Рішення

від 19.08.2013 по справі 916/1188/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2013 р.Справа № 916/1188/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Мацюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ"

до відповідачів 1. Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, 2. Комунального підприємства «Одеське міське проекто-виробничого бюро архітектури та містобудування»;

за участю третіх осіб 1. Державного підприємства «Український державний науково-дослідницький інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» ім. Ю.М. Білоконя», 2. Одеської міської ради, 3. Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради;

про визнання недійсним договору, додаткової угоди

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача 1: не з'явився;

Від відповідача 2: Пацюк І.Ф.(довіреність №171исх від 24.12.2012 р.);

Від третьої особи 1: не з'явився;

Від третьої особи 2: Сербін Є.Л. (довіреність №35/исх-гс від 24.01.2013 р.);

Від третьої особи 3: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 30.04.2013 р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Комунального підприємства «Одеське міське проекто-виробничого бюро архітектури та містобудування» про визнання недійсним договору визнання недійсним договору про закупівлю послуг за державні кошти від 05.07.2012 р., укладеного між Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради та Комунальним підприємством «Одеське міське проекто-виробничого бюро архітектури та містобудування» та визнання недійсною додаткової угоди №1 від 25.12.2012 р. до договору про закупівлю послуг за державні кошти від 05.07.2012 р.

Ухвалою судді господарського суду Одеської області від 07.05.13р. Зайцева Ю.О. порушено провадження №916/1188/13 з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Також, одночасно з поданням позову, представником позивача подана заява про забезпечення позову, відповідно до змісту якого позивач просить суд забезпечити позовні вимоги та заборонити Комунальному підприємству «Одеське міське проектно виробниче бюро архітектури та містобудування», Управлінню архітектектури та містобудування Одеської міської ради. Одеській міській раді та іншим особам вчиняти юридично значимі дії щодо розробки, розгляду та затвердження детального плану території берегових схилів від ЦПКтаВ ім. Т. Г. Шевченка до 16-ї станції Великого Фонтану, який розробляється на підставі договору на розробку проекту ДПТ берегових схилів від ЦПКтаВ ім. Т. Г. Шевченка до 16-ї станції Великого Фонтану, укладеного 05.07.2012 року між Комунальним підприємством «Одеське міське проектно - виробниче бюро архітектури та містобудування» та Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, Додаткової угоди №1 до нього від 25.12.2012 р. та рішення Одеської міської ради № 813-УІ від 08.07.2011 року «Про розробку детального плану території від ЦПКтаВ ім. Т. Г. Шевченка до 16-ї станції Великого Фонтану».

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірність позовним вимогам та яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем до суду належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, не подано, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.

17.06.2013 р. до канцелярії господарського суду Одеської області від позивача по справі надійшла заява про зміну предмету позовних вимог та залучення Одеської міської ради в якості відповідача по справі. Відповідно до змісту заяви, позивач просить суд:

- визнати недійсним рішення Одеської міської ради від 08.07,2011 року №813-УІ «Про розробку детального плану території берегових схилів від ЦПКтаВ їм, Т. Г. Шевченка до 16-ї станції Великого Фонтану»;

- визнати право ТОВ «Одеська будівельна компанія «Вікоіл» на розробку спільно з Українським науково - дослідницьким інститутом проектування міст «ДШРОМІСТО» ім. Ю. М. Білоконя детального плану території берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» в місті Одеса на підставі рішення Одеської міської ради від 18.11.2003р. №1929-ХХІУ, генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від

02.04.2004р., договору на виконання містобудівної документації №620-02/1-2004 від 14.05.2004р.;

- визнати недійсним договір про закупівлю послуг за державні кошти від 05.07.2012 року, укладений між Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради та Комунальним підприємством «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування»;

- визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 25.12.2012 року до договору про закупівлю послуг за державні кошти від 05.07.2012року, укладеного між Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради та Комунальним підприємством «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування»;

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання відповідної письмової заяви.

З огляду на викладене, вказана заява про зміну предмету позовних вимог та залучення Одеської міської ради в якості відповідача по справі (вх.ГСОО №18461/13) не підлягає розгляду, оскільки одночасна зміна як предмету позову, так і підстав, не допускається.

17.06.2013 р. представником відповідача КП «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» подано відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти обставин, викладених у позовній заяві, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також, в судовому засіданні 17.06.2013 р. представником відповідачаУправління архітектури та містобудування Одеської міської ради подано відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти обставин, викладених у позовній заяві, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.13р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.06.2013 року.

Ухвалою від 26.06.2013 року, на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 25.06.2013 р., у зв'язку з находженням судді Зайцева Ю.О. на лікарняному, справа № 916/1188/13 прийнята до провадження суддею господарського суду Одеської області Горячук Н.О.

Ухвалою від 01.07.2013 року, на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 27.06.2013, у зв'язку з поверненням судді Зайцева Ю.О. з лікарняного, справа №916/1188/13 прийнята до провадження суддею господарського Зайцевим Ю.О.

У судовому засіданні 19.08.2013 р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

05.07.2012 р. між управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради та комунальним підприємством „Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування" був підписаний договір №84/12 „про закупівлю послуг за державні кошти".

Відповідно до п.1.1 договору відповідач-1 взяв на себе зобов'язання надати відповідачу-2 певні послуги, а останній - прийняти та оплатити їх.

Перелік послуг визначений сторонами у п.1.2 цього ж договору, а саме, - „Послуги з архітектурного планування міст та в галузі садово-паркової архітектури - проект „Детального плану території берегових схилів від ЦПК та В ім. Т.Г.Шевченко до 16-ї станції Великого Фонтану"

25.12.2012 р. між сторонами (відповідач-1 та відповідач-2) була підписана додаткова угода до вказаного договору, відповідно до якої сторони змінили положення основного договору №84/12 про ціну договору, виклавши пункт 3.1 у іншій редакції.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2004, між ТОВ "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" (інвестор) та Одеською міською радою в особі начальника Управління інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя Одеської міської ради було укладено генеральний договір про спільну інвестиційну діяльність № 22, (далі „Генеральний договір").

Пунктом 1.1 визначено предмет договору, відповідно до якого учасники зобов'язалися діяти з метою створення умов для забудови території берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в м. Одесі.

Вказаний договір від 02.04.2004 був укладений сторонами на підставі рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 № 1929 - XXIV „Про розробку детальних планів територій у 2003-2004 роках".

Також між Одеською міською радою через Управління інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя Одеської міської, ТОВ "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" та УДНДІПМ "Діпромісто" був укладений договір „на виконання містобудівної документації (детального плану території берегових схилів м. Одеси)" № 620-02/1-2004 від 14.05.2004. За умовами цього договору замовники доручають, замовник-2 сплачує, а виконавець розробляє у відповідності до завдання детальний план територій з передачею замовникам, по одному екземплярові кожному, містобудівної документації, а саме детального плану територій берегових схилів м. Одеси від пляжу "Ланжерон"до курорту "Аркадія". З наведених підстав позивач ТОВ "ОБК "Вікоіл" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсними договору №84/12 „про закупівлю послуг за державні кошти" та додаткової угоди до нього №1 від 25.12.2012 р.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Одеської міської ради №1929-ХХІV від 18.11.2003 року «Про розробку детальних планів територій у 2003 - 2004 роках» виконавчому комітету Одеської міської ради доручено визначити замовника детального плану території (ДПТ) та розробити детальний план території берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія». Згідно з листом Виконавчого комітету Одеської міської ради від 18.03.2004р. вих. №03-255/вих., замовником ДПТ берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» визначено Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ТОВ «Одеська будівельна компанія «ВІКОІЛ». На виконання вказаних документів, між Одеською міською радою в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя, ТОВ «Одеська будівельна компанія «ВІКОІЛ» та ДП «Український державний науково - дослідницький інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» були укладені наступні договори:

- Генеральний договір про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02.04.2004 р.,

-Договір на виконання містобудівної документації №620-02/1-2004 від 14.05.2004 р., укладений між ДП «Український науково - дослідницький інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО», ТОВ «ОБК «ВІКОІЛ» та Одеською міською радою.

Позивач вказує, що предмет укладених 02.04.2004 р. та 14.05.2004 р. договорів включає в себе предмет предмет за оскарженим договором № 84/12 про закупівлю послуг за державні кошти, з огляду на що позивач вважає, що одні і ті сам правовідносини між сторонами врегульовані двома різним угодами, що призвело до різних правових наслідків та порушує права ТОВ "ОБК "Вікоіл".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

В обгрунтування поданого позову ТОВ "ОБК"Вікоіл" зазначає, що 18.11.2003 року Одеська міська рада прийняла рішення №1929-ХХІV «Про розробку детальних планів територій у 2003 - 2004 роках». Згідно з вказаним рішенням, було вирішено доручити виконавчому комітету Одеської міської ради визначити замовника детального плану території (ДПТ) та розробити детальний план території берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія». Згідно з листом Виконавчого комітету Одеської міської ради від 18.03.2004р. вих. №03-255/вих., замовником ДПТ берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» є Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ТОВ «Одеська будівельна компанія «ВІКОІЛ», яке буде фінансувати розробку ДПТ.

На виконання вказаних документів, між Одеською міською радою в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя, ТОВ «Одеська будівельна компанія «ВІКОІЛ» та ДП «Український державний науково - дослідницький інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» були укладені наступні договори:

- Генеральний договір про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02.04.2004 р.,

-Договір на виконання містобудівної документації №620-02/1-2004 від 14.05.2004 р., укладений між ДП «Український науково - дослідницький інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО», ТОВ «ОБК «ВІКОІЛ» та Одеською міською радою.

ТОВ «ОБК «ВІКОІЛ» зазначає, що за його кошти було профінансовано розробку ДПТ берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» на суму 341 541 грн. 20 коп. Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №583 від 26.09.2005р., було вирішено продовжити розробку ДПТ берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» в м. Одесі.

Тобто, предмет за оскарженим договором № 84/12 про закупівлю послуг за державні кошти включає в себе предмет, який визначено за Генеральним договором № 22 від 02.04.2004 та договором „на виконання містобудівної документації № 620-02/1-2004 від 14.05.2004, оскільки територія берегових схилів від ЦПКтаВ ім. Т.Г. Шевченко до 16-ї станції Великого Фонтану повністю поглинає в собі територію берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія".

Фактично, в оскаржуваному договорі № 84/12 сторони зробили спробу врегулювати правовідносини стосовно предмету, права та обов'язки стосовно якого вже врегульовані шляхом прийняття відповідного рішення міською радою, її виконавчим комітетом та шляхом укладення відповідних цивільно-правових договорів за участю інших суб'єктів господарювання.

Разом з цим, договір № 620-02/1-2004 від 14.05.2004 на Розробку ДПТ та Генеральний договір є дійсними та фактично виконувавались сторонами. Їх дійсність була предметом судового розгляду та підтверджується Постановою Вищого господарського суду від 31.08.2011р. у справі №8-33-3/198-08-4044.

В подальшому рішенням виконкому Одеської міської ради № 583 від 26.09.2005 була продовжена розробка детального плану території міста Одеси. Договір № 620-02/1-2004 від 14.05.2004 інститутом "Діпромісто" був частково виконаний в межах наданих йому вихідних даних, за що, відповідно до умов цього договору, ТОВ "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" за виконану частину робіт була проведена оплата.

Таким чином, стосовно предмету оскаржуваного договору у Одеської міської ради раніше вже виникли певні зобов'язання, що також було предметом судових розглядів по інших господарських справах.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2012 р. по справі №13/191-3/291, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012р. залишено без змін, було зобов'язано Одеську міську раду в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виконати умови Генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02 квітня 2004р.

Зобов'язано Український державний науково-дослідницький інститут проектування міст «Діпромісто" виконати умови Договору на виконання містобудівної документації №620-02/1-2004р. від 14.05.2004р., розробити детальний план території берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» в місті Одеса і передати його Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська будівельна компанія «Вікоіл» .

Також, рішенням господарського суду м. Києва від 12.03.2013р. по справі №5011-25/18137-2012 зобов'язано Державне підприємство «Український державний науково-дослідницький міст «Діпромісто» виконати умови п. 1.1. Договору на виконання містобудівної документації (детального плану території берегових схилів м. Одеса) №620-02/1-2004 від 14.05.2004р. та передати Одеській міській раді детальний план території берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» в місті Одеса». Визнано третій етап, визначений в п 1.1. Генерального договору про спільну інвестиційну діяльність № 22 від 02.04.2004 р., - виконаним, а ескізний проект забудови берегових схилів від пров. Купального до вул. Віце-адмірала Азарова в місті Одесі Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська будівельна компанія «Вікоіл», - таким, що погоджений (затверджений).

Зобов'язано Одеську міську раду виконати свої зобов'язання, передбачені п. 4.1.2. Генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02.04.2004р. та передати, в порядку, передбаченому ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України в редакції, чинній станом на 02.04.2004р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська будівельна компанія «Вікоіл» земельну ділянку (площа до 18 га, згідно акту вибору земельної ділянки для розміщення об'єкту, затвердженого постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів в м. Одеса Одеської міської ради, протокол №08 від 11 серпня 2004 року, земельна ділянка межує: з півночі - з територією узбережних схилів пляжу «Ланжерон»; зі сходу - з берегоукріпними спорудами пляжу «Отрада»; з півдня - зі з'їздом з провулку В.А. Азарова; з заходу - з Нагорним бульваром, що проектується), визначену в п. 3 Додаткової угоди від 14.09.2004р. до Генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02.04.2004р. на умовах оренди з правом її подальшого першочергового викупу.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000р. №1699-Ш з наступними змінами визначено, що ДПТ є містобудівною документацією, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів.

Відповідно до частини 1 статті 13 вказаного Закону ДПТ розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає: розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Проте, жодним діючим нормативно-правовим актом не передбачено право міської ради двічі приймати рішення про розробку ДПТ на одну і ту саму територію.

Предмет за договором №84/12 про закупівлю послуг за державні кошти включає в себе предмет, який визначено за генеральним договором про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02.04.2004р., оскільки територія берегових схилів від ЦПКтаВ ім. Т.Г. Шевченко до 16-ї станції Великого Фонтану повністю поглинає в собі територію берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія".

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Фактично, уклавши договір №84/12 про закупівлю послуг за державні кошти від 05.07.2012р. та додаткову угоду №1 від 25.12.2012р. Одеська міська рада та відповідачі не визнають правовідносини за участю позивача, які склались на підставі рішення Одеської міської ради від 18.11.2003р. №1929-XXIV „Про розробку детальних планів територій у 2003-2004 роках", генерального договору про спільну інвестиційну діяльність № 22 від 02.04.2004р. та договору на виконання містобудівної документації (детального плану території берегових схилів м. Одеси) № 620-02/1-2004 від 14.05.2004р.

Як вже було зазначено, дійсність зазначених договорів підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2011р. у справі №8-33-3/198-08-4044.

Факт дійсності та наявність відносин між сторонами за договорами також підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2012 р. по справі №13/191-3/291, яким зобов'язано Український державний науково-дослідницький інститут проектування міст «Діпромісто" розробити детальний план території берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» в місті Одеса і передати його позивачу та Одеській міській раді, визнано ескізний проект забудови берегових схилів пров. Купального до вул. Віце-адмірала Азарова в місті Одесі позивача погодженим.

Крім того, зобов'язано Одеську міську раду передати, в порядку передбаченому законом земельну ділянку, яка межує: з півночі - з територією узбережних схилів пляжу «Ланжерон»; зі сходу - з берегоукріпними спорудами пляжу «Отрада»; з півдня - зі з'їздом з провулку В.А. Азарова; з заходу - з Нагорним бульваром на умовах оренди з правом її подальшого першочергового викупу.

Виходячи з вищевикладеного, виконання умов спірного договору роблять неможливим виконання умов договорів, які були укладені значно раніше, які виконувались сторонами та дійсність яких підтверджена судовими рішеннями.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст.20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання своїх прав і законних інтересів.

Згідно з п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до ст.ст. 215, 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В ч.1 ст.215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, Рішення Одеської міської ради від 18.11.2003р. №1929-XXIV „Про розробку детальних планів територій у 2003-2004 роках", генеральний договір про спільну інвестиційну діяльність № 22 від 02.04.2004р. та договір на виконання містобудівної документації (детального плану території берегових схилів м. Одеси) № 620-02/1-2004 від 14.05.2004р. є чинними, в судовому порядку недійсними чи незаконними не визнавались.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Оскільки Договір №84/12 про закупівлю послуг за державні кошти та генеральний договір про спільну інвестиційну діяльність № 22 від 02.04.2004р. фактично мають тотожний предмет та територія берегових схилів від ЦПКтаВ ім. Т.Г. Шевченко до 16-ї станції Великого Фонтану повністю поглинає в собі територію берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія", це перешкоджає позивачу належно виконати умови договору про спільну інвестиційну діяльність № 22 від 02.04.2004р. та отримати право на використання та забудову земельної ділянки згідно Додаткової угоди від 14.09.2004р. до цього Договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд визнає недійсним договір №84/12 від 05.07.2012р. про закупівлю послуг за державні кошти, укладений між Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради в особі начальника, що діє на підставі Розпорядження міського голови №1923/К-01 р від 21.11.2011р. (далі - Замовник) та Комунальним підприємством „Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування", що діє на підставі Статуту (далі - Виконавець), оскільки останній суперечить актам цивільного законодавства, а саме ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ" до відповідачів Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Комунального підприємства «Одеське міське проекто-виробничого бюро архітектури та містобудування» про визнання недійсним договору, додаткової угоди - задовольнити.

2. Визнати недійсним договір №84/12 про закупівлю послуг за державні кошти, укладений від 05.07.2012 р. між Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради (65082, м. Одеса, вул. Гоголя 10, код ЄДРПОУ 02498820) та Комунальним підприємством «Одеське міське проекто-виробничого бюро архітектури та містобудування» (65082, м. Одеса, вул. Гоголя 10, код ЄДРПОУ 23986877).

3. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 25.12.2012 р. до договору №84/12 про закупівлю послуг за державні кошти, укладений від 05.07.2012 р. між Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради (65082, м. Одеса, вул. Гоголя 10, код ЄДРПОУ 02498820) та Комунальним підприємством «Одеське міське проекто-виробничого бюро архітектури та містобудування» (65082, м. Одеса, вул. Гоголя 10, код ЄДРПОУ 23986877).

4.Стягнути солідарно з Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (65082, м. Одеса, вул. Гоголя 10, код ЄДРПОУ 02498820) та Комунального підприємства «Одеське міське проекто-виробничого бюро архітектури та містобудування» (65082, м. Одеса, вул. Гоголя 10, код ЄДРПОУ 23986877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ» (01133, м. Київ, вул. Щорса 29, код ЄДРПОУ 32667926) витрат по сплаті судового збору в загальному розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн., по 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. з кожного відповідача.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повний текст рішення складено підписано 27.08.2013 р.

Суддя Зайцев Ю.О.