Постанова

від 28.08.2013 по справі 815/5400/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5400/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 року м. Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» Павлішин А.І. - за довіреністю від 25.07.2013р. №ППР-2507, Домусчі Г.С. - за довіреністю від 25.07.2013р. №ППР-2507/1.

Від відповідача: ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області Лупуленко О.П. - за довіреністю від 05.08.2013р. №494/9/25-52-10-010.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2013р. №0000172240 щодо визначення суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у загальному розмірі 161008,91грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.04.2013р. №0000172240 щодо визначення суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у загальному розмірі 161008,91грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність порушень положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш», оскільки Арбітражним судом Ростовської області було прийнято, укладену між ТОВ «Грюммаш» та ТОВ «Росдорснаб-Експорт» Мирову угоду від 22.11.2012р., з огляду на добровільне виконання ТОВ «Росдорснаб-Експорт», під час розгляду судом справи, умов Контракту №Р-02 від 29.11.2011р.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 12.08.2013р. вихід.№599/9/15-52-10-18), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.04.2013р. №0000172240 щодо визначення пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у загальному розмірі 161008,91грн., оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» у порушення вимог ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», не надано рішення суду про задоволення позову на користь резидента, яке слугувало б підставою для несплати пені за порушення строків розрахунків, визначених ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 11.03.2013р. по 15.03.2013р., на підставі направлення від 11.03.2013року №411, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, головним державним податковим ревізор-інспектором сектору перевірок фінансових установ та контролю та операціями у сфері ЗЕД управління податкового контролю ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС Ганіною Наталією Вікторівною, інспектором податкової служби І рангу, згідно з п.78.2 ст.78 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, та відповідно до наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 11.03.2013р. №402, на підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» від 27.02.2013р. №2, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні експортних операцій по контракту №Р-02 від 29.11.2011року, укладеному з нерезидентом ООО «Росдорснаб-Зкспорт» (Російська Федерація) за період з 22.08.2012р. по 14.11.2012р.

За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби складено Акт №907/22-406/37872866 від 22.03.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грюммаш» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні експортних операцій по контракту №Р-02 від 29.11.2011року з нерезидентом ООО «Росдорснаб-Экспорт» (Російська Федерація) за період з 22.08.2012р. по 14.11.2012р.», у висновках якого наголошено, що Товариством у порушення вимог ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», не надано рішення суду про задоволення позову на користь резидента, яке б слугувало підставою для несплати пені за порушення строків розрахунків, визначених ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»

На підставі складеного Акта перевірки №907/22-406/37872866 від 22.03.2013р. Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби 29.04.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000172240 щодо визначення пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у загальному розмірі 161008,91грн.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 29.04.2013р. №0000172240, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про його скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 29.04.2013р. №0000172240 щодо визначення пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у загальному розмірі 161008,91грн., винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та у порушення положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства України, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 29.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росдорснаб-Експорт» (Російська Федерація) (Покупець) був укладений Контракт №Р-02, відповідно до п.п.1.1-1.3 якого, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продукцію в асортименті, кількості та строки, відповідно до Специфікацій, які є невід'ємними частинами даного Контракту, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар в строки, відповідно до умов даного Контракту. Товар закуповується для оптової торгівлі. Даний товар вивозиться з території України на територію РФ. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця після підписання товарно-транспортної накладної Покупцем або його повноважним представником, діючим від імені Покупця на складі Постачальника.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» (Постачальник) виконало умови вищеозначеного Контракту від 29.11.2011р. №Р-02, та відправило 12.12.2011р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росдорснаб-Експорт» (Російська Федерація) (Покупець) клин кількістю 1250 штук, загальною вартість 42500 доларів США, а Покупець зобов'язався на протязі 30 календарних днів, з моменту відвантаження, сплатити вартість означеного товару, про що свідчать наявні у матеріалах справи Специфікація №1 до Контракту від 29.11.2011р. №Р-02, рахунок-фактура №1-001 від 05.12.2011р., міжнародна товарно-транспортна накладна №0811 від 08.12.2011р.

Між тим, як з'ясовано судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Росдорснаб-Експорт» (Російська Федерація) (Покупець) не виконало умови, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» (Постачальник), Контракту від 29.11.2011р. №Р-02, та не сплатило грошових коштів, у визначені Контрактом строки, за отриманий товар.

У зв»язку з чим, 26.03.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» звернулось до Генерального директора ТОВ «Росдорснаб-Експорт» з Листом №1, у якому наголошувало, що строк сплати за Контрактом №Р-02 від 29.11.2011р., на постачання товару, сплинув 07.01.2012р. Відповідно до п.7.3.2 Контракту №Р-02, у випадку прострочення платежу ТОВ «Росдорснаб-Експорт» сплачує ТОВ «Грюммаш» пеню в розмірі 0,2% від суми несплаченого товару за кожен день такого прострочення. Станом на 19.03.2012р. ТОВ «Росдорснаб-Експорт», прострочило платіж на користь ТОВ «Грюммаш» в розмірі 42500 доларів США, на 78 календарний день. Пеня за дане прострочення складає 6630 доларів США. До того ж, в означеному зверненні адресата було повідомлено, що ТОВ «Грюммаш» несе великі фінансові витрати у зв'язку з затриманням сплати за Контрактом №Р-02 зі сторони ТОВ «Росдорснаб-Експорт», у зв'язку з чим ТОВ «Грюммаш» підтвердило, що у випадку надходження на його розрахунковий рахунок від ТОВ «Росдорснаб-Експорт» грошових коштів у розмірі 42500 доларів США до 30.03.2012р., ТОВ «Грюммаш» не буде висувати претензії до ТОВ «Росдорснаб-Експорт» з приводу сплати пені, штрафів державних органів, витрат на юридичну допомогу, та інше, однак в іншому випадку 02.04.2012р. ТОВ «Грюммаш» звернеться з позовними вимогами до ТОВ «Росдорснаб-Експорт» до відповідного суду.

З підстав невиконання ТОВ «Росдорснаб-Експорт» умов Контракту від 29.11.2011р. №Р-02, ТОВ «Грюммаш» 22.05.2012р. звернулось до Арбітражного суду Ростовської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Росдорснаб-Експорт» на користь ТОВ «Грюммаш» 52445 доларів США, за результатами розгляду якої Ухвалою Арбітражного суду Ростовської області від 23.05.2012р. по справі №А53-19685/12, прийнято до провадження позовну заяву ТОВ «Грюммаш» до ТОВ «Росдорснаб-Експорт» про стягнення заборгованості зі сплати товару, поставленого позивачем на підставі Контракту №Р-02 від 29.11.2011р., та порушено провадження по справі.

В подальшому між ТОВ «Грюммаш» (Позивач) та ТОВ «Росдорснаб-Експорт» (Відповідач), які є сторонами по справі № А53-19685/12, у тому числі, за позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Контрактом №Р-02 від 29.11.2011р., було укладено Мирову угоду від 22.11.2012р., відповідно до п.п.2,3,6 якої, Відповідач - ТОВ «Росдорснаб-Експорт», 13.11.2012р. сплатив Позивачу - ТОВ «Грюммаш» грошові кошти в розмірі 42500 доларів США - заборгованість за поставлений товар згідно Контракту №Р-02 від 29.11.2011р., а Позивач, у свою чергу, отримав вказану суму грошових коштів, у зв'язку з чим обов'язок Відповідача зі сплати товару, поставленого Позивачем згідно Контракту №Р-02 від 29.11.2011р., є виконаним, а товар залишається у власності Відповідача. Позивач в повному обсязі відмовляється від позовних вимог до Відповідача про стягнення пені за прострочення платежу згідно Контракту №Р-02 від 29.11.2011р. Претензії у сторін один до одного, у зв'язку з виконанням Контракту №Р-02 від 29.11.2011р., відсутні. З моменту вступу в силу даної Мирової угоди Позивач не має до Відповідача жодних вимог, пов'язаних з виконанням Відповідачем зобов'язань за Контрактом №Р-02 від 29.11.2011р., так як і Відповідач не має до Позивача жодних вимог, пов'язаних з виконанням Позивачем зобов'язань за Контрактом №Р-02 від 29.11.2011р.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ТОВ «Грюммаш» (Позивач) та ТОВ «Росдорснаб-Експорт» (Відповідач) з вищеозначеною Мировою угодою від 22.11.2012р. звернулись до Арбітражного суду Ростовської області, за результатами розгляду якої, судом, на підставі ч.2 ст.150 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, відповідно до якої арбітражний суд припиняє провадження по справі у випадку укладення мирової угоди, було винесено Ухвалу від 22.11.2012р. про припинення провадження по справі, якою затверджено досягнуту сторонами мирову угоду, у зв'язку з виконанням ТОВ «Росдорснаб-Експорт», під час розгляду судом справи, умов Контракту №Р-02 від 29.11.2011р.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994року №185/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з ч.1 ст.2 означеного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Частиною ч.4 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.1994р. №4002-ХІІ (зі змінами та доповненнями) цей Закон виходить з визнання корисності арбітражу (третейського суду) як методу, що широко застосовується для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі, і необхідності комплексного врегулювання міжнародного комерційного арбітражу в законодавчому порядку; враховує положення про такий арбітраж, які є в міжнародних договорах України, а також в типовому законі, прийнятому в 1985 році Комісією ООН з права міжнародної торгівлі і схваленому Генеральною Асамблеєю ООН для можливого використання державами у своєму законодавстві.

Згідно зі статтею 2 означеного Закону України арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Частиною 2 статті 32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, у тому числі, коли: позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору; сторони домовляються про припинення розгляду.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що підставою для зупинення строків передбачених ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

При цьому, з урахуванням наведеного, суд вважає, що аналогічні наслідки настають й у разі припинення у даному випадку Арбітражним судом Ростовської області провадження по справі, у зв'язку з укладенням резидентом - ТОВ «Грюммаш» та нерезидентом - ТОВ «Росдорснаб-Експорт», Мирової угоди від 22.11.2012р., з підстав виконання ТОВ «Росдорснаб-Експорт», під час розгляду судом справи, умов Контракту №Р-02 від 29.11.2011р., що, у свою чергу, є підтвердженням правомірності поведінки резидента, а відтак, на думку суду, підстави для нарахування пені за порушення термінів мають визначатися з урахуванням підстав припинення провадження по справі, зокрема, якщо такою підставою є прийнята судом мирова угода у зв'язку з виконанням умов Контракту №Р-02 від 29.11.2011р., що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення яких та як наслідок нарахування пені, відсутні.

Таким чином, суд вважає за доцільне наголосити на тому, що при визначенні можливості застосування санкцій податковому органу, у даному випадку, слід виходити не з формальної обставини - відсутності судового рішення по справі про задоволення позовних вимог, а із факту прийняття Арбітражним судом Ростовської області, укладеної між ТОВ «Грюммаш» та ТОВ «Росдорснаб-Експорт», Мирової угоди від 22.11.2012р., з підстав виконання ТОВ «Росдорснаб-Експорт», під час розгляду судом справи, умов Контракту №Р-02 від 29.11.2011р.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 13.02.2012р. у справі за позовом підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва про визнання недійсним рішення, а також в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.04.2013р. №К-41100/10.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.

До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не надала суду жодних належних доказів в обґрунтування та підтвердження, наведених в акті перевірки висновків щодо порушення позивачем вимог ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», у зв'язку з ненаданням рішення суду про задоволення позову на користь резидента, яке є підставою для несплати пені за порушення строків розрахунків, визначених ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті».

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш», відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2013р. №0000172240 щодо визначення суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у загальному розмірі 161008,91грн., задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.04.2013р. №0000172240.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» (65070, м.Одеса, вул.25-ї Чапаєвської дивізії,1-А, код ЄДРПОУ 37872866) судовий збір у сумі 1610(одна тисяча шістсот десять)грн. 09коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 28 серпня 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.