боргу 1 257 214, 42 грн.

Щодо нормативно-правового обґрунтування прийнятого рішення, суд посилався на пункт "в" частини першої статті 96, пункт "д" статті 141 Земельного кодексу України, частину 2 статті 651 Цивільного кодексу України, статті 15, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", частину третьою статті 291 Господарського кодексу України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Сікорська Н.І., судді Градова О.Г., Євдокімов І.В.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2013 р. скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено, у зв'язку з ненаданням позивачем належних доказів на підтвердження факту існування у відповідача заборгованості зі сплати земельного податку перед державним бюджетом України, що в свою чергу унеможливлює розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 р. у даній справі, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2013 р. залишити без змін, у зв'язку з неправильним, на думку скаржника, застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.06.2007 р. Ялтинською міською радою було прийнято рішення № 607 "Про передачу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг" земельної ділянки площею 1,9800 га для будівництва і обслуговування рекреаційно-розважального комплексу (центр дозвілля і розваги з готелем на 200 місць), розташованої за адресою: м. Ялта, район пляжу готелю "Ялта" і пансіонату "Донбас", на землях Ялтинської міської ради".

На підставі зазначеного рішення 20.07.2007 р. між Ялтинською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг" укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого товариству з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг" в оренду була передана земельна ділянка площею 1,98 га (кадастровий № 0111900000:01:001:0027) в районі пляжу готелю "Ялта" і пансіонату "Донбас" м. Ялта, за рахунок земель Ялтинської міської ради, не переданих у власність або користування.

Згідно із витягом з технічної документації нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 19 092 959, 30 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачений розмір орендної плати, який складає 859 122 грн. на рік (за винятком ПДВ), яка вноситься орендарем щомісячно до 30-го числа місяця, наступного за звітним.

Договір укладений на 50 років (пункт 3.1 договору).

Однак, як вказує прокурор, за відповідачем утворилась заборгованість внаслідок систематичної несплати орендних платежів, що і стало підставою для звернення його до суду за захистом прав органу місцевого самоврядування.

Предметом спору по вказаній справі є матеріально правові вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, тому спірні відносини регулюються Законом України "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексом України.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предмету спору та характеру спірних правовідносин, які виникли внаслідок заборгованості відповідача з орендної плати, до предмету доказування у даній справі входить встановлення фактичних обставин, які свідчать про істотність порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та достатність вказаного порушення для розірвання договору оренди землі.

Відповідно пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтями 13 та 14 Закону України "Про плату за землю", (в редакції на час укладення договору), було встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

01.01.2011 р. Закон України "Про плату за землю" втратив чинність у зв'язку з прийняттям та набранням чинності Податковим кодексом України.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 р. № 6, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, з огляду на викладене, необхідною та безумовною умовою для розірвання договору оренди з підстав несплати орендної плати є наявність систематичності такої несплати, яка в свою чергу повинна бути підтверджена належними доказами.

Підставами позову, поданого прокурором, є обставини щодо наявності заборгованості з орендної плати за вказаним вище договором оренди землі та як на доказ систематичної несплати відповідачем орендної плати, прокурор посилається на лист Державної податкової інспекції у м. Ялта ДПС від 11.10.2012 р. № 3752/19-00, який містить інформацію щодо заборгованості відповідача з орендної плати у розмірі 1 859 913, 84 грн. більше шести місяців станом на 01.10.2012 р.

Суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення виходив з того, що були встановлені обставини при яких наявні факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо належної та в повному обсязі сплати орендної плати, наявності належних доказів заборгованості з орендної плати.

Однак суд апеляційної інстанції, з позицією якого погоджується колегія суддів касаційної інстанції дійшов протилежного висновку з огляду на наступне.

Апеляційний суд не прийняв лист Державної податкової інспекції у м. Ялта ДПС від 11.10.2012 р. № 3752/19-00 в якості належного доказу, який підтверджує обґрунтованість вимог прокурора щодо необхідності розірвання спірного договору з огляду на те, що вказаний лист не містить інформації щодо періоду за який відповідач має заборгованість, а інформація у даному листі свідчить лише про наявність заборгованості станом на 01.10.2012 р. Вказане не враховано господарським судом першої інстанції та зазначений доказ прийнятий в якості належного обґрунтування позовних вимог.

При цьому, слід зазначити, що прокурор, звертаючись з вказаним позовом, також не зазначив період, за який наявна заборгованість відповідача з орендної плати, та обмежився тільки посиланням на наявність вищезазначеного листа Державної податкової інспекції у м. Ялта ДПС від 11.10.2012 р. № 3752/19-00, який також не містить за які місяці та роки утворилась заборгованість з орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2013 р. прокурором господарському суду першої інстанції були надані пояснення, в яких він уточнив період заборгованості з орендної плати з жовтня 2011 року по листопад 2012 року у сумі 1 257 214, 42 грн. та у підтвердження вказаного розрахунку посилався на довідку, яка надана начальником відділу економіки та інвестиційної політики Ялтинської міської ради Е.А. Никитенко на підставі даних ДПІ в м. Ялта від 29.11.2012 р. за №4768/6/15-03, на яку, як на доказ наявності заборгованості суд першої інстанції посилається у своєму рішенні.

Проте, суд апеляційної інстанції, з позицією якого погоджується колегія суддів касаційної інстанції, дійшов висновку, що з даним висновком господарського суду першої інстанції та позивача не можна погодитись з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, зокрема, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

В матеріалах справи, досліджених апеляційним судом, відсутні будь-які дані ДПІ в м. Ялта від 29.11.2012 р. за № 4768/6/15-03, на підставі яких складений розрахунок на суму 1 257 214, 42 грн.

Отже, довідка начальника відділу економіки та інвестиційної політики Ялтинської міської ради Е.А. Никитенко без даних ДПІ в м. Ялта від 29.11.2012 р. за №4768/6/15-03 не може вважатись безперечною, а тому не є належним доказом по справі, який підтверджую наявність заборгованості з орендної плати.

З огляду на викладене вбачається, що місцевий суд прийняв докази в обґрунтування позовних вимог без з'ясування підстав та обставин, тим самим визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи.

Щодо надання 17.01.2013 р. прокурором суду першої інстанції в якості доказу систематичності невнесення орендної плати відповідачем розрахунку суми заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг", зробленого Державною податковою інспекцією у м. Ялта ДПС від 11.01.2013 р. за № 22/9/19, відповідно до змісту якого заборгованість відповідача складає 2 038 425,72 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно даного розрахунку сума річної орендної плати за 2010 рік складає 1 577 483, 40 грн., за 2011 рік складає 1 577 483,40 грн., за 2012 рік складає 787 528,50 грн., при тому що спірним договором передбачена орендна плата у розмірі 859 122 грн. Відомості щодо збільшення орендної плати до договору оренди від 20.07.2007р. шляхом укладання додаткових угод відсутні.

В результаті поданих відповідачем уточнюючих податкових декларацій орендної плати за 2009, 2010, 2011 роки Державною податковою інспекцією м. Ялта АР Крим проведена камеральна перевірка, якою встановлено заниження товариству з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг" розміру орендної плати за земельну ділянку за 2009-2011 роки, та складений Акт від 07.10.2011 р. за № 2896/15-3/34670637, зі змісту якого вбачається, що ТОВ "Антал-Юг" сплачено орендних платежів за 2010 рік - 859 122 грн., за п'ять місяців 2011 року - 572 748 грн., а недоплата за 2010 рік відповідно склала - 218 326,18 грн., за 2011 рік - 145 550,79 грн.

За результатами камеральної перевірки Державною податковою інспекцією у м. Ялта АР Крим прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.10.2011 р. за №006931503, яким за заниження розміру орендної плати за земельну ділянку за 2009-2011 роки товариству з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг" було нараховане податкове зобов'язання у сумі 652 719,19 грн., з яких основний платіж з орендної плати у сумі - 522 175, 35 грн. та 130 543, 84 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі за № 2а-14234/11/0170/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг" до Державної податкової інспекції м. Ялта АР Крим скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 21.10.2011 р. за № 006931503, у зв'язку з тим, що умови договору оренди земельної ділянки можуть бути змінені за домовленістю сторін у разі укладання додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати, якої сторони не укладали.

Таким чином, визначення у зробленому Державною податковою інспекцією у м. Ялта ДПС від 11.01.2013 р. за № 22/9/19 розрахунку сум річної орендної плати за 2010 рік - 1 577 483, 40 грн., за 2011 рік - 1 577 483, 40 грн., за 2012 рік - 787 528, 50 грн. не відповідають розміру сумі орендної плати, які встановлені пунктом 4.1 договору оренди від 20.07.2007 р.

Крім того, судом встановлено, що у сумі заборгованості, яка розрахована начальником відділу економіки та інвестиційної політики Ялтинської міської ради Е.А. Никитенко, на підставі даних ДПІ в м. Ялта від 29.11.2012 р. за № 4768/6/15-03 у графі жовтень 2011 року, грудень 2011 року та лютий 2012 року відсутні відомості стосовно внесення орендної плати відповідачем, а в розрахунку, який зроблено Державною податковою інспекцією у м. Ялта ДПС від 11.01.2013 р. за № 22/9/19 зазначається, що у жовтні 2011 року відповідачем внесено орендних платежів на суму 214 780, 50 грн., що підтверджується квитанцією № 457 від 26.10.2011 р., у грудні 2011 року на суму - 1616, 62 грн., а в лютому 2012 року на суму - 136, 11 грн.

Таким чином, вбачається, що докази, які надані прокурором в якості обґрунтування заборгованості за період з жовтня 2011 року по серпень 2012 року суперечать одне одному, а тому ані розрахунок начальника відділу економіки та інвестиційної політики Ялтинської міської ради Е.А. Никитенко, який зроблений на підставі даних ДПІ в м. Ялта від 29.11.2012 р. за № 4768/6/15-03, ані розрахунок Державної податкової інспекції у м. Ялта ДПС від 11.01.2013 р. за № 22/9/19 не можуть братися до уваги, оскільки не є належними доказами, що підтверджують розмір заборгованості та систематичність невнесення відповідачем орендної плати.

Також не свідчать про систематичність несплати орендних платежів посилання прокурора на постанови Окружного адміністративного суду АР Крим, якими задоволено позови про стягнення заборгованості з орендної плати по адміністративній справі за № 2а-14176/10/18/0170 та по справі № 2а-3383/7/0170/23, оскільки сума, яка стягнена з відповідача у розмірі 48 234,56 грн. є штрафними санкціями за несвоєчасне внесення орендної плати.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 647 640, 32 грн., суд апеляційної інстанції зазначив, що поза увагою прокурора залишилось те, що вказана сума була зменшена позивачем (ДПІ) у адміністративній справі за № 2а-14176/10/18/0170 до 175 156, 95 грн., з яких 43 904, 54 грн. є також штрафними санкціями, а сума 131 252, 41 грн. є заборгованістю з орендної плати за 2010 рік.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Звернення з позовом до господарського суду особи, права та охоронювані законом інтереси якої не порушені чи не оспорюються, є підставою для відмови в позові.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, відсутність належних та допустимих доказів наявності систематичної несплати орендних платежів з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Антал-Юг" за договором оренди землі від 20.07.2007 р., суд апеляційної інстанції дійшов, на думку колегії суддів, до правомірного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання вказаного договору та повернення Ялтинській міській раді земельної ділянки загальною площею 1,9800 га.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, оскаржувані судові акти прийнято за результатами повного встановлення усіх істотних обставин справи та вірного застосування норм законодавства, що регулює спірні відносини.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому не спростовують достовірно встановлені обставини та обґрунтовані висновки, покладені в основу постанови суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 р. у справі 5002-9/3808-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова