Постанова

від 27.08.2013 по справі 2а-4433/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 8717/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Калуського міськрайонного центру зайнятості Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ :

15 грудня 2010 року Калуський міськрайонний центр зайнятості Івано-Франківської області (далі - Калуський МЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 9041,93 грн. допомоги по безробіттю.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-4433/10/0970 вказаний позов задоволено частково та вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за період з 02.02.2010 року по 04.02.2010 року в сумі 159,53 грн.

У поданій апеляційній скарзі позивач Калуський МЦЗ просить скасувати вказане судове рішення та прийняте нове про задоволення його позовних вимог у повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неврахування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в результаті перевірки встановлено, що відповідач приховав відомості про те, що був зареєстрований як фізична особа-підприємець, внаслідок чого незаконно отримав у центрі зайнятості допомогу по безробіттю. Зазначає, що з вини відповідача порушено порядок надання статусу безробітного, що призвело до неправомірного отримання ним такого статусу. Вважає, що судом першої інстанції не з'ясовано всіх обставин справи, внаслідок чого прийнято незаконне рішення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Частково задовольняючи позов Калуського МЦЗ, суд першої інстанції виходив із того, що на момент надання відповідачу ОСОБА_2 статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, обставини, які б впливали на умови виплати такої допомоги існували, однак лише з 02.02.2010 року по 04.02.2010 року, оскільки рішення про припинення підприємницької діяльності ним прийнято 29.10.2008 року, а державну реєстрацію припинення проведено 05.02.2010 року, а тому саме за цей період слід стягувати нараховану та виплачену суму допомоги, а не за весь час протягом якого відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Згідно з абзацом першим частини 1 статті 1, частини третьої пункту «б» Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 803-ХІІ), зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така що як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

За приписами частини 1 статті 2 Закону № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до статті 11 цього ж Закону громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість.

Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Як безспірно встановлено судом, 02 лютого 2010 року ОСОБА_2 отримав статус безробітного у Калуському МЦЗ та відповідно до довідки, виданої відповідачем, отримував допомогу по безробіттю, у зв'язку з чим сума виплати йому допомоги по безробіттю становить 9041,93 грн. (а.с. 14).

Разом з тим, з 25 листопада 2005 року по 05 лютого 2010 року ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа (а.с. 36).

Таким чином, на період прийняття позивачем рішення про надання статусу безробітного і встановлення виплати, відповідач належав до зайнятого населення, а відповідно безпідставно отримував матеріальну допомогу.

За приписами пункту восьмого частини 1 статті 31 та частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, а сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За приписами частини другої і абзацу першого частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким законодавством, яке регулює порядок стягнення є Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, відповідно до пункту 6.14 якого, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

За змістом зазначених нормативних актів, безпідставно виплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з винної особи у розмірі її виплати без врахування обставин періоду підприємницької діяльності тощо.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог Калуського МЦЗ.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Калуського міськрайонного центру зайнятості Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-4433/10/0970 скасувати і прийняти нову, якою адміністративний позов Калуського міськрайонного центру зайнятості Івано-Франківської області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Калуського міськрайонного центру зайнятості Івано-Франківської області 9041 грн. (дев'ять тисяч сорок одну) 93 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба